Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Девід Деніел Маркус | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| David Daniel Marcus | ||||||||||
 | ||||||||||
| Ім'я при народженні | David Daniel Marcus | |||||||||
| Прізвисько | «Міккі» англ. "Mickey" | |||||||||
| Народження | 22 лютого 1922 Нью Йорк, США | |||||||||
| Смерть | 10 червня 1948 Абу-Ґош, Ізраїль | |||||||||
| Поховання | цвинтар Вест-Пойнт, Нью-Йорк | |||||||||
| Країна |  США | |||||||||
| Приналежність |  Армія США Хагана Армія оборони Ізраїлю | |||||||||
| Освіта | Військова академія США, Вест-Пойнт Бруклінська Школа права | |||||||||
| Роки служби | 1924—1926, 1940—1946 Армія США січень 1948–травень 1948 Хагана травень 1948–11 червня 1948 Армія оборони Ізраїлю | |||||||||
| Звання | полковник Армії США алуф (генерал) Армії оборони Ізраїлю | |||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна Війна за незалежність Ізраїлю | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Девід Деніел Маркус у Вікісховищі | ||||||||||
Девід Деніел «Міккі» Маркус (англ. David Daniel "Mickey" Marcus, 22 лютого 1901 — 10 червня 1948) — американський юрист і військовий діяч, полковник Армії США, що брав участь у Війні за незалежність Ізраїлю, один з найвідоміших учасників руху іноземних добровольців [en] (івр. מח"ל), перший алуф (івр. אלוף, генерал) Армії оборони Ізраїлю.
Ранні роки
Маркус народився 22 лютого 1901 в Нижньому Іст-Сайді, Нью-Йорк в родині дрібного торговця овочами Мордехая Маркуса та його дружини Леї (до шлюбу Гольдштейн), що емігрували з Ясс, Румунія. Він був п'ятим з шістьох дітей Модехая і Леї. 1910 року батько помер, лишивши обов'язок утримання родини на старших братів Міккі. Маркус відвідував Бруклінську середню школу для хлопців, був капітаном шкільних команд з бейсболу та футболу, 1918 року був визнаний кращим атлетом школи. По закінченні школи упродовж року відвідував нью-йоркський Сіті Коледж, завдяки успіхам у навчання та визначній спортивній підготовці, 1920 року вступив до Військової академії у Вест-Пойнті. 1923 року Маркус став міжуніверситетським чемпіоном з боксу у середній вазі.
1924 року Девід Маркус закінчив академію. Сполучені Штати в цей час скорочували армію після Першої світової війни і не мали потреби в офіцерах, отримати посаду було вкрай важко. Тільки 1925 року він отримав призначення другим лейтенантом у 16-й піхотний полк на острів Говернорс, у Нью-Йоркській бухті.
Під час виконання служби на першому призначенні Маркус відвідував вечірнє відділення Бруклінської школи права. 1926 року він отримав нове призначення, у Пуерто-Рико, подав у відставку з регулярної армії і був призначений другим лейтенантом польової артилерії Резервного корпусу. 1927 року Девід Маркус одружився зі шкільною вчителькою Еммою Чейсон. Того ж року здобув ступінь бакалавра і наступного року доктора у Бруклінській школі права.
З 1929 по 1933 рр. Маркус обіймав низку державних посад: молодший адвокат Казначейства, помічник прокурора Південного округу Нью-Йорка. 1934 року він став першим заступником директора, а 1940 року — директором Департаменту виправних установ Нью-Йорка.
Під час Другої світової війни
1940 року Девід Маркус повернувся на військову службу. Він отримав звання капітана Військово-юридичної служби Національної гвардії Нью-Йорка, а після призначення на посаду військового прокурора 27-ї піхотної дивізії був підвищений до підполковника.
Після нападу Японії на Перл-Гарбор Маркус в березні 1942 року разом з 27-ою піхотною дивізією був передислокований на Гаваї, де виконував обов'язок виконавчого офіцера при командувачі дивізії. Навесні 1943 року він отримав призначення до Вашингтону, до новоствореного Відділу цивільних справ, на посаду начальника планування військової політики США щодо адміністрацій та урядів захоплених або звільнених країн. Полковник Маркус брав участь у формулюванні політики та процедур і супроводжував американські делегації на міжнародних конференціях в Каїрі, Квебеку, Тегерані й Думбартон-Оксі. У зв'язку з нагородженням медаллю «За видатні заслуги» відзначався суттєвий внесок Маркуса в розробку документації, пов'язаної з вторгнення та окупації Сицилії й Італії. В травні 1944 року полковник Маркус працював в Лондоні, у складі Верховного командування Союзних експедиційних сил. Задля докладнішого вивчення Відділом цивільних справ європейського театру військових дій, 8 червня 1944 року він прибув у Нормандію, в місце дислокації 101-ї повітряно-десантної дивізії. Впродовж кількох тижнів він був свідком звільнення нормандського містечка Карантана, мав можливість спостерігати за початковими діями військово-цивільної адміністрації і реалізацією планів щодо звільненої території. Після повернення до Вашингтону, Маркус працював над документами для Організації Об'єднаних Націй, актами про капітуляцію Німеччини та Японії, а також післявоєнною політикою військових адміністрацій.
Наприкінці війни на запит військового губернатора американської зони окупації Німеччини полковник Маркус був викликаний для роботи в європейській штаб-квартирі армії США. Він обійняв посаду заступника начальника і виконавчого офіцера Відділу внутрішніх справ та зв'язку Керівної ради окупаційної групи США. У липні 1945 р. полковник Маркус став заступником військового губернатора Берліна і відповідав за координацію дій з британськими, французькими та радянськими представниками в чотиристоронній раді з військового контролю. Значна частина його діяльності в цей час була присвячена поліпшенню умов для величезної кількості переміщених осіб в Європі. Він повернувся до Вашингтона в лютому 1946 року для організації правової інфраструктури відділу військових злочинів. Впродовж восьми місяців він добирав суддів, прокурорів, судових чиновників та адвокатів для ведення судового процесу з військових злочинів у Нюрнберзі та у Міжнародному військовому трибуналі на Далекому Сході.
На початку 1947 року полковник Девід Маркус мав отримати звання бригадного генерала, йому запропонували посаду військового аташе в американському посольстві в Москві. Проте Маркус обрав повернення до цивільного життя і пішов у відставку.
Під час Війни за незалежність Ізраїлю
У грудні 1947 року в Нью-Йорку представник Тимчасового єврейського уряду Шломо Шамір звернувся до Маркуса за допомогою у пошуках американських офіцерів для організації і навчання армії майбутньої ізраїльської держави. Девід Маркус погодився допомогти у пошуках, але згодом виявилось, що він сам є головним кандидатом.
Під псевдонімом «Майкл Стоун», аби уникнути конфлікту з британською владою, Маркус прибув до Палестини в січні 1948 року. Організація Об'єднаних Націй вже проголосувала за розподіл Палестини на окремі єврейську та арабську держави, який мав статися 1 жовтня 1948 року. До 1 серпня 1948 року діяв мандат Великої Британії, яка повинна була зберігати контроль над Палестиною. З 1945 року обидві сторони вели безперервну партизанську війну один проти одного і проти британців.
За безпосереднім дорученням Давида Бен-Гуріона Маркус оглянув країну, відвідав бази Хагани, розглянув систему керування військами та оцінив навчальні програми. Він висунув рекомендації, щодо заходів, потрібних для перетворення партизанської армії на сучасну регулярну. Маркус рекомендував прийняти основною структурною формою Хагани самозабезпечену бригаду, він розробив командну структуру Хагани, адаптуючи досвід американської армії до особливих місцевих потреб. Для забезпечення навчальної програми Хагани Маркус намагався доправити до країни навчальні посібники зі Сполучених Штатів. Коли це не вдалося, він особисто написав по пам'яті власні навчальні посібники, спеціально розроблені для потреб молодої єврейської армії.>
У квітні Маркус короткочасно повернувся до Сполучених Штатів відвідати хвору дружину і знов опинився в Палестині на початку травня. Британці, втомлені партизанськими діями, вирішили достроково, 15 травня, припинити свої повноваження щодо мандату в Палестині. 14 травня 1948 року Ізраїль проголосив про свою незалежність. Протягом декількох годин дві єгипетські бригади, підтримані танками та артилерією, увійшли до пустелі Негев. Для посилення бригади «Негев» на південь був відправлений невеликий контингент із 30 джипів, обладнаних кулеметами та радіозв'язком, а також піхотна рота на вантажівках. Маркус супроводжував підрозділ як радник.
Арабський легіон, що в цей час контролював перехрестя Латрун, відрізав будь-яке сполучення з Єрусалимом. 25 травня єврейські підрозділи зі значними втратами атакували Латрун, але успіху не мали. Ізраїльське керівництво дійшло висновку, що військам бракує об'єднаного командування. З огляду на це, 28 травня 1948 року Маркус отримав звання алуф (генерал) і був призначений тимчасовим урядом командувати Єрусалимським фронтом у складі 7-ї бригади, бригад Етціоні і Харель. Маркус взяв участь у плануванні та командуванні нової атаки на Латрун 30 травня. Ця операція, що мала назву «Бін Нун Бет», а також наступна операція «Йорам» також зазнали поразки. 26 травня патрулі 7-ї бригади, яка щойно зайняла поселення Бейт-Сусін, розвідували місцевість в напрямку єрусалимських висот і зустрілися з патрулями бригади Харель, які просувалися з Єрусалима до узбережжя. Виявилося, що розташування двох бригад розділяла тільки вузька гориста смуга, тому 7-ма бригада рекомендувала прокласти дорогу, яка зв'язала б їх. Міккі Маркус, Шломо Шамір та Хаїм Герцог провели рекогносцировку і надали Бен-Гуріону план майбутньої траси. Нова дорога, що отримала назву «Бірманської», мала з'єднати ділянки головної дороги на Єрусалим в обхід панівних ворожих висот Латруну. Маркус, як командувач, ніс відповідальність за створення Бірманської дороги і організацію будівництва.
Смерть
Напередодні набуття чинності припинення вогню під егідою ООН Девід Маркус трагічно загинув від дружнього вогню. Вночі з 10 на 11 травня Маркус перебував з бійцями Пальмаху в Абу-Ґоші й вийшов в темряві за межі табору, загорнувшись у ковдру. Коли він повертався, вартовий гукнув його на івриті, він відповів англійською і перестрибнув через кам'яну огорожу. Вартовий, нещодавній іммігрант, не розумів англійської, проте знав про її використання в Арабському легіоні. Він відкрив вогонь і влучив Девіду в серце.
Труну з його останками, у супроводі двох ізраїльських офіцерів, Моше Даяна і Йосефа Гамбургера, перевезли до Сполучених Штатів. 2 липня 1948 Девіда Маркуса поховано на військовому цвинтарі у Вест-Пойнті.
Пам'ять
Девід Деніел Маркус похований на цвинтарі військової академії Вест-Пойнт, Нью-Йорк. Він єдиний американський громадянин похований на цьому цвинтарі, що загинув під іноземним прапором. На надгробку написано: «Полковник Девід Маркус — солдат всього людства» (англ. "Colonel David Marcus — a Soldier for All Humanity".
На честь Маркуса названі вулиці в Ізраїлі, район Неве Давид в Тель-Авіві й заснований 1948 року кібуц Мішмар-Давид.
Міфи та легенди
Життєпис Девіда Маркуса значною мірою міфологізований завдяки художній біографії Теда Беркмана Cast a Giant Shadow: The Story of Mickey Marcus Who Died to Save Jerusalem (1962), художньому фільму Cast a Giant Shadow (1966) режисера Мелвілла Шейвелсона з Кірком Дугласом у головній ролі, та численним нарисам, що містять не відповідні дійсності деталі його життя.
Девід Маркус не «керував Школою рейнджерів, через яку пройшло 8000 американських бійців» на Гаваях, хоча й доклав зусиль до організації дивізійного тренувального табору 27-ї піхотної дивізії («a division-wide, ranger-type training camp in Hawaii»).
Він не стрибав «вночі 6 червня 1944 року вперше в житті з парашутом» разом з повітряним десантом, а прибув в Нормандію двома днями пізніше на кораблі, і не брав участі в бойових діях під час Операції «Оверлорд», хоча й перебував у безпосередній близькості від зіткнень.
Девід Маркус був військовим юристом Civil Affairs Division (CAD) в армії США, що сумлінно виконував свої обов'язки, штабним офіцером і радником в армії Ізраїлю, добрим організатором і, за відгуками оточення, належав до небагатьох командирів-добровольців, що змогли пристосуватися до невідповідної нормам і погано організованої єврейської армії партизанського типу.
Примітки
- Colonel David D. "Mickey" Marcus (PDF) (англ.). United states Army Special Operatoins Command. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2018.
- מיכלסון בני, Міхаельсон, Бенні (April 2018). האלוף הראשון בצה"ל / Перший алуф АОІ (PDF). מערכות / Системи (івр.). 477: 4-11. Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2018.
- Ossad, с. 7-8.
- Zabecki.
- Berkman, с. 174.
- Berkman, с. 175-182.
- Ossad, с. 9.
- Ossad, с. 10-11.
- Ossad, с. 12-20.
- Ossad, с. 23.
- Morris, Benny (2008). 1948: A History of the First Arab-Israeli War (англ.). Yale University Press. с. 227. ISBN . Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- Герцог, Хаим (1986). Арабо-израильские войны. Том 1 (PDF) (рос.). Nina Karsov. с. 103-104. ISBN .
- Collins, Larry; Lapierre, Dominique (2007). O Jerusalem! (англ.). Simon and Schuster. с. 515-531. ISBN .
- Ossad, с. 25.
- Maginnis, с. 301.
- Maginnis, с. 309.
- Maginnis, с. 310-318.
Література
- Ossad, Steven L. (2016). Out of the Shadow and into the Light Col. David “Mickey” Marcus and U.S. Civil Affairs in World War II (PDF) (англ.). U.S. Army Center of Military History. с. 6-27. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2017.
{{}}: Проігноровано|work=() - Maginnis, John J. (1980). My Service With Colonel David Marcus. American Jewish History, vol. 69, no. 3 (March 1980) (англ.). The Johns Hopkins University Press: 301–324. JSTOR 23881926. Процитовано 20 вересня 2018.
- Zabecki, David T. (1998). David 'Mickey' Marcus. Military History (April 1998) vol. 15 issue 1 (англ.). historynet.com. с. 62-66. Архів оригіналу за 8 січня 2009.
- Berkman, Ted (1962). Cast a Giant Shadow: The Story of Mickey Marcus Who Died to Save Jerusalem (англ.). Manifest Publications. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Devid Deniel MarkusDavid Daniel MarcusIm ya pri narodzhenniDavid Daniel MarcusPrizvisko Mikki angl Mickey Narodzhennya22 lyutogo 1922 19220222 Nyu Jork SShASmert10 chervnya 1948 Abu Gosh IzrayilPohovannyacvintar Vest Pojnt Nyu JorkKrayina SShAPrinalezhnistArmiya SShA Hagana Armiya oboroni IzrayilyuOsvitaVijskova akademiya SShA Vest Pojnt Bruklinska Shkola pravaRoki sluzhbi1924 1926 1940 1946 Armiya SShA sichen 1948 traven 1948 Hagana traven 1948 11 chervnya 1948 Armiya oboroni IzrayilyuZvannyapolkovnik Armiyi SShA aluf general Armiyi oboroni IzrayilyuVijni bitviDruga svitova vijna Vijna za nezalezhnist IzrayilyuNagorodi 1 Devid Deniel Markus u Vikishovishi Devid Deniel Mikki Markus angl David Daniel Mickey Marcus 22 lyutogo 1901 10 chervnya 1948 amerikanskij yurist i vijskovij diyach polkovnik Armiyi SShA sho brav uchast u Vijni za nezalezhnist Izrayilyu odin z najvidomishih uchasnikiv ruhu inozemnih dobrovolciv Mahal en ivr מח ל pershij aluf ivr אלוף general Armiyi oboroni Izrayilyu 2 Zmist 1 Ranni roki 2 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 3 Pid chas Vijni za nezalezhnist Izrayilyu 4 Smert 5 Pam yat 6 Mifi ta legendi 7 Primitki 8 LiteraturaRanni rokired Markus narodivsya 22 lyutogo 1901 v Nizhnomu Ist Sajdi Nyu Jork v rodini dribnogo torgovcya ovochami Mordehaya Markusa ta jogo druzhini Leyi do shlyubu Goldshtejn sho emigruvali z Yass Rumuniya Vin buv p yatim z shistoh ditej Modehaya i Leyi 1910 roku batko pomer lishivshi obov yazok utrimannya rodini na starshih brativ Mikki Markus vidviduvav Bruklinsku serednyu shkolu dlya hlopciv buv kapitanom shkilnih komand z bejsbolu ta futbolu 1918 roku buv viznanij krashim atletom shkoli Po zakinchenni shkoli uprodovzh roku vidviduvav nyu jorkskij Siti Koledzh zavdyaki uspiham u navchannya ta viznachnij sportivnij pidgotovci 1920 roku vstupiv do Vijskovoyi akademiyi u Vest Pojnti 1923 roku Markus stav mizhuniversitetskim chempionom z boksu u serednij vazi 3 1924 roku Devid Markus zakinchiv akademiyu Spolucheni Shtati v cej chas skorochuvali armiyu pislya Pershoyi svitovoyi vijni i ne mali potrebi v oficerah otrimati posadu bulo vkraj vazhko Tilki 1925 roku vin otrimav priznachennya drugim lejtenantom u 16 j pihotnij polk na ostriv Governors u Nyu Jorkskij buhti 3 4 Pid chas vikonannya sluzhbi na pershomu priznachenni Markus vidviduvav vechirnye viddilennya Bruklinskoyi shkoli prava 5 1926 roku vin otrimav nove priznachennya u Puerto Riko podav u vidstavku z regulyarnoyi armiyi i buv priznachenij drugim lejtenantom polovoyi artileriyi Rezervnogo korpusu 1 1927 roku Devid Markus odruzhivsya zi shkilnoyu vchitelkoyu Emmoyu Chejson Togo zh roku zdobuv stupin bakalavra i nastupnogo roku doktora u Bruklinskij shkoli prava 4 Z 1929 po 1933 rr Markus obijmav nizku derzhavnih posad molodshij advokat Kaznachejstva pomichnik prokurora Pivdennogo okrugu Nyu Jorka 1934 roku vin stav pershim zastupnikom direktora a 1940 roku direktorom Departamentu vipravnih ustanov Nyu Jorka 6 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijnired 1940 roku Devid Markus povernuvsya na vijskovu sluzhbu Vin otrimav zvannya kapitana Vijskovo yuridichnoyi sluzhbi Nacionalnoyi gvardiyi Nyu Jorka a pislya priznachennya na posadu vijskovogo prokurora 27 yi pihotnoyi diviziyi buv pidvishenij do pidpolkovnika 1 Pislya napadu Yaponiyi na Perl Garbor Markus v berezni 1942 roku razom z 27 oyu pihotnoyu diviziyeyu buv peredislokovanij na Gavayi de vikonuvav obov yazok vikonavchogo oficera pri komanduvachi diviziyi 7 Navesni 1943 roku vin otrimav priznachennya do Vashingtonu do novostvorenogo Viddilu civilnih sprav na posadu nachalnika planuvannya vijskovoyi politiki SShA shodo administracij ta uryadiv zahoplenih abo zvilnenih krayin Polkovnik Markus brav uchast u formulyuvanni politiki ta procedur i suprovodzhuvav amerikanski delegaciyi na mizhnarodnih konferenciyah v Kayiri Kvebeku Tegerani j Dumbarton Oksi 1 U zv yazku z nagorodzhennyam medallyu Za vidatni zaslugi vidznachavsya suttyevij vnesok Markusa v rozrobku dokumentaciyi pov yazanoyi z vtorgnennya ta okupaciyi Siciliyi j Italiyi 8 V travni 1944 roku polkovnik Markus pracyuvav v Londoni u skladi Verhovnogo komanduvannya Soyuznih ekspedicijnih sil 8 Zadlya dokladnishogo vivchennya Viddilom civilnih sprav yevropejskogo teatru vijskovih dij 8 chervnya 1944 roku vin pribuv u Normandiyu v misce dislokaciyi 101 yi povitryano desantnoyi diviziyi Vprodovzh kilkoh tizhniv vin buv svidkom zvilnennya normandskogo mistechka Karantana mav mozhlivist sposterigati za pochatkovimi diyami vijskovo civilnoyi administraciyi i realizaciyeyu planiv shodo zvilnenoyi teritoriyi 9 Pislya povernennya do Vashingtonu Markus pracyuvav nad dokumentami dlya Organizaciyi Ob yednanih Nacij aktami pro kapitulyaciyu Nimechchini ta Yaponiyi a takozh pislyavoyennoyu politikoyu vijskovih administracij 1 Naprikinci vijni na zapit vijskovogo gubernatora amerikanskoyi zoni okupaciyi Nimechchini polkovnik Markus buv viklikanij dlya roboti v yevropejskij shtab kvartiri armiyi SShA Vin obijnyav posadu zastupnika nachalnika i vikonavchogo oficera Viddilu vnutrishnih sprav ta zv yazku Kerivnoyi radi okupacijnoyi grupi SShA U lipni 1945 r polkovnik Markus stav zastupnikom vijskovogo gubernatora Berlina i vidpovidav za koordinaciyu dij z britanskimi francuzkimi ta radyanskimi predstavnikami v chotiristoronnij radi z vijskovogo kontrolyu Znachna chastina jogo diyalnosti v cej chas bula prisvyachena polipshennyu umov dlya velicheznoyi kilkosti peremishenih osib v Yevropi 10 Vin povernuvsya do Vashingtona v lyutomu 1946 roku dlya organizaciyi pravovoyi infrastrukturi viddilu vijskovih zlochiniv Vprodovzh vosmi misyaciv vin dobirav suddiv prokuroriv sudovih chinovnikiv ta advokativ dlya vedennya sudovogo procesu z vijskovih zlochiniv u Nyurnberzi ta u Mizhnarodnomu vijskovomu tribunali na Dalekomu Shodi 1 Na pochatku 1947 roku polkovnik Devid Markus mav otrimati zvannya brigadnogo generala jomu zaproponuvali posadu vijskovogo atashe v amerikanskomu posolstvi v Moskvi Prote Markus obrav povernennya do civilnogo zhittya i pishov u vidstavku 10 Pid chas Vijni za nezalezhnist Izrayilyured nbsp Devid Markus 1948 r U grudni 1947 roku v Nyu Jorku predstavnik Timchasovogo yevrejskogo uryadu Shlomo Shamir zvernuvsya do Markusa za dopomogoyu u poshukah amerikanskih oficeriv dlya organizaciyi i navchannya armiyi majbutnoyi izrayilskoyi derzhavi Devid Markus pogodivsya dopomogti u poshukah ale zgodom viyavilos sho vin sam ye golovnim kandidatom Pid psevdonimom Majkl Stoun abi uniknuti konfliktu z britanskoyu vladoyu Markus pribuv do Palestini v sichni 1948 roku Organizaciya Ob yednanih Nacij vzhe progolosuvala za rozpodil Palestini na okremi yevrejsku ta arabsku derzhavi yakij mav statisya 1 zhovtnya 1948 roku Do 1 serpnya 1948 roku diyav mandat Velikoyi Britaniyi yaka povinna bula zberigati kontrol nad Palestinoyu Z 1945 roku obidvi storoni veli bezperervnu partizansku vijnu odin proti odnogo i proti britanciv 4 Za bezposerednim doruchennyam Davida Ben Guriona Markus oglyanuv krayinu vidvidav bazi Hagani rozglyanuv sistemu keruvannya vijskami ta ociniv navchalni programi Vin visunuv rekomendaciyi shodo zahodiv potribnih dlya peretvorennya partizanskoyi armiyi na suchasnu regulyarnu Markus rekomenduvav prijnyati osnovnoyu strukturnoyu formoyu Hagani samozabezpechenu brigadu vin rozrobiv komandnu strukturu Hagani adaptuyuchi dosvid amerikanskoyi armiyi do osoblivih miscevih potreb 2 Dlya zabezpechennya navchalnoyi programi Hagani Markus namagavsya dopraviti do krayini navchalni posibniki zi Spoluchenih Shtativ Koli ce ne vdalosya vin osobisto napisav po pam yati vlasni navchalni posibniki specialno rozrobleni dlya potreb molodoyi yevrejskoyi armiyi 4 gt U kvitni Markus korotkochasno povernuvsya do Spoluchenih Shtativ vidvidati hvoru druzhinu i znov opinivsya v Palestini na pochatku travnya Britanci vtomleni partizanskimi diyami virishili dostrokovo 15 travnya pripiniti svoyi povnovazhennya shodo mandatu v Palestini 14 travnya 1948 roku Izrayil progolosiv pro svoyu nezalezhnist Protyagom dekilkoh godin dvi yegipetski brigadi pidtrimani tankami ta artileriyeyu uvijshli do pusteli Negev Dlya posilennya brigadi Negev na pivden buv vidpravlenij nevelikij kontingent iz 30 dzhipiv obladnanih kulemetami ta radiozv yazkom a takozh pihotna rota na vantazhivkah Markus suprovodzhuvav pidrozdil yak radnik 4 Arabskij legion sho v cej chas kontrolyuvav perehrestya Latrun vidrizav bud yake spoluchennya z Yerusalimom 25 travnya yevrejski pidrozdili zi znachnimi vtratami atakuvali Latrun ale uspihu ne mali Izrayilske kerivnictvo dijshlo visnovku sho vijskam brakuye ob yednanogo komanduvannya Z oglyadu na ce 28 travnya 1948 roku Markus otrimav zvannya aluf general i buv priznachenij timchasovim uryadom komanduvati Yerusalimskim frontom u skladi 7 yi brigadi brigad Etcioni i Harel Markus vzyav uchast u planuvanni ta komanduvanni novoyi ataki na Latrun 30 travnya Cya operaciya sho mala nazvu Bin Nun Bet a takozh nastupna operaciya Joram takozh zaznali porazki 11 26 travnya patruli 7 yi brigadi yaka shojno zajnyala poselennya Bejt Susin rozviduvali miscevist v napryamku yerusalimskih visot i zustrilisya z patrulyami brigadi Harel yaki prosuvalisya z Yerusalima do uzberezhzhya Viyavilosya sho roztashuvannya dvoh brigad rozdilyala tilki vuzka gorista smuga tomu 7 ma brigada rekomenduvala proklasti dorogu yaka zv yazala b yih Mikki Markus Shlomo Shamir ta Hayim Gercog proveli rekognoscirovku i nadali Ben Gurionu plan majbutnoyi trasi Nova doroga sho otrimala nazvu Birmanskoyi mala z yednati dilyanki golovnoyi dorogi na Yerusalim v obhid panivnih vorozhih visot Latrunu 12 Markus yak komanduvach nis vidpovidalnist za stvorennya Birmanskoyi dorogi i organizaciyu budivnictva 13 Smertred nbsp Pam yatnik Devidu Markusu poblizu selisha Abu Gosh Naperedodni nabuttya chinnosti pripinennya vognyu pid egidoyu OON Devid Markus tragichno zaginuv vid druzhnogo vognyu Vnochi z 10 na 11 travnya Markus perebuvav z bijcyami Palmahu v Abu Goshi j vijshov v temryavi za mezhi taboru zagornuvshis u kovdru Koli vin povertavsya vartovij guknuv jogo na ivriti vin vidpoviv anglijskoyu i perestribnuv cherez kam yanu ogorozhu Vartovij neshodavnij immigrant ne rozumiv anglijskoyi prote znav pro yiyi vikoristannya v Arabskomu legioni Vin vidkriv vogon i vluchiv Devidu v serce 2 Trunu z jogo ostankami u suprovodi dvoh izrayilskih oficeriv Moshe Dayana i Josefa Gamburgera perevezli do Spoluchenih Shtativ 2 lipnya 1948 Devida Markusa pohovano na vijskovomu cvintari u Vest Pojnti Pam yatred nbsp Mogila Devida Markusa u Vest Pojnti Devid Deniel Markus pohovanij na cvintari vijskovoyi akademiyi Vest Pojnt Nyu Jork Vin yedinij amerikanskij gromadyanin pohovanij na comu cvintari sho zaginuv pid inozemnim praporom Na nadgrobku napisano Polkovnik Devid Markus soldat vsogo lyudstva angl Colonel David Marcus a Soldier for All Humanity Na chest Markusa nazvani vulici v Izrayili rajon Neve David v Tel Avivi j zasnovanij 1948 roku kibuc Mishmar David Mifi ta legendired Zhittyepis Devida Markusa znachnoyu miroyu mifologizovanij zavdyaki hudozhnij biografiyi Teda Berkmana Cast a Giant Shadow The Story of Mickey Marcus Who Died to Save Jerusalem 1962 hudozhnomu filmu Cast a Giant Shadow 1966 rezhisera Melvilla Shejvelsona z Kirkom Duglasom u golovnij roli ta chislennim narisam sho mistyat ne vidpovidni dijsnosti detali jogo zhittya 14 15 Devid Markus ne keruvav Shkoloyu rejndzheriv cherez yaku projshlo 8000 amerikanskih bijciv na Gavayah hocha j doklav zusil do organizaciyi divizijnogo trenuvalnogo taboru 27 yi pihotnoyi diviziyi a division wide ranger type training camp in Hawaii 14 Vin ne stribav vnochi 6 chervnya 1944 roku vpershe v zhitti z parashutom razom z povitryanim desantom a pribuv v Normandiyu dvoma dnyami piznishe na korabli 16 i ne brav uchasti v bojovih diyah pid chas Operaciyi Overlord hocha j perebuvav u bezposerednij blizkosti vid zitknen 17 Devid Markus buv vijskovim yuristom Civil Affairs Division CAD v armiyi SShA sho sumlinno vikonuvav svoyi obov yazki shtabnim oficerom i radnikom v armiyi Izrayilyu dobrim organizatorom i za vidgukami otochennya nalezhav do nebagatoh komandiriv dobrovolciv sho zmogli pristosuvatisya do nevidpovidnoyi normam i pogano organizovanoyi yevrejskoyi armiyi partizanskogo tipu 10 12 Primitkired a b v g d e Colonel David D Mickey Marcus PDF angl United states Army Special Operatoins Command 26 zhovtnya 2017 Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2018 a b v מיכלסון בני Mihaelson Benni April 2018 האלוף הראשון בצה ל Pershij aluf AOI PDF מערכות Sistemi ivr 477 4 11 Arhiv originalu PDF za 21 kvitnya 2018 a b Ossad s 7 8 a b v g d Zabecki Berkman s 174 Berkman s 175 182 Ossad s 9 a b Ossad s 10 11 Ossad s 12 20 a b v Ossad s 23 Morris Benny 2008 1948 A History of the First Arab Israeli War angl Yale University Press s 227 ISBN 978 0 300 12696 9 Arhiv originalu za 14 veresnya 2018 Procitovano 23 veresnya 2018 a b Gercog Haim 1986 Arabo izrailskie vojny Tom 1 PDF ros Nina Karsov s 103 104 ISBN 0 9076 5219 0 Collins Larry Lapierre Dominique 2007 O Jerusalem angl Simon and Schuster s 515 531 ISBN 1 4165 5627 3 a b Ossad s 25 Maginnis s 301 Maginnis s 309 Maginnis s 310 318 Literaturared Ossad Steven L 2016 Out of the Shadow and into the Light Col David Mickey Marcus and U S Civil Affairs in World War II PDF angl U S Army Center of Military History s 6 27 Arhiv originalu PDF za 10 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Maginnis John J 1980 My Service With Colonel David Marcus American Jewish History vol 69 no 3 March 1980 angl The Johns Hopkins University Press 301 324 JSTOR 23881926 Procitovano 20 veresnya 2018 Zabecki David T 1998 David Mickey Marcus Military History April 1998 vol 15 issue 1 angl historynet com s 62 66 Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Berkman Ted 1962 Cast a Giant Shadow The Story of Mickey Marcus Who Died to Save Jerusalem angl Manifest Publications ISBN 1 9293 5400 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Devid Deniel Markus amp oldid 43637484