Державний природний заповідник Дашті Джум (тадж. мамнӯъгоҳи давлатии табии Дашти Ҷум) — природоохоронна зона на півдні Таджикистану. Знаходиться у Хатлонській області за 40 км від найближчого міста Куляб та за 240 км від столиці республіки, міста Душанбе. Влада республіки оголосила «Дашті Джум» офіційною туристичною зоною. Заповідник є єдиним в Центральній Азії резерватом, де збережена популяція гвинторогого козла і унікальне фісташкове рідколісся.
37°37′43″ пн. ш. 70°04′50″ сх. д. / 37.62861111° пн. ш. 70.08055556° сх. д. | |
Країна | Таджикистан |
---|---|
Розташування | Таджикистан |
Найближче місто | Куляб |
Площа | 197 км² |
Засновано | 1983 |
Оператор | Лісогосподарське виробниче об'єднання Республіки Таджикистан |
Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Дашті Джум (Таджикистан) | |
Характеристика
Заповідник заснований у 1983 році. Площа заповідної зони, що розташувалася на півдні Дарвазького хребта, становить 19,7 тис га. Унікальність цієї території полягає в різноманітності рослин і тварин, що мешкають в горах Шурабадської нохії. У заповіднику мешкають 17 видів рідкісних видів тварин з них 6 видів птахів. До Червоної книги Республіки Таджикистан включені 10 видів ссавців, 6 видів птахів, 1 вид змій і 1 вид рукокрилих, що мешкають на території заповідника, зокрема уріал (), тянь-шанський підвид бурого ведмедя (Ursus arctos isabellinus), середньоазійська видра (Lutra lutra) тощо. Головним охоронним об'єктом заповідника стали гвинторогі козли (або мархури), що занесені у Міжнародну Червону книгу, як вимираючий вид парнокопитних. Гвинторогий козел живе в південній частині гір, де скелі змішуються з луками.
Ще одним видом парнокопитних, що мешкає на території заповідної зони є муфлон. Вони тримаються великими стадами, під час гону становлять небезпеку зникаючим мархурам, які нерідко потрапляють під роги баранів, що б'ються.
На сухих територіях південно-східних, південно-західних і південних схилах хребта , в нижньому ярусі розташовані природні зарості фісташкового рідколісся, а загальна площа вкритих фісташковим лісом складає 3,5 тис га.
Див. також
Посилання
- Нацональні парки та заповідники Таджикистану
- Туризм Таджикистану[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття про Таджикистан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij prirodnij zapovidnik Dashti Dzhum tadzh mamnӯgoҳi davlatii tabii Dashti Ҷum prirodoohoronna zona na pivdni Tadzhikistanu Znahoditsya u Hatlonskij oblasti za 40 km vid najblizhchogo mista Kulyab ta za 240 km vid stolici respubliki mista Dushanbe Vlada respubliki ogolosila Dashti Dzhum oficijnoyu turistichnoyu zonoyu Zapovidnik ye yedinim v Centralnij Aziyi rezervatom de zberezhena populyaciya gvintorogogo kozla i unikalne fistashkove ridkolissya Dashti Dzhum37 37 43 pn sh 70 04 50 sh d 37 62861111 pn sh 70 08055556 sh d 37 62861111 70 08055556Krayina TadzhikistanRoztashuvannya TadzhikistanNajblizhche mistoKulyabPlosha197 km Zasnovano1983OperatorLisogospodarske virobniche ob yednannya Respubliki TadzhikistanStatus Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Dashti Dzhum Tadzhikistan Harakteristikared Zapovidnik zasnovanij u 1983 roci Plosha zapovidnoyi zoni sho roztashuvalasya na pivdni Darvazkogo hrebta stanovit 19 7 tis ga Unikalnist ciyeyi teritoriyi polyagaye v riznomanitnosti roslin i tvarin sho meshkayut v gorah Shurabadskoyi nohiyi U zapovidniku meshkayut 17 vidiv ridkisnih vidiv tvarin z nih 6 vidiv ptahiv Do Chervonoyi knigi Respubliki Tadzhikistan vklyucheni 10 vidiv ssavciv 6 vidiv ptahiv 1 vid zmij i 1 vid rukokrilih sho meshkayut na teritoriyi zapovidnika zokrema urial Ovis vignei bocharensis tyan shanskij pidvid burogo vedmedya Ursus arctos isabellinus serednoazijska vidra Lutra lutra tosho Golovnim ohoronnim ob yektom zapovidnika stali gvintorogi kozli abo marhuri sho zaneseni u Mizhnarodnu Chervonu knigu yak vimirayuchij vid parnokopitnih Gvintorogij kozel zhive v pivdennij chastini gir de skeli zmishuyutsya z lukami She odnim vidom parnokopitnih sho meshkaye na teritoriyi zapovidnoyi zoni ye muflon Voni trimayutsya velikimi stadami pid chas gonu stanovlyat nebezpeku znikayuchim marhuram yaki neridko potraplyayut pid rogi baraniv sho b yutsya Na suhih teritoriyah pivdenno shidnih pivdenno zahidnih i pivdennih shilah hrebta Hazratishoh v nizhnomu yarusi roztashovani prirodni zarosti fistashkovogo ridkolissya a zagalna plosha vkritih fistashkovim lisom skladaye 3 5 tis ga Div takozhred Prirodoohoronni teritoriyi TadzhikistanuPosilannyared Naconalni parki ta zapovidniki Tadzhikistanu Turizm Tadzhikistanu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya pro Tadzhikistan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dashti Dzhum amp oldid 37544898