ДБ-А (рос. абревіатура від «Дальний Бомбардировщик — Академия») — радянський експериментальний тяжкий дальній бомбардувальник, спроектований під керівництвом конструктора В. Ф. Болховітінова. Випускався з 1938 по 1940 роки.
ДБ-А | |
---|---|
ДБ-А | |
Перший політ: | 2 травня 1935 |
Розробник: | СРСР |
Виробник: | Казанський авіаційний завод № 124 імені Орджонікідзе Московський авіаційний завод № 22 |
Всього збудовано: | до 20 одиниць |
Роки виробництва: | 1938–1940 |
Базова модель: | ТБ-3 |
Конструктор: | В. Ф. Болховітінов |
Екіпаж: | 7 осіб |
МШ біля землі: | 280 км/год |
МШ на висоті: | 330 км/год |
Дальність польоту: | 4 500 км |
Практична стеля: | 7 220 м |
Довжина розбігу: | 400 м |
Довжина пробігу: | 300 м |
Довжина: | 24,4 м |
Висота: | 8,5 м |
Розмах крила: | 39,5 м |
Площа крила: | 230 м² |
Двигуни: | 4 × АМ-34РН |
Гарматне озброєння: | 1 × 20 мм гармата ШВАК 6 × 7,62 мм кулеметів ШКАС |
| |
ДБ-А у Вікісховищі |
Розробка
У 1933—1934 pоках при серійному виробницітві літака ТБ-3 виникла думка капітально модернізувати машину або випустити на його основі новий для того, щоб досягти значного поліпшення його показників у світлі нових вимог. Завод за своєю ініціативою, підтриманою головним комітетом, запросив групу викладачів та інженерів Військово-повітряної академії (близько 20 осіб) для виконання цієї роботи. Очолив групу Віктор Федорович Болховітінов.
У 1934 році на заводі було організовано дослідно-конструкторське бюро, де було оперативно спроектовано та побудовано два екземпляри нового літака. А. М. Туполєв від цієї роботи відмовився, оскільки проектував досконаліший ТБ-7.
Конструкція
За типом та розмірами літаки, названі ДБ-А (ДБ-Академія), ДБ-2А, ДБ-2/А, «А», ДБ-2, БДД, розвивали тип ТБ-3, але були спроектовані середньопланами. Всі кабіни і стрілецькі установки були закриті, обшивка скрізь гладка, підвіска бомб внутрішня. Шасі спочатку напівзбираєме, потім — повністю збираєме у великих відсіках — «штанях». Кабіна піднята на 0,5 метри, стояли посадкові щитки.
Головний конструктор з метою збільшення швидкості бойового літака реалізував у своїй машині низку нових ідей: гладку обшивку планера, забираються в обтічники шасі та інші.
Фюзеляж — напівмонокок, гладка обшивка входила в силовий набір і була підкріплена стрингерами. Кабіни екіпажу закриті з целлулоїдним склінням. Відділення кормового стрільця відкрите. Напівмонококовий фюзеляж дозволяв збільшити вільний внутрішній об'єм.
Крило — трилонжеронне, складається з центроплану та відокремлених частин. У крилі розміщувалися бензобаки загальним об'ємом 14 600 літрів бензину. На крилі розташовувалися посадкові щитки, що дозволяють знизити швидкість при посадці до 80 км/год. Під крилом монтувалися бомбоутримувачі, розраховані на підвіску 2 000 кілограм бомб.
Оперення — кіль та стабілізатор суцільнометалеві. Стабілізатор розтягувався здвоєними тросами-розчалками. Рулі висоти та кермо напряму були забезпечені флетнерами. Балансування кермів висоти здійснювалося ваговими балансирами.
Шасі — триопорне з хвостовим колесом. Основні колеса шасі забиралися польотом у спеціальні обтічники. Хвостове колесо забиралося повністю. Для експлуатації літака у зимових умовах передбачалися спеціальні лижі. Амортизатори колісного шасі телескопічні, масляно-повітряні, а лижного змішані: шнурові та масляно-повітряні. Випуск коліс проводився за допомогою стисненого повітря.
Силова установка — чотири двигуни М-34РНБ з редуктором та наддувом, потужністю по 970 к. с. Гвинти трилопатеві діаметром 4,1 метри, крок регулювався на землі.
Обладнання — приладова дошка льотчиків складалася із трьох частин. На ній розташовувалися: радіопеленгатор, авіагоризонт, покажчик повороту та ковзання, гіромагнітний напівкомпас, прилади контролю роботи двигуна. Зв'язок між членами екіпажу здійснювався за допомогою пневмопошти та літакового переговорного пристрою. Для забезпечення посадки літака вночі літаком встановлювали підкрилові смолоскипи. Комплект встановленого обладнання дозволяв пілотувати літак у складних метеоумовах.
Озброєння — у носовій частині фюзеляжу розташовувалася турель з кулеметом калібру 7,62 мм, у центральній частині фюзеляжу — гармата калібру 20 мм, у хвостовій частині — кинджальна та кормова кулеметні установки. Повний бойовий запас у кулеметів — 3 000 набоїв, у гармати — 250 снарядів. Під центропланом у фюзеляжі розташований бомболюк, що вміщує до 3 000 кілограм бомб, загальне бомбове навантаження — 6 500 кілограм.
Випробування і характеристики
Літак був випущений у листопаді 1934 року, перший політ дійснено у травні 1935. До 5 березня 1936 року були проведені його заводські випробування (випробування проводилися льотчиками та ), продовжені як державні у травні і червні того ж року.
При польотній масі 19 500 кілограм був можливий горизонтальний політ на двох двигунах на висоті 2 500 метрів, на трьох — стеля близько 5 100 метрів. Літак ДБ-А показав переваги перед ТБ-3. Швидкість літака була більшою за ТБ-3 на 42—50 км/год.
Після усунення низки недоліків випробування було повторено з двигунами АМ-34РНВ, літак знову пройшов держвипробування і був визнаний цілком вдалим. Успіхи літака навели на думку застосувати його для трансарктичного перельоту через Північний полюс до Америки.
На цьому ж, першому екземплярі літака, що отримав позначення Н-209, було проведено деякі конструктивні покращення. Для перельоту був складений екіпаж: С. О. Леваневський — командир, — другий пілот, В. І. Левченко — штурман, Г. Т. Побєжимов та М. М. Годовиков — механіки, Н. Я. Галковський — радист. Переліт, розпочатий 12 серпня 1937 року із Москви, протікав у складних метеорологічних умовах. 13 серпня о 13 год. 40 хв. літак пройшов над Північним полюсом, а о 14 год. 32 хв. з борту літака була отримана остання радіограма з повідомленням, що один із двигунів зупинився. На цьому зв'язок обірвався. Літак так і не був знайдений, незважаючи на довгі та ретельні пошуки протягом майже року.
Незважаючи на загибель першого екземпляра, робота з модернізації літака тривала. На другому літаку були встановлені двигуни АМ-34ФРН з турбокомпресорами, і в 1938 були проведені держвипробування (випробування проводив ).
На авіаційному заводі № 124 імені Орджонікідзе у Казані і авіаційному заводі № 22 у Москві було закладено серію з 16 літаків, 12 з яких були здані вже до 1939 року. У 1940 році виробництво було припинено через запуск у серію літака ТБ-7 (найменування в серії — Пе-8), що мав значно вищі льотні якості.
Льотно-технічні характеристики
Наведені характеристики відповідають модифікації літака ДБ-А з двигунами АМ-34 РН.
- Технічні характеристики
- Екіпаж: 7 людей
- Довжина: 24,4 м
- Розмах крил: 39,5 м
- Висота: 8,5 м
- Площа крила: 230 м²
- Маса без навантаження: 15 400 кг
- Масса повного навантаження: 6 500 кг
- Об'єм паливних баків: 14 000 л
- Силова установка: 4 × АМ-34РН
- Потужність двигунв: 4 × 970 к. с. (4 × 713 кВт)
- Льотні характеристики
- Максимальна швидкість:
- на висоті 4 000 м: 330 км/год;
- у земли: 280 км/год.
- Практична дальність: 4 500 км
- Практична стеля: 7 220 м
- Час набору висоти:
- 1 000 м за 5 хв;
- 7 000 м за 56 хв.
- Навантаження на крило: 95 кг/м²
- Довжина розбігу: 400 м
- Довжи пробігу: 300 м
- Озброєння
Джерела
- Шавров, В. Б. (1978). История конструкций самолетов в СССР до 1938 года (рос.). Москва: Машиностроение.
- Якубович, Николай (1997). Академический бомбардировщик (рос.). Крылья Родины (№ 11—12).
- Яковлев, А. С. (1982). Советские самолёты. Краткий очерк. Четвёртое издание, переработанное и дополненное (рос.). Москва: Нука.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
DB A ros abreviatura vid Dalnij Bombardirovshik Akademiya radyanskij eksperimentalnij tyazhkij dalnij bombarduvalnik sproektovanij pid kerivnictvom konstruktora V F Bolhovitinova Vipuskavsya z 1938 po 1940 roki DB ADB APershij polit 2 travnya 1935Rozrobnik SRSRVirobnik Kazanskij aviacijnij zavod 124 imeni Ordzhonikidze Moskovskij aviacijnij zavod 22Vsogo zbudovano do 20 odinicRoki virobnictva 1938 1940Bazova model TB 3Konstruktor V F BolhovitinovEkipazh 7 osibMSh bilya zemli 280 km godMSh na visoti 330 km godDalnist polotu 4 500 kmPraktichna stelya 7 220 mDovzhina rozbigu 400 mDovzhina probigu 300 mDovzhina 24 4 mVisota 8 5 mRozmah krila 39 5 mPlosha krila 230 m Dviguni 4 AM 34RNGarmatne ozbroyennya 1 20 mm garmata ShVAK 6 7 62 mm kulemetiv ShKASDB A u VikishovishiRozrobkaU 1933 1934 pokah pri serijnomu virobnicitvi litaka TB 3 vinikla dumka kapitalno modernizuvati mashinu abo vipustiti na jogo osnovi novij dlya togo shob dosyagti znachnogo polipshennya jogo pokaznikiv u svitli novih vimog Zavod za svoyeyu iniciativoyu pidtrimanoyu golovnim komitetom zaprosiv grupu vikladachiv ta inzheneriv Vijskovo povitryanoyi akademiyi blizko 20 osib dlya vikonannya ciyeyi roboti Ocholiv grupu Viktor Fedorovich Bolhovitinov U 1934 roci na zavodi bulo organizovano doslidno konstruktorske byuro de bulo operativno sproektovano ta pobudovano dva ekzemplyari novogo litaka A M Tupolyev vid ciyeyi roboti vidmovivsya oskilki proektuvav doskonalishij TB 7 KonstrukciyaZa tipom ta rozmirami litaki nazvani DB A DB Akademiya DB 2A DB 2 A A DB 2 BDD rozvivali tip TB 3 ale buli sproektovani serednoplanami Vsi kabini i strilecki ustanovki buli zakriti obshivka skriz gladka pidviska bomb vnutrishnya Shasi spochatku napivzbirayeme potim povnistyu zbirayeme u velikih vidsikah shtanyah Kabina pidnyata na 0 5 metri stoyali posadkovi shitki Golovnij konstruktor z metoyu zbilshennya shvidkosti bojovogo litaka realizuvav u svoyij mashini nizku novih idej gladku obshivku planera zabirayutsya v obtichniki shasi ta inshi Fyuzelyazh napivmonokok gladka obshivka vhodila v silovij nabir i bula pidkriplena stringerami Kabini ekipazhu zakriti z celluloyidnim sklinnyam Viddilennya kormovogo strilcya vidkrite Napivmonokokovij fyuzelyazh dozvolyav zbilshiti vilnij vnutrishnij ob yem Krilo trilonzheronne skladayetsya z centroplanu ta vidokremlenih chastin U krili rozmishuvalisya benzobaki zagalnim ob yemom 14 600 litriv benzinu Na krili roztashovuvalisya posadkovi shitki sho dozvolyayut zniziti shvidkist pri posadci do 80 km god Pid krilom montuvalisya bomboutrimuvachi rozrahovani na pidvisku 2 000 kilogram bomb Operennya kil ta stabilizator sucilnometalevi Stabilizator roztyaguvavsya zdvoyenimi trosami rozchalkami Ruli visoti ta kermo napryamu buli zabezpecheni fletnerami Balansuvannya kermiv visoti zdijsnyuvalosya vagovimi balansirami Shasi trioporne z hvostovim kolesom Osnovni kolesa shasi zabiralisya polotom u specialni obtichniki Hvostove koleso zabiralosya povnistyu Dlya ekspluataciyi litaka u zimovih umovah peredbachalisya specialni lizhi Amortizatori kolisnogo shasi teleskopichni maslyano povitryani a lizhnogo zmishani shnurovi ta maslyano povitryani Vipusk kolis provodivsya za dopomogoyu stisnenogo povitrya Silova ustanovka chotiri dviguni M 34RNB z reduktorom ta nadduvom potuzhnistyu po 970 k s Gvinti trilopatevi diametrom 4 1 metri krok regulyuvavsya na zemli Obladnannya priladova doshka lotchikiv skladalasya iz troh chastin Na nij roztashovuvalisya radiopelengator aviagorizont pokazhchik povorotu ta kovzannya giromagnitnij napivkompas priladi kontrolyu roboti dviguna Zv yazok mizh chlenami ekipazhu zdijsnyuvavsya za dopomogoyu pnevmoposhti ta litakovogo peregovornogo pristroyu Dlya zabezpechennya posadki litaka vnochi litakom vstanovlyuvali pidkrilovi smoloskipi Komplekt vstanovlenogo obladnannya dozvolyav pilotuvati litak u skladnih meteoumovah Ozbroyennya u nosovij chastini fyuzelyazhu roztashovuvalasya turel z kulemetom kalibru 7 62 mm u centralnij chastini fyuzelyazhu garmata kalibru 20 mm u hvostovij chastini kindzhalna ta kormova kulemetni ustanovki Povnij bojovij zapas u kulemetiv 3 000 naboyiv u garmati 250 snaryadiv Pid centroplanom u fyuzelyazhi roztashovanij bombolyuk sho vmishuye do 3 000 kilogram bomb zagalne bombove navantazhennya 6 500 kilogram Viprobuvannya i harakteristikiLitak buv vipushenij u listopadi 1934 roku pershij polit dijsneno u travni 1935 Do 5 bereznya 1936 roku buli provedeni jogo zavodski viprobuvannya viprobuvannya provodilisya lotchikami ta prodovzheni yak derzhavni u travni i chervni togo zh roku Pri polotnij masi 19 500 kilogram buv mozhlivij gorizontalnij polit na dvoh dvigunah na visoti 2 500 metriv na troh stelya blizko 5 100 metriv Litak DB A pokazav perevagi pered TB 3 Shvidkist litaka bula bilshoyu za TB 3 na 42 50 km god Pislya usunennya nizki nedolikiv viprobuvannya bulo povtoreno z dvigunami AM 34RNV litak znovu projshov derzhviprobuvannya i buv viznanij cilkom vdalim Uspihi litaka naveli na dumku zastosuvati jogo dlya transarktichnogo perelotu cherez Pivnichnij polyus do Ameriki Na comu zh pershomu ekzemplyari litaka sho otrimav poznachennya N 209 bulo provedeno deyaki konstruktivni pokrashennya Dlya perelotu buv skladenij ekipazh S O Levanevskij komandir drugij pilot V I Levchenko shturman G T Pobyezhimov ta M M Godovikov mehaniki N Ya Galkovskij radist Perelit rozpochatij 12 serpnya 1937 roku iz Moskvi protikav u skladnih meteorologichnih umovah 13 serpnya o 13 god 40 hv litak projshov nad Pivnichnim polyusom a o 14 god 32 hv z bortu litaka bula otrimana ostannya radiograma z povidomlennyam sho odin iz dviguniv zupinivsya Na comu zv yazok obirvavsya Litak tak i ne buv znajdenij nezvazhayuchi na dovgi ta retelni poshuki protyagom majzhe roku Nezvazhayuchi na zagibel pershogo ekzemplyara robota z modernizaciyi litaka trivala Na drugomu litaku buli vstanovleni dviguni AM 34FRN z turbokompresorami i v 1938 buli provedeni derzhviprobuvannya viprobuvannya provodiv Na aviacijnomu zavodi 124 imeni Ordzhonikidze u Kazani i aviacijnomu zavodi 22 u Moskvi bulo zakladeno seriyu z 16 litakiv 12 z yakih buli zdani vzhe do 1939 roku U 1940 roci virobnictvo bulo pripineno cherez zapusk u seriyu litaka TB 7 najmenuvannya v seriyi Pe 8 sho mav znachno vishi lotni yakosti Lotno tehnichni harakteristiki Navedeni harakteristiki vidpovidayut modifikaciyi litaka DB A z dvigunami AM 34 RN Tehnichni harakteristiki Ekipazh 7 lyudej Dovzhina 24 4 m Rozmah kril 39 5 m Visota 8 5 m Plosha krila 230 m Masa bez navantazhennya 15 400 kg Massa povnogo navantazhennya 6 500 kg Ob yem palivnih bakiv 14 000 l Silova ustanovka 4 AM 34RN Potuzhnist dvigunv 4 970 k s 4 713 kVt Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist na visoti 4 000 m 330 km god u zemli 280 km god Praktichna dalnist 4 500 km Praktichna stelya 7 220 m Chas naboru visoti 1 000 m za 5 hv 7 000 m za 56 hv Navantazhennya na krilo 95 kg m Dovzhina rozbigu 400 m Dovzhi probigu 300 m Ozbroyennya Strilkovo garmatne 1 20 mm garmata ShVAK 6 7 62 mm kulemetiv ShKAS Bojove navantazhennya 5 000 kgDzherelaShavrov V B 1978 Istoriya konstrukcij samoletov v SSSR do 1938 goda ros Moskva Mashinostroenie Yakubovich Nikolaj 1997 Akademicheskij bombardirovshik ros Krylya Rodiny 11 12 Yakovlev A S 1982 Sovetskie samolyoty Kratkij ocherk Chetvyortoe izdanie pererabotannoe i dopolnennoe ros Moskva Nuka