Андрій Вікторович Гурульов рос. Гурулёв Андрей Викторович, нар. 16 жовтня 1967, Москва) — генерал-лейтенант ЗС Російської Федерації. За даними Служби безпеки України, з осені 2014 і до весни 2015 року брав безпосередню участь у формуванні та організації бойових дій російських окупаційних сил на сході України.
Андрій Вікторович Гурульов рос. Гурулёв Андрей Викторович | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 16 жовтня 1967 (56 років) Москва | ||||||||
Alma Mater | Московське вище військове командне училище, Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність | СРСР → Росія | ||||||||
Війни / битви | Війна на сході України | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Гурульов Андрій Вікторович у Вікісховищі |
Підозрюваний у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.
Життєпис
Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, Загальновійськову академію ЗС РФ, .
Служив у Західній групі військ, Приволзько-Уральському та Сибірському військових округах. Перше офіцерське призначення отримав на посаду командира взводу навчально-бойового озброєння і техніки навчального мотострілецького полку в Приволзькому військовому окрузі.
Пройшов посади від командира взводу до начальника штабу — першого заступника командувача 58-ї армії Південного військового округу РФ (у зону відповідальності входять 6 республік Північного Кавказу, в тому числі — російські окупаційні військові бази в Грузії).
З 23 березня 2006 року полковник Гурулєв А. В. перебував на посаді командира 5-ї гвардійської танкової дивізії.
У червні 2007 році указом Президента Російської Федерації присвоєне звання «генерал-майор».
У 2012 році призначений командувачем 58-ї армії.
У 2013 році Андрій Гурулєв був підозрюваним за частиною 5 статті 33, частиною 1 статті 286 кримінального кодексу РФ (пособництво у перевищені посадових повноважень). Карна справа щодо Гурулєва була об'єднана в єдине провадження зі справою щодо начальника штабу — першого заступника командувача військами Південного військового округа генерал-лейтенанта Миколи Переслегіна. Гурулєва звинувачували в тому, що він допомагав приховувати факт відсутності рядового та прапорщика на військові службі, котрі, натомість, виконували побутову роботу та повсякденні завдання Переслегіна.
Указом Президента Російської Федерації від 13 грудня 2014 р. № 764 присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».
У серпні 2016 року призначений заступником командувача Південного військового округу РФ.
Родина
Одружений, має трьох дітей.
Батько, Віктор Гурулєв, в 1990—1996 роках був заступником командувача Приволзько-Уральським військовим округом. Молодший брат Дмитро з 2007 р. є заступником прокурора Тамбовської області. Перед тим, з 2005 року, був заступником прокурора Інгушетії.
Російсько-українська війна
За даними Служби безпеки України, Андрій Гурулєв брав участь у війні на сході України як зв'язок та можлива заміна генерал-майора ЗС РФ Олексія Завізьона. Починаючи осені 2014 і до весни 2015 року брав безпосередню участь у формуванні та організації бойових дій російських окупаційних сил на сході України. Тоді він командував 12-м Командуванням резерву Південного ВО ЗС РФ (Новочеркаськ, РФ). Згодом повернувся на посаду командувача 58-ї армії (Владикавказ) Південного ВО ЗС РФ (Ростов-на-Дону). За участь у війні проти України військовий злочинець отримав звання «генерал-лейтенант» (наказ президента РФ від 13.12.2014 року № 764), у березні 2016 року був нагороджений орденом «Мужності».
22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.
Андрій Гурулєв присутній у базі даних центру «Миротворець» серед осіб, що становлять загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.
15 грудня 2022 Гурулєв голосував за окупацію частини Донецької та Луганської областей України (так звана «передача президенту Володимиру Путіну звернення про визнання незалежності ДНР і ЛНР»).
Нагороди
- Орден «За заслуги перед Отечеством» I та II ступенів
- Орден «Мужності»
- інші медалі
Примітки
- . UA Crisis Media Center. 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 4 вересня 2015.
- . Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України. 22.08.2016. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- . РИА Новости. 23.10.2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . РИА Новости. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 12 березня 2015. (рос.)
- . comnarcon.com (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
- . Российская Газета. 11.06.2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017.
- Штабом бойовиків керує російський генерал Завізьон – СБУ. Укрінформ. 11.03.2015.[недоступне посилання з травня 2019]
- . ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 8 квітня 2016.
- . Генеральна прокуратура України. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 12 квітня 2017.
- . Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
- О проекте постановления Государственной Думы № 58243-8 "Об обращении Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации "К Президенту Российской Федерации В.В.Путину о необходимости признания Донецкой Народной Республики и Луганской Народной Республики" – Система анализа результатов голосований на заседаниях Государственной Думы. vote.duma.gov.ru. Процитовано 10 січня 2023.
- МІ5. Гурулев Андрей Викторович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 10 січня 2023.
Див. також
Інші російські військові високопосадовці на сході України:
Посилання
- Військовий злочинець, генерал-лейтенант ЗС РФ ГУРУЛЬОВ Андрій Вікторович. http://gur.gov.ua. ГУР МОУ. оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
- Інтерв'ю [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] радіостанції «Ехо Москви».
- Біографічна довідка [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті РИА Новости
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Viktorovich Gurulov ros Gurulyov Andrej Viktorovich nar 16 zhovtnya 1967 Moskva general lejtenant ZS Rosijskoyi Federaciyi Za danimi Sluzhbi bezpeki Ukrayini z oseni 2014 i do vesni 2015 roku brav bezposerednyu uchast u formuvanni ta organizaciyi bojovih dij rosijskih okupacijnih sil na shodi Ukrayini Andrij Viktorovich Gurulov ros Gurulyov Andrej Viktorovich General lejtenantZagalna informaciyaNarodzhennya16 zhovtnya 1967 1967 10 16 56 rokiv MoskvaAlma MaterMoskovske vishe vijskove komandne uchilishe Zagalnovijskova akademiya zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiVijskova sluzhbaPrinalezhnist SRSR RosiyaVijni bitviVijna na shodi UkrayiniKomanduvannyaserpen 2016 t ch Zastupnik kom Pivd VO 2014 2015 12 KRez komanduvach 2012 serpen 2016 Komandir 58 yi armiyi ZS RF berezen 2006 Komandir 5 yi gv tdd Gurulov Andrij Viktorovich u Vikishovishi Pidozryuvanij u vchinenni osoblivo tyazhkih zlochiniv proti osnov nacionalnoyi bezpeki Ukrayini miru ta mizhnarodnogo pravoporyadku ZhittyepisZakinchiv Moskovske vishe zagalnovijskove komandne uchilishe Zagalnovijskovu akademiyu ZS RF Sluzhiv u Zahidnij grupi vijsk Privolzko Uralskomu ta Sibirskomu vijskovih okrugah Pershe oficerske priznachennya otrimav na posadu komandira vzvodu navchalno bojovogo ozbroyennya i tehniki navchalnogo motostrileckogo polku v Privolzkomu vijskovomu okruzi Projshov posadi vid komandira vzvodu do nachalnika shtabu pershogo zastupnika komanduvacha 58 yi armiyi Pivdennogo vijskovogo okrugu RF u zonu vidpovidalnosti vhodyat 6 respublik Pivnichnogo Kavkazu v tomu chisli rosijski okupacijni vijskovi bazi v Gruziyi Z 23 bereznya 2006 roku polkovnik Gurulyev A V perebuvav na posadi komandira 5 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi U chervni 2007 roci ukazom Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi prisvoyene zvannya general major U 2012 roci priznachenij komanduvachem 58 yi armiyi U 2013 roci Andrij Gurulyev buv pidozryuvanim za chastinoyu 5 statti 33 chastinoyu 1 statti 286 kriminalnogo kodeksu RF posobnictvo u perevisheni posadovih povnovazhen Karna sprava shodo Gurulyeva bula ob yednana v yedine provadzhennya zi spravoyu shodo nachalnika shtabu pershogo zastupnika komanduvacha vijskami Pivdennogo vijskovogo okruga general lejtenanta Mikoli Pereslegina Gurulyeva zvinuvachuvali v tomu sho vin dopomagav prihovuvati fakt vidsutnosti ryadovogo ta praporshika na vijskovi sluzhbi kotri natomist vikonuvali pobutovu robotu ta povsyakdenni zavdannya Pereslegina Ukazom Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 13 grudnya 2014 r 764 prisvoyene vijskove zvannya general lejtenant U serpni 2016 roku priznachenij zastupnikom komanduvacha Pivdennogo vijskovogo okrugu RF Rodina Odruzhenij maye troh ditej Batko Viktor Gurulyev v 1990 1996 rokah buv zastupnikom komanduvacha Privolzko Uralskim vijskovim okrugom Molodshij brat Dmitro z 2007 r ye zastupnikom prokurora Tambovskoyi oblasti Pered tim z 2005 roku buv zastupnikom prokurora Ingushetiyi Rosijsko ukrayinska vijnaDokladnishe Rosijska zbrojna agresiya proti Ukrayini 2014 2015 ta Spisok rosijskih pidrozdiliv vtorgnennya na teritoriyi Ukrayini Komanduvachi Za danimi Sluzhbi bezpeki Ukrayini Andrij Gurulyev brav uchast u vijni na shodi Ukrayini yak zv yazok ta mozhliva zamina general majora ZS RF Oleksiya Zavizona Pochinayuchi oseni 2014 i do vesni 2015 roku brav bezposerednyu uchast u formuvanni ta organizaciyi bojovih dij rosijskih okupacijnih sil na shodi Ukrayini Todi vin komanduvav 12 m Komanduvannyam rezervu Pivdennogo VO ZS RF Novocherkask RF Zgodom povernuvsya na posadu komanduvacha 58 yi armiyi Vladikavkaz Pivdennogo VO ZS RF Rostov na Donu Za uchast u vijni proti Ukrayini vijskovij zlochinec otrimav zvannya general lejtenant nakaz prezidenta RF vid 13 12 2014 roku 764 u berezni 2016 roku buv nagorodzhenij ordenom Muzhnosti 22 serpnya 2016 roku vklyuchenij Generalnoyu prokuraturoyu Ukrayini do spisku z 18 osib yakim povidomleno pro pidozru u vchinenni osoblivo tyazhkih zlochiniv proti osnov nacionalnoyi bezpeki Ukrayini miru ta mizhnarodnogo pravoporyadku Dokladnishe Kriminalna sprava Ukrayini shodo zbrojnoyi agresiyi RF Andrij Gurulyev prisutnij u bazi danih centru Mirotvorec sered osib sho stanovlyat zagrozu nacionalnij bezpeci Ukrayini i mizhnarodnomu pravoporyadku 15 grudnya 2022 Gurulyev golosuvav za okupaciyu chastini Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Ukrayini tak zvana peredacha prezidentu Volodimiru Putinu zvernennya pro viznannya nezalezhnosti DNR i LNR NagorodiOrden Za zaslugi pered Otechestvom I ta II stupeniv Orden Muzhnosti inshi medaliPrimitki UA Crisis Media Center 31 serpnya 2015 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 Procitovano 4 veresnya 2015 Upravlinnya zv yazkiv iz gromadskistyu ta ZMI Generalnoyi prokuraturi Ukrayini 22 08 2016 Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 RIA Novosti 23 10 2013 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya RIA Novosti 10 chervnya 2013 Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 12 bereznya 2015 ros comnarcon com ros Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 Rossijskaya Gazeta 11 06 2013 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Shtabom bojovikiv keruye rosijskij general Zavizon SBU Ukrinform 11 03 2015 nedostupne posilannya z travnya 2019 LIGA Novosti 8 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2016 Generalna prokuratura Ukrayini Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2017 Myrotvorets center ru RU Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 O proekte postanovleniya Gosudarstvennoj Dumy 58243 8 Ob obrashenii Gosudarstvennoj Dumy Federalnogo Sobraniya Rossijskoj Federacii K Prezidentu Rossijskoj Federacii V V Putinu o neobhodimosti priznaniya Doneckoj Narodnoj Respubliki i Luganskoj Narodnoj Respubliki Sistema analiza rezultatov golosovanij na zasedaniyah Gosudarstvennoj Dumy vote duma gov ru Procitovano 10 sichnya 2023 MI5 Gurulev Andrej Viktorovich Myrotvorets center ru RU Procitovano 10 sichnya 2023 Div takozhInshi rosijski vijskovi visokoposadovci na shodi Ukrayini Sergij Kuzovlov Oleksij Zavizon Oleksandr LyencovPosilannyaVijskovij zlochinec general lejtenant ZS RF GURULOV Andrij Viktorovich http gur gov ua GUR MOU originalu za 24 lipnya 2017 Procitovano 24 lipnya 2017 Interv yu 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine radiostanciyi Eho Moskvi Biografichna dovidka 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine na sajti RIA Novosti