Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Кузьми́ч Гру́нський (*28 вересня (10 жовтня) 1872, Суми — †13 серпня 1951, Київ) — український мовознавець-славіст, текстолог, доктор філологічних наук (1912), професор Київського університету, Заслужений діяч науки УРСР.
| Микола Кузьмович Грунський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 вересня (10 жовтня) 1872 Суми |
| Помер | 13 серпня 1951 (78 років) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія, СРСР |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Київський університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився 28 вересня (10 жовтня) 1872 року в місті Сумах в сім’ї дрібного урядовця. Середню освіту дістав у сумській Олександрівській гімназії, вищу — на історико-філологічному факультеті (слов'яно-російське відділення) Харківського університету. Ще студентом за свій твір „Умственное движение Руси в 16 веке“ у 1894 р. був нагороджений золотою медаллю. Після закінчення університету, в 1896 р. був залишений при ньому для підготовки до професорського звання по кафедрі слов’янської філології. Склавши в 1899 магістерські іспити, з 1900 р. був прийнятий у приват-доценти і спочатку читав курси з історії слов’янських літератур, потім з мов і старослов'янської палеографії. З 1903 р. зайняв штатну посаду доцента з російської мови та літератури в Юр’євському університеті (нині Тартуський університет)
1907 р. захистив при Новоросійському (Одеському) університеті магістерську дисертацію зі слов’янської філології і обійняв у Юр’євському ж університеті кафедру російської і слов’янських мов як екстраординарний професор, а з 1912 р., по захисті при Петербурзькому університеті докторської дисертації, дістав призначення ординарним професором. З 1915 р., бувши обраним на професора російської мови і літератури в Київському університеті, перейшов до Києва і працював тут до самої своєї смерті лише з короткими перервами.
У 1919—1920 роках був ректором Київського університету.
У 1940 р. Вища атестаційна комісія Міністерства вищої освіти СРСР за сукупність наукових праць присудила М. К. Грунському ступінь доктора філологічних наук. 1941 року присвоєно звання заслуженого діяча наук УРСР.
Один із небагатьох українських мовознавців, хто успішно пережив радянський терор 1930-х років, у 1941-му він не евакуювався на Схід, натомість його праці виходили друком у часи німецької окупації. Він очолив Інститут мовознавства та правописну комісію відновлення "харківського" правопису (проти прийняття якого виступав). У ці ж роки його долучили до числа українських академіків (хоч сама Українська академія наук у Києві фактично не діяла). Окупаційна управа міста Києва передала професору в довічну власність його квартиру.
Восени 1943-го, на відміну від багатьох українських інтелігентів, Грунський не виїхав на Захід, а лишився у Києві. Після повернення радянської влади знову був призначений керівником кафедри російської мови та поновлений на посаді декана, яку він обіймав з 1938 р. Лише в 1950 р. через хворобу був змушений відійти від навчально-адміністративної роботи.
Помер 13 серпня 1951 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21 ряд 6, місце 11).
Наукова діяльність
Основні наукові праці присвячені проблемам походження старослов'янського письма, мові давніх пам'яток старослов'янської писемності (Київських глаголичних листків, Зографського та тощо), історії слов'янських мов.
Брав активну участь у підготовці українського правопису.
У некролозі Юрій Шевельов так оцінював доробок ученого:
«Наукова діяльність Грунського була зосереджена навколо трьох головних питань: історія вивчення синтакси слов’янських мов, мова деяких пам’яток староцерковно-слов’янської мови і «Слово о полку Ігореві». Першому питанню була присвячена найбільша обсягом праця небіжчика «Очерки по исторіи разработки синтаксиса славянскихъ языковъ», видана перед І світовою війною в Юр’єві (цей двотомник побачив світу 1910-1911 рр.) Праця не відзначається якою-небудь ширшою самостійною концепцією, але корисна своїм скупченням матеріялу. У царині пам’яток староцерковнослов’янської мови Грунський зосередив свою увагу головно на дослідженні двох невеликих обсягом, але важливих характером текстів: так званих фрайзінґенських уривків і київських листків. Він вивчав їх не лише мовно, але й палеографічно. Частина статтів на ці теми була оголошена українською пресою в «Записках Історично-філологічного відділу» Всеукраїнської Академії Наук. Праця над «Словом о полку Ігоревім» зосереджувалася на коментуванні окремих «темних місць» тексту і на його популяризації. Крім того, Грунський брав участь у виданні низки різних підручників і загальних курсів, здебільшого в співробітництві з іншими авторами, але в усіх цих випадках ініціятива і переважна частина праці належала звичайно тим авторам.
Загалом у своїй науковій праці Грунський стояв осторонь широкої проблематики, а коли брався до неї, то здебільшого тільки переказував погляди інших. За типовий зразок цього може правити його стаття «Основи та проблеми сучасної лінгвістики» («Записки Іст.-філ. відділу» ВУАН, 1929), де він переповідає погляди найрізноманітніших сучасних мовознавців, обмежуючися на застереженнях щодо окремих пунктів і на спробах примирити найсуперечливіші погляди й концепції.
І в своїй науково-організаційній діяльності Грунський зберігав такий же холодний спокій і брак якихось особливих ентузіястичних зацікавлень. Буйний розвиток українського наукового руху навколо Академії Наук у Києві в двадцятих роках не надто захопив його. Спершу він стояв осторонь від Академії; коли ж вона набрала сили, він почав друкуватися в її виданнях (від 1926-27 року), але ніколи не брав ближчої участи в праці академічних інститутів і комісій. Це дало Грунському змогу уникнути репресій, застосованих владою проти співробітників Академії, як також і уникнути потреби надмірної «самокритики». Цій же властивості свого характеру Грунський завдячує, мабуть, і те, що пережив німецьку окупацію і був безперешкодно поновлений в усіх правах після повернення більшовиків.
За 35 років своєї праці в Київському університеті Грунський не виховав своєї школи. Його учні численні, є серед них визначні і невизначні, але перші завдячують своє становище насамперед самим собі, а не тому, чого навчилися в свого учителя. Не бувши ученим великої міри, Грунський не був також і педагогом, що пориває й захоплює своїх слухачів.
Головною заслугою Грунського було те, що своєю нейтральністю й гнучкістю він не раз мимохіть пом’якшував урядові нагінки, що могли б мати ще спустошливіші наслідки, якби на місці Грунського перебувала людина активно-вислужницького характеру.»
Леонід Булаховський своєю чергою відзначив:
«Після Жовтневої революції М. К. зацікавився роботою над українською мовою і став багато та енергійно працювати на цій новій для нього ділянці слов’янської філології переважно як популяризатор і майже виключно разом з іншими — своїми учнями по Київському університету.
По принципових питаннях мовознавчої науки М. К. в останні роки свого життя майже не висловлювався, але з певністю можна сказати, що концепції М. Я. Марра в ньому прибічника не знаходили і, коли йшлося про них ще в час панування марризму, М. К., який завжди ввічливо і уважно ставився до того, що при ньому говорилось, тільки мовчки стримував ледве помітну іронічну посмішку.»
Праці
- «Пам'ятки і питання давньослов'янської писемності» (1904—1906)
- «Нариси з історії розробки синтаксису слов'янських мов» (1910—1912) (Дисертація: «Очерки по истории разработки синтаксиса славянских языков». Т. 1-2 Санкт-Петербург : Сенат. тип.),
- «Білоруська мова в її минулому та сучасному вивченні» (1930),
- «Граматика давньоцерковнослов'янської мови» (1906),
- «Українська граматика» (1918),
- «Вступ до слов'янського мовознавства» (1941),
- «Українська мова» (1926);
- Грунський М. Розділові знаки / проф. М. Грунський та М. Мироненко. – 2-ге вид. – Харків : Держ. вид-во України, 1930. – 116 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Грунський М. Основи нового українського правопису / проф. М. Грунський. – Авторове вид. – Київ : б. в., 1929. – 46 с. [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Бондарчук П. М. Грунський Микола Кузьмич [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 228. — .
- Т. Б. Лукінова. Грунський Микола Кузьмич [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 164.
- М. А. Жовтобрюх. Грунський Микола Кузьмич // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- М. А. Жовтобрюх. Грунський Микола Кузьмич. Українська мова. Енциклопедія [ 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия «Слова о полку Игореве» [ 15 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Булаховський Л. А. Микола Кузьмич Грунський // Мовознавство. — 1952, № 10.
- Лукінова Т. Б. Микола Кузьмич Грунський // Мовознавство. — 1972, № 6.
- Вцілілий на мінному полі // zbruc.eu
- Грунський М. Київські листки та фрейзінгенські уривки : (з факсимільними знімками) / проф. Микола Грунський ; Всеукр. акад. наук. — У Київі : З друк. Всеукр. Акад. Наук, 1928. — 18 с. : 8 л. іл., 2 л. вклад. – (Збірник історично-філолологічного відділу ; № 54). [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Kuzmi ch Gru nskij 28 veresnya 10 zhovtnya 1872 18721010 Sumi 13 serpnya 1951 Kiyiv ukrayinskij movoznavec slavist tekstolog doktor filologichnih nauk 1912 profesor Kiyivskogo universitetu Zasluzhenij diyach nauki URSR Mikola Kuzmovich GrunskijNarodivsya28 veresnya 10 zhovtnya 1872 1872 10 10 SumiPomer13 serpnya 1951 1951 08 13 78 rokiv KiyivPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistmovoznavecAlma materHarkivskij universitetGaluzmovoznavstvoZakladKiyivskij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d NagorodiBiografiyaNarodivsya 28 veresnya 10 zhovtnya 1872 roku v misti Sumah v sim yi dribnogo uryadovcya Serednyu osvitu distav u sumskij Oleksandrivskij gimnaziyi vishu na istoriko filologichnomu fakulteti slov yano rosijske viddilennya Harkivskogo universitetu She studentom za svij tvir Umstvennoe dvizhenie Rusi v 16 veke u 1894 r buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu Pislya zakinchennya universitetu v 1896 r buv zalishenij pri nomu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya po kafedri slov yanskoyi filologiyi Sklavshi v 1899 magisterski ispiti z 1900 r buv prijnyatij u privat docenti i spochatku chitav kursi z istoriyi slov yanskih literatur potim z mov i staroslov yanskoyi paleografiyi Z 1903 r zajnyav shtatnu posadu docenta z rosijskoyi movi ta literaturi v Yur yevskomu universiteti nini Tartuskij universitet 1907 r zahistiv pri Novorosijskomu Odeskomu universiteti magistersku disertaciyu zi slov yanskoyi filologiyi i obijnyav u Yur yevskomu zh universiteti kafedru rosijskoyi i slov yanskih mov yak ekstraordinarnij profesor a z 1912 r po zahisti pri Peterburzkomu universiteti doktorskoyi disertaciyi distav priznachennya ordinarnim profesorom Z 1915 r buvshi obranim na profesora rosijskoyi movi i literaturi v Kiyivskomu universiteti perejshov do Kiyeva i pracyuvav tut do samoyi svoyeyi smerti lishe z korotkimi perervami U 1919 1920 rokah buv rektorom Kiyivskogo universitetu U 1940 r Visha atestacijna komisiya Ministerstva vishoyi osviti SRSR za sukupnist naukovih prac prisudila M K Grunskomu stupin doktora filologichnih nauk 1941 roku prisvoyeno zvannya zasluzhenogo diyacha nauk URSR Odin iz nebagatoh ukrayinskih movoznavciv hto uspishno perezhiv radyanskij teror 1930 h rokiv u 1941 mu vin ne evakuyuvavsya na Shid natomist jogo praci vihodili drukom u chasi nimeckoyi okupaciyi Vin ocholiv Institut movoznavstva ta pravopisnu komisiyu vidnovlennya harkivskogo pravopisu proti prijnyattya yakogo vistupav U ci zh roki jogo doluchili do chisla ukrayinskih akademikiv hoch sama Ukrayinska akademiya nauk u Kiyevi faktichno ne diyala Okupacijna uprava mista Kiyeva peredala profesoru v dovichnu vlasnist jogo kvartiru Voseni 1943 go na vidminu vid bagatoh ukrayinskih inteligentiv Grunskij ne viyihav na Zahid a lishivsya u Kiyevi Pislya povernennya radyanskoyi vladi znovu buv priznachenij kerivnikom kafedri rosijskoyi movi ta ponovlenij na posadi dekana yaku vin obijmav z 1938 r Lishe v 1950 r cherez hvorobu buv zmushenij vidijti vid navchalno administrativnoyi roboti Mogila Mikoli Grunskogo Pomer 13 serpnya 1951 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 21 ryad 6 misce 11 Naukova diyalnistOsnovni naukovi praci prisvyacheni problemam pohodzhennya staroslov yanskogo pisma movi davnih pam yatok staroslov yanskoyi pisemnosti Kiyivskih glagolichnih listkiv Zografskogo ta tosho istoriyi slov yanskih mov Brav aktivnu uchast u pidgotovci ukrayinskogo pravopisu U nekrolozi Yurij Shevelov tak ocinyuvav dorobok uchenogo Naukova diyalnist Grunskogo bula zoseredzhena navkolo troh golovnih pitan istoriya vivchennya sintaksi slov yanskih mov mova deyakih pam yatok starocerkovno slov yanskoyi movi i Slovo o polku Igorevi Pershomu pitannyu bula prisvyachena najbilsha obsyagom pracya nebizhchika Ocherki po istorii razrabotki sintaksisa slavyanskih yazykov vidana pered I svitovoyu vijnoyu v Yur yevi cej dvotomnik pobachiv svitu 1910 1911 rr Pracya ne vidznachayetsya yakoyu nebud shirshoyu samostijnoyu koncepciyeyu ale korisna svoyim skupchennyam materiyalu U carini pam yatok starocerkovnoslov yanskoyi movi Grunskij zoserediv svoyu uvagu golovno na doslidzhenni dvoh nevelikih obsyagom ale vazhlivih harakterom tekstiv tak zvanih frajzingenskih urivkiv i kiyivskih listkiv Vin vivchav yih ne lishe movno ale j paleografichno Chastina stattiv na ci temi bula ogoloshena ukrayinskoyu presoyu v Zapiskah Istorichno filologichnogo viddilu Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk Pracya nad Slovom o polku Igorevim zoseredzhuvalasya na komentuvanni okremih temnih misc tekstu i na jogo populyarizaciyi Krim togo Grunskij brav uchast u vidanni nizki riznih pidruchnikiv i zagalnih kursiv zdebilshogo v spivrobitnictvi z inshimi avtorami ale v usih cih vipadkah iniciyativa i perevazhna chastina praci nalezhala zvichajno tim avtoram Zagalom u svoyij naukovij praci Grunskij stoyav ostoron shirokoyi problematiki a koli bravsya do neyi to zdebilshogo tilki perekazuvav poglyadi inshih Za tipovij zrazok cogo mozhe praviti jogo stattya Osnovi ta problemi suchasnoyi lingvistiki Zapiski Ist fil viddilu VUAN 1929 de vin perepovidaye poglyadi najriznomanitnishih suchasnih movoznavciv obmezhuyuchisya na zasterezhennyah shodo okremih punktiv i na sprobah primiriti najsuperechlivishi poglyadi j koncepciyi I v svoyij naukovo organizacijnij diyalnosti Grunskij zberigav takij zhe holodnij spokij i brak yakihos osoblivih entuziyastichnih zacikavlen Bujnij rozvitok ukrayinskogo naukovogo ruhu navkolo Akademiyi Nauk u Kiyevi v dvadcyatih rokah ne nadto zahopiv jogo Spershu vin stoyav ostoron vid Akademiyi koli zh vona nabrala sili vin pochav drukuvatisya v yiyi vidannyah vid 1926 27 roku ale nikoli ne brav blizhchoyi uchasti v praci akademichnih institutiv i komisij Ce dalo Grunskomu zmogu uniknuti represij zastosovanih vladoyu proti spivrobitnikiv Akademiyi yak takozh i uniknuti potrebi nadmirnoyi samokritiki Cij zhe vlastivosti svogo harakteru Grunskij zavdyachuye mabut i te sho perezhiv nimecku okupaciyu i buv bezpereshkodno ponovlenij v usih pravah pislya povernennya bilshovikiv Za 35 rokiv svoyeyi praci v Kiyivskomu universiteti Grunskij ne vihovav svoyeyi shkoli Jogo uchni chislenni ye sered nih viznachni i neviznachni ale pershi zavdyachuyut svoye stanovishe nasampered samim sobi a ne tomu chogo navchilisya v svogo uchitelya Ne buvshi uchenim velikoyi miri Grunskij ne buv takozh i pedagogom sho porivaye j zahoplyuye svoyih sluhachiv Golovnoyu zaslugoyu Grunskogo bulo te sho svoyeyu nejtralnistyu j gnuchkistyu vin ne raz mimohit pom yakshuvav uryadovi naginki sho mogli b mati she spustoshlivishi naslidki yakbi na misci Grunskogo perebuvala lyudina aktivno visluzhnickogo harakteru Leonid Bulahovskij svoyeyu chergoyu vidznachiv Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi M K zacikavivsya robotoyu nad ukrayinskoyu movoyu i stav bagato ta energijno pracyuvati na cij novij dlya nogo dilyanci slov yanskoyi filologiyi perevazhno yak populyarizator i majzhe viklyuchno razom z inshimi svoyimi uchnyami po Kiyivskomu universitetu Po principovih pitannyah movoznavchoyi nauki M K v ostanni roki svogo zhittya majzhe ne vislovlyuvavsya ale z pevnistyu mozhna skazati sho koncepciyi M Ya Marra v nomu pribichnika ne znahodili i koli jshlosya pro nih she v chas panuvannya marrizmu M K yakij zavzhdi vvichlivo i uvazhno stavivsya do togo sho pri nomu govorilos tilki movchki strimuvav ledve pomitnu ironichnu posmishku Praci Pam yatki i pitannya davnoslov yanskoyi pisemnosti 1904 1906 Narisi z istoriyi rozrobki sintaksisu slov yanskih mov 1910 1912 Disertaciya Ocherki po istorii razrabotki sintaksisa slavyanskih yazykov T 1 2 Sankt Peterburg Senat tip Biloruska mova v yiyi minulomu ta suchasnomu vivchenni 1930 Gramatika davnocerkovnoslov yanskoyi movi 1906 Ukrayinska gramatika 1918 Vstup do slov yanskogo movoznavstva 1941 Ukrayinska mova 1926 Grunskij M Rozdilovi znaki prof M Grunskij ta M Mironenko 2 ge vid Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 116 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Grunskij M Osnovi novogo ukrayinskogo pravopisu prof M Grunskij Avtorove vid Kiyiv b v 1929 46 s 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaBondarchuk P M Grunskij Mikola Kuzmich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 228 ISBN 966 00 0405 2 T B Lukinova Grunskij Mikola Kuzmich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 164 M A Zhovtobryuh Grunskij Mikola Kuzmich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 M A Zhovtobryuh Grunskij Mikola Kuzmich Ukrayinska mova Enciklopediya 16 veresnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Slova o polku Igoreve 15 listopada 2014 u Wayback Machine Bulahovskij L A Mikola Kuzmich Grunskij Movoznavstvo 1952 10 Lukinova T B Mikola Kuzmich Grunskij Movoznavstvo 1972 6 Vcililij na minnomu poli zbruc eu Grunskij M Kiyivski listki ta frejzingenski urivki z faksimilnimi znimkami prof Mikola Grunskij Vseukr akad nauk U Kiyivi Z druk Vseukr Akad Nauk 1928 18 s 8 l il 2 l vklad Zbirnik istorichno filolologichnogo viddilu 54 26 sichnya 2019 u Wayback Machine