Двоїста істина

Двої́ста і́стина (теорія «двох істин») — теорія про існування взаємно незалежних богословських та наукових істин, які ніби досягаються різними шляхами й можуть суперечити одна одній; вчення, вироблене в межах схоластичної філософії. Поняття «двоїста істина» виникло в епоху феодалізму.

Його прихильниками були Ібн-Рушд, Дунс Скот, Френсіс Бекон, Вільям Оккам та ін.

Особливого поширення вчення «двоїстої істини» набуло в епоху Відродження.

Церква боролася з концепцією двоїстої істини і шляхом переслідвання її прихильників, і шляхом протиставлення їй вчення Аквінського Ф. про гармонію віри й розуму, релігії й філософії.

Див. також

• Аверроїзм

Примітки

1. Двоїста істина // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 62-63.
2. Двоїстої істини теорія // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .

Література

• Двоїста істина // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 62-63.
• Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
• Л. Озадовська. Двоїстої істини теорія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Двоїстої істини теорія [ 6 травня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія