Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські ліси Чину та Аракану (ідентифікатор WWF: IM0109) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на заході М'янми.
 Село Воклак в горах Чин | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | IM0109 |
| Межі | Вологі листяні ліси басейну Іраваді Дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину Соснові ліси Північно-Східної Індії та М'янми |
| Площа, км² | 29 615 |
| Країни | М'янма |
| Охороняється | 1763 км² (6 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон гірських лісів Чину та Аракану охоплює гори Чин, розташовані в штаті Чин на заході М'янми, та Араканські гори, також відомі як гори Ракайн, розташовані на південному заході М'янми, на кордоні між штатом Ракайн та областями Магуе, Баго та Іраваді. Найвищою вершиною регіону є гора [en], або Нат-Ма-Таунг висотою 3109 м, розташована в горах Чин. На заході, півночі і північному сході екорегіон переходить у дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину, на сході — у вологі листяні ліси басейну Іраваді, а на півночі — у соснові ліси Північно-Східної Індії та М'янми.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена) або високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). Середня температура влітку становить 24 °C, але взимку температура може опускатися нижче 0 °C. Середньорічна кількість опадів в регіоні може перевищувати 4000 мм.
Флора
Широкий висотний діапазон регіону призвів до формування різних рослинних угруповань. На висоті до 1000 м над рівнем моря поширені низькогірські ліси, основу яких складають [en] (Bauhinia variegata), [en] (Lagerstroemia speciosa), [en] (Derris robusta), а також різні види (Ficus spp.), гібісків (Hibiscus spp.) та [en] (Strobilanthes spp.). Дерева в зрілих лісах рясно вкриті ліанами, зокрема [en] (Congea tomentosa) та мавпячим тамариндом (Mucuna pruriens).
На висоті від 1000 до 2100 м над рівнем моря поширені мішані вічнозелені широколистяні ліси, основу яких складають різні види дубів (Quercus spp.), кастанопсисів (Castanopsis spp.), [en] (Eugenia spp.), [en] (Saurauia spp.), японських мушмул (Eriobotrya spp.) та [en] (Schima spp.). На висоті понад 2000 м над рівнем моря в лісах переважають гімалайські таксони, зокрема непальські вільхи (Alnus nepalensis), вільхоподібні берези (Betula alnoides), різні види грабів (Carpinus spp.), слив (Prunus spp.), груш (Pyrus spp.) та торрей (Torreya spp.). На більших висотах поширені різні види каштанів (Castanea spp.), дернів (Cornus spp.), японських мушмул (Eriobotrya spp.) та тисів (Taxus spp.).
У гірських хмарних лісах регіону поширені численні епіфіти, зокрема різні види есхінантусів (Aeschynanthus spp.) та [en] (Agapetes spp.), [sv] (Rhododendron cuffeanum), різноманітні представники родин Кліщинцеві (Araceae) та Зозулинцеві (Orchidaceae), зокрема різні види дендробіумів (Dendrobium spp.) та [en] (Pleione spp.).
На висоті від 2400 до 2750 м над рівнем моря основу лісів складають [sv] (Lithocarpus xylocarpus), а на висоті понад 2750 м над рівнем моря домінують [en] (Rhododendron arboreum) та напівграболисті дуби (Quercus semecarpifolia). На найвищих гірських вершинах, на висоті понад 3000 м над рівнем моря, поширені чагарникові ліси, основу яких складають [en] (Hypericum patulum) та [sv] (Rhododendron burmanicum). Серед трав'янистих рослин, що зустрічаються в чагарникових лісах, слід відзначити різні види тої (Aconitum spp.), салату (Lactuca spp.), шолудивника (Pedicularis spp.) та вероніки (Veronica spp.). У деяких районах на вершинах гірських хребтів зустрічаються помірні савани, основу яких складають чагарники, зокрема різні види рододендронів (Rhododendron spp.), будлей (Buddleja spp.), вовчого лика (Daphne spp.), лейкестерій (Leycesteria spp.) та жимолості (Lonicera spp.), а також високі трави, зокрема різні види тої (Aconitum spp.), цар-зілля (Delphinium spp.), журавця (Geranium spp.) та рутвиці (Thalictrum spp.).
На вершині високої гори Вікторія, розташованої на південному заході М'янми, зустрічаються рідкісні угруповання альпійського різотрав'я. Цей ізольований "небесний острів" є рефугіумом, в якому з часів останнього льодовикового періоду збереглися рідкісні представники помірної палеарктичної флори, такі як [en] (Tetracentron sinense). Крім того, що гора Вікторія є островом гімалайської альпійської рослинності в тропічних широтах, на ній на висоті понад 1800 м над рівнем моря зустрічаються різноманітні ендемічні рослини, зокрема бірманські рододендрони (Rhododendron burmanicum), [sv] (Rhododendron cuffeanum), [sv] (Agapetes unwinii), [sv] (Viola unwinii), [sv] (Globba wardii), [sv] (Geranium wardii), [en] (Roscoea australis), [sv] (Agrostis burmanica), [ru] (Agrostis mackliniae), [vi] (Apocopis anomalus) та [sv] (Tripogon wardii).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити індійського слона (Elephas maximus indicus), гаура (Bos gaurus), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), червоного серау (Capricornis rubidus), індійського замбара (Rusa unicolor), [en] (Rucervus eldii), індійського мунтжака (Muntiacus muntjak), дику свиню (Sus scrofa), [en] (Nycticebus bengalensis), північного свинохвостого макаку (Macaca leonina), чубатого лангура (Trachypithecus pileatus) та західного хулока (Hoolock hoolock). Серед хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити індокитайського тигра (Panthera tigris corbetti), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), гірського куона (Cuon alpinus), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus) та малайського ведмедя (Helarctos malayanus).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити рудоголового скриточуба (Tickellia hodgsoni), сіроголову альципу (Alcippe poioicephala), чорнобороду сутору (Psittiparus gularis), сірощоку сутору (Suthora nipalensis), білоброву фульвету (Fulvetta vinipectus), китайського личинкоїда (Pericrocotus ethologus), гірського оливника (Ixos mcclellandii), гімалайську мухоловку (Ficedula tricolor) та білобрового соловейка (Larvivora brunnea). Серед майже ендемічних птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити гірського бабакса (Pterorhinus woodi), мізорамського баблера-рихталика (Spelaeornis oatesi), маніпурську чагарницю (Trochalopteron virgatum) та іржасту чагарницю (Trochalopteron austeni). Ендеміками екорегіону є бірманські ополовники (Aegithalos sharpei) та рідкісні білоброві повзики (Sitta victoriae), поширені в дубово-рододендронових лісах Чину на висоті понад 2000 м над рівнем моря. Іншими ендеміками екорегіону є дуже рідкісні араканські лісові черепахи (Heosemys depressa).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 1763 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк Бвепартаунг та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Chin Hills–Arakan Yoma montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Chin Hills-Arakan Yoma Montane Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski lisi Chinu ta Arakanu identifikator WWF IM0109 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na zahodi M yanmi Girski lisi Chinu ta Arakanu Selo Voklak v gorah Chin Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF IM0109 Mezhi Vologi listyani lisi basejnu Iravadi Doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu Sosnovi lisi Pivnichno Shidnoyi Indiyi ta M yanmi Plosha km 29 615 Krayini M yanma Ohoronyayetsya 1763 km 6 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion girskih lisiv Chinu ta Arakanu ohoplyuye gori Chin roztashovani v shtati Chin na zahodi M yanmi ta Arakanski gori takozh vidomi yak gori Rakajn roztashovani na pivdennomu zahodi M yanmi na kordoni mizh shtatom Rakajn ta oblastyami Mague Bago ta Iravadi Najvishoyu vershinoyu regionu ye gora en abo Nat Ma Taung visotoyu 3109 m roztashovana v gorah Chin Na zahodi pivnochi i pivnichnomu shodi ekoregion perehodit u doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu na shodi u vologi listyani lisi basejnu Iravadi a na pivnochi u sosnovi lisi Pivnichno Shidnoyi Indiyi ta M yanmi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura vlitku stanovit 24 C ale vzimku temperatura mozhe opuskatisya nizhche 0 C Serednorichna kilkist opadiv v regioni mozhe perevishuvati 4000 mm FloraShirokij visotnij diapazon regionu prizviv do formuvannya riznih roslinnih ugrupovan Na visoti do 1000 m nad rivnem morya poshireni nizkogirski lisi osnovu yakih skladayut en Bauhinia variegata en Lagerstroemia speciosa en Derris robusta a takozh rizni vidi Ficus spp gibiskiv Hibiscus spp ta en Strobilanthes spp Dereva v zrilih lisah ryasno vkriti lianami zokrema en Congea tomentosa ta mavpyachim tamarindom Mucuna pruriens Na visoti vid 1000 do 2100 m nad rivnem morya poshireni mishani vichnozeleni shirokolistyani lisi osnovu yakih skladayut rizni vidi dubiv Quercus spp kastanopsisiv Castanopsis spp en Eugenia spp en Saurauia spp yaponskih mushmul Eriobotrya spp ta en Schima spp Na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya v lisah perevazhayut gimalajski taksoni zokrema nepalski vilhi Alnus nepalensis vilhopodibni berezi Betula alnoides rizni vidi grabiv Carpinus spp sliv Prunus spp grush Pyrus spp ta torrej Torreya spp Na bilshih visotah poshireni rizni vidi kashtaniv Castanea spp derniv Cornus spp yaponskih mushmul Eriobotrya spp ta tisiv Taxus spp U girskih hmarnih lisah regionu poshireni chislenni epifiti zokrema rizni vidi eshinantusiv Aeschynanthus spp ta en Agapetes spp sv Rhododendron cuffeanum riznomanitni predstavniki rodin Klishincevi Araceae ta Zozulincevi Orchidaceae zokrema rizni vidi dendrobiumiv Dendrobium spp ta en Pleione spp Na visoti vid 2400 do 2750 m nad rivnem morya osnovu lisiv skladayut sv Lithocarpus xylocarpus a na visoti ponad 2750 m nad rivnem morya dominuyut en Rhododendron arboreum ta napivgrabolisti dubi Quercus semecarpifolia Na najvishih girskih vershinah na visoti ponad 3000 m nad rivnem morya poshireni chagarnikovi lisi osnovu yakih skladayut en Hypericum patulum ta sv Rhododendron burmanicum Sered trav yanistih roslin sho zustrichayutsya v chagarnikovih lisah slid vidznachiti rizni vidi toyi Aconitum spp salatu Lactuca spp sholudivnika Pedicularis spp ta veroniki Veronica spp U deyakih rajonah na vershinah girskih hrebtiv zustrichayutsya pomirni savani osnovu yakih skladayut chagarniki zokrema rizni vidi rododendroniv Rhododendron spp budlej Buddleja spp vovchogo lika Daphne spp lejkesterij Leycesteria spp ta zhimolosti Lonicera spp a takozh visoki travi zokrema rizni vidi toyi Aconitum spp car zillya Delphinium spp zhuravcya Geranium spp ta rutvici Thalictrum spp Na vershini visokoyi gori Viktoriya roztashovanoyi na pivdennomu zahodi M yanmi zustrichayutsya ridkisni ugrupovannya alpijskogo rizotrav ya Cej izolovanij nebesnij ostriv ye refugiumom v yakomu z chasiv ostannogo lodovikovogo periodu zbereglisya ridkisni predstavniki pomirnoyi palearktichnoyi flori taki yak en Tetracentron sinense Krim togo sho gora Viktoriya ye ostrovom gimalajskoyi alpijskoyi roslinnosti v tropichnih shirotah na nij na visoti ponad 1800 m nad rivnem morya zustrichayutsya riznomanitni endemichni roslini zokrema birmanski rododendroni Rhododendron burmanicum sv Rhododendron cuffeanum sv Agapetes unwinii sv Viola unwinii sv Globba wardii sv Geranium wardii en Roscoea australis sv Agrostis burmanica ru Agrostis mackliniae vi Apocopis anomalus ta sv Tripogon wardii FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti indijskogo slona Elephas maximus indicus gaura Bos gaurus sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis chervonogo serau Capricornis rubidus indijskogo zambara Rusa unicolor en Rucervus eldii indijskogo muntzhaka Muntiacus muntjak diku svinyu Sus scrofa en Nycticebus bengalensis pivnichnogo svinohvostogo makaku Macaca leonina chubatogo langura Trachypithecus pileatus ta zahidnogo huloka Hoolock hoolock Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti indokitajskogo tigra Panthera tigris corbetti indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii bengalskogo kota Prionailurus bengalensis girskogo kuona Cuon alpinus gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus ta malajskogo vedmedya Helarctos malayanus Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti rudogolovogo skritochuba Tickellia hodgsoni sirogolovu alcipu Alcippe poioicephala chornoborodu sutoru Psittiparus gularis siroshoku sutoru Suthora nipalensis bilobrovu fulvetu Fulvetta vinipectus kitajskogo lichinkoyida Pericrocotus ethologus girskogo olivnika Ixos mcclellandii gimalajsku muholovku Ficedula tricolor ta bilobrovogo solovejka Larvivora brunnea Sered majzhe endemichnih ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti girskogo babaksa Pterorhinus woodi mizoramskogo bablera rihtalika Spelaeornis oatesi manipursku chagarnicyu Trochalopteron virgatum ta irzhastu chagarnicyu Trochalopteron austeni Endemikami ekoregionu ye birmanski opolovniki Aegithalos sharpei ta ridkisni bilobrovi povziki Sitta victoriae poshireni v dubovo rododendronovih lisah Chinu na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya Inshimi endemikami ekoregionu ye duzhe ridkisni arakanski lisovi cherepahi Heosemys depressa ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 1763 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park Bvepartaung ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Chin Hills Arakan Yoma montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Chin Hills Arakan Yoma Montane Forests One Earth