Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гідрогеологія Китаю — сукупність усіх гідрогеологічних параметрів країни.
Опис основних характеристик
З гідрогеологічної точки зору територію Китаю поділяють на східну (область внутрішньоматерикового стоку) і західну (басейн стоку Тихого океану) частини.
У першій є ряд замкнених артезіанських структур, що розвантажуються внаслідок випаровування. У корінних породах обрамлення западин формується спорадичний горизонт тріщинних ґрунтових вод. Дебіти джерел нижче 1 л/с, в зонах тектонічних порушень вони зростають до 5-20 л/с.
У річкових долинах велике значення має водоносний горизонт четвертинних відкладів. Глибина колодязів 2-30 м, дебіти 1-20 л/с. Мінералізація води до 1 г/л, склад гідро-карбонатно-кальцієвий.
У внутрішніх частинах артезіанських басейнів головні водоносні горизонти (на глибині 1-15 м) представлені пліоценовими і четвертинними пролювіальними і алювіальними відкладами. Дебіти (л/с) джерел до 10-15, колодязів 5-10, свердловин 10-60. Прісні (0,5-1 г/л) гідрокарбонатно-кальцієві води розвинені в периферійних частинах басейнів і в прируслових частинах річкових долин. По мірі наближення до центральних частин басейну води стають солонуватими, а потім солоними.
У гірських складчастих спорудах області басейну стоку Тихого океану найбільше значення мають водоносні комплекси різновікових карбонатних порід. Дебіти джерел в залежності від міри їх закарстованості змінюються від 1-2 до 2000 л/с, досягаючи іноді 10000 л/с. З зоною поверхневої тріщинуватості некарбонатних порід пов'язані джерела з дебітами 1-3 л/с, в зонах тектонічних порушень до 5-10 л/с. Мінералізація води менша 1 г/л, склад гідрокарбонатно-кальцієвий.
У внутрішніх частинах артезіанських басейнів Східного Китаю основні ресурси прісних підземних вод приурочені до четвертинних відкладів різного генезису. Дебіти (л/с) колодязів 8-10, свердловин до 60, питомі 5-10. Мінералізація води 0,3-0,8 г/л, склад карбонатно-кальцієво-натрієвий.
У Північно-Китайському басейні (площа близько 200 тис. км², потужність алювію до 1000 м) природні ресурси води оцінюються в 3·109 м³/рік.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrogeologiya Kitayu sukupnist usih gidrogeologichnih parametriv krayini Opis osnovnih harakteristikZ gidrogeologichnoyi tochki zoru teritoriyu Kitayu podilyayut na shidnu oblast vnutrishnomaterikovogo stoku i zahidnu basejn stoku Tihogo okeanu chastini U pershij ye ryad zamknenih artezianskih struktur sho rozvantazhuyutsya vnaslidok viparovuvannya U korinnih porodah obramlennya zapadin formuyetsya sporadichnij gorizont trishinnih gruntovih vod Debiti dzherel nizhche 1 l s v zonah tektonichnih porushen voni zrostayut do 5 20 l s U richkovih dolinah velike znachennya maye vodonosnij gorizont chetvertinnih vidkladiv Glibina kolodyaziv 2 30 m debiti 1 20 l s Mineralizaciya vodi do 1 g l sklad gidro karbonatno kalciyevij U vnutrishnih chastinah artezianskih basejniv golovni vodonosni gorizonti na glibini 1 15 m predstavleni pliocenovimi i chetvertinnimi prolyuvialnimi i alyuvialnimi vidkladami Debiti l s dzherel do 10 15 kolodyaziv 5 10 sverdlovin 10 60 Prisni 0 5 1 g l gidrokarbonatno kalciyevi vodi rozvineni v periferijnih chastinah basejniv i v priruslovih chastinah richkovih dolin Po miri nablizhennya do centralnih chastin basejnu vodi stayut solonuvatimi a potim solonimi U girskih skladchastih sporudah oblasti basejnu stoku Tihogo okeanu najbilshe znachennya mayut vodonosni kompleksi riznovikovih karbonatnih porid Debiti dzherel v zalezhnosti vid miri yih zakarstovanosti zminyuyutsya vid 1 2 do 2000 l s dosyagayuchi inodi 10000 l s Z zonoyu poverhnevoyi trishinuvatosti nekarbonatnih porid pov yazani dzherela z debitami 1 3 l s v zonah tektonichnih porushen do 5 10 l s Mineralizaciya vodi mensha 1 g l sklad gidrokarbonatno kalciyevij U vnutrishnih chastinah artezianskih basejniv Shidnogo Kitayu osnovni resursi prisnih pidzemnih vod priurocheni do chetvertinnih vidkladiv riznogo genezisu Debiti l s kolodyaziv 8 10 sverdlovin do 60 pitomi 5 10 Mineralizaciya vodi 0 3 0 8 g l sklad karbonatno kalciyevo natriyevij U Pivnichno Kitajskomu basejni plosha blizko 200 tis km potuzhnist alyuviyu do 1000 m prirodni resursi vodi ocinyuyutsya v 3 109 m rik Div takozhPriroda Kitayu Geologiya KitayuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X