Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дауда Кайраба Джавара (англ. Dawda Kairaba Jawara; 16 жовтня 1924 — 27 серпня 2019) — політичний діяч Гамбії, прем'єр-міністр країни за номінального правління королеви Єлизавети II, а також перший президент незалежної Гамбії.
| Дауда Кайраба Джавара англ. Dawda Kairaba Jawara | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 24 квітня 1970 — 22 липня 1994 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Яйя Джамме | ||
| |||
| 1962 — 1970 | |||
| Попередник: | П'єр Сарр Н'Джі | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| Народження: | 16 травня 1924 (100 років) Бараджаллі, округ Центральна Річка, Гамбія | ||
| Смерть: | 27 серпня 2019[1][2] (95 років) Фаджара, d, d, Гамбія | ||
| Країна: | Гамбія | ||
| Релігія: | іслам | ||
| Освіта: | d, Університет Глазго і Ліверпульський університет | ||
| Партія: | Народно-прогресивна партія | ||
| Батько: | Альмамі Джавара | ||
| Мати: | Мамма Фатті | ||
| Шлюб: | d і d | ||
| Діти: | 3 сина та 2 дочки | ||
| Нагороди: |
| ||
| | |||
Життєпис
Народився в родині заможного торгівця найчисленнішої в країні національності — мандінка.
Навчався у Батерсті (нині Банжул) та Аккрі (Гана). З 1948 до 1953 року навчався у ветеринарному коледжі при Університеті Глазго, там він став главою Асоціації африканських студентів і членом студентської лейбористської організації. Пізніше навчався у Ліверпульському університеті. Повернувшись на батьківщину 1954 року, вступив на державну ветеринарну службу та прийняв християнство. У 1958—1960 роках був головним ветеринаром Гамбії.
У грудні 1959 року заснував Народно-прогресивну партію, орієнтовану не на столичну, а на сільську та провінційну еліти, і став її лідером. У 1960-1962 роках обіймав посаду міністра просвіти та соціального статку, у 1962—1963 — посаду головного міністра. У жовтні 1963 року, після надання Гамбії повного внутрішнього самоврядування, був призначений прем'єр-міністром.
З лютого 1965 року — прем'єр-міністр незалежної Гамбії (у 1965–1967 роках одночасно займав пост міністра закордонних справ). З 1970 — президент (за конституцією 1970 року — глава держави та уряду), головнокомандувач збройних сил та (з травня 1985) — міністр оборони Гамбії. Багато разів обирався на пост президента країни (1966, 1972, 1977, 1982, 1987, 1992).
Після придушення за допомогою Сенегалу військового перевороту 1981 року, організованого лівими силами, підпільною Революційною народно-соціалістичною партією та частиною силовиків, погодився на створення Конфедерації Сенегамбія. З 1 лютого 1982 року став її віце-президентом (президентом був глава Сенегалу Абду Діуф, конфедерація існувала до вересня 1989 року). Залежне від Сенегалу з усякого погляду становище і перебування всіх силових структур під керівництвом сенегальців спричинило невдоволення з боку населення Гамбії.
В середині 1985 року Джавара став ініціатором програми економічного оздоровлення країни, однієї з найширших програм економічної перебудови, розроблених в Африці на південь від Сахари. За допомогою команди економістів з Гарвардського інституту міжнародного розвитку й Міжнародного валютного фонду була значно реформована економічна структура країни. Економіка ожила, збільшились валютні запаси, хоч це й коштувало подвоєння дефіциту державного бюджету. Одночасно в країні різко виросла корупція (включаючи урядову партію) та подвоїлось число міністерств. Щоправда, сам Джавара не був помічений у надмірному збагаченні, зумівши дистанціюватись від непопулярних чиновників.
Тим не менше до 1992 року Гамбія була однією з найбідніших країн Африки і всього світу, із середньою тривалістю життя 45 років, рівнем дитячої смертності 292 з 1000 новонароджених, причому 120 з кожних 1000 новонароджених помирали від малярії. В країні рівень неписемності сягав 75 %, лише 40 % населення мали доступ до питної води, а понад 75 % населення жили за умов абсолютного жебрацтва.
У 1970 — 1980-их роках Джавара був головою Постійного міждержавного комітету у боротьбі з посухою в Сахелі, головою Ісламського комітету миру. У 1988—1989 роках головував в Економічному співтоваристві країн Західної Африки. З 1990 року — почесний доктор юриспруденції Університету Глазго.
На останніх для себе виборах 1992 року здобув 56 % голосів.
22 липня 1994 року група солдат на чолі з лейтенантом Яйя Джамме штурмом узяли президентський палац. Джавару було заслано з країни (на американському військовому кораблі його доставили до Сенегалу), жив у Лондоні. 2002 повернувся на батьківщину, погодившись ніколи не займатись політичною діяльністю. Проживав у місті Фаджара.
Примітки
- Former President and Independence hero Sir Dawda Kairaba Jawara dies at 95 — 2019.
- Munzinger Personen
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2008. Процитовано 24 травня 2014.
Джерела
- Sir Dawda Kairaba Jawara [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dauda Kajraba Dzhavara angl Dawda Kairaba Jawara 16 zhovtnya 1924 27 serpnya 2019 politichnij diyach Gambiyi prem yer ministr krayini za nominalnogo pravlinnya korolevi Yelizaveti II a takozh pershij prezident nezalezhnoyi Gambiyi Dauda Kajraba Dzhavara angl Dawda Kairaba JawaraDauda Kajraba Dzhavara Prapor 1 j Prezident Gambiyi 24 kvitnya 1970 22 lipnya 1994 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Yajya Dzhamme Prapor 2 j Prem yer ministr Gambiyi 1962 1970 Poperednik P yer Sarr N Dzhi Nastupnik Posadu likvidovano Narodzhennya 16 travnya 1924 1924 05 16 100 rokiv Baradzhalli okrug Centralna Richka GambiyaSmert 27 serpnya 2019 2019 08 27 1 2 95 rokiv Fadzhara d d GambiyaKrayina GambiyaReligiya islamOsvita d Universitet Glazgo i Liverpulskij universitetPartiya Narodno progresivna partiyaBatko Almami DzhavaraMati Mamma FattiShlyub d i dDiti 3 sina ta 2 dochki Nagorodi Orden Svyatogo Mihajla i Svyatogo Georgiya Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini zamozhnogo torgivcya najchislennishoyi v krayini nacionalnosti mandinka Navchavsya u Batersti nini Banzhul ta Akkri Gana Z 1948 do 1953 roku navchavsya u veterinarnomu koledzhi pri Universiteti Glazgo tam vin stav glavoyu Asociaciyi afrikanskih studentiv i chlenom studentskoyi lejboristskoyi organizaciyi Piznishe navchavsya u Liverpulskomu universiteti Povernuvshis na batkivshinu 1954 roku vstupiv na derzhavnu veterinarnu sluzhbu ta prijnyav hristiyanstvo U 1958 1960 rokah buv golovnim veterinarom Gambiyi U grudni 1959 roku zasnuvav Narodno progresivnu partiyu oriyentovanu ne na stolichnu a na silsku ta provincijnu eliti i stav yiyi liderom U 1960 1962 rokah obijmav posadu ministra prosviti ta socialnogo statku u 1962 1963 posadu golovnogo ministra U zhovtni 1963 roku pislya nadannya Gambiyi povnogo vnutrishnogo samovryaduvannya buv priznachenij prem yer ministrom Z lyutogo 1965 roku prem yer ministr nezalezhnoyi Gambiyi u 1965 1967 rokah odnochasno zajmav post ministra zakordonnih sprav Z 1970 prezident za konstituciyeyu 1970 roku glava derzhavi ta uryadu golovnokomanduvach zbrojnih sil ta z travnya 1985 ministr oboroni Gambiyi Bagato raziv obiravsya na post prezidenta krayini 1966 1972 1977 1982 1987 1992 Pislya pridushennya za dopomogoyu Senegalu vijskovogo perevorotu 1981 roku organizovanogo livimi silami pidpilnoyu Revolyucijnoyu narodno socialistichnoyu partiyeyu ta chastinoyu silovikiv pogodivsya na stvorennya Konfederaciyi Senegambiya Z 1 lyutogo 1982 roku stav yiyi vice prezidentom prezidentom buv glava Senegalu Abdu Diuf konfederaciya isnuvala do veresnya 1989 roku Zalezhne vid Senegalu z usyakogo poglyadu stanovishe i perebuvannya vsih silovih struktur pid kerivnictvom senegalciv sprichinilo nevdovolennya z boku naselennya Gambiyi V seredini 1985 roku Dzhavara stav iniciatorom programi ekonomichnogo ozdorovlennya krayini odniyeyi z najshirshih program ekonomichnoyi perebudovi rozroblenih v Africi na pivden vid Sahari Za dopomogoyu komandi ekonomistiv z Garvardskogo institutu mizhnarodnogo rozvitku j Mizhnarodnogo valyutnogo fondu bula znachno reformovana ekonomichna struktura krayini Ekonomika ozhila zbilshilis valyutni zapasi hoch ce j koshtuvalo podvoyennya deficitu derzhavnogo byudzhetu Odnochasno v krayini rizko virosla korupciya vklyuchayuchi uryadovu partiyu ta podvoyilos chislo ministerstv Shopravda sam Dzhavara ne buv pomichenij u nadmirnomu zbagachenni zumivshi distanciyuvatis vid nepopulyarnih chinovnikiv Tim ne menshe do 1992 roku Gambiya bula odniyeyu z najbidnishih krayin Afriki i vsogo svitu iz serednoyu trivalistyu zhittya 45 rokiv rivnem dityachoyi smertnosti 292 z 1000 novonarodzhenih prichomu 120 z kozhnih 1000 novonarodzhenih pomirali vid malyariyi V krayini riven nepisemnosti syagav 75 lishe 40 naselennya mali dostup do pitnoyi vodi a ponad 75 naselennya zhili za umov absolyutnogo zhebractva U 1970 1980 ih rokah Dzhavara buv golovoyu Postijnogo mizhderzhavnogo komitetu u borotbi z posuhoyu v Saheli golovoyu Islamskogo komitetu miru U 1988 1989 rokah golovuvav v Ekonomichnomu spivtovaristvi krayin Zahidnoyi Afriki Z 1990 roku pochesnij doktor yurisprudenciyi Universitetu Glazgo Na ostannih dlya sebe viborah 1992 roku zdobuv 56 golosiv 22 lipnya 1994 roku grupa soldat na choli z lejtenantom Yajya Dzhamme shturmom uzyali prezidentskij palac Dzhavaru bulo zaslano z krayini na amerikanskomu vijskovomu korabli jogo dostavili do Senegalu zhiv u Londoni 2002 povernuvsya na batkivshinu pogodivshis nikoli ne zajmatis politichnoyu diyalnistyu Prozhivav u misti Fadzhara PrimitkiFormer President and Independence hero Sir Dawda Kairaba Jawara dies at 95 2019 Munzinger Personen d Track Q107343683 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 travnya 2014 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2008 Procitovano 24 travnya 2014 DzherelaSir Dawda Kairaba Jawara 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine