Гулівська сільська рада сільська рада в Українській РСР до 1954 року із центром у селі Гулі нині Миронівської громади Ки

Гулівська сільська рада — сільська рада в Українській РСР до 1954 року із центром у селі Гулі (нині Миронівської громади Київської області). У 1954 році була приєднана до Владиславської сільради Миронівського району.

До сільради входили села Гулі, Вахутинці і згодом Нова Олександрівка.

До 1935 року сільрада входила до складу Богуславського району, а з 1935 року — до складу Миронівського району.

Історія

Спочатку села Гулі і Вахутинці перебували у складі Вахутинецької сільради.

До 1923 року Вахутинецька сільрада перебувала у складі Вільховецької волості Богуславського (Канівського) повіту Київської губернії.

У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Богуславський район у складі Корсунської округи Київської губернії, до якого увійшла і Вахутинецька сільрада.

Станом на 1924 рік до Вахутинецької сільради входили села Вахутинці та Гулі, у яких налічувалося 451 господарств із загальним населенням 2030 осіб.

У 1935 році в УРСР було проведено розукрупнення районів. Зокрема, постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого було відновлено Миронівський район у складі Київської області, до якого увійшла і Гулівська сільрада.

Станом на 1 вересня 1946 року до сільради входили села Гулі, Вахутинці і Нова Олександрівка.

10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», яким Гулівська сільська рада приєднувалася до Владиславської сільської ради Миронівського району.

Джерела

Список поселень Київщини (1924) [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 27, 141
Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
. irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
. resource.history.org.ua. с. 94. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
. resource.history.org.ua. с. 279—280. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 1 серпня 2021.
(PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 12 червня 2022.

[:2-1] Список поселень Київщини (1924) [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 27, 141

[:12-2] Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»

[3] Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»

[:4-4] . irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.

[5] . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.

[6] . resource.history.org.ua. с. 94. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 1 серпня 2021.

[:32-7] . resource.history.org.ua. с. 279—280. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 1 серпня 2021.

[:02-8] (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 12 червня 2022.