«Грона гніву» (англ. The Grapes of Wrath) — американський фільм-драма 1940 року, поставлена режисером Джоном Фордом. Екранізація однойменного роману Джона Стейнбека, що отримав Пулітцерівську премію (1940). Прем'єра стрічки відбулася 24 січня 1940 у Нью-Йорку.
Грона гніву | |
---|---|
The Grapes of Wrath | |
Жанр | драма |
Режисер | Джон Форд |
Продюсер | Дерріл Занук |
Сценарист | |
На основі | Грона гніву Джона Стейнбека |
У головних ролях | Генрі Фонда Джейн Дарвелл Джон Керрадайн |
Оператор | Грегг Толанд |
Композитор | |
Монтаж | Роберт Л. Сімпсон |
Художник | Річард Дей |
Кінокомпанія | 20th Century Fox |
Дистриб'ютор | 20th Century Fox |
Тривалість | 129 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1940 |
Дата виходу | 15 березня 1940 |
Кошторис | $800 000 |
Касові збори | $2,5 млн |
IMDb | ID 0032551 |
Рейтинг | IMDb: |
Грона гніву у Вікісховищі |
Фільм був номінований у семи категоріях на здобуття премії «Оскар», у двох з яких він здобув перемогу. В 1989 році «Грона гніву» був вписаний до Національного реєстру фільмів як один з найзначніших фільмів США . На 1 березня 2024 року фільм займав 240-ву позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет
Відсидівши чотири роки у в'язниці за вбивство при самозахисті, Том Джоуд (Генрі Фонда) повертається на ферму батька в Оклахомі. Там він знаходить тільки порожній будинок і покинуті поля. Пастор Кейсі, що колись хрестив його, втратив віру і бродить як неприкаяний. Ще один неприкаяний — їх сусід Малі; він говорить, що усі, окрім нього, поїхали до Каліфорнії. Землі розорені постійними бурями. Компанія «Шоуні» вигнала з будинків усі місцеві сім'ї, лише він один відмовився поїхати й тепер порівнює себе з примарою, що тиняється цвинтарем.
Сім'я Джоудов знайшла тимчасовий притулок у дядечка Джона. Том вирушає до нього, щоб побачитися з рідними. Мати, схвильована зустріччю, тисне йому руку і турбується, чи не став він «злим» після стількох років у в'язниці. Дядько Джон теж повинен покинути свої землі. Коли настає час від'їжджати, уся сім'я — дванадцять осіб, включаючи Кейсі, що долучився до них — сідає в стару вантажівку. Окрім людей, вантажівка повинна везти на собі усе мізерне майно, яке змогло взяти з собою сімейство Джоудів. На ранок дідусь відмовляється покидати будинок. Його усипляють заспокійливою мікстурою, відносять у вантажівку і сімейство рушає в подорож до Каліфорнії.
Першу зупинку роблять через дідуся; він не витримує важкого шляху і помирає. Його ховають недалеко від дороги; Кейси виголошує коротку надгробну промову. Друга зупинка — в таборі. Розорений крамар з Арканзасу запевняє, що відозви, видруковані в десятках тисяч екземплярів і які пропонують роботу на зборі фруктів, безсоромно брешуть, оскільки неможливо знайти роботу для усіх. Попавшись на цю вудку, він сам прирік дружину і дітей на голодну смерть.
Вантажівка Джоудів знову виїжджає на дорогу, досягає Аризони та під покривом ночі їде через пустелю. Бабуся наполегливо кличе чоловіка. Мати не хоче зупиняти сім'ю на шляху до мети й лише після того, як вантажівка перетинає каліфорнійську межу, говорить Тому та іншим, що бабуся померла. Табір, у який приїжджають Джоуди, ще бідніший, аніж вони самі: роботи немає ніякої, діти голодують. Матуся Джоуд годує їх однією тарілкою супу на всіх. Приходить чоловік з поліцейським і пропонує роботу за гроші. Один мешканець табору обурюється. Поліціянт хоче застрелити його і помилково ранить жінку. Том вбиває його, але Кейсі бере провину на себе і йде під арешт.
Том дізнається, що табір хочуть підпалити. Сім'я знову вирушає в дорогу. Конні, молодий чоловік Рут, сестри Тома, втікає, його терпець увірвався, і він кидає Рут, яка чекає від нього дитину. Вночі на дорозі натовп оточує вантажівку і вимагає, щоб Джоуди забиралися геть з цієї землі. Автомобіліст говорить їм, що на ранчо Кіпа є робота і сім'я вирушає туди. Їм виділяють барак. Том розуміє, що новачків на ранчо використовують як штрейкбрехерів, тимчасово виплачуючи їм за роботу удвічі більше грошей, ніж учасникам страйку. Том знаходить Кейсі — той виявляється лідером страйкарів. Війська, найняті компанією, переслідують Кейсі і його друзів. Жорстоко побитого Кейсі кидають у клітку, де він помирає. Том уражений, в ньому прокидаються біль і лють, від чого він нападає на охоронця і вбиває його. Том повертається у барак і хоче поїхати негайно, але мати його зупиняє. Сім'я від'їжджає вночі на вантажівці й знаходить поблизу інший табір, побудований для робітників міністерством сільського господарства. У цьому таборі є навіть санітарне устаткування. Управління в ньому покладено на самих мешканців. Керівник поводиться з новоприбулими ввічливо. Джоудам здається, що вони потрапили на іншу планету. Поки вони працюють в полях, жителів попереджають, що на суботніх танцях готується бійка. І дійсно, увечері в людський натовп, що рухається на танці, проникають провокатори. Але чоловіки напоготові — вони хапають провокаторів і позбавляють поліцейських приводу проникнути до табору.
Вночі Том помічає, що поліціянти перевіряють номери машин. Він знає, що шукають саме його. Він воліє піти з табору, нікого не потривоживши. Але його мати не спить і прощається з ним. Він пояснює, що продовжить справу Кейсі. Мати дивиться, як Том іде геть.
У ролях
Генрі Фонда | ···· | Том Джоуд |
Джейн Дарвелл | ···· | матуся Джоуд |
Джон Керрадайн | ···· | Джим Кейсі |
···· | Джоуд, батько | |
Чарлі Грейпвін | ···· | дід |
···· | Розашарн | |
···· | Ел | |
···· | Малі | |
···· | Конні | |
···· | бабуся | |
···· | Ной | |
···· | дядечко Джон | |
···· | Віндфілд | |
···· | Руг Джоуд | |
Ворд Бонд | ···· | поліцейський |
Робота над фільмом
Режисер фільму Джон Форд говорив, що зацікавився романом Стейнбека, права на який були куплені Деррілом Зануком, оскільки він нагадав режисерові про схожі пригоди, пережиті ірландськими селянами, коли голод виганяв на вулиці цілі сім'ї. «Роман „Грона гніву“, — стверджує він, — зацікавив мене зовсім не своїм соціальним звучанням. Мені сподобалася в ньому ця проста сім'я, яка вирушає в дорогу в надії знайти собі місце у світі».
Фінал фільму здався декому занадто похмурим, занадто жорстоким та занадто «радикальним». Дерріл Занук попросив написати другий фінал і запропонував Форду не замінювати ним колишній, а додати його до того, що вже був знятий режисером. Врешті-решт, Форд поступився і затвердив цей фінал, але надав Зануку самому піклуватися про його знімання. В цій фінальній сцені сім'я Джоудів покидає табір і вирушає на двадцятиденну роботу зі збору бавовни. Сидячи за кермом вантажівки, матуся Джоуд говорить чоловікові, що тепер вона ніколи не боятиметься, бо випробування, що випали на долю родини загартували їх. Вона робить висновок: «Ми житимемо вічно, тому що ми — народ».
Визнання
Нагороди та номінації фільму «Грона гніву» | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1940 | Національна рада кінокритиків США | Найкращий фільм | Грона гніву | Перемога | |
1940 | ТОП-10 фільмів | Включення | |||
1940 | Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий фільм | Грона гніву | Перемога | |
1940 | Найкращий режисер | Джон Форд | Номінація | ||
1941 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Грона гніву | Номінація | |
1941 | Найкраща режисерська робота | Джон Форд | Перемога | ||
1941 | Найкраща чоловіча роль | Генрі Фонда | Номінація | ||
1941 | Найкраща жіноча роль другого плану | Джейн Дарвелл | Перемога | ||
1941 | Найкращий сценарій | Наннеллі Джонсон | Номінація | ||
1941 | Найкращий звук | Едмунд Г. Гансен | Номінація | ||
1941 | Найкращий звуковий монтаж | Роберт Л. Сімпсон | Номінація | ||
1963 | Премія Блакитна стрічка | Найкращий фільм іноземною мовою | Грона гніву | Перемога | |
1989 | Національний реєстр фільмів | Найвизначніший фільм | Грона гніву | Вкючення | |
2000 | Онлайн асоціація кіно і телебачення | Найкращий художній фільм | Грона гніву | Перемога |
Література
- Лурселль, Жак. The Grapes of Wrath/Гроздья гнева // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1755-1761. — 3000 прим. — .(рос.)
- Клод Бейли. 1940. Гроздья гнева // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 167—168. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.(рос.)
Примітки
- Solomon, Aubrey (1989). Twentieth Century Fox: A Corporate and Financial History. Lanham, Maryland: Scarecrow Press, p. 240, .
- Жак Лурселль, 2009.
- Клод Бейлі, 1998.
- Нагороди та номінації фільму «Грона гніву» [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грона гніву (фільм) |
- Грона гніву на сайті [en] (англ.)
- Грона гніву на сайті IMDb (англ.) (станом на 26.12.2015)
- Гроздья гнева на сайті AllMovie (англ.)
- Грона гніву (фільм) на TCM Movie Database (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grona gnivu angl The Grapes of Wrath amerikanskij film drama 1940 roku postavlena rezhiserom Dzhonom Fordom Ekranizaciya odnojmennogo romanu Dzhona Stejnbeka sho otrimav Pulitcerivsku premiyu 1940 Prem yera strichki vidbulasya 24 sichnya 1940 u Nyu Jorku Grona gnivuThe Grapes of Wrath source source source source source ZhanrdramaRezhiserDzhon FordProdyuserDerril ZanukScenaristNa osnoviGrona gnivu Dzhona StejnbekaU golovnih rolyahGenri Fonda Dzhejn Darvell Dzhon KerradajnOperatorGregg TolandKompozitorMontazhRobert L SimpsonHudozhnikRichard DejKinokompaniya20th Century FoxDistrib yutor20th Century FoxTrivalist129 hv MovaanglijskaKrayina SShARik1940Data vihodu15 bereznya 1940Koshtoris 800 000Kasovi zbori 2 5 mlnIMDbID 0032551RejtingIMDb Grona gnivu u Vikishovishi Film buv nominovanij u semi kategoriyah na zdobuttya premiyi Oskar u dvoh z yakih vin zdobuv peremogu V 1989 roci Grona gnivu buv vpisanij do Nacionalnogo reyestru filmiv yak odin z najznachnishih filmiv SShA Na 1 bereznya 2024 roku film zajmav 240 vu poziciyu u spisku 250 najkrashih filmiv za versiyeyu IMDb SyuzhetVidsidivshi chotiri roki u v yaznici za vbivstvo pri samozahisti Tom Dzhoud Genri Fonda povertayetsya na fermu batka v Oklahomi Tam vin znahodit tilki porozhnij budinok i pokinuti polya Pastor Kejsi sho kolis hrestiv jogo vtrativ viru i brodit yak neprikayanij She odin neprikayanij yih susid Mali vin govorit sho usi okrim nogo poyihali do Kaliforniyi Zemli rozoreni postijnimi buryami Kompaniya Shouni vignala z budinkiv usi miscevi sim yi lishe vin odin vidmovivsya poyihati j teper porivnyuye sebe z primaroyu sho tinyayetsya cvintarem Sim ya Dzhoudov znajshla timchasovij pritulok u dyadechka Dzhona Tom virushaye do nogo shob pobachitisya z ridnimi Mati shvilovana zustrichchyu tisne jomu ruku i turbuyetsya chi ne stav vin zlim pislya stilkoh rokiv u v yaznici Dyadko Dzhon tezh povinen pokinuti svoyi zemli Koli nastaye chas vid yizhdzhati usya sim ya dvanadcyat osib vklyuchayuchi Kejsi sho doluchivsya do nih sidaye v staru vantazhivku Okrim lyudej vantazhivka povinna vezti na sobi use mizerne majno yake zmoglo vzyati z soboyu simejstvo Dzhoudiv Na ranok didus vidmovlyayetsya pokidati budinok Jogo usiplyayut zaspokijlivoyu miksturoyu vidnosyat u vantazhivku i simejstvo rushaye v podorozh do Kaliforniyi Pershu zupinku roblyat cherez didusya vin ne vitrimuye vazhkogo shlyahu i pomiraye Jogo hovayut nedaleko vid dorogi Kejsi vigoloshuye korotku nadgrobnu promovu Druga zupinka v tabori Rozorenij kramar z Arkanzasu zapevnyaye sho vidozvi vidrukovani v desyatkah tisyach ekzemplyariv i yaki proponuyut robotu na zbori fruktiv bezsoromno breshut oskilki nemozhlivo znajti robotu dlya usih Popavshis na cyu vudku vin sam pririk druzhinu i ditej na golodnu smert Vantazhivka Dzhoudiv znovu viyizhdzhaye na dorogu dosyagaye Arizoni ta pid pokrivom nochi yide cherez pustelyu Babusya napoleglivo kliche cholovika Mati ne hoche zupinyati sim yu na shlyahu do meti j lishe pislya togo yak vantazhivka peretinaye kalifornijsku mezhu govorit Tomu ta inshim sho babusya pomerla Tabir u yakij priyizhdzhayut Dzhoudi she bidnishij anizh voni sami roboti nemaye niyakoyi diti goloduyut Matusya Dzhoud goduye yih odniyeyu tarilkoyu supu na vsih Prihodit cholovik z policejskim i proponuye robotu za groshi Odin meshkanec taboru oburyuyetsya Policiyant hoche zastreliti jogo i pomilkovo ranit zhinku Tom vbivaye jogo ale Kejsi bere provinu na sebe i jde pid aresht source source source source Originalnij trejler filmu Tom diznayetsya sho tabir hochut pidpaliti Sim ya znovu virushaye v dorogu Konni molodij cholovik Rut sestri Toma vtikaye jogo terpec uvirvavsya i vin kidaye Rut yaka chekaye vid nogo ditinu Vnochi na dorozi natovp otochuye vantazhivku i vimagaye shob Dzhoudi zabiralisya get z ciyeyi zemli Avtomobilist govorit yim sho na rancho Kipa ye robota i sim ya virushaye tudi Yim vidilyayut barak Tom rozumiye sho novachkiv na rancho vikoristovuyut yak shtrejkbreheriv timchasovo viplachuyuchi yim za robotu udvichi bilshe groshej nizh uchasnikam strajku Tom znahodit Kejsi toj viyavlyayetsya liderom strajkariv Vijska najnyati kompaniyeyu peresliduyut Kejsi i jogo druziv Zhorstoko pobitogo Kejsi kidayut u klitku de vin pomiraye Tom urazhenij v nomu prokidayutsya bil i lyut vid chogo vin napadaye na ohoroncya i vbivaye jogo Tom povertayetsya u barak i hoche poyihati negajno ale mati jogo zupinyaye Sim ya vid yizhdzhaye vnochi na vantazhivci j znahodit poblizu inshij tabir pobudovanij dlya robitnikiv ministerstvom silskogo gospodarstva U comu tabori ye navit sanitarne ustatkuvannya Upravlinnya v nomu pokladeno na samih meshkanciv Kerivnik povoditsya z novopribulimi vvichlivo Dzhoudam zdayetsya sho voni potrapili na inshu planetu Poki voni pracyuyut v polyah zhiteliv poperedzhayut sho na subotnih tancyah gotuyetsya bijka I dijsno uvecheri v lyudskij natovp sho ruhayetsya na tanci pronikayut provokatori Ale choloviki napogotovi voni hapayut provokatoriv i pozbavlyayut policejskih privodu proniknuti do taboru Vnochi Tom pomichaye sho policiyanti pereviryayut nomeri mashin Vin znaye sho shukayut same jogo Vin voliye piti z taboru nikogo ne potrivozhivshi Ale jogo mati ne spit i proshayetsya z nim Vin poyasnyuye sho prodovzhit spravu Kejsi Mati divitsya yak Tom ide get U rolyahGenri Fonda Tom Dzhoud ta Rozasharn u kadrah z filmu Genri Fonda Tom Dzhoud Dzhejn Darvell matusya Dzhoud Dzhon Kerradajn Dzhim Kejsi Dzhoud batko Charli Grejpvin did Rozasharn El Mali Konni babusya Noj dyadechko Dzhon Vindfild Rug Dzhoud Vord Bond policejskijRobota nad filmomRezhiser filmu Dzhon Ford govoriv sho zacikavivsya romanom Stejnbeka prava na yakij buli kupleni Derrilom Zanukom oskilki vin nagadav rezhiserovi pro shozhi prigodi perezhiti irlandskimi selyanami koli golod viganyav na vulici cili sim yi Roman Grona gnivu stverdzhuye vin zacikaviv mene zovsim ne svoyim socialnim zvuchannyam Meni spodobalasya v nomu cya prosta sim ya yaka virushaye v dorogu v nadiyi znajti sobi misce u sviti Final filmu zdavsya dekomu zanadto pohmurim zanadto zhorstokim ta zanadto radikalnim Derril Zanuk poprosiv napisati drugij final i zaproponuvav Fordu ne zaminyuvati nim kolishnij a dodati jogo do togo sho vzhe buv znyatij rezhiserom Vreshti resht Ford postupivsya i zatverdiv cej final ale nadav Zanuku samomu pikluvatisya pro jogo znimannya V cij finalnij sceni sim ya Dzhoudiv pokidaye tabir i virushaye na dvadcyatidennu robotu zi zboru bavovni Sidyachi za kermom vantazhivki matusya Dzhoud govorit cholovikovi sho teper vona nikoli ne boyatimetsya bo viprobuvannya sho vipali na dolyu rodini zagartuvali yih Vona robit visnovok Mi zhitimemo vichno tomu sho mi narod ViznannyaNagorodi ta nominaciyi filmu Grona gnivu Rik Kinofestival kinopremiya Kategoriya nagoroda Nominant Rezultat 1940 Nacionalna rada kinokritikiv SShA Najkrashij film Grona gnivu Peremoga 1940 TOP 10 filmiv Vklyuchennya 1940 Spilnota kinokritikiv Nyu Jorka Najkrashij film Grona gnivu Peremoga 1940 Najkrashij rezhiser Dzhon Ford Nominaciya 1941 Premiya Oskar Najkrashij film Grona gnivu Nominaciya 1941 Najkrasha rezhiserska robota Dzhon Ford Peremoga 1941 Najkrasha cholovicha rol Genri Fonda Nominaciya 1941 Najkrasha zhinocha rol drugogo planu Dzhejn Darvell Peremoga 1941 Najkrashij scenarij Nannelli Dzhonson Nominaciya 1941 Najkrashij zvuk Edmund G Gansen Nominaciya 1941 Najkrashij zvukovij montazh Robert L Simpson Nominaciya 1963 Premiya Blakitna strichka Najkrashij film inozemnoyu movoyu Grona gnivu Peremoga 1989 Nacionalnij reyestr filmiv Najviznachnishij film Grona gnivu Vkyuchennya 2000 Onlajn asociaciya kino i telebachennya Najkrashij hudozhnij film Grona gnivu PeremogaLiteraturaLursell Zhak The Grapes of Wrath Grozdya gneva Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 1755 1761 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros Klod Bejli 1940 Grozdya gneva Kino filmy stavshie sobytiyami Les films cles du sinema SPb Akademicheskij proekt 1998 S 167 168 3000 prim ISBN 5 7331 0127 H ros PrimitkiSolomon Aubrey 1989 Twentieth Century Fox A Corporate and Financial History Lanham Maryland Scarecrow Press p 240 ISBN 978 0 8108 4244 1 Zhak Lursell 2009 Klod Bejli 1998 Nagorodi ta nominaciyi filmu Grona gnivu 27 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti IMDbPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grona gnivu film Grona gnivu na sajti en angl Grona gnivu na sajti IMDb angl stanom na 26 12 2015 Grozdya gneva na sajti AllMovie angl Grona gnivu film na TCM Movie Database angl