Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Юлій Христіанович Данішевський 15 травня 1884 18840515 Добленський повіт Курляндської губернії тепер Латвія розстрі

Данішевський Карл Юлій Христіанович

Данішевський Карл Юлій Христіанович

Карл Юлій Христіанович Данішевський (15 травня 1884(18840515), Добленський повіт Курляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 8 січня 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, латиський революціонер-підпільник. Член ВЦВК та ЦВК СРСР. Член ЦК РСДРП у 1906—1911 роках, член Російського бюро ЦК РСДРП у 1908—1909 роках. Кандидат у члени ЦК РКП(б) у 1919—1920 роках.

Данішевський Карл Юлій Христіанович
image
Народився15 травня 1884(1884-05-15)[2]
d, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер8 січня 1938(1938-01-08)[1] (53 роки)
Москва, СРСР[2]
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка»
Громадянствоimage Росія, image СРСР
Національністьлатиш
Діяльністьполітик, революціонер, державний службовець
Галузьполітична діяльність[3][3], d[3], державна служба[3] і лісокористування[3]
Знання мовлатиська[3] і російська[3]
ЧленствоЦентральний виконавчий комітет СРСР, Всеросійський центральний виконавчий комітет і Всесоюзне товариство старих більшовиків
ПартіяВКП(б)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Народився в селянській родині, батько був землевласником-арендарем. Закінчив чотирирічне міське початкове училище в Мітаві (Єлгаві). У 1903 році закінчив Мітавське (Єлгавське) реальне училище.

У 1900 році приєднався до Латвійської соціал-демократичної робітничої партії (ЛСДРП). З осені 1903 по весну 1904 року був членом Мітавського (Єлгавського) комітету партії, працював у нелегальній друкарні. Мав партійні псевдоніми Нієдра, Пакалнс, Палейя, Герман.

У 1904 році був одним із організаторів першотравневої робітничої демонстрації в Мітаві (Єлгаві), за що був заарештований і перебував у в'язницях Мітави і Туккума до лютого 1905 року. Після звільнення із ув'язнення висланий під нагляд поліції в маєток батька, потім перебував на нелегальному становищі, був організатором руху латиських наймитів і селян. Входив до ЦК ЛСДРП, Ризького Федеративного комітету, Лібавського (Лієпайського) комітету ЛСДРП.

Активний учасник російської революції 1905—1907 років; делегат IV і V з'їздів РСДРП, учасник з'їзду соціал-демократів Закавказзя (1908 рік). У 1907—1914 роках вів революційну роботу в Санкт-Петербурзі, Теріокі, Куокола, Баку, Тифлісі, Варшаві, Ризі, Лібаві, Москві. У 1908 році працював співробітником газети «Циня» («Боротьба») у місті Ризі.

З червня 1908 по 1909 рік служив у російській армії. У 1909 році був заарештований, перебував у таборах Варшавського військового округу в місті Остров Ломжинської губернії. Тоді ж був демобілізований із армії, повернувся до Риги, де продовжив працювати в газеті «Циня».

З 1910 року навчався в Московському комерційному інституті, з якого в 1912 році був виключений за участь у революційній діяльності. Був висланий до Вітебської губернії, займався літературною працею, викладав у гімназії міста Режиця. У 1913 році перебував на нелегальній роботі в Мітаві, з грудня 1913 по листопад 1914 року — в Ризі, де працював редактором нелегальної газети «Циня».

У листопаді 1914 року заарештований, сидів у Ризькій в'язниці. У лютому 1915 року засуджений на довічне заслання в Наримський край. З лютого 1915 року відбував заслання, був заарештований і до серпня 1915 перебував у в'язниці міста Томська. У січні 1917 року втік із заслання до міста Самари.

Після Лютневих подій 1917 року прибув до Москви, вів нелегальну партійну роботу в Сокольницькому районі Москви, був обраний членом Московського комітету РСДРП(б) та депутатом Московської ради. Працював у латиській групі РСДРП «Зіємельнієкі». З травня 1917 року перебував у Латвії, один із редакторів більшовицьких газет «Циня» («Боротьба») та «Солдатська правда», вів революційну агітацію серед робітників та латиських стрільців у військових частинах 12-ї російській армії. Після захоплення у вересні 1917 року міста Риги німецькими військами перебував у підпіллі, проводив роботу з агітації серед солдатів німецької армії. У червні 1918 року перебрався до Москви.

Був делегатом V Всеросійського з'їзду Рад у Москві (липень 1918 року), під час роботи якого розпочався заколот лівих есерів. За дорученням Володимира Леніна Карл Данішевський разом з І. Вацетісом керував бойовими діями Латиської стрілецької дивізії, яка відіграла велику роль у ліквідації партії лівих есерів.

У липні 1918 року — уповноважений Ради народних комісарів РРФСР на Східному фронті. 18 липня — 19 серпня 1918 року — член Революційної військової ради (РВР) Східного фронту. З липня по жовтень 1918 року — військовий комісар штабу Східного фронту РСЧА. З 6 вересня 1918 по квітень 1919 року був членом РВР Республіки (РРФСР).

З 14 жовтня 1918 року по 27 квітня 1919 року — голова Революційного військового трибуналу РРФСР.

Одочасно, 4 грудня 1918 — травень 1919 року — заступник голови уряду Радянської Латвії та голова Ради революційної оборони уряду Латвії. Обирався членом ЦК Комуністичної партії Латвії.

З 15 березня по 31 травня 1919 року — член РВР армії Радянської Латвії. З 31 травня по 22 червня 1919 року — член РВР 15-ї армії Західного фронту.

13 липня 1919 року призначений помічником військового комісара польового штабу РВРР, а із 7 вересня 1920 по 10 лютого 1921 року був військовим комісаром Польового штабу Революційної військової ради Республіки. Брав участь у плануванні та проведенні операцій проти білогвардійських армій Колчака, Денікіна, Юденича та Врангеля, був одним із керівників червоного терору в Криму.

У січні — березні 1921 року — член Сибірського бюро ЦК РКП(б) в місті Омську. Одночасно, в лютому — березні 1921 року — відповідальний секретар Сибірського бюро ЦК РКП(б). У 1921 році був виключений із партії, але невдовзі поновлений рішенням ЦКК РКП(б).

З березня 1921 по 1922 рік — начальник головліскому Вищої ради народного господарства РРФСР. З 1922 по липень 1923 року — начальник центрального управління ліспрому Вищої ради народного господарства РРФСР. З липня 1923 по січень 1926 року — начальник центрального управління ліспрому Вищої ради народного господарства СРСР.

Одночасно в серпні 1921 року призначений головою правління державного тресту «Північліс», де працював до січня 1926 року. 1923 року підписав опозиційну «Заяву 46-ти», але незабаром від опозиції відійшов.

У травні 1926 року — заступник голови, з травня 1926 по серпень 1928 року — голова правління Зовнішторгбанку СРСР.

З серпня 1928 по лютий 1930 року працював головою правління акціонерного товариства «Експортліс». З лютого 1930 по лютий 1932 року — голова правління всесоюзного об'єднання «Експортліс» та член колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

7 березня 1932 — 27 квітня 1935 року — заступник народного комісара лісової промисловості СРСР.

У 1935—1937 роках працював начальником «Головпівдзахлісу» Народного комісаріату лісової промисловості СРСР.

16 липня 1937 року заарештований органами НКВС. 8 січня 1938 року за звинуваченням в участі в контрреволюційній терористичній організації засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до страти, того ж дня розстріляний та похований на розстрільному полігоні «Комунарка» в Московській області.

Посмертно реабілітований 18 липня 1956 року.

Твори

  • Напередодні соціальної революції (т. 1-3, 1918-1920).
  • Боротьба за Радянську Латвію (1929).
  • Спогади про Леніна (у співавт. з С. Каменєвим).
  • Революційні військові трибунали. Москва, 1920.

Примітки

  1. Данишевский Карл Юлий Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1032455977 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Данишевский Карл Юлий Христианович (рос.)
  • Данишевский Карл Юлий Христианович (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl Yulij Hristianovich Danishevskij 15 travnya 1884 18840515 Doblenskij povit Kurlyandskoyi guberniyi teper Latviya rozstrilyanij 8 sichnya 1938 misto Moskva teper Rosijska Federaciya radyanskij partijnij diyach latiskij revolyucioner pidpilnik Chlen VCVK ta CVK SRSR Chlen CK RSDRP u 1906 1911 rokah chlen Rosijskogo byuro CK RSDRP u 1908 1909 rokah Kandidat u chleni CK RKP b u 1919 1920 rokah Danishevskij Karl Yulij HristianovichNarodivsya15 travnya 1884 1884 05 15 2 d Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 sichnya 1938 1938 01 08 1 53 roki Moskva SRSR 2 PohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Gromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistlatishDiyalnistpolitik revolyucioner derzhavnij sluzhbovecGaluzpolitichna diyalnist 3 3 d 3 derzhavna sluzhba 3 i lisokoristuvannya 3 Znannya movlatiska 3 i rosijska 3 ChlenstvoCentralnij vikonavchij komitet SRSR Vserosijskij centralnij vikonavchij komitet i Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPartiyaVKP b Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini batko buv zemlevlasnikom arendarem Zakinchiv chotiririchne miske pochatkove uchilishe v Mitavi Yelgavi U 1903 roci zakinchiv Mitavske Yelgavske realne uchilishe U 1900 roci priyednavsya do Latvijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi LSDRP Z oseni 1903 po vesnu 1904 roku buv chlenom Mitavskogo Yelgavskogo komitetu partiyi pracyuvav u nelegalnij drukarni Mav partijni psevdonimi Niyedra Pakalns Palejya German U 1904 roci buv odnim iz organizatoriv pershotravnevoyi robitnichoyi demonstraciyi v Mitavi Yelgavi za sho buv zaareshtovanij i perebuvav u v yaznicyah Mitavi i Tukkuma do lyutogo 1905 roku Pislya zvilnennya iz uv yaznennya vislanij pid naglyad policiyi v mayetok batka potim perebuvav na nelegalnomu stanovishi buv organizatorom ruhu latiskih najmitiv i selyan Vhodiv do CK LSDRP Rizkogo Federativnogo komitetu Libavskogo Liyepajskogo komitetu LSDRP Aktivnij uchasnik rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv delegat IV i V z yizdiv RSDRP uchasnik z yizdu social demokrativ Zakavkazzya 1908 rik U 1907 1914 rokah viv revolyucijnu robotu v Sankt Peterburzi Terioki Kuokola Baku Tiflisi Varshavi Rizi Libavi Moskvi U 1908 roci pracyuvav spivrobitnikom gazeti Cinya Borotba u misti Rizi Z chervnya 1908 po 1909 rik sluzhiv u rosijskij armiyi U 1909 roci buv zaareshtovanij perebuvav u taborah Varshavskogo vijskovogo okrugu v misti Ostrov Lomzhinskoyi guberniyi Todi zh buv demobilizovanij iz armiyi povernuvsya do Rigi de prodovzhiv pracyuvati v gazeti Cinya Z 1910 roku navchavsya v Moskovskomu komercijnomu instituti z yakogo v 1912 roci buv viklyuchenij za uchast u revolyucijnij diyalnosti Buv vislanij do Vitebskoyi guberniyi zajmavsya literaturnoyu praceyu vikladav u gimnaziyi mista Rezhicya U 1913 roci perebuvav na nelegalnij roboti v Mitavi z grudnya 1913 po listopad 1914 roku v Rizi de pracyuvav redaktorom nelegalnoyi gazeti Cinya U listopadi 1914 roku zaareshtovanij sidiv u Rizkij v yaznici U lyutomu 1915 roku zasudzhenij na dovichne zaslannya v Narimskij kraj Z lyutogo 1915 roku vidbuvav zaslannya buv zaareshtovanij i do serpnya 1915 perebuvav u v yaznici mista Tomska U sichni 1917 roku vtik iz zaslannya do mista Samari Pislya Lyutnevih podij 1917 roku pribuv do Moskvi viv nelegalnu partijnu robotu v Sokolnickomu rajoni Moskvi buv obranij chlenom Moskovskogo komitetu RSDRP b ta deputatom Moskovskoyi radi Pracyuvav u latiskij grupi RSDRP Ziyemelniyeki Z travnya 1917 roku perebuvav u Latviyi odin iz redaktoriv bilshovickih gazet Cinya Borotba ta Soldatska pravda viv revolyucijnu agitaciyu sered robitnikiv ta latiskih strilciv u vijskovih chastinah 12 yi rosijskij armiyi Pislya zahoplennya u veresni 1917 roku mista Rigi nimeckimi vijskami perebuvav u pidpilli provodiv robotu z agitaciyi sered soldativ nimeckoyi armiyi U chervni 1918 roku perebravsya do Moskvi Buv delegatom V Vserosijskogo z yizdu Rad u Moskvi lipen 1918 roku pid chas roboti yakogo rozpochavsya zakolot livih eseriv Za doruchennyam Volodimira Lenina Karl Danishevskij razom z I Vacetisom keruvav bojovimi diyami Latiskoyi strileckoyi diviziyi yaka vidigrala veliku rol u likvidaciyi partiyi livih eseriv U lipni 1918 roku upovnovazhenij Radi narodnih komisariv RRFSR na Shidnomu fronti 18 lipnya 19 serpnya 1918 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Shidnogo frontu Z lipnya po zhovten 1918 roku vijskovij komisar shtabu Shidnogo frontu RSChA Z 6 veresnya 1918 po kviten 1919 roku buv chlenom RVR Respubliki RRFSR Z 14 zhovtnya 1918 roku po 27 kvitnya 1919 roku golova Revolyucijnogo vijskovogo tribunalu RRFSR Odochasno 4 grudnya 1918 traven 1919 roku zastupnik golovi uryadu Radyanskoyi Latviyi ta golova Radi revolyucijnoyi oboroni uryadu Latviyi Obiravsya chlenom CK Komunistichnoyi partiyi Latviyi Z 15 bereznya po 31 travnya 1919 roku chlen RVR armiyi Radyanskoyi Latviyi Z 31 travnya po 22 chervnya 1919 roku chlen RVR 15 yi armiyi Zahidnogo frontu 13 lipnya 1919 roku priznachenij pomichnikom vijskovogo komisara polovogo shtabu RVRR a iz 7 veresnya 1920 po 10 lyutogo 1921 roku buv vijskovim komisarom Polovogo shtabu Revolyucijnoyi vijskovoyi radi Respubliki Brav uchast u planuvanni ta provedenni operacij proti bilogvardijskih armij Kolchaka Denikina Yudenicha ta Vrangelya buv odnim iz kerivnikiv chervonogo teroru v Krimu U sichni berezni 1921 roku chlen Sibirskogo byuro CK RKP b v misti Omsku Odnochasno v lyutomu berezni 1921 roku vidpovidalnij sekretar Sibirskogo byuro CK RKP b U 1921 roci buv viklyuchenij iz partiyi ale nevdovzi ponovlenij rishennyam CKK RKP b Z bereznya 1921 po 1922 rik nachalnik golovliskomu Vishoyi radi narodnogo gospodarstva RRFSR Z 1922 po lipen 1923 roku nachalnik centralnogo upravlinnya lispromu Vishoyi radi narodnogo gospodarstva RRFSR Z lipnya 1923 po sichen 1926 roku nachalnik centralnogo upravlinnya lispromu Vishoyi radi narodnogo gospodarstva SRSR Odnochasno v serpni 1921 roku priznachenij golovoyu pravlinnya derzhavnogo trestu Pivnichlis de pracyuvav do sichnya 1926 roku 1923 roku pidpisav opozicijnu Zayavu 46 ti ale nezabarom vid opoziciyi vidijshov U travni 1926 roku zastupnik golovi z travnya 1926 po serpen 1928 roku golova pravlinnya Zovnishtorgbanku SRSR Z serpnya 1928 po lyutij 1930 roku pracyuvav golovoyu pravlinnya akcionernogo tovaristva Eksportlis Z lyutogo 1930 po lyutij 1932 roku golova pravlinnya vsesoyuznogo ob yednannya Eksportlis ta chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu zovnishnoyi torgivli SRSR 7 bereznya 1932 27 kvitnya 1935 roku zastupnik narodnogo komisara lisovoyi promislovosti SRSR U 1935 1937 rokah pracyuvav nachalnikom Golovpivdzahlisu Narodnogo komisariatu lisovoyi promislovosti SRSR 16 lipnya 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS 8 sichnya 1938 roku za zvinuvachennyam v uchasti v kontrrevolyucijnij teroristichnij organizaciyi zasudzhenij Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR do strati togo zh dnya rozstrilyanij ta pohovanij na rozstrilnomu poligoni Komunarka v Moskovskij oblasti Posmertno reabilitovanij 18 lipnya 1956 roku TvoriNaperedodni socialnoyi revolyuciyi t 1 3 1918 1920 Borotba za Radyansku Latviyu 1929 Spogadi pro Lenina u spivavt z S Kamenyevim Revolyucijni vijskovi tribunali Moskva 1920 PrimitkiDanishevskij Karl Yulij Hristianovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 1032455977 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaDanishevskij Karl Yulij Hristianovich ros Danishevskij Karl Yulij Hristianovich ros

Дата публікації:
Топ