Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дара грец Δάρας важлива візантійська фортеця на півночі Месопотамії на кордоні з імперією Сасанідів Через своє велике ст

Дара (Месопотамія)

Дара (Месопотамія)

Дара (грец. Δάρας) — важлива візантійська фортеця на півночі Месопотамії на кордоні з імперією Сасанідів. Через своє велике стратегічне значення займала чільне місце у римсько-перських конфліктах (в 530, 540, 544, [en] і 604 рр). Сьогодні на її місці знаходиться турецьке село Огуз провінції Мардін.

Дара
image
37°10′59″ пн. ш. 40°55′59″ сх. д. / 37.18333300002777264° пн. ш. 40.93333300002777264° сх. д. / 37.18333300002777264; 40.93333300002777264Координати: 37°10′59″ пн. ш. 40°55′59″ сх. д. / 37.18333300002777264° пн. ш. 40.93333300002777264° сх. д. / 37.18333300002777264; 40.93333300002777264
Країнаimage Туреччина
Розташуванняd
Типархеологічна пам'ятка
Дата заснування505 і 507
image
image
Дара
Дара (Туреччина)
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дара.

Історія

Заснування

[en] була невдалою для візантійських військ. Захарій Ритор вказує, що серед причин невдач візантійські полководці називали відсутність на околицях сильних укріплених пунктів, у той час, як супротивник мав потужну фортецю Нісібіс (що належала римлянам до її втрати в 363 р.).

Тому, в 505 р., доки перський цар Кавад I був зайнятий на сході, імператор Анастасій I вирішив перебудувати село Дара, розташоване за 18 км на захід від Нісібісу та за 5 км від кордону з Персією, аби перетворити її у потужну фортецю, у якій можна було б дати відпочинок армії та складувати озброєння. З усієї Месопотамії були зібрані муляри та будівельники, які працювали у великому поспіху. Нове місто було побудоване на трьох пагорбах, на найвищому з яких стояла цитадель зі складами, лазнями та цистернами для води. Фортеця була названа Анастасіополем (грец. Ἀναστασιούπολις).

Перебудова за Юстиніана

Прокопій Кесарійський пише, що через поспіх при будівництві та суворих погодних умов фортеця швидко занепала, а деякі ділянки стіни обрушилися. Імператор Юстиніан I був змушений розпочати дорогу розбудову фортеці. Мури були збудовані заново, внутрішня стіна була збільшена на один ярус, внаслідок чого її висота досягла 20 метрів. Башти також були укріплені й стали триярусними, понад 30 метрів у висоту, а навколо був викопаний рів, заповнений водою. Після завершення робіт фортеця була перейменована на Нову Юстиніанію.

Щоб забезпечити гарнізон водою був прокопаний канал, що направив річку Кордес, що протікала неподалік, через місто. Тримавші оборону також могли перекрити русло річки біля їхнього виходу із міста, і направити їх у природну підземну протоку, випадково виявлену під час повені. Вихід протоки на поверхню знаходився за 60 км від міста, що давало можливість позбавити води армію, що облягала, і не раз рятувало місто. Для захисту від повеней (одне з яких свого часу завдало великої шкоди укріпленням) була побудована [en]. При Юстиніані також були побудовані казарми та дві церкви.

Роль в ірано-візантійських війнах та занепад

Фортеця спочатку була побудована Візантією як опорний пункт на кордоні з Персією, тому регулярно ставала свідком запеклих боїв. В 530 р. візантійська армія під командуванням Велізарія розбила персів у великій битві при Дарі. В 542 р. тут був розбитий і взятий у полон перський полководець Міхр, який діяв у рамках кампанії Хосрова I в Месопотамії. Тридцять років по тому, в 573—574 рр. місто було захоплене персами внаслідок шестимісячної облоги, якій передувала низка невдач, що спіткали греків після спроби підтримати повстання Вірменії проти Сасанідів. В 590 р. Хосров II повернув Дару Візантії разом з низкою інших міст, обіцяних як нагороду за підтримку у внутрішній усобиці. Втім, вже 604 р. він знову зайняв її після дев'ятимісячної облоги. Імператор Іраклій I повернув фортецю під свій контроль, але вже 639 р. вона була остаточно завойована арабами. Незабаром після цього Дара втратила своє військове значення, занепала і була, зрештою, занедбана.

Примітки

  1. Дара // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1912. — Т. 8. — С. 610–611.
    d:Track:Q656d:Track:Q26160604d:Track:Q25375794d:Track:Q4114391d:Track:Q4448234
  2. Любкер Ф. Dara // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 372.
    d:Track:Q45177091d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  3. Zacharias of Mytilene, Syriac Chronicle, Book VII, Chapter VI
  4. Procopius, De Aedificiis, II.1.11-13
  5. Procopius, De Aedificiis, II.1.14-21
  6. Procopius, De Aedificiis, II.2
  7. Procopius, De Aedificiis, II.3.16-21
  8. Procopius, De Aedificiis, II.3.26

Посилання

  • on the city by Encyclopædia Iranica
  • GCatholic — Latin titular see, with titular incumbent bio links [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.]
  • GCatholic — Syriac Catholic titular see, with titular incumbent bio links [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dara grec Daras vazhliva vizantijska fortecya na pivnochi Mesopotamiyi na kordoni z imperiyeyu Sasanidiv Cherez svoye velike strategichne znachennya zajmala chilne misce u rimsko perskih konfliktah v 530 540 544 en i 604 rr Sogodni na yiyi misci znahoditsya turecke selo Oguz provinciyi Mardin Dara37 10 59 pn sh 40 55 59 sh d 37 18333300002777264 pn sh 40 93333300002777264 sh d 37 18333300002777264 40 93333300002777264 Koordinati 37 10 59 pn sh 40 55 59 sh d 37 18333300002777264 pn sh 40 93333300002777264 sh d 37 18333300002777264 40 93333300002777264Krayina TurechchinaRoztashuvannyadTiparheologichna pam yatkaData zasnuvannya505 i 507DaraDara Turechchina Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dara IstoriyaZasnuvannya en bula nevdaloyu dlya vizantijskih vijsk Zaharij Ritor vkazuye sho sered prichin nevdach vizantijski polkovodci nazivali vidsutnist na okolicyah silnih ukriplenih punktiv u toj chas yak suprotivnik mav potuzhnu fortecyu Nisibis sho nalezhala rimlyanam do yiyi vtrati v 363 r Tomu v 505 r doki perskij car Kavad I buv zajnyatij na shodi imperator Anastasij I virishiv perebuduvati selo Dara roztashovane za 18 km na zahid vid Nisibisu ta za 5 km vid kordonu z Persiyeyu abi peretvoriti yiyi u potuzhnu fortecyu u yakij mozhna bulo b dati vidpochinok armiyi ta skladuvati ozbroyennya Z usiyeyi Mesopotamiyi buli zibrani mulyari ta budivelniki yaki pracyuvali u velikomu pospihu Nove misto bulo pobudovane na troh pagorbah na najvishomu z yakih stoyala citadel zi skladami laznyami ta cisternami dlya vodi Fortecya bula nazvana Anastasiopolem grec Ἀnastasioypolis Perebudova za Yustiniana Prokopij Kesarijskij pishe sho cherez pospih pri budivnictvi ta suvorih pogodnih umov fortecya shvidko zanepala a deyaki dilyanki stini obrushilisya Imperator Yustinian I buv zmushenij rozpochati dorogu rozbudovu forteci Muri buli zbudovani zanovo vnutrishnya stina bula zbilshena na odin yarus vnaslidok chogo yiyi visota dosyagla 20 metriv Bashti takozh buli ukripleni j stali triyarusnimi ponad 30 metriv u visotu a navkolo buv vikopanij riv zapovnenij vodoyu Pislya zavershennya robit fortecya bula perejmenovana na Novu Yustinianiyu Shob zabezpechiti garnizon vodoyu buv prokopanij kanal sho napraviv richku Kordes sho protikala nepodalik cherez misto Trimavshi oboronu takozh mogli perekriti ruslo richki bilya yihnogo vihodu iz mista i napraviti yih u prirodnu pidzemnu protoku vipadkovo viyavlenu pid chas poveni Vihid protoki na poverhnyu znahodivsya za 60 km vid mista sho davalo mozhlivist pozbaviti vodi armiyu sho oblyagala i ne raz ryatuvalo misto Dlya zahistu vid povenej odne z yakih svogo chasu zavdalo velikoyi shkodi ukriplennyam bula pobudovana en Pri Yustiniani takozh buli pobudovani kazarmi ta dvi cerkvi Rol v irano vizantijskih vijnah ta zanepadFortecya spochatku bula pobudovana Vizantiyeyu yak opornij punkt na kordoni z Persiyeyu tomu regulyarno stavala svidkom zapeklih boyiv V 530 r vizantijska armiya pid komanduvannyam Velizariya rozbila persiv u velikij bitvi pri Dari V 542 r tut buv rozbitij i vzyatij u polon perskij polkovodec Mihr yakij diyav u ramkah kampaniyi Hosrova I v Mesopotamiyi Tridcyat rokiv po tomu v 573 574 rr misto bulo zahoplene persami vnaslidok shestimisyachnoyi oblogi yakij pereduvala nizka nevdach sho spitkali grekiv pislya sprobi pidtrimati povstannya Virmeniyi proti Sasanidiv V 590 r Hosrov II povernuv Daru Vizantiyi razom z nizkoyu inshih mist obicyanih yak nagorodu za pidtrimku u vnutrishnij usobici Vtim vzhe 604 r vin znovu zajnyav yiyi pislya dev yatimisyachnoyi oblogi Imperator Iraklij I povernuv fortecyu pid svij kontrol ale vzhe 639 r vona bula ostatochno zavojovana arabami Nezabarom pislya cogo Dara vtratila svoye vijskove znachennya zanepala i bula zreshtoyu zanedbana PrimitkiDara Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1912 T 8 S 610 611 d Track Q656d Track Q26160604d Track Q25375794d Track Q4114391d Track Q4448234 Lyubker F Dara Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 372 d Track Q45177091d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Zacharias of Mytilene Syriac Chronicle Book VII Chapter VI Procopius De Aedificiis II 1 11 13 Procopius De Aedificiis II 1 14 21 Procopius De Aedificiis II 2 Procopius De Aedificiis II 3 16 21 Procopius De Aedificiis II 3 26Posilannyaon the city by Encyclopaedia Iranica GCatholic Latin titular see with titular incumbent bio links 29 lipnya 2020 u Wayback Machine GCatholic Syriac Catholic titular see with titular incumbent bio links 29 lipnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ