Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Албанії. Планомірний розвиток гірничої промисловості почався з 1944. У кінці 1980-х років на частку гірничорудної продукції припадало бл. 5 % вартості промислової продукції і 35 % вартості експорту. Розвивається: нафтова, бітумна, вугільна, хромова, залізорудна, міднодобувна пром-сть, крім того, виробляються фосфорні добрива, цемент, добувається кам'яна сіль, нерудні будівельні матеріали — піски, гравій, щебінь.
Донедавна основні геологічні роботи в Албанії велися за участю фахівців з СРСР і Китаю. Але у 1990-і роки гірнича, як і інші галузі промисловості А., переживала кризу. На початку XXI ст. з метою забезпечення подальшого розвитку гірничодобувної промисловості, Албанія увійшла до міжнародної структури MIGA. Для пожвавлення діяльності гірничого сектору урядом прийняті пільгові умови його інвестування з боку іноземних компаній.
Країна в 1990-х рр. була важливим світовим експортером хромових руд. У відносно невеликих обсягах тут добували також руди міді, заліза, кобальту і інших металів. Експорт: залізонікелеві руди, мідь, нафтопродукти.
Видобуток основних видів мінеральної сировини в державному і приватному секторах економіки Албанії (в тис.т)
Вид сировини | 1999 | 2000 | 2001 | |||
Держ. | Прив. | Держ. | Прив. | Держ. | Прив. | |
268 | 0 | 314 | 0 | 308 | 0 | |
Природний газ (млн м³) | 13 220 | 0 | 11 490 | 0 | 10 980 | 0 |
28 | 0 | 20,6 | 0 | 15,7 | 7 | |
Хромові руди | 97,2 | 0 | 46,4 | 70,6 | 12,89 | 73 |
Хромовий концентрат | 12 | 0 | 3,4 | 0 | 0 | 0 |
23,4 | 0 | 8,7 | 3,8 | 0 | 11,9 | |
0 | 15,6 | 0 | 64,7 | 26,6 | 67,5 | |
0 | 630 | 0 | 641 | 0 | 590 | |
0 | 422 | 0 | 420 | 0 | 385 | |
0 | 1 576 | 0 | 1 630 | 0 | 1 370 | |
Видобуток металів
Хромітові рудники знаходяться в Поградеце, Клесі, Летайе і поблизу Кукеса. Обсяг видобутку зріс з 7 тис. т в 1938 до 502,3 тис. в 1974 і 1,5 млн т у 1986. У 1997 в державному секторі було видобуто всього 157 тис. т хромітів і 25 тис. т міді. На межі ХХ-XXI ст. спостерігається подальше зменшення видобутку (табл. 2). Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Албанії становить 38 років.
У 1986 було видобуто 15 тис. т міді. Ведеться розвідка і видобуток руд, що містять золото, срібло, боксити, нікель, марганець і інш. У 1958 були здані в експлуатацію родовища залізо-нікелевих руд. У 1987 видобуто 9 тис. т нікелю. Налагоджувався видобуток залізняку на родовищах в долині р. Шкумбіні між Ельбасаном і Перпарімі. У 1990-х роках видобуток всіх цих руд різко знизився. Залізо-нікелеві і нікель-силікатні рудники Албанії в кінці ХХ ст. частково закрилися. Головна причина закриття рудників — відсутність ринку, як внутрішнього, так і зовнішнього. Головний внутрішній ринок — металургійний комбінат в Ельбасані з проектною потужністю 1,2 млн т на рік. Переробка залізо-нікелю була припинена через невідповідність його руді, відносно застарілу технологію, а отже, низькі техніко-економічні показники, а також через велике коливання цін на світовому ринку. Зовнішній ринок — це колишня Чехословаччина, де нікелеве виробництво закрито в 1991 р. Для виходу з кризи залізо-нікелевої промисловості А. було зроблено декілька спроб в співпраці з іноземними фірмами, але на початку XXI ст. ситуація залишилася кризовою.
Видобуток нафти
Видобуток нафти в Албанії уперше розпочали італійські компанії до Другої світової війни. Обсяг видобутку зріс з 13 тис. т в 1935 до 134 тис.т в 1938, з них 105 тис. т експортувалися в Італію. По закінченні війни розвиток цієї галузі йшов бурхливими темпами. Видобуток нафти в 1987 досяг приблизно 3 млн т, тоді як її запаси оцінювалися в 20 млн т. Основні нафтові родовища знаходяться в районах Кучова і Патосі. Албанська нафта, відмінна підвищеною густиною, вимагає спеціальної переробки. До війни майже вся нафта прямувала по трубопроводу у Вльору, а звідти — на судах на нафтоперегінний завод в італійському місті Барі. Під час війни німці побудували в Албанії два невеликих нафтоперегінних заводи. До спорудженого після війни в Церріке поблизу Ельбасана великому нафтопереробному заводу річною потужністю 150 тис. т були прокладені трубопроводи з родовищ в Кучова і Патосі. У 1987 в Албанії було видобуто 2,6 млн т нафтопродуктів. На початку 1970-х років був зданий в експлуатацію великий нафтопереробний комбінат в Фієрі потужністю 450 тис. т на рік. На початку 1990-х років виробництво нафтопродуктів в Албанії підтримувалося на рівні 600 тис. т на рік, але потім скоротилося до 360 тис. т (1997).
Видобуток природного газу
Видобуток природного газу, що почався в 1938, істотно знизився в роки війни. Однак в 1950-і роки він значно збільшився і досяг 40 млн м³ в 1959. На початку 1960-х років були відкриті нові газові родовища. У 1985 видобуто 420 млн м³, але в 1990-і роки сталося різке падіння цієї галузі: видобуток газу скоротився до 102 млн м³ в 1992 і 18 млн м³ — у 1997. Вугледобувна промисловість розвинена слабо через обмеженість запасів кам'яного вугілля. У країні переважають родовища бурого вугілля з низькою теплотворною здатністю. Основні центри вугледобувної промисловості: Крраба, Валіясі (поблизу Тірани), Мемаліай (північніше за Тепелени), Мбор'я і Дренова (поблизу Корчі). Розробка вугільних родовищ почалася в 1938, коли видобуток становив 3,7 тис. т. Під час Другої світової війни вона зросла до 132 тис. т на рік, а в 1987 досягла 2,3 млн т, у 1990-х роках ця галузь занепала. У 1992 було видобуто 366 тис. т вугілля, а у 1997 — всього 40 тис. т. Негативна динаміка на межі ХХ-XXI ст. зберігається. Інші корисні копалини. Видобувають будівельні к.к. — річковий гравій, вапняк, глину (див. табл. 2). На початку XXI ст. фірмою Nebex Resources ведеться розвідка золота і платинових родовищ.
Підготовка кадрів
Інженерні кадри для гірн. промисловості готують на геол. ф-ті Тиранського державного університету. Осн. журнал гірничого профілю «Buletin I. Universitetit shtetёror tё Tiranes. Seria shkencat. Natyrore».
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Albaniyi Planomirnij rozvitok girnichoyi promislovosti pochavsya z 1944 U kinci 1980 h rokiv na chastku girnichorudnoyi produkciyi pripadalo bl 5 vartosti promislovoyi produkciyi i 35 vartosti eksportu Rozvivayetsya naftova bitumna vugilna hromova zalizorudna midnodobuvna prom st krim togo viroblyayutsya fosforni dobriva cement dobuvayetsya kam yana sil nerudni budivelni materiali piski gravij shebin Donedavna osnovni geologichni roboti v Albaniyi velisya za uchastyu fahivciv z SRSR i Kitayu Ale u 1990 i roki girnicha yak i inshi galuzi promislovosti A perezhivala krizu Na pochatku XXI st z metoyu zabezpechennya podalshogo rozvitku girnichodobuvnoyi promislovosti Albaniya uvijshla do mizhnarodnoyi strukturi MIGA Dlya pozhvavlennya diyalnosti girnichogo sektoru uryadom prijnyati pilgovi umovi jogo investuvannya z boku inozemnih kompanij Krayina v 1990 h rr bula vazhlivim svitovim eksporterom hromovih rud U vidnosno nevelikih obsyagah tut dobuvali takozh rudi midi zaliza kobaltu i inshih metaliv Eksport zalizonikelevi rudi mid naftoprodukti Vidobutok osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini v derzhavnomu i privatnomu sektorah ekonomiki Albaniyi v tis t Vid sirovini 1999 2000 2001Derzh Priv Derzh Priv Derzh Priv Nafta 268 0 314 0 308 0Prirodnij gaz mln m 13 220 0 11 490 0 10 980 0Vugillya 28 0 20 6 0 15 7 7Hromovi rudi 97 2 0 46 4 70 6 12 89 73Hromovij koncentrat 12 0 3 4 0 0 0Ferohrom 23 4 0 8 7 3 8 0 11 9Stal 0 15 6 0 64 7 26 6 67 5Vapnyak 0 630 0 641 0 590Glina 0 422 0 420 0 3850 1 576 0 1 630 0 1 370Vidobutok metalivHromitovi rudniki znahodyatsya v Pogradece Klesi Letaje i poblizu Kukesa Obsyag vidobutku zris z 7 tis t v 1938 do 502 3 tis v 1974 i 1 5 mln t u 1986 U 1997 v derzhavnomu sektori bulo vidobuto vsogo 157 tis t hromitiv i 25 tis t midi Na mezhi HH XXI st sposterigayetsya podalshe zmenshennya vidobutku tabl 2 Zabezpechenist vidobutku hromovih rud yih pidtverdzhenimi zapasami rozrahovana za maksimalnim rivnem virobnictva v period 1995 1997 rr z urahuvannyam vtrat pri vidobutku i zbagachenni u Albaniyi stanovit 38 rokiv U 1986 bulo vidobuto 15 tis t midi Vedetsya rozvidka i vidobutok rud sho mistyat zoloto sriblo boksiti nikel marganec i insh U 1958 buli zdani v ekspluataciyu rodovisha zalizo nikelevih rud U 1987 vidobuto 9 tis t nikelyu Nalagodzhuvavsya vidobutok zaliznyaku na rodovishah v dolini r Shkumbini mizh Elbasanom i Perparimi U 1990 h rokah vidobutok vsih cih rud rizko znizivsya Zalizo nikelevi i nikel silikatni rudniki Albaniyi v kinci HH st chastkovo zakrilisya Golovna prichina zakrittya rudnikiv vidsutnist rinku yak vnutrishnogo tak i zovnishnogo Golovnij vnutrishnij rinok metalurgijnij kombinat v Elbasani z proektnoyu potuzhnistyu 1 2 mln t na rik Pererobka zalizo nikelyu bula pripinena cherez nevidpovidnist jogo rudi vidnosno zastarilu tehnologiyu a otzhe nizki tehniko ekonomichni pokazniki a takozh cherez velike kolivannya cin na svitovomu rinku Zovnishnij rinok ce kolishnya Chehoslovachchina de nikeleve virobnictvo zakrito v 1991 r Dlya vihodu z krizi zalizo nikelevoyi promislovosti A bulo zrobleno dekilka sprob v spivpraci z inozemnimi firmami ale na pochatku XXI st situaciya zalishilasya krizovoyu Vidobutok naftiVidobutok nafti v Albaniyi upershe rozpochali italijski kompaniyi do Drugoyi svitovoyi vijni Obsyag vidobutku zris z 13 tis t v 1935 do 134 tis t v 1938 z nih 105 tis t eksportuvalisya v Italiyu Po zakinchenni vijni rozvitok ciyeyi galuzi jshov burhlivimi tempami Vidobutok nafti v 1987 dosyag priblizno 3 mln t todi yak yiyi zapasi ocinyuvalisya v 20 mln t Osnovni naftovi rodovisha znahodyatsya v rajonah Kuchova i Patosi Albanska nafta vidminna pidvishenoyu gustinoyu vimagaye specialnoyi pererobki Do vijni majzhe vsya nafta pryamuvala po truboprovodu u Vloru a zvidti na sudah na naftopereginnij zavod v italijskomu misti Bari Pid chas vijni nimci pobuduvali v Albaniyi dva nevelikih naftopereginnih zavodi Do sporudzhenogo pislya vijni v Cerrike poblizu Elbasana velikomu naftopererobnomu zavodu richnoyu potuzhnistyu 150 tis t buli prokladeni truboprovodi z rodovish v Kuchova i Patosi U 1987 v Albaniyi bulo vidobuto 2 6 mln t naftoproduktiv Na pochatku 1970 h rokiv buv zdanij v ekspluataciyu velikij naftopererobnij kombinat v Fiyeri potuzhnistyu 450 tis t na rik Na pochatku 1990 h rokiv virobnictvo naftoproduktiv v Albaniyi pidtrimuvalosya na rivni 600 tis t na rik ale potim skorotilosya do 360 tis t 1997 Vidobutok prirodnogo gazuVidobutok prirodnogo gazu sho pochavsya v 1938 istotno znizivsya v roki vijni Odnak v 1950 i roki vin znachno zbilshivsya i dosyag 40 mln m v 1959 Na pochatku 1960 h rokiv buli vidkriti novi gazovi rodovisha U 1985 vidobuto 420 mln m ale v 1990 i roki stalosya rizke padinnya ciyeyi galuzi vidobutok gazu skorotivsya do 102 mln m v 1992 i 18 mln m u 1997 Vugledobuvna promislovist rozvinena slabo cherez obmezhenist zapasiv kam yanogo vugillya U krayini perevazhayut rodovisha burogo vugillya z nizkoyu teplotvornoyu zdatnistyu Osnovni centri vugledobuvnoyi promislovosti Krraba Valiyasi poblizu Tirani Memaliaj pivnichnishe za Tepeleni Mbor ya i Drenova poblizu Korchi Rozrobka vugilnih rodovish pochalasya v 1938 koli vidobutok stanoviv 3 7 tis t Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona zrosla do 132 tis t na rik a v 1987 dosyagla 2 3 mln t u 1990 h rokah cya galuz zanepala U 1992 bulo vidobuto 366 tis t vugillya a u 1997 vsogo 40 tis t Negativna dinamika na mezhi HH XXI st zberigayetsya Inshi korisni kopalini Vidobuvayut budivelni k k richkovij gravij vapnyak glinu div tabl 2 Na pochatku XXI st firmoyu Nebex Resources vedetsya rozvidka zolota i platinovih rodovish Pidgotovka kadrivInzhenerni kadri dlya girn promislovosti gotuyut na geol f ti Tiranskogo derzhavnogo universitetu Osn zhurnal girnichogo profilyu Buletin I Universitetit shtetyoror tyo Tiranes Seria shkencat Natyrore Div takozhKorisni kopalini Albaniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Albaniyi Girnicha nauka osvita ta presa AlbaniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s