Йо́н Ла́заревич Де́ген (4 липня 1925, Могилів-Подільський — 28 квітня 2017, Гіватаїм, Ізраїль) — вчений-медик, педагог, поет, учасник Другої світової війни.
Йон Деген | |
---|---|
Народження | 4 липня 1925 Могилів-Подільський |
Смерть | 28 квітня 2017 (91 рік) Гіватаїм, Ізраїль |
Країна | СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Освіта | Буковинський державний медичний університет |
Роки служби | 1939—1945 |
Звання | Лейтенант |
Війни / битви | Друга Світова Війна |
Нагороди | |
Деген Йон Лазаревич у Вікісховищі |
Життєпис
Родина
Його батько працював фельдшером, одружився вдруге, в цьому шлюбі й народився Йон. 1928 року батько помер, з мамою (працювала медсестрою в лікарні) Йон проживав у Могилеві-Подільському, зазнали злигоди в часи голодомору 1932—1933. З 1937 року працював помічником коваля.
Друга світова війна
25 червня 1941 року призваний до лав РСЧА Могилів-Подільським МВК. Учасник німецько-радянської війни з червня того ж року. Воював командиром танку Т-34 2-го танкового батальйону 2-ї гвардійської окремої танкової бригади, бойове хрещення прийняв під Вапняркою. Тричі був поранений, у тому числі двічі — важко. Між Уманню та Христинівкою літом 1941-го підрозділ потрапив в оточення. 19 днів пробиралися по окупованій території із сутичками та рукопашними боями, Йона поранило в ногу. Перебрався через Дніпро один. Селяни довезли його до Полтавського шпиталю, від ампутації ноги відмовився. Лікувався 5 місяців,| виписали в січні 1942-го з лікарні Челябінської області. Вояк-грузин, що лікувався з Йоном, скерував його до свого села, так батько Олександра Гагуа дізнався, що його син ще живий. Працював у колгоспі трактористом. У червні 1942-го добровольцем подався до ближньої фронтової частини, розвідник, на бронепоїзді бився за Армавір, захищав підступи до Моздока та Беслана.
Брав участь у боях за Кавказ. 15 жовтня 1942 року був поранений при виконанні розвідки в тилу противника. Після виписки з госпіталю — курсант 21-го навчального танкового полку в місті Шулавері. Потім переведений в 1-е Харківське танкове училище (Чирчик). Навесні 1944 року закінчив училище і отримав звання молодшого лейтенанта.
Брав участь у Білоруській наступальній операції 1944 року. Є одним з радянських танкових асів: У червні 1944 року призначений командиром танка у 2-гу окрему гвардійську танкову бригаду, якою командував полковник Є. Є. Духовний. Згодом — командир танкового взводу; командир танкової роти (T-34-85), гвардії лейтенант. За час участі в бойових діях у складі 2-ї окремої гвардійської танкової бригади екіпажем Йона Дегена зинищено 12 німецьких танків (з них: 1 «Тигр», 8 «Пантер») і 4 САУ (з них 1 «Фердинанд»). В боях отримав багато опіків і поранень, в цілому отримавши більше двадцяти осколків і куль. У липні 1945 року виписаний на милицях після третього поранення з лікарні міста Кірова. В результаті четвертого останнього важкого поранення 21 січня 1945 року отримав інвалідність.
Був двічі представлений до звання Героя Радянського Союзу.
Медичний шлях
1945 року вступив на лікувальний факультет Київського медичного інституту. Пізніше за станом здоров'я (ледве ходив на милицях) перевівся в Чернівецький медичний інститут, який 1951 року закінчив з відзнакою.
Через розпал «боротьби з безрідними космополітами» багато місяців шукав роботу. У 1951-1954 роках працював у Київському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії лікарем-травматологом, згодом у міській лікарні. № 13.
Іон Деген захоплювався гіпнозом, широко застосовуючи його в своїй лікарській практиці.[3]
18 травня 1959 року першим у медичній практиці здійснює успішну реплантацію передпліччя.
У Москві захистив кандидатську, згодом докторську дисертації.
Його зараховують до родоначальників наукової магнітотерапії.
Написав більш як 90 наукових праць.
Як педагог підготував захист 2 докторських та 8 кандидатських дисертацій.
1977 року з родиною репатріювався до Ізраїлю, до виходу на пенсію в 1997 році працював лікарем-ортопедом.
Помер 28 квітня 2017 року в Ізраїлі.
Нагороди
Нагороджений радянськими орденами Червоного Прапора (22.02.1945), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та двічі 2-го (02.08.1944, 17.12.1944) ступенів, медаллю «За відвагу» (17.08.1944), ще багатьма медалями, вищим польським орденом «Virtuti Militari», польськими орденами «Хрест Грюнвальда» і «Reconcilanionis».
Літературна творчість
В Ізраїлі та Росії вийшли друком його книги:
- «З будинку рабства»,
- «Емануїл Великовський»,
- «Вірші з планшету»,
- «Портрети вчителів»,
- «Війна ніколи не закінчується»,
- «Голограми»,
- «Непридумані історії про неймовірне»,
- «Чотири роки»,
- «Вірші».
Його оповіді, нариси та статті виходили друком в Ізраїлі та за його межами.
- «Ион Деген. Середина атомного века»
Примітки
- Танковый фронт. Деген Ион Лазаревич [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Інший Київ. Доктор Деген [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Юнаков, 2016, с. 40 (рос.).
- В Израиле скончался Ион Деген [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.] / Цензор. Нет. — 2017. — 28 квітня. (рос.)
- Ион Деген. Середина атомного века [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела
- Юнаков О. Удивительная деликатность и скромность (Ион Деген) // Архитектор Иосиф Каракис. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 39-41. — . (рос.)
Посилання
- http://berkovich-zametki.com/Avtory/Degen.htm [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Degen Jo n La zarevich De gen 4 lipnya 1925 Mogiliv Podilskij 28 kvitnya 2017 Givatayim Izrayil vchenij medik pedagog poet uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Jon DegenNarodzhennya4 lipnya 1925 1925 07 04 Mogiliv PodilskijSmert28 kvitnya 2017 2017 04 28 91 rik Givatayim IzrayilKrayinaSRSRPrinalezhnistRSChAOsvitaBukovinskij derzhavnij medichnij universitetRoki sluzhbi1939 1945ZvannyaLejtenantVijni bitviDruga Svitova VijnaNagorodiMedal Za oboronu Kiyeva Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Kenigsberga Virtuti Militari Sribnij Hrest Orden Hrest Gryunvalda 3 stupenya Degen Jon Lazarevich u VikishovishiZhittyepisRodina Jogo batko pracyuvav feldsherom odruzhivsya vdruge v comu shlyubi j narodivsya Jon 1928 roku batko pomer z mamoyu pracyuvala medsestroyu v likarni Jon prozhivav u Mogilevi Podilskomu zaznali zligodi v chasi golodomoru 1932 1933 Z 1937 roku pracyuvav pomichnikom kovalya Druga svitova vijna 25 chervnya 1941 roku prizvanij do lav RSChA Mogiliv Podilskim MVK Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya togo zh roku Voyuvav komandirom tanku T 34 2 go tankovogo bataljonu 2 yi gvardijskoyi okremoyi tankovoyi brigadi bojove hreshennya prijnyav pid Vapnyarkoyu Trichi buv poranenij u tomu chisli dvichi vazhko Mizh Umannyu ta Hristinivkoyu litom 1941 go pidrozdil potrapiv v otochennya 19 dniv probiralisya po okupovanij teritoriyi iz sutichkami ta rukopashnimi boyami Jona poranilo v nogu Perebravsya cherez Dnipro odin Selyani dovezli jogo do Poltavskogo shpitalyu vid amputaciyi nogi vidmovivsya Likuvavsya 5 misyaciv vipisali v sichni 1942 go z likarni Chelyabinskoyi oblasti Voyak gruzin sho likuvavsya z Jonom skeruvav jogo do svogo sela tak batko Oleksandra Gagua diznavsya sho jogo sin she zhivij Pracyuvav u kolgospi traktoristom U chervni 1942 go dobrovolcem podavsya do blizhnoyi frontovoyi chastini rozvidnik na bronepoyizdi bivsya za Armavir zahishav pidstupi do Mozdoka ta Beslana Brav uchast u boyah za Kavkaz 15 zhovtnya 1942 roku buv poranenij pri vikonanni rozvidki v tilu protivnika Pislya vipiski z gospitalyu kursant 21 go navchalnogo tankovogo polku v misti Shulaveri Potim perevedenij v 1 e Harkivske tankove uchilishe Chirchik Navesni 1944 roku zakinchiv uchilishe i otrimav zvannya molodshogo lejtenanta Brav uchast u Biloruskij nastupalnij operaciyi 1944 roku Ye odnim z radyanskih tankovih asiv U chervni 1944 roku priznachenij komandirom tanka u 2 gu okremu gvardijsku tankovu brigadu yakoyu komanduvav polkovnik Ye Ye Duhovnij Zgodom komandir tankovogo vzvodu komandir tankovoyi roti T 34 85 gvardiyi lejtenant Za chas uchasti v bojovih diyah u skladi 2 yi okremoyi gvardijskoyi tankovoyi brigadi ekipazhem Jona Degena zinisheno 12 nimeckih tankiv z nih 1 Tigr 8 Panter i 4 SAU z nih 1 Ferdinand V boyah otrimav bagato opikiv i poranen v cilomu otrimavshi bilshe dvadcyati oskolkiv i kul U lipni 1945 roku vipisanij na milicyah pislya tretogo poranennya z likarni mista Kirova V rezultati chetvertogo ostannogo vazhkogo poranennya 21 sichnya 1945 roku otrimav invalidnist Buv dvichi predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Medichnij shlyah 1945 roku vstupiv na likuvalnij fakultet Kiyivskogo medichnogo institutu Piznishe za stanom zdorov ya ledve hodiv na milicyah perevivsya v Cherniveckij medichnij institut yakij 1951 roku zakinchiv z vidznakoyu Cherez rozpal borotbi z bezridnimi kosmopolitami bagato misyaciv shukav robotu U 1951 1954 rokah pracyuvav u Kiyivskomu naukovo doslidnomu instituti travmatologiyi ta ortopediyi likarem travmatologom zgodom u miskij likarni 13 Ion Degen zahoplyuvavsya gipnozom shiroko zastosovuyuchi jogo v svoyij likarskij praktici 3 18 travnya 1959 roku pershim u medichnij praktici zdijsnyuye uspishnu replantaciyu peredplichchya U Moskvi zahistiv kandidatsku zgodom doktorsku disertaciyi Jogo zarahovuyut do rodonachalnikiv naukovoyi magnitoterapiyi Napisav bilsh yak 90 naukovih prac Yak pedagog pidgotuvav zahist 2 doktorskih ta 8 kandidatskih disertacij 1977 roku z rodinoyu repatriyuvavsya do Izrayilyu do vihodu na pensiyu v 1997 roci pracyuvav likarem ortopedom Pomer 28 kvitnya 2017 roku v Izrayili NagorodiNagorodzhenij radyanskimi ordenami Chervonogo Prapora 22 02 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 11 03 1985 ta dvichi 2 go 02 08 1944 17 12 1944 stupeniv medallyu Za vidvagu 17 08 1944 she bagatma medalyami vishim polskim ordenom Virtuti Militari polskimi ordenami Hrest Gryunvalda i Reconcilanionis Literaturna tvorchistV Izrayili ta Rosiyi vijshli drukom jogo knigi Z budinku rabstva Emanuyil Velikovskij Virshi z planshetu Portreti vchiteliv Vijna nikoli ne zakinchuyetsya Gologrami Nepridumani istoriyi pro nejmovirne Chotiri roki Virshi Jogo opovidi narisi ta statti vihodili drukom v Izrayili ta za jogo mezhami Ion Degen Seredina atomnogo veka PrimitkiTankovyj front Degen Ion Lazarevich 11 veresnya 2021 u Wayback Machine Inshij Kiyiv Doktor Degen 20 serpnya 2017 u Wayback Machine Yunakov 2016 s 40 ros V Izraile skonchalsya Ion Degen 28 kvitnya 2017 u Wayback Machine Cenzor Net 2017 28 kvitnya ros Ion Degen Seredina atomnogo veka 11 veresnya 2021 u Wayback Machine DzherelaYunakov O Udivitelnaya delikatnost i skromnost Ion Degen Arhitektor Iosif Karakis Nyu Jork Almaz 2016 S 39 41 ISBN 978 1 68082 000 3 ros Posilannyahttp berkovich zametki com Avtory Degen htm 29 veresnya 2013 u Wayback Machine