Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича література, наука та освіта у XVIII—XIX ст.
У другій половині XVIII ст. стало очевидним, що наявна система поширення знань у вигляді передавання досвіду на місці праці вже не може забезпечувати необхідних темпів розвитку промисловості. Навіть державна політика стажування майбутніх спеціалістів на найкращих іноземних виробництвах не завжди відповідала складним завданням розвитку промисловості. Виникла потреба в узагальненні та систематизації накопичених знань, обґрунтуванні та розробці нових технічних методів, тобто потреба в розвитку технічної науки, освіти, літератури.
Гірнича література
Початок диференціації гірничої науки (до якої довгий час належали також металургія та хімія) пов'язаний з появою в XVIII ст. численних книг-настанов і описів з питань гірництва. «Друковане слово — це перша фаза впровадження науки в життя» (акад. І. Плаксін). Серед найбільш впливових робіт відзначимо книгу Т. Севері «Друг шахтаря, або двигун для піднімання води вогнем» (1702 р.), яка започаткувала знайомство гірничої спільноти з можливостями використання енергії пари для шахтних машин. Широку популярність отримала праця шведського вченого Мартіна Трівальда «Все те, що будучи результатом багаторічного досвіду, сприяє пізнанню кам'яного вугілля» (1741 р.). У книзі наведені дані про умови розробки вугільних родовищ, описане розвідувальне буріння, методи розробки вугільного пласта, різні типи кріплення, способи провітрювання виробок. В Англії витримала кілька видань гірнича книга В. Гарді (вперше надрукована в Шеффілді 1748 р.). Декілька практичних гірничих посібників було опубліковано в середині XVIII ст. у Саксонії (А. Байер, Ф. Опель та ін.). У Відні 1773 р. вийшла навчальна книга Х. Деліуса «Вступ у гірниче мистецтво», яка стала другим (після славетної книги Г. Агріколи) класичним підручником для гірників кількох поколінь у різних країнах.
Першою ґрунтовною працею з гірництва й металургії в Росії був «Опис Уральських і Сибірських заводів» Георга Вільгельма де Генніна, який став своєрідною енциклопедією, що ввібрала в себе досвід гірничо-металургійної справи сходу країни (1735 р.). Рукопис тривалий час ходив у списках і був надрукований лише 1937 р. як літературно-наукова пам'ятка. 1738 р. вийшов трактат Г. Ріхмана «Металургія або рудокопна наука», який ознайомлював з іноземними гірничими досягненнями. Велике значення для розвитку гірництва Російської імперії мала книга президента Берг-колегії В. І. Шлаттера «Докладна настанова рудній справі…» (1760 р.). Книга мала енциклопедичний характер і охоплювала всі розділи гірничого виробництва, починаючи від розвідувальних робіт і закінчуючи «рудотовчильною» справою. На досвіді іноземних і уральських гірничих підприємств були розкриті процеси спорудження виробок, кріплення, водовідливу, вентиляції; докладно розглянуті гірничі машини «потрібні до рудних витворів» (показово, що наведені автором машини майже не змінилися з часів Аґріколи). Додаткову вагу книзі Шлаттера надав розміщений в ній «Додаток про кам'яне вугілля й видобуток його» (вперше в перекладі російською мовою), який «є працею вправного шведа Мартіна Трівальда, котрий в Англії та Шотландії біля вугільних ям у службі перебував для запровадження вогняних машин».
Європейський і російський досвід гірничої справи був узагальнений і розвинений у фундаментальній праці Михайла Ломоносова «Перші основи металургії або рудних справ» (1763 р.). Історичне значення книги визначається прагненням дати наукове тлумачення природних явищ і технічних процесів у гірництві й металургії, визначити способи керування цими явищами. У ній подано бачення необхідності взаємодії гірничої науки з іншими галузями техніки й природознавства (з механікою, геологією, хімією, математикою), а також підкреслюється практична цінність наукових результатів. У своїй праці М. Ломоносов демонструє державницький підхід до вирішення важливих завдань промислового розвитку. У додатках до книги була вперше надрукована фундаментальна праця «Про верстви земні», яка містила чимало оригінальних ідей з царини геології. Проте опис машин і технічних засобів не враховував досягнень прогресивної парової техніки й базувався здебільшого на середньовічних зразках.
Перша книга, що описувала донецьке кам'яне вугілля, вийшла в Катеринославі 1795 р. Це була ґрунтовна праця Івана Бригонцова «Посібник до пізнання, розробки та використання кам'яного вугілля» (6.76). Книга підбивала підсумок всьому, що було відомо про кам'яне вугілля Східної України й включала результати особистих досліджень автора. Праця містила глави: I — «Загальні властивості кам'яного вугілля», II — «Розділення гір», III — «Способи пошукування кам'яного вугілля», IV — «Розробка кам'яного вугілля», V — «Застосування кам'яного вугілля». Між іншим автор приділяв увагу таким новаціям, як застосування парових машин для підйому вугілля й шахтного водовідливу, підкреслював великі перспективи використання кам'яного вугілля в металургії. «Найважливіша користь кам'яного вугілля, писав І. Бригонцов, проявляється на металургійних заводах, де винищення лісів надзвичайне… І так найбільш безлісні місця, але багаті рудами, можуть, якщо мають кам'яне вугілля, бути оброблені на суспільну користь». Важко переоцінити внесок цього посібника для початку промислового використання вугілля Донецького басейну, для становлення й розвитку вітчизняної гірничої науки та освіти (саме в рік виходу книги розпочалось будівництво Луганського ливарного заводу, а наступного року була збудована перша вугільна шахта в Лисичому байраці).
Величезне значення для розповсюдження й розуміння технічних (зокрема гірничих) знань мала французька енциклопедична праця «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» (35 томів), створена між 1751 та 1772 рр. під керівництвом Дідро та Д'Аламбера. Авторами були здебільшого члени філософських товариств, що вивчали «натуральну філософію» (так тоді називали природничі науки) та її практичні застосування, серед них (природнича історія), Гольбах (мінералогія, хімія), Дідро (механіка, точні науки, економіка), Жокур (медицина, економіка), Руссо й Вольтер (історія, філософія, політична теорія). «Енциклопедія…» слугувала довідником і коротким керівництвом з усіх наявних на той момент технологій, описуючи інструменти й способи їхнього застосування. Поряд з гірничими й металургійними технологіями були дані описи відомих копалень і родовищ. Важливим було те, що «Енциклопедія…» розглядала технічні (значною мірою гірничо-металургійні) знання, як невід'ємний елемент культури тогочасної цивілізації, чим сприяла піднесенню авторитету ремесел і їхньому розвитку. З 1768 р. у Единбурзі почала друкуватися енциклопедія «Британіка», а в першій половині XIX ст. енциклопедії з'явилися в більшості розвинутих країн Європи.
Гірнича періодика
Особливу роль у розвитку гірничої науки, поширенні досягнень і досвіду відіграли гірничі періодичні журнали. Першими серед них були «Гірнича справа» («Annales des Mines», 1794, Франція), «Гірничий журнал» («Горный журнал», 1825 р., Росія), «Гірничий журнал» («Mining Journal», 1835 р., Велика Британія). Ці видання сприяли між іншим професійному об'єднанню фахівців із різних країн.
«Annales des Mines» — найстаріший науково-виробничий журнал світу гірничого профілю. І одночасно — це найдавніший французький журнал, присвячений науці, техніці та економіці. Спеціалізація: розробка родовищ та переробка (збагачення) вугільних, рудних та нерудних корисних копалин. Цей часопис протягом останніх двох століть містив унікальний аналіз виробничо-господарського розвитку подій у французькому й світовому гірництві. Зокрема, тут уміщені дані про лідерів галузі, урядовців що опікувалися розвитком гірництва, дослідників тощо. Перший редактор журналу — Етьєн Шарль де Монтбрет (1755—1831) був консулом Франції в Гамбурзі, а після францу́зької революції 1789—1799 рр. став професором статистики у Школі видобутку корисних копалин. Разом з бельгійським геологом і державним діячем Жаном Батистом Д'Аллуа працював над першою геологічною картою Франції.
«Горный журнал» було створено за ініціативою вихованців Санкт-Петербурзького гірничого кадетського корпусу, відомих учених свого часу Д. Соколова, П. Аносова, В. Любарського, І. Гавеловського, К. Шелейковського та ін. Дозвіл на заснування журналу дав особисто імператор Олександр I. Перший номер вийшов у липні 1825 р. під назвою «Гірничий журнал або зібрання відомостей щодо гірничої та соляної справи з додаванням нових винаходів до сього предмету дотичних». Протягом багатьох років він відображав три сфери гірничозаводської діяльності: геологію, гірництво (з соляною справою включно) та металургію. Видавався у Санкт-Петербурзі на базі гірничого кадетського корпусу (після 1918 р. редакцію перенесено до Москви).
Варті уваги слова з редакційної статті першого випуску «Гірничого журналу»: «Незважаючи на вирок невігласів, що в гірництві панує один лише випадок, навик і досвід — гірничі науки необхідні й користь від них особливо наявна в наш час, коли надзвичайно розповсюдилось уживання мінералів, особливо металів, і коли їх видобуток через надмірне заглиблення родовищ пов'язаний з великими труднощами й великими витратами. Науки ці подібні до усіх інших, мають свої системи, більш менш складні, але в кожному випадку необхідні для полегшення поля діяльності гірничої людини».
Викладання наук про Землю в університетах
Треба зауважити, що науки про землю, елементи гірництва й геології викладалися у деяких класичних університетах XVII–XVIII ст. Так, скажімо, у Києво-Могилянській академії її ректор Феофан Прокопович (математик і філософ за покликанням), наслідуючи свого попередника Інокентія Гізеля, у 1706—1709 рр. читав курс лекцій «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші», де зокрема були розділи: «Про корисні копалини», «Про смолу і сірку», «Про землі і солі», «Про метали», «Про камені та ґеми». При цьому гірнича проблематика викладалася студентам і концептуально, і водночас конкретно. Наприклад, Ф. Прокопович наголошував, що існує «Три проблеми корисних копалин: матерія і форма, діюча причина і місце їх (копалин — авт.) виникнення». Зосереджуючись на розгалуженій класифікації корисних копалин та мінералів, розглядаючи окремі їх види та підвиди, він зауважував: «Види копалин є відмінними і різноманітними, їх нелегко звести до природного порядку».
Гірнича наука і освіта
Активний розвиток природничих наук у XVII—XVIII ст., їх фрагментація, виокремлення різних напрямків знань про навколишній світ показали, що на часі створення основ гірничої науки й професійне поширення наукових знань. Відповідно до потреб промисловості це сприяло становленню вищих гірничих навчальних закладів.
Уперше чотирирічний план університетської гірничої освіти (з включенням основ металургії) розробив радник Празького монетного двору . Його план був ухвалений владою і 1761 р. прийнято рішення про заснування відповідної кафедри на філософському факультеті Карлового університету в Празі, де Пайтнер обіймав посаду професора. 1762 р. його програма підготовки гірничих інженерів була представлена імператриці Марії-Терезії (Чехія та Словаччина входили до складу Австро-Угорської імперії) і, незважаючи на деякі зауваження й доопрацювання, було прийняте рішення щодо створення окремого вищого гірничого навчального закладу в словацькій Банській Штявниці (Шемниці), яка була на той час одним із найрозвиненіших гірничих центрів Європи. Таким чином, 1762 рік вважається датою заснування першої Вищої гірничої школи, яка 1770 р. отримала статус Академії. Тут викладали найавторитетніші вчені, запрошені урядом Австро-Угорщини з різних країн Європи: гірничу справу вели Х. Деліус та І. Пайтнер, металургію — Н. Жакен, мінералогію — Й. Скополі, хімію — знаменитий А. Лавуазьє. Показово, що Банська Штявниця стала місцем народження міжнародного «Товариства гірничої справи». Ідея створення цієї організації належить німецькому інженеру Ф. Требу та австрійському мінералогу І. фон Борну. В останній чверті XVIII — на початку XIX ст. в Банську Штявницю збирались провідні гірники з багатьох країн Європи, Росії, Південної Америки. Товариство було засноване як союз «друзів і покровителів гірництва задля скорішого поширення корисних знань». Серед діяльних членів товариства були А. Лавуазьє, Дж. Ватт, П. Паллас, Й. Гете.
Протягом лише двох десятиріч гірничі Академії або Вищі школи засновуються в більшості провідних країн світу: 1762 р. — Банська Штявниця, 1765 р. — Фрайберг, 1773 р. — Санкт-Петербург, 1777 р. — Мадрид, 1783 р. — Париж, 1792 р. — Мехіко. В Україні Лисичанська штейгерська школа була заснована 1806 р. Це був свідомий відгук на потреби промислового розвитку, причому гірничі академії (вищі школи чи училища) були першими технічними навчальними закладами, які започаткували вищу технічну освіту.
Повчально, що створення гірничих академій дієво підтримувалося промисловцями. Наприклад, ініціатором будівництва своїм коштом першого в Росії Вищого гірничого училища (майбутній Санкт-Петербурзький гірничий інститут) був башкирський рудопромисловець Ізмаїл Тасімов, який 1771 р. звернувся до Берг-колегії з ініціативою про заснування гірничого училища. На його утримання І. Тасімов і члени «ініціативної групи» погодились сплачувати з кожного поставленого пуду руди певний податок. Це послужило вагомим аргументом у справі підтримки цієї ініціативи імператрицею Катериною II. Наприкінці червня 1774 р. Гірниче училище було урочисто відкрито. Його першим директором було призначено президента Берг-колегії Михайла Соймонова, якого можна вважати «душею» й справжнім творцем цього навчального закладу. 1 січня 1834 р. у Російській імперії було офіційно запроваджено звання «гірничий інженер».
Характерно, що й відкриття Вищого гірничого училища в Катеринославі (майбутній Національний гірничий університет України), яке відбулося 1899 р., також було ініційовано з'їздом гірничопромисловців і фінансувалося власниками шахт, рудень і металургійних заводів (найбільші внески зробили Олексій Алчевський, Мина Копилов, Мойсей Карпас). Відкриття вищих гірничих училищ (академій) дозволило, завдяки проникненню гірничої науки у виробництво й професійному керівництву промислами, здійснити широке впровадження передового досвіду й нової техніки, розробити прогресивні способи ведення гірничих робіт, а також значно збільшити обсяги видобутку й переробки корисних копалин, підвищити продуктивність праці робітників.
У XIX ст. гірничі інститути та академії стають осередками наукового розвою. Наука вперше наздоганяє розвиток техніки. Виробничий процес стає сферою уживання науки, а наука — функцією виробничого процесу, адже раніше знаряддя й машини були втіленням емпіричних знань, а не результатом наукових досліджень. Як образно зауважив Г. Фогель, «Промисловість схиляє голову перед наукою».
Характеризуючи гірничу науку, Михайло Ломоносов у середині XVIII ст. афористично підкреслював її красу, силу й благородну мету: «Великою є справа сягати глибин земних розумом, куди рукам і оку проникнути не дозволено натурою; мандрувати роздумами в тартарі, проникати міркуванням крізь вузькі ущелини й вічною ніччю затьмарені речі та діяння виводити на сонячне світло».
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Ілюстрована історія гірництва (Монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 456 с. Формат А4.
- Історія гірництва: основні хронологічні віхи / В. С. Білецький, Г. І. Гайко // Форум гірників–2007 : матеріали міжнар. конф. — Дніпропетровськ, 2007. — Ч. 1. — С. 37–41.
- Володимир Білецький, Геннадій Гайко. Історія гірництва як складова цивілізаційного поступу // У кн. «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність». — Вип. 21: Scripta manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича. — Львів, 2012. — С. 123—130.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha literatura nauka ta osvita u XVIII XIX st U drugij polovini XVIII st stalo ochevidnim sho nayavna sistema poshirennya znan u viglyadi peredavannya dosvidu na misci praci vzhe ne mozhe zabezpechuvati neobhidnih tempiv rozvitku promislovosti Navit derzhavna politika stazhuvannya majbutnih specialistiv na najkrashih inozemnih virobnictvah ne zavzhdi vidpovidala skladnim zavdannyam rozvitku promislovosti Vinikla potreba v uzagalnenni ta sistematizaciyi nakopichenih znan obgruntuvanni ta rozrobci novih tehnichnih metodiv tobto potreba v rozvitku tehnichnoyi nauki osviti literaturi Girnicha literaturaPochatok diferenciaciyi girnichoyi nauki do yakoyi dovgij chas nalezhali takozh metalurgiya ta himiya pov yazanij z poyavoyu v XVIII st chislennih knig nastanov i opisiv z pitan girnictva Drukovane slovo ce persha faza vprovadzhennya nauki v zhittya akad I Plaksin Sered najbilsh vplivovih robit vidznachimo knigu T Severi Drug shahtarya abo dvigun dlya pidnimannya vodi vognem 1702 r yaka zapochatkuvala znajomstvo girnichoyi spilnoti z mozhlivostyami vikoristannya energiyi pari dlya shahtnih mashin Shiroku populyarnist otrimala pracya shvedskogo vchenogo Martina Trivalda Vse te sho buduchi rezultatom bagatorichnogo dosvidu spriyaye piznannyu kam yanogo vugillya 1741 r U knizi navedeni dani pro umovi rozrobki vugilnih rodovish opisane rozviduvalne burinnya metodi rozrobki vugilnogo plasta rizni tipi kriplennya sposobi provitryuvannya virobok V Angliyi vitrimala kilka vidan girnicha kniga V Gardi vpershe nadrukovana v Sheffildi 1748 r Dekilka praktichnih girnichih posibnikiv bulo opublikovano v seredini XVIII st u Saksoniyi A Bajer F Opel ta in U Vidni 1773 r vijshla navchalna kniga H Deliusa Vstup u girniche mistectvo yaka stala drugim pislya slavetnoyi knigi G Agrikoli klasichnim pidruchnikom dlya girnikiv kilkoh pokolin u riznih krayinah Pershoyu gruntovnoyu praceyu z girnictva j metalurgiyi v Rosiyi buv Opis Uralskih i Sibirskih zavodiv Georga Vilgelma de Gennina yakij stav svoyeridnoyu enciklopediyeyu sho vvibrala v sebe dosvid girnicho metalurgijnoyi spravi shodu krayini 1735 r Rukopis trivalij chas hodiv u spiskah i buv nadrukovanij lishe 1937 r yak literaturno naukova pam yatka 1738 r vijshov traktat G Rihmana Metalurgiya abo rudokopna nauka yakij oznajomlyuvav z inozemnimi girnichimi dosyagnennyami Velike znachennya dlya rozvitku girnictva Rosijskoyi imperiyi mala kniga prezidenta Berg kolegiyi V I Shlattera Dokladna nastanova rudnij spravi 1760 r Kniga mala enciklopedichnij harakter i ohoplyuvala vsi rozdili girnichogo virobnictva pochinayuchi vid rozviduvalnih robit i zakinchuyuchi rudotovchilnoyu spravoyu Na dosvidi inozemnih i uralskih girnichih pidpriyemstv buli rozkriti procesi sporudzhennya virobok kriplennya vodovidlivu ventilyaciyi dokladno rozglyanuti girnichi mashini potribni do rudnih vitvoriv pokazovo sho navedeni avtorom mashini majzhe ne zminilisya z chasiv Agrikoli Dodatkovu vagu knizi Shlattera nadav rozmishenij v nij Dodatok pro kam yane vugillya j vidobutok jogo vpershe v perekladi rosijskoyu movoyu yakij ye praceyu vpravnogo shveda Martina Trivalda kotrij v Angliyi ta Shotlandiyi bilya vugilnih yam u sluzhbi perebuvav dlya zaprovadzhennya vognyanih mashin Yevropejskij i rosijskij dosvid girnichoyi spravi buv uzagalnenij i rozvinenij u fundamentalnij praci Mihajla Lomonosova Pershi osnovi metalurgiyi abo rudnih sprav 1763 r Istorichne znachennya knigi viznachayetsya pragnennyam dati naukove tlumachennya prirodnih yavish i tehnichnih procesiv u girnictvi j metalurgiyi viznachiti sposobi keruvannya cimi yavishami U nij podano bachennya neobhidnosti vzayemodiyi girnichoyi nauki z inshimi galuzyami tehniki j prirodoznavstva z mehanikoyu geologiyeyu himiyeyu matematikoyu a takozh pidkreslyuyetsya praktichna cinnist naukovih rezultativ U svoyij praci M Lomonosov demonstruye derzhavnickij pidhid do virishennya vazhlivih zavdan promislovogo rozvitku U dodatkah do knigi bula vpershe nadrukovana fundamentalna pracya Pro verstvi zemni yaka mistila chimalo originalnih idej z carini geologiyi Prote opis mashin i tehnichnih zasobiv ne vrahovuvav dosyagnen progresivnoyi parovoyi tehniki j bazuvavsya zdebilshogo na serednovichnih zrazkah Persha kniga sho opisuvala donecke kam yane vugillya vijshla v Katerinoslavi 1795 r Ce bula gruntovna pracya Ivana Brigoncova Posibnik do piznannya rozrobki ta vikoristannya kam yanogo vugillya 6 76 Kniga pidbivala pidsumok vsomu sho bulo vidomo pro kam yane vugillya Shidnoyi Ukrayini j vklyuchala rezultati osobistih doslidzhen avtora Pracya mistila glavi I Zagalni vlastivosti kam yanogo vugillya II Rozdilennya gir III Sposobi poshukuvannya kam yanogo vugillya IV Rozrobka kam yanogo vugillya V Zastosuvannya kam yanogo vugillya Mizh inshim avtor pridilyav uvagu takim novaciyam yak zastosuvannya parovih mashin dlya pidjomu vugillya j shahtnogo vodovidlivu pidkreslyuvav veliki perspektivi vikoristannya kam yanogo vugillya v metalurgiyi Najvazhlivisha korist kam yanogo vugillya pisav I Brigoncov proyavlyayetsya na metalurgijnih zavodah de vinishennya lisiv nadzvichajne I tak najbilsh bezlisni miscya ale bagati rudami mozhut yaksho mayut kam yane vugillya buti obrobleni na suspilnu korist Vazhko pereociniti vnesok cogo posibnika dlya pochatku promislovogo vikoristannya vugillya Doneckogo basejnu dlya stanovlennya j rozvitku vitchiznyanoyi girnichoyi nauki ta osviti same v rik vihodu knigi rozpochalos budivnictvo Luganskogo livarnogo zavodu a nastupnogo roku bula zbudovana persha vugilna shahta v Lisichomu bajraci Velichezne znachennya dlya rozpovsyudzhennya j rozuminnya tehnichnih zokrema girnichih znan mala francuzka enciklopedichna pracya Enciklopediya abo Tlumachnij slovnik nauki mistectva j remesel 35 tomiv stvorena mizh 1751 ta 1772 rr pid kerivnictvom Didro ta D Alambera Avtorami buli zdebilshogo chleni filosofskih tovaristv sho vivchali naturalnu filosofiyu tak todi nazivali prirodnichi nauki ta yiyi praktichni zastosuvannya sered nih prirodnicha istoriya Golbah mineralogiya himiya Didro mehanika tochni nauki ekonomika Zhokur medicina ekonomika Russo j Volter istoriya filosofiya politichna teoriya Enciklopediya sluguvala dovidnikom i korotkim kerivnictvom z usih nayavnih na toj moment tehnologij opisuyuchi instrumenti j sposobi yihnogo zastosuvannya Poryad z girnichimi j metalurgijnimi tehnologiyami buli dani opisi vidomih kopalen i rodovish Vazhlivim bulo te sho Enciklopediya rozglyadala tehnichni znachnoyu miroyu girnicho metalurgijni znannya yak nevid yemnij element kulturi togochasnoyi civilizaciyi chim spriyala pidnesennyu avtoritetu remesel i yihnomu rozvitku Z 1768 r u Edinburzi pochala drukuvatisya enciklopediya Britanika a v pershij polovini XIX st enciklopediyi z yavilisya v bilshosti rozvinutih krayin Yevropi Girnicha periodikaOsoblivu rol u rozvitku girnichoyi nauki poshirenni dosyagnen i dosvidu vidigrali girnichi periodichni zhurnali Pershimi sered nih buli Girnicha sprava Annales des Mines 1794 Franciya Girnichij zhurnal Gornyj zhurnal 1825 r Rosiya Girnichij zhurnal Mining Journal 1835 r Velika Britaniya Ci vidannya spriyali mizh inshim profesijnomu ob yednannyu fahivciv iz riznih krayin Annales des Mines najstarishij naukovo virobnichij zhurnal svitu girnichogo profilyu I odnochasno ce najdavnishij francuzkij zhurnal prisvyachenij nauci tehnici ta ekonomici Specializaciya rozrobka rodovish ta pererobka zbagachennya vugilnih rudnih ta nerudnih korisnih kopalin Cej chasopis protyagom ostannih dvoh stolit mistiv unikalnij analiz virobnicho gospodarskogo rozvitku podij u francuzkomu j svitovomu girnictvi Zokrema tut umisheni dani pro lideriv galuzi uryadovciv sho opikuvalisya rozvitkom girnictva doslidnikiv tosho Pershij redaktor zhurnalu Etyen Sharl de Montbret 1755 1831 buv konsulom Franciyi v Gamburzi a pislya francu zkoyi revolyuciyi 1789 1799 rr stav profesorom statistiki u Shkoli vidobutku korisnih kopalin Razom z belgijskim geologom i derzhavnim diyachem Zhanom Batistom D Allua pracyuvav nad pershoyu geologichnoyu kartoyu Franciyi Gornyj zhurnal bulo stvoreno za iniciativoyu vihovanciv Sankt Peterburzkogo girnichogo kadetskogo korpusu vidomih uchenih svogo chasu D Sokolova P Anosova V Lyubarskogo I Gavelovskogo K Shelejkovskogo ta in Dozvil na zasnuvannya zhurnalu dav osobisto imperator Oleksandr I Pershij nomer vijshov u lipni 1825 r pid nazvoyu Girnichij zhurnal abo zibrannya vidomostej shodo girnichoyi ta solyanoyi spravi z dodavannyam novih vinahodiv do sogo predmetu dotichnih Protyagom bagatoh rokiv vin vidobrazhav tri sferi girnichozavodskoyi diyalnosti geologiyu girnictvo z solyanoyu spravoyu vklyuchno ta metalurgiyu Vidavavsya u Sankt Peterburzi na bazi girnichogo kadetskogo korpusu pislya 1918 r redakciyu pereneseno do Moskvi Varti uvagi slova z redakcijnoyi statti pershogo vipusku Girnichogo zhurnalu Nezvazhayuchi na virok neviglasiv sho v girnictvi panuye odin lishe vipadok navik i dosvid girnichi nauki neobhidni j korist vid nih osoblivo nayavna v nash chas koli nadzvichajno rozpovsyudilos uzhivannya mineraliv osoblivo metaliv i koli yih vidobutok cherez nadmirne zagliblennya rodovish pov yazanij z velikimi trudnoshami j velikimi vitratami Nauki ci podibni do usih inshih mayut svoyi sistemi bilsh mensh skladni ale v kozhnomu vipadku neobhidni dlya polegshennya polya diyalnosti girnichoyi lyudini Vikladannya nauk pro Zemlyu v universitetahTreba zauvazhiti sho nauki pro zemlyu elementi girnictva j geologiyi vikladalisya u deyakih klasichnih universitetah XVII XVIII st Tak skazhimo u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi yiyi rektor Feofan Prokopovich matematik i filosof za poklikannyam nasliduyuchi svogo poperednika Inokentiya Gizelya u 1706 1709 rr chitav kurs lekcij Pro doskonali zmishani nezhivi tila metali kameni ta inshi de zokrema buli rozdili Pro korisni kopalini Pro smolu i sirku Pro zemli i soli Pro metali Pro kameni ta gemi Pri comu girnicha problematika vikladalasya studentam i konceptualno i vodnochas konkretno Napriklad F Prokopovich nagoloshuvav sho isnuye Tri problemi korisnih kopalin materiya i forma diyucha prichina i misce yih kopalin avt viniknennya Zoseredzhuyuchis na rozgaluzhenij klasifikaciyi korisnih kopalin ta mineraliv rozglyadayuchi okremi yih vidi ta pidvidi vin zauvazhuvav Vidi kopalin ye vidminnimi i riznomanitnimi yih nelegko zvesti do prirodnogo poryadku Girnicha nauka i osvitaAktivnij rozvitok prirodnichih nauk u XVII XVIII st yih fragmentaciya viokremlennya riznih napryamkiv znan pro navkolishnij svit pokazali sho na chasi stvorennya osnov girnichoyi nauki j profesijne poshirennya naukovih znan Vidpovidno do potreb promislovosti ce spriyalo stanovlennyu vishih girnichih navchalnih zakladiv Upershe chotiririchnij plan universitetskoyi girnichoyi osviti z vklyuchennyam osnov metalurgiyi rozrobiv radnik Prazkogo monetnogo dvoru Jogo plan buv uhvalenij vladoyu i 1761 r prijnyato rishennya pro zasnuvannya vidpovidnoyi kafedri na filosofskomu fakulteti Karlovogo universitetu v Prazi de Pajtner obijmav posadu profesora 1762 r jogo programa pidgotovki girnichih inzheneriv bula predstavlena imperatrici Mariyi Tereziyi Chehiya ta Slovachchina vhodili do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi i nezvazhayuchi na deyaki zauvazhennya j doopracyuvannya bulo prijnyate rishennya shodo stvorennya okremogo vishogo girnichogo navchalnogo zakladu v slovackij Banskij Shtyavnici Shemnici yaka bula na toj chas odnim iz najrozvinenishih girnichih centriv Yevropi Takim chinom 1762 rik vvazhayetsya datoyu zasnuvannya pershoyi Vishoyi girnichoyi shkoli yaka 1770 r otrimala status Akademiyi Tut vikladali najavtoritetnishi vcheni zaprosheni uryadom Avstro Ugorshini z riznih krayin Yevropi girnichu spravu veli H Delius ta I Pajtner metalurgiyu N Zhaken mineralogiyu J Skopoli himiyu znamenitij A Lavuazye Pokazovo sho Banska Shtyavnicya stala miscem narodzhennya mizhnarodnogo Tovaristva girnichoyi spravi Ideya stvorennya ciyeyi organizaciyi nalezhit nimeckomu inzheneru F Trebu ta avstrijskomu mineralogu I fon Bornu V ostannij chverti XVIII na pochatku XIX st v Bansku Shtyavnicyu zbiralis providni girniki z bagatoh krayin Yevropi Rosiyi Pivdennoyi Ameriki Tovaristvo bulo zasnovane yak soyuz druziv i pokroviteliv girnictva zadlya skorishogo poshirennya korisnih znan Sered diyalnih chleniv tovaristva buli A Lavuazye Dzh Vatt P Pallas J Gete Protyagom lishe dvoh desyatirich girnichi Akademiyi abo Vishi shkoli zasnovuyutsya v bilshosti providnih krayin svitu 1762 r Banska Shtyavnicya 1765 r Frajberg 1773 r Sankt Peterburg 1777 r Madrid 1783 r Parizh 1792 r Mehiko V Ukrayini Lisichanska shtejgerska shkola bula zasnovana 1806 r Ce buv svidomij vidguk na potrebi promislovogo rozvitku prichomu girnichi akademiyi vishi shkoli chi uchilisha buli pershimi tehnichnimi navchalnimi zakladami yaki zapochatkuvali vishu tehnichnu osvitu Povchalno sho stvorennya girnichih akademij diyevo pidtrimuvalosya promislovcyami Napriklad iniciatorom budivnictva svoyim koshtom pershogo v Rosiyi Vishogo girnichogo uchilisha majbutnij Sankt Peterburzkij girnichij institut buv bashkirskij rudopromislovec Izmayil Tasimov yakij 1771 r zvernuvsya do Berg kolegiyi z iniciativoyu pro zasnuvannya girnichogo uchilisha Na jogo utrimannya I Tasimov i chleni iniciativnoyi grupi pogodilis splachuvati z kozhnogo postavlenogo pudu rudi pevnij podatok Ce posluzhilo vagomim argumentom u spravi pidtrimki ciyeyi iniciativi imperatriceyu Katerinoyu II Naprikinci chervnya 1774 r Girniche uchilishe bulo urochisto vidkrito Jogo pershim direktorom bulo priznacheno prezidenta Berg kolegiyi Mihajla Sojmonova yakogo mozhna vvazhati dusheyu j spravzhnim tvorcem cogo navchalnogo zakladu 1 sichnya 1834 r u Rosijskij imperiyi bulo oficijno zaprovadzheno zvannya girnichij inzhener Harakterno sho j vidkrittya Vishogo girnichogo uchilisha v Katerinoslavi majbutnij Nacionalnij girnichij universitet Ukrayini yake vidbulosya 1899 r takozh bulo inicijovano z yizdom girnichopromislovciv i finansuvalosya vlasnikami shaht ruden i metalurgijnih zavodiv najbilshi vneski zrobili Oleksij Alchevskij Mina Kopilov Mojsej Karpas Vidkrittya vishih girnichih uchilish akademij dozvolilo zavdyaki proniknennyu girnichoyi nauki u virobnictvo j profesijnomu kerivnictvu promislami zdijsniti shiroke vprovadzhennya peredovogo dosvidu j novoyi tehniki rozrobiti progresivni sposobi vedennya girnichih robit a takozh znachno zbilshiti obsyagi vidobutku j pererobki korisnih kopalin pidvishiti produktivnist praci robitnikiv U XIX st girnichi instituti ta akademiyi stayut oseredkami naukovogo rozvoyu Nauka vpershe nazdoganyaye rozvitok tehniki Virobnichij proces staye sferoyu uzhivannya nauki a nauka funkciyeyu virobnichogo procesu adzhe ranishe znaryaddya j mashini buli vtilennyam empirichnih znan a ne rezultatom naukovih doslidzhen Yak obrazno zauvazhiv G Fogel Promislovist shilyaye golovu pered naukoyu Harakterizuyuchi girnichu nauku Mihajlo Lomonosov u seredini XVIII st aforistichno pidkreslyuvav yiyi krasu silu j blagorodnu metu Velikoyu ye sprava syagati glibin zemnih rozumom kudi rukam i oku proniknuti ne dozvoleno naturoyu mandruvati rozdumami v tartari pronikati mirkuvannyam kriz vuzki ushelini j vichnoyu nichchyu zatmareni rechi ta diyannya vivoditi na sonyachne svitlo LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Gajko G I Bileckij V S Ilyustrovana istoriya girnictva Monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 456 s Format A4 Istoriya girnictva osnovni hronologichni vihi V S Bileckij G I Gajko Forum girnikiv 2007 materiali mizhnar konf Dnipropetrovsk 2007 Ch 1 S 37 41 Volodimir Bileckij Gennadij Gajko Istoriya girnictva yak skladova civilizacijnogo postupu U kn Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vip 21 Scripta manent Yuvilejnij zbirnik na poshanu Bogdana Yakimovicha Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2012 S 123 130