Гірнича промисловість Гани.
Загальна характеристика
Основні її підгалузі — видобуток золота, алмазів і бокситів, марганцевої руди. Золотодобувна галузь. Протягом більшої частини ХХ ст. золото було другим в експорті (після какао-бобів). На початку 1990-х років в золотодобувну промисловість були направлені значні інвестиції, експорт золота вийшов на 1-ше місце. У 1996 виробництво золота в Гані перевищило 1,6 млн тройських унцій (36% загальної вартості експорту). Більшу частину ганського золота дають багаті родовища в районі Обоасі, які розробляє компанія «Ashanti Goldfields Corporation», що знаходиться в спільній власності уряду Гани і британської багатонаціональної гірничодобувної корпорації «Лонро».
Окремі галузі
Золотодобувна галузь
На початку XXI ст. за видобутком золота Гана займає 2-ге місце в Африці. Основні продуценти золота (див. табл. 2): Ashanti Goldfields Co. (AGC) – 528 451 унція (2001), Resolute Amansie Ltd – 108 828 унцій (2001), Abosso Goldfields Ltd – 302 563 унцій (2001), Gold Fields Ltd – 504 278 унцій (2001), Bonte Gold Mines Ltd – 65 293 унцій (2001), Bogoso Gold Ltd (BGL), Obenemase Gold Mines Ltd., Prestea Gold Resources (PGR) та інші [Mining Annual Review 2002].
Компанія Гани Ashanti Goldfields експлуатує в Гані 4 золотодобувних підприємства і по одному в Гвінеї, Танзанії і Зімбабве. Видобуток компанією Au за 2001 р. становив 51,01 т у порівнянні з 49,14 т у 2000 р. На провідному підприємстві Tarkwa в Гані після придбання компанією ПАР Gold Fields суміжних підприємств Damang і Teberebie запаси руди збільшилися до 248,8 т, а ресурси до 622,1 т. У 2002 р. на об'єднаному підприємстві збільшено видобуток Au до 28,0 т/рік [World Gold (Gr. Brit.). - 2002. - 5, № 3. - Р. 5].
В межах золоторудного поясу Бібіані нині (2002 р.) розробляється однойменне родовище і намічається до експлуатації нове золоторудне родовище Чірано.
У 2002 році почав роботу кар'єр на Au-родовищі Богосо (Bogoso), компанія Bogoso Gold Ltd., який буде розробляти окиснені руди родовища. Зруденіння приурочене до потужної регіональної системи крутоспадних зон розсланцювання – т.зв. зони Ашанті. Родов. є одним з численних рудоносних ділянок, локалізованих в рудному полі Престеа. Загальні запаси руди (С1+С2) на кінець 2001 року — 28.5 млн т із вмістом Au 3.14 г/т або загальних запасів золота 89.5 т. В т.ч. окиснені руди - 16.5 млн т руди (46 т золота). Ресурси категорії inferred (P1) становлять 6.7 млн т руди і близько 19 т золота. Окиснені руди будуть розроблятися кар'єром Plant North до 2006 р. з продуктивністю 4-5 млн т руди на рік і отриманням 10-13 т золота. Кінцевими проєктними відмітками кар'єру є: довжина — 1 км, ширина — 250 м і глибина — 120 м. Первинні руди будуть розроблятися шахтним способом до 2012-2013 рр. з продуктивністю до 6-7.5 т золота на рік. Після відробляння родовища Богосо в експлуатацію будуть залучені суміжні рудоносні ділянки [African Mining. 2002. V.7, № 4]. Планується розробка Au-родов. Чірано (Chirano), підтверджені запаси якого у 2002 році становлять 12.8 млн т руди із вмістом Au 2.25 г/т, або 28.8 т золота. Запасів досить для відробляння їх кар'єром протягом 6.5 років з отриманням на рік близько 4.4 т золота. Вилучення золота з окиснених руд досягає 95%, а з первинних - 91%, при цьому 35-40% золота планують добувати гравітаційними методами [Mining Journal. 2003. V.340].
Таблиця 2. – Динаміка видобутку золота компаніями Гани, кг.
Компанії | 1999 | 2000 | 2001 |
Ashanti Goldfields Co. (AGC) - Obuasi - Ayanfuri - Iduapriem - Bibiani - Asikam - Teberebie/GAG |
23 114 1 381 4 976 8 146 34 - |
19 937 1 132 5 191 8 514 - 839 |
16 437 358 6 380 7 871 - - |
Ashanti загалом | 37 651 | 35 613 | 31 047 |
8 578 | 917 | - | |
4 164 | 3 380 | 2 710 | |
Маломасштабні видобувні підприємства | 4 069 | 4 531 | 5 773 |
1 | - | - | |
1 498 | 2 119 | 2 031 | |
7 956 | 11 271 | 15 685 | |
357 | 371 | 257 | |
- | - | - | |
4 173 | 4 174 | 3 385 | |
9 446 | 10 276 | 9 411 | |
- | 79 | - | |
- | 11 | 41 | |
Prestea Gold Resources (PGR) | 894 | 742 | 390 |
2 709 | 3 039 | 2 171 | |
Загалом | 81 496 | 76 522 | 72 902 |
Алмазодобувна галузь
Видобуток алмазів в Гані в 2002 р. склав 993 тис. кар. (870 тис. в 2001 р.), в грошовому вираженні 20.7 млн дол. (18.5 млн в 2001 р). Динаміка видобутку алмазів на межі ХХ-XXI ст. стабільно позитивна. Алмази експортують г.ч. в Бельгію та Ізраїль. Гана планує постачати сировину для індійської гранильної промисловості [Rapaport TradeWire]. За іншими даними видобуток алмазів у Гані в 2001 р склав 1 169 632,66 карат, що на 33.21% більше, ніж у 2000 р [Mining Annual Review 2002].
На міжнародному алмазному ринку Гана віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага (що, зокрема, пояснює великі розбіжності у даних щодо власного алмазного видобутку Гани). Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.
Таблиця 3. – Динаміка видобутку алмазів, бокситу та марганцю в Гані.
Корисні копалини | 1999 | 2000 | 2001 |
GCD Diamonds (карат) | 207 289 | 191 460 | 196 600 |
Малі та середні видобувні підприємства (карат) | 476 744 | 686 551 | 973 033 |
Загальний видобуток алмазів (карат) | 684 033 | 878 011 | 1 169 633 |
Боксити (т) | 355 263 | 503 825 | 678 446 |
Марганець (т) | 611 500 | 895 339 | 813 329 |
Інші корисні копалини
Крім золота і алмазів, в Гані в незначних обсягах добувають боксити і марганець. Основні добувні запаси бокситів і марганцю зосереджені в Західній області. Місцеве значення має розробка вапняку, що використовується для виробництва цементу. На півночі і заході країни розвідані невеликі поклади залізняку, які через низьку якість не розробляються. Гана відчуває дефіцит родовищ основних металів і викопного палива.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Gani Zagalna harakteristikaOsnovni yiyi pidgaluzi vidobutok zolota almaziv i boksitiv margancevoyi rudi Zolotodobuvna galuz Protyagom bilshoyi chastini HH st zoloto bulo drugim v eksporti pislya kakao bobiv Na pochatku 1990 h rokiv v zolotodobuvnu promislovist buli napravleni znachni investiciyi eksport zolota vijshov na 1 she misce U 1996 virobnictvo zolota v Gani perevishilo 1 6 mln trojskih uncij 36 zagalnoyi vartosti eksportu Bilshu chastinu ganskogo zolota dayut bagati rodovisha v rajoni Oboasi yaki rozroblyaye kompaniya Ashanti Goldfields Corporation sho znahoditsya v spilnij vlasnosti uryadu Gani i britanskoyi bagatonacionalnoyi girnichodobuvnoyi korporaciyi Lonro Okremi galuziZolotodobuvna galuz Na pochatku XXI st za vidobutkom zolota Gana zajmaye 2 ge misce v Africi Osnovni producenti zolota div tabl 2 Ashanti Goldfields Co AGC 528 451 unciya 2001 Resolute Amansie Ltd 108 828 uncij 2001 Abosso Goldfields Ltd 302 563 uncij 2001 Gold Fields Ltd 504 278 uncij 2001 Bonte Gold Mines Ltd 65 293 uncij 2001 Bogoso Gold Ltd BGL Obenemase Gold Mines Ltd Prestea Gold Resources PGR ta inshi Mining Annual Review 2002 Kompaniya Gani Ashanti Goldfields ekspluatuye v Gani 4 zolotodobuvnih pidpriyemstva i po odnomu v Gvineyi Tanzaniyi i Zimbabve Vidobutok kompaniyeyu Au za 2001 r stanoviv 51 01 t u porivnyanni z 49 14 t u 2000 r Na providnomu pidpriyemstvi Tarkwa v Gani pislya pridbannya kompaniyeyu PAR Gold Fields sumizhnih pidpriyemstv Damang i Teberebie zapasi rudi zbilshilisya do 248 8 t a resursi do 622 1 t U 2002 r na ob yednanomu pidpriyemstvi zbilsheno vidobutok Au do 28 0 t rik World Gold Gr Brit 2002 5 3 R 5 V mezhah zolotorudnogo poyasu Bibiani nini 2002 r rozroblyayetsya odnojmenne rodovishe i namichayetsya do ekspluataciyi nove zolotorudne rodovishe Chirano U 2002 roci pochav robotu kar yer na Au rodovishi Bogoso Bogoso kompaniya Bogoso Gold Ltd yakij bude rozroblyati okisneni rudi rodovisha Zrudeninnya priurochene do potuzhnoyi regionalnoyi sistemi krutospadnih zon rozslancyuvannya t zv zoni Ashanti Rodov ye odnim z chislennih rudonosnih dilyanok lokalizovanih v rudnomu poli Prestea Zagalni zapasi rudi S1 S2 na kinec 2001 roku 28 5 mln t iz vmistom Au 3 14 g t abo zagalnih zapasiv zolota 89 5 t V t ch okisneni rudi 16 5 mln t rudi 46 t zolota Resursi kategoriyi inferred P1 stanovlyat 6 7 mln t rudi i blizko 19 t zolota Okisneni rudi budut rozroblyatisya kar yerom Plant North do 2006 r z produktivnistyu 4 5 mln t rudi na rik i otrimannyam 10 13 t zolota Kincevimi proyektnimi vidmitkami kar yeru ye dovzhina 1 km shirina 250 m i glibina 120 m Pervinni rudi budut rozroblyatisya shahtnim sposobom do 2012 2013 rr z produktivnistyu do 6 7 5 t zolota na rik Pislya vidroblyannya rodovisha Bogoso v ekspluataciyu budut zalucheni sumizhni rudonosni dilyanki African Mining 2002 V 7 4 Planuyetsya rozrobka Au rodov Chirano Chirano pidtverdzheni zapasi yakogo u 2002 roci stanovlyat 12 8 mln t rudi iz vmistom Au 2 25 g t abo 28 8 t zolota Zapasiv dosit dlya vidroblyannya yih kar yerom protyagom 6 5 rokiv z otrimannyam na rik blizko 4 4 t zolota Viluchennya zolota z okisnenih rud dosyagaye 95 a z pervinnih 91 pri comu 35 40 zolota planuyut dobuvati gravitacijnimi metodami Mining Journal 2003 V 340 Tablicya 2 Dinamika vidobutku zolota kompaniyami Gani kg Kompaniyi 1999 2000 2001Ashanti Goldfields Co AGC Obuasi Ayanfuri Iduapriem Bibiani Asikam Teberebie GAG 23 114 1 381 4 976 8 146 34 19 937 1 132 5 191 8 514 839 16 437 358 6 380 7 871 Ashanti zagalom 37 651 35 613 31 0478 578 917 4 164 3 380 2 710Malomasshtabni vidobuvni pidpriyemstva 4 069 4 531 5 7731 1 498 2 119 2 031Gold Fields Ltd 7 956 11 271 15 685357 371 257 4 173 4 174 3 3859 446 10 276 9 411 79 11 41Prestea Gold Resources PGR 894 742 3902 709 3 039 2 171Zagalom 81 496 76 522 72 902 Almazodobuvna galuz Vidobutok almaziv v Gani v 2002 r sklav 993 tis kar 870 tis v 2001 r v groshovomu virazhenni 20 7 mln dol 18 5 mln v 2001 r Dinamika vidobutku almaziv na mezhi HH XXI st stabilno pozitivna Almazi eksportuyut g ch v Belgiyu ta Izrayil Gana planuye postachati sirovinu dlya indijskoyi granilnoyi promislovosti Rapaport TradeWire Za inshimi danimi vidobutok almaziv u Gani v 2001 r sklav 1 169 632 66 karat sho na 33 21 bilshe nizh u 2000 r Mining Annual Review 2002 Na mizhnarodnomu almaznomu rinku Gana vidnesena do kategoriyi sensitivnih shodo eksportu almaziv tobto krayin do yakih potribna pidvishena uvaga sho zokrema poyasnyuye veliki rozbizhnosti u danih shodo vlasnogo almaznogo vidobutku Gani Krayinam importeram rekomendovano retelno pereviryati eksportni dokumenti na almazi z cih krayin i u razi viniknennya sumniviv v pohodzhenni almaziv zatrimuvati yih dlya perevirki Tablicya 3 Dinamika vidobutku almaziv boksitu ta margancyu v Gani Korisni kopalini 1999 2000 2001GCD Diamonds karat 207 289 191 460 196 600Mali ta seredni vidobuvni pidpriyemstva karat 476 744 686 551 973 033Zagalnij vidobutok almaziv karat 684 033 878 011 1 169 633Boksiti t 355 263 503 825 678 446Marganec t 611 500 895 339 813 329 Inshi korisni kopaliniKrim zolota i almaziv v Gani v neznachnih obsyagah dobuvayut boksiti i marganec Osnovni dobuvni zapasi boksitiv i margancyu zoseredzheni v Zahidnij oblasti Misceve znachennya maye rozrobka vapnyaku sho vikoristovuyetsya dlya virobnictva cementu Na pivnochi i zahodi krayini rozvidani neveliki pokladi zaliznyaku yaki cherez nizku yakist ne rozroblyayutsya Gana vidchuvaye deficit rodovish osnovnih metaliv i vikopnogo paliva Div takozhKorisni kopalini Gani Geologiya Gani Ekonomika GaniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s