У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голдейн Фредерік Данкан Майкл Голдейн англ Frederick Duncan Michael Ha

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голдейн.

Фредерік Данкан Майкл Голдейн (англ. Frederick Duncan Michael Haldane; нар. 14 вересня 1951) — британський фізик, що працює в США, спеціаліст із теорії конденсованих середовищ, лауреат Нобелівської премії за 2016 рік разом із Девідом Таулессом та Джоном Костерліцом з формулюванням: «за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини».

Данкан Голдейн
англ. Frederick Duncan Michael Haldane

Ім'я при народженні	англ. Frederick Duncan Michael Haldane
Народився	14 вересня 1951(1951-09-14)^[1] (73 роки) Лондон
Місце проживання	Принстон, США
Країна	Велика Британія Словенія
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	фізика конденсованих середовищ
Заклад	Принстонський університет Лабораторії Белла
Вчене звання	^d^[2]
Науковий ступінь	PhD
Науковий керівник	Філіп Андерсон
Аспіранти, докторанти	^d ^d^[3]
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство Інститут фізики AAAS Національна академія наук США
Відомий завдяки:	дослідження дробового квантового ефекту Холла, топологічних ізоляторів
Нагороди	член Лондонського королівського товариства премія Олівера Баклі (1993) член Американського фізичного товариства^[d] медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2012) ^d ^d Член Американської академії мистецтв і наук Q126416271? (19 грудня 2015)
Особ. сторінка	physics.princeton.edu/~haldane/
Данкан Голдейн у Вікісховищі

Дослідження Голдейна охоплюють широке коло задач фізики твердого тіла, зокрема теорії , одновимірних спінових ланцюжків, дробового квантового ефекту Голла, тощо.

Голдейн є членом Королівського наукового товариства, Американської академії мистецтв і наук, Американського фізичного товариства, британського Інституту фізики, Американської асоціації стрияння розвитку науки. Він є лауреатом премії Олівера Баклі, отримав медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики, Нобелівську премію з фізики.

Данкан Голдейн у 1991 р. ввів узагальнення принципу заборони Паулі, запропонувавши інтерполяційний між бозонною й ферміонною границями вираз для підрахунку кількості мікростанів.

Примітки

Gregersen E. Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
https://phy.princeton.edu/people/duncan-haldane
Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
The Nobel Prize in Physics 2016. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
Ровенчак А. Дробові статистики: Погляд з боку статистичної фізики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

Це незавершена стаття про науковця чи науковицю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741"><i_class="wef_low_priority_links">Gregersen&nbsp;E.</i>_[http://global.britannica.com/biography/Duncan-Haldane_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-1] Gregersen E. Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[[https://phy.princeton.edu/people/duncan-haldane_https://phy.princeton.edu/people/duncan-haldane]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://phy.princeton.edu/people/duncan-haldane

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-3] Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[4] The Nobel Prize in Physics 2016. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.

[5] Ровенчак А. Дробові статистики: Погляд з боку статистичної фізики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

[1]

[2]

[3]