Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ДвостулковіРізноманіття двостулкових Ернст Геккель 1904 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Двостулкові

Двостулкові
Двостулкові
image
Різноманіття двостулкових (Ернст Геккель, 1904)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Двостулкові (Bivalvia)
Linnaeus, 1758
Підкласи
Синоніми
Pelecypoda Goldfuss, 1820
Lamellibranchiata Blainville, 1824
Acephala
Посилання
image Вікісховище: Bivalvia
image Віківиди: Bivalvia
image EOL: 2215
image ITIS: 79118
image NCBI: 6544
Fossilworks: 16005

Двостулкові, або Пластинчастозяброві (Bivalvia L, синоніми: Bivalva, Lamellibranchia, Pelecypoda та ін.) — клас молюсків. Найхарактерніші особливості будови — наявність мушлі (черепашки) з двох стулок, розташованих обабіч тіла, а також практично повна редукція голови і всіх пов'язаних з нею утворень, включно із радулою. Відомо від 7500 до 10 000 сучасних і близько 20 000 викопних видів.

Двостулкові — виключно водна група, живуть як у солоних, так і в прісних водоймах, зустрічаються переважно на глибині до 100 метрів. Личинки планктонні або паразитичні, після метаморфози осідають на дно. Молоді молюски можуть після осідання прикріплюватися нерухомо до поверхні твердих предметів або ґрунту, або ритися у м'яких ґрунтах. Деякі види здатні швидко пересуватися, ляскаючи стулками мушлі (морський гребінець).

Є лише два відділи тіла: тулуб та нога. Тіло вкрите двостулковою черепашкою. Дихають зябрами, споживаючи розчинений у воді кисень; живляться за допомогою фільтрації. Складки мантії утворюють на задньому кінці тіла ввідний та вивідний сифони, за допомогою яких двостулкові організовують циркуляцію води в мантійній порожнині. Органи виділення — нирки. Серце складається з двох передсердь та шлуночка. Нервова система розкидано-вузлового типу. Органи чуттів розвинені слабко. Переважна більшість двостулкових — роздільностатеві, проте відомі й гермафродити.

Двостулкові молюски — природні фільтратори води. Молюсків деяких видів (мідії, устриці) людина споживає в їжу. З двостулкових добувають перлини, перламутр, бісус; черепашки деяких видів слугують сувенірами або навіть засобами оплати. Подеколи двостулкових застосовують для очищення води. Деякі двостулкові завдають шкоди господарству. Так, корабельний хробак пошкоджує дерев'яні днища кораблів, підводні споруди.

Характерні представники класу: беззубка (Anodonta), перлівниця (Unio), морський гребінець (Pecten), устриці (Ostreidae), мідія (Mytilus), тередові (Teredinidae), річкова скойка, дрейсена, серцевидка, кулька.

Різноманітність

Максимальний розмір дорослих представників видів коливається від 0,52 мм у мікроскопічного молюска до 1532 мм у довжину у корабельного черва . Однак найчастіше найбільшим двостулковим молюском вважається Tridacna gigas, що може досягати у довжину до 1200 мм і важити понад 200 кг. Найбільший відомий вимерлий молюск є , рештки якого у довжину мають 3000 мм.

Маркус Губер (англ. Markus Huber) у своїй роботі 2010 року «Компендіум двостулкових» (англ. Compendium of Bivalves), наводить цифру 9200 (106 родин) як загальну кількість існуючих видів молюсків. Він зазначає, що часто у літературі наводять цифру 20 000 існуючих видів, але вона не є підтверджена. Таблиця нижче ілюструє відому різноманітність двостулкових за Губером:

Підклас Надродини Родини Роди Види
Heterodonta 64 (вкл. 1 прісноводний) &0800800 (16 прісноводних) &56005600 (270 прісноводних)
2 &00066 &001313
Cardioidea 2 &003838 &0260260
1 &00066 &007070
1 &00022 &002020
5 &006565 &0420420
2 &002020 &0320320
3 &002222 &0140140
1 &00066 (3 прісноводних) &006060 (30 прісноводних)
1 &00011 &00066
Dreissenoidea 1 &00033 (2 прісноводних) &002020 (12 прісноводних)
біля 4 &0100близько 100 &0500близько 500
1 &00077 &003030
2 &002020 &0110110
1 &00011 &00066
1 &00055 &002525
1 &00088 &0250250
2 &0085близько 85 &0500близько 500
4 &004646 &0220220
3 &001515 (1 прісноводний) &0130130 (1 прісноводний)
Pandoroidea 7 &003030 &0250250
2 &003434 (1 прісноводний) &0200200 (3 прісноводних)
2 &00033 &002020
2 &001717 (2 прісноводних) &0130130 (4 прісноводних)
(1 прісноводний) &0005(5 прісноводних) &0200(200 прісноводних)
Tellinoidea 5 &0110110 (2 прісноводних) &0900900 (15 прісноводних)
1 &0012близько 12 &0100близько 100
1 &001616 &0100100
Veneroidea 4 &0104104 &0750750
2 &001616 &0160160
Palaeoheterodonta 7 (вкл. 6 прісноводних) &0171171 (170 прісноводних) &0908908 (900 прісноводних)
1 &00011 &00088
(6 прісноводних) &0170(170 прісноводних) &0900(900 прісноводних)
Protobranchia 10 &004949 &0700700
1 &00022 &002020
6 &003232 &0460460
1 &00088 &0170170
1 &0005близько 5 &001010
1 &00022 &003030
25 &0240240 (2 прісноводних) &20002000 (11 прісноводних)
2 &00099 &003030
7 &006060 (1 прісноводних) &0570570 (6 прісноводних)
1 &00033 &001515
1 &00088 &0250250
Mytiloidea 1 &005050 (1 прісноводний) &0400400 (5 прісноводних)
Ostreoidea 2 &002323 &008080
4 &006868 &0500500
1 &00033 (+) &005050
1 &00011 &002020
5 &00099 &008080

Примітки

  1. Morton B. Bivalve. Encyclopædia Britannica. оригіналу за 27.12.2017. Процитовано 10.06.2018.
  2. WoRMS. Bivalvia. World Register of Marine Species.
  3. Condylonucula maya. Extreme bivalves. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 19 квітня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
  5. Grall, George. . National Geographic Society. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  6. Kauffman, E. G.; Harries, P. J.; Meyer, C.; Villamil, T.; Arango, C.; Jaecks, G. (2007). Paleoecology of giant Inoceramidae (Platyceramus) on a Santonian (Cretaceous) seafloor in Colorado. Journal of Paleontology. 81 (1): 64—81. doi:10.1666/0022-3360(2007)81[64:POGIPO]2.0.CO;2.
  7. Huber, Markus (2010). Compendium of Bivalves. A Full-color Guide to 3,300 of the World's Marine Bivalves. A Status on Bivalvia after 250 Years of Research. ConchBooks. с. 23. ISBN .

Посилання

image Це незавершена стаття з малакології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.


Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (січень 2016)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

DvostulkoviRiznomanittya dvostulkovih Ernst Gekkel 1904 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Molyuski Mollusca Klas Dvostulkovi Bivalvia Linnaeus 1758PidklasiAnomalosdesmata Cryptodonta Heterodonta Paleoheterodonta Palaeotaxodonta PteriomorphiaSinonimiPelecypoda Goldfuss 1820 Lamellibranchiata Blainville 1824 AcephalaPosilannyaVikishovishe BivalviaVikividi BivalviaEOL 2215ITIS 79118NCBI 6544Fossilworks 16005 Dvostulkovi abo Plastinchastozyabrovi Bivalvia L sinonimi Bivalva Lamellibranchia Pelecypoda ta in klas molyuskiv Najharakternishi osoblivosti budovi nayavnist mushli cherepashki z dvoh stulok roztashovanih obabich tila a takozh praktichno povna redukciya golovi i vsih pov yazanih z neyu utvoren vklyuchno iz raduloyu Vidomo vid 7500 do 10 000 suchasnih i blizko 20 000 vikopnih vidiv Dvostulkovi viklyuchno vodna grupa zhivut yak u solonih tak i v prisnih vodojmah zustrichayutsya perevazhno na glibini do 100 metriv Lichinki planktonni abo parazitichni pislya metamorfozi osidayut na dno Molodi molyuski mozhut pislya osidannya prikriplyuvatisya neruhomo do poverhni tverdih predmetiv abo gruntu abo ritisya u m yakih gruntah Deyaki vidi zdatni shvidko peresuvatisya lyaskayuchi stulkami mushli morskij grebinec Ye lishe dva viddili tila tulub ta noga Tilo vkrite dvostulkovoyu cherepashkoyu Dihayut zyabrami spozhivayuchi rozchinenij u vodi kisen zhivlyatsya za dopomogoyu filtraciyi Skladki mantiyi utvoryuyut na zadnomu kinci tila vvidnij ta vividnij sifoni za dopomogoyu yakih dvostulkovi organizovuyut cirkulyaciyu vodi v mantijnij porozhnini Organi vidilennya nirki Serce skladayetsya z dvoh peredserd ta shlunochka Nervova sistema rozkidano vuzlovogo tipu Organi chuttiv rozvineni slabko Perevazhna bilshist dvostulkovih rozdilnostatevi prote vidomi j germafroditi Dvostulkovi molyuski prirodni filtratori vodi Molyuskiv deyakih vidiv midiyi ustrici lyudina spozhivaye v yizhu Z dvostulkovih dobuvayut perlini perlamutr bisus cherepashki deyakih vidiv sluguyut suvenirami abo navit zasobami oplati Podekoli dvostulkovih zastosovuyut dlya ochishennya vodi Deyaki dvostulkovi zavdayut shkodi gospodarstvu Tak korabelnij hrobak poshkodzhuye derev yani dnisha korabliv pidvodni sporudi Harakterni predstavniki klasu bezzubka Anodonta perlivnicya Unio morskij grebinec Pecten ustrici Ostreidae midiya Mytilus teredovi Teredinidae richkova skojka drejsena sercevidka kulka RiznomanitnistMaksimalnij rozmir doroslih predstavnikiv vidiv kolivayetsya vid 0 52 mm u mikroskopichnogo molyuska do 1532 mm u dovzhinu u korabelnogo cherva Odnak najchastishe najbilshim dvostulkovim molyuskom vvazhayetsya Tridacna gigas sho mozhe dosyagati u dovzhinu do 1200 mm i vazhiti ponad 200 kg Najbilshij vidomij vimerlij molyusk ye reshtki yakogo u dovzhinu mayut 3000 mm Markus Guber angl Markus Huber u svoyij roboti 2010 roku Kompendium dvostulkovih angl Compendium of Bivalves navodit cifru 9200 106 rodin yak zagalnu kilkist isnuyuchih vidiv molyuskiv Vin zaznachaye sho chasto u literaturi navodyat cifru 20 000 isnuyuchih vidiv ale vona ne ye pidtverdzhena Tablicya nizhche ilyustruye vidomu riznomanitnist dvostulkovih za Guberom Pidklas Nadrodini Rodini Rodi VidiHeterodonta 64 vkl 1 prisnovodnij amp 0800 800 16 prisnovodnih amp 5600 5600 270 prisnovodnih 2 amp 0006 6 amp 0013 13Cardioidea 2 amp 0038 38 amp 0260 2601 amp 0006 6 amp 0070 701 amp 0002 2 amp 0020 205 amp 0065 65 amp 0420 4202 amp 0020 20 amp 0320 3203 amp 0022 22 amp 0140 1401 amp 0006 6 3 prisnovodnih amp 0060 60 30 prisnovodnih 1 amp 0001 1 amp 0006 6Dreissenoidea 1 amp 0003 3 2 prisnovodnih amp 0020 20 12 prisnovodnih 4 bilya 4 amp 0100 blizko 100 amp 0500 blizko 5001 amp 0007 7 amp 0030 302 amp 0020 20 amp 0110 1101 amp 0001 1 amp 0006 61 amp 0005 5 amp 0025 251 amp 0008 8 amp 0250 2502 amp 0085 blizko 85 amp 0500 blizko 5004 amp 0046 46 amp 0220 2203 amp 0015 15 1 prisnovodnij amp 0130 130 1 prisnovodnij Pandoroidea 7 amp 0030 30 amp 0250 2502 amp 0034 34 1 prisnovodnij amp 0200 200 3 prisnovodnih 2 amp 0003 3 amp 0020 202 amp 0017 17 2 prisnovodnih amp 0130 130 4 prisnovodnih 1 1 prisnovodnij amp 0005 5 prisnovodnih amp 0200 200 prisnovodnih Tellinoidea 5 amp 0110 110 2 prisnovodnih amp 0900 900 15 prisnovodnih 1 amp 0012 blizko 12 amp 0100 blizko 1001 amp 0016 16 amp 0100 100Veneroidea 4 amp 0104 104 amp 0750 7502 amp 0016 16 amp 0160 160Palaeoheterodonta 7 vkl 6 prisnovodnih amp 0171 171 170 prisnovodnih amp 0908 908 900 prisnovodnih 1 amp 0001 1 amp 0008 86 6 prisnovodnih amp 0170 170 prisnovodnih amp 0900 900 prisnovodnih Protobranchia 10 amp 0049 49 amp 0700 7001 amp 0002 2 amp 0020 206 amp 0032 32 amp 0460 4601 amp 0008 8 amp 0170 1701 amp 0005 blizko 5 amp 0010 101 amp 0002 2 amp 0030 3025 amp 0240 240 2 prisnovodnih amp 2000 2000 11 prisnovodnih 2 amp 0009 9 amp 0030 307 amp 0060 60 1 prisnovodnih amp 0570 570 6 prisnovodnih 1 amp 0003 3 amp 0015 151 amp 0008 8 amp 0250 250Mytiloidea 1 amp 0050 50 1 prisnovodnij amp 0400 400 5 prisnovodnih Ostreoidea 2 amp 0023 23 amp 0080 804 amp 0068 68 amp 0500 5001 amp 0003 3 amp 0050 501 amp 0001 1 amp 0020 205 amp 0009 9 amp 0080 80PrimitkiMorton B Bivalve Encyclopaedia Britannica originalu za 27 12 2017 Procitovano 10 06 2018 WoRMS Bivalvia World Register of Marine Species Condylonucula maya Extreme bivalves Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 19 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 7 serpnya 2012 Procitovano 19 kvitnya 2012 Grall George National Geographic Society Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2012 Kauffman E G Harries P J Meyer C Villamil T Arango C Jaecks G 2007 Paleoecology of giant Inoceramidae Platyceramus on a Santonian Cretaceous seafloor in Colorado Journal of Paleontology 81 1 64 81 doi 10 1666 0022 3360 2007 81 64 POGIPO 2 0 CO 2 Huber Markus 2010 Compendium of Bivalves A Full color Guide to 3 300 of the World s Marine Bivalves A Status on Bivalvia after 250 Years of Research ConchBooks s 23 ISBN 978 3 939767 28 2 PosilannyaDvostulkovi molyuski Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z malakologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2016

Дата публікації:
Топ