Дау́рія (Дау́рська земля́) — назва частини території Забайкалля та (до XVII сторіччя) західної частини Приамур'я. Назва дана росіянами через проживання на цій території до середини XVII сторіччя народності даури.
Географічно Даурія ділиться на такі частини:
- Байкальська Даурія, включає південну частину Забайкалля до Яблоневого хребта.
- Селенгінська Даурія, що включає території до сходу від Селенги.
- Нерчинська Даурія, що включає території до сходу від Яблуневого хребта.
Степи Даурії
Статус території, складає об'єкт: державний біосферний заповідник, федеральний заповідник.
Площа: 0,175 млн га.
Стан: готується на включення в список всесвітнього спадщини.
Даурський заповідник являє собою екосистему центральноазійських степів. Тут пролягає один з найбільших у світі шляхів перельоту водоплавних пташок, з яких 37 видів занесено в Червону книгу Росії, 20 — в Червону книгу МСОП. Заповідник має статус біосферного та входить в водно-болотяне угіддя міжнародного значення .
На території мешкає 314 видів пташок та 47 видів ссавців, у тому числі дзерен, які більше ніде в Росії не зустрічаються, рідкісні манул та даурський їжак. Флора включає 360 видів судинних рослин, 3 з яких занесені в Червону книгу Росії. Територія також включає стрічковий сосновий бір — унікальне природне явище для степової частини Забайкалля.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dauriya znachennya Dau riya Dau rska zemlya nazva chastini teritoriyi Zabajkallya ta do XVII storichchya zahidnoyi chastini Priamur ya Nazva dana rosiyanami cherez prozhivannya na cij teritoriyi do seredini XVII storichchya narodnosti dauri Geografichno Dauriya dilitsya na taki chastini Bajkalska Dauriya vklyuchaye pivdennu chastinu Zabajkallya do Yablonevogo hrebta Selenginska Dauriya sho vklyuchaye teritoriyi do shodu vid Selengi Nerchinska Dauriya sho vklyuchaye teritoriyi do shodu vid Yablunevogo hrebta Stepi DauriyiStatus teritoriyi skladaye ob yekt derzhavnij biosfernij zapovidnik federalnij zapovidnik Plosha 0 175 mln ga Stan gotuyetsya na vklyuchennya v spisok vsesvitnogo spadshini Daurskij zapovidnik yavlyaye soboyu ekosistemu centralnoazijskih stepiv Tut prolyagaye odin z najbilshih u sviti shlyahiv perelotu vodoplavnih ptashok z yakih 37 vidiv zaneseno v Chervonu knigu Rosiyi 20 v Chervonu knigu MSOP Zapovidnik maye status biosfernogo ta vhodit v vodno bolotyane ugiddya mizhnarodnogo znachennya Na teritoriyi meshkaye 314 vidiv ptashok ta 47 vidiv ssavciv u tomu chisli dzeren yaki bilshe nide v Rosiyi ne zustrichayutsya ridkisni manul ta daurskij yizhak Flora vklyuchaye 360 vidiv sudinnih roslin 3 z yakih zaneseni v Chervonu knigu Rosiyi Teritoriya takozh vklyuchaye strichkovij sosnovij bir unikalne prirodne yavishe dlya stepovoyi chastini Zabajkallya Posilannya