Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Громадянська війна в Домініканський Республіці (ісп. Guerra Civil Dominicana) (24 квітня — 3 вересня 1965) — громадянський конфлікт, який розпочався з повалення чинного тоді президента Дональда Рейда Кабраля прихильниками колишнього президента Хуана Боша з-поміж військових і цивільних. Переворот спонукав генерала Еліаса Весіна-і-Весіна організувати збройні формування, лояльні до президента Рейда (лоялісти), і розпочати військову кампанію проти повстанців — «конституціоналістів». Звинувачення в іноземній підтримці повстанців призвели до втручання США у конфлікт.
| Громадянська війна в Домініканський Республіці | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Конституціоналісти | Лоялісти
| ||||||
Передісторія
19 листопада 1911 року генерал Луїс Техера на чолі групи змовників влаштував засідку на екіпаж президента Домініканської Республіки Рамона Касереса. Під час перестрілки Касереса було вбито, а Техера поранено в ногу. У період безвладдя генерал Альфредо Вікторія, командувач армією, захопив владу і змусив домініканський Конгрес обрати його дядька, Еладіо Вікторію, новим президентом. Генерала підозрювали в підкупі конгресменів, а його дядько, який обійняв посаду з 27 лютого 1912 року, не мав легітимності. Колишній президент Орасіо Васкес невдовзі повернувся із заслання, щоб очолити своїх прихильників, горацистів, у народному повстанні проти нового уряду.
Результатом стали кілька років політичної нестабільності та громадянської війни. Підсумками американського посередництва адміністрацій Вільяма Говарда Тафта та Вудро Вільсона ставали лише короткочасні перерви цих конфліктах. Політичний глухий кут у 1914 році був подоланий після ультиматуму Вільсона, який заявив домініканцям, що, якщо вони не оберуть президента, вони побачать, як США нав'яжуть його ним. Було обрано тимчасового президента, а пізніше того ж року в ході щодо вільних виборів до влади повернувся колишній президент, який правив з 1899 по 1902 рік, Хуан Ісідро Хіменес Перейра. Щоб досягти більшої підтримки уряду, Хіменес призначив до свого кабінету представників опозиції. Однак, це не принесло миру, оскільки його колишній військовий міністр Десідеріо Аріас мав намір повалити його і, незважаючи на пропозицію США військової допомоги проти Аріаса, Хіменес пішов у відставку 7 травня 1916 року.
Громадянська війна
Квітнева революція
24 квітня 1965 року троє молодших офіцерів попросили про зустріч із президентом Дональдом Рейдом Кабралем, який відправив начальника штабу Рів'єру Куесту для переговорів з офіцерами до військового табору «16 серпня». Останній був негайно затриманий. Потім група військових з числа конституціоналістів та прихильників Домініканської революційної партії (ДРП) захопила будівлю Радіо Санто-Домінго і почала закликати до заколоту, тоді як офіцери-конституціоналісти роздавали зброю та пляшки з запальною сумішшю своїм прихильникам із числа цивільних. Ці повідомлення спонукали гарнізон військового табору «27 лютого» та частину водолазів Домініканського флоту дезертирувати. Багато поліцейських залишили свої посади і змінили свою форму на цивільний одяг.
Наступного дня Рейд призначив генерала Весена і Весену новим начальником штабу. Той зібрав урядові війська, назвав їх лоялістами та оголосив про свої плани придушення повстання. О 10:30 ранку повстанці взяли штурмом президентський палац та заарештували Рейда. Через кілька годин чотири літаки лоялістів «P-51 Mustang» провели повітряні бомбардування Національного палацу та інших позицій конституціоналістів, один літак був збитий під час цієї атаки. Єдиний корабель лоялістів «Mella», який стояв на річці Осама, також обстріляв палац. Побоюючись, що натовп, що зібрався у палаці, лінчує Рейда, командир повстанців Франсіско Кааманьо дозволив йому втекти, оскільки Рейд втратив підтримку лоялістів. Більшість керівництва ДРП бігло зі столиці, а конституціоналісти мобілізували та озброїли загалом 5000 цивільних осіб та 1500 військовослужбовців. 26 квітня Хосе Рафаеля Моліна Уренья був оголошений тимчасовим президентом, водночас великі натовпи людей зібралися на вулицях, щоб вимагати повернення з заслання Боша.
Інтервенція США
Тим часом американські дипломати в Санто-Домінго розпочали підготовку до евакуації 3500 громадян США. Рано-вранці 27 квітня 1176 іноземних цивільних осіб, що зібралися в готелі «Embajador», були доставлені повітрям на військово-морський об'єкт у Бахос-де-Айні, де вони піднялися на борт кораблів «USS Ruchamkin» і «USS Wood County», а також вертольотів VMM-264, які евакуювали їх з острова на авіаносець «USS Boxer» та «USS Raleigh», пізніше того ж дня 1500 лоялістів за підтримки бронетехніки та танків, виступивши з авіабази , захопили міст Дуарте та зайняли позиції на західному березі річки Осама. Другий загін, що складався з 700 солдатів, залишивши Сан-Крістобаль, атакував західні передмістя Санто-Домінго. Заколотники захопили штаб-квартиру поліції у Форталеса-Осамі та взяли в полон 700 людей. 28 квітня озброєні цивільні особи напали на поліцейську дільницю у і стратили всіх поліцейських, які вижили в першій сутичці. Один батальйон морської піхоти США висадився в Айні, а потім був перекинутий в готель Embajador, де надавав допомогу в майбутніх повітряних перевезеннях. Вночі, 684 цивільних було доставлено літаком «USS Boxer». Один американський морський піхотинець був убитий снайпером з-поміж повстанців під час цієї операції.
29 квітня посол США в Домініканській Республіці Вільям Теплі Беннетт, який направляв президенту США Ліндону Джонсону численні доповіді, повідомив, що ситуація досягла загрозливих для життя громадян США масштабів і що повстанці отримали іноземну підтримку. Беннетт підкреслив, що США мають діяти негайно, оскільки створення міжнародної коаліції вимагатиме багато часу. Всупереч пропозиціям своїх радників, Джонсон санкціонував трансформацію евакуаційних операцій на великомасштабну військову інтервенцію за допомогою операції «Power Pack», яка була спрямована на запобігання розвитку того, що він розглядав як другу Кубинську революцію.. Це була перша військова інтервенція США в країну Латинської Америки за 30 років
О 2:16 ранку 30 квітня 1965 року 3-я бригада 82-ї повітрянодесантної дивізії висадилася на авіабазі Сан-Ісідро і дала старт військовому втручанню США в конфлікт. Протягом наступних двох годин було також відправлено дві бригадні бойові групи та важку техніку. На світанку 1-й батальйон 508-го піхотного полку рушив вгору шосе Сан-Ісідоро, зайнявши позицію на схід від мосту Дуарте. 1-й батальйон 505-го піхотного полку залишився на авіабазі та виставив патрулі по периметру. Загін із 1700 морських піхотинців 6-го експедиційного корпусу морської піхоти зайняв район, де було кілька іноземних посольств. Організація американських держав (ОАД) оголосила цей район зоною міжнародної безпеки. Раніше того ж дня ОАД також ухвалила резолюцію, яка закликає воюючі сторони припинити всі бойові дії. О 16:30 представники лоялістів, повстанців та американських військових підписали угоду про припинення вогню, яка мала набути чинності о 23:45, що сприяло деморалізованим лоялістам, які втратили контроль над Колоніальним містом Санто-Домінго.
5 травня Комітет світу ОАД прибув до Санто-Домінго, і було підписано другу, більш ґрунтовну угоду про припинення вогню, яка поклала край основній фазі громадянської війни. Відповідно до Акту Санто-Домінго ОАД було доручено здійснювати нагляд за виконанням мирної угоди, а також розподіляти продовольство та медикаменти у столиці. Договори не змогли запобігти деяким інцидентам, таким як дрібні перестрілки та дії снайперів. На день пізніше члени ОАД сформували Міжамериканські миротворчі сили (IAPF) з метою виконання функцій миротворчого формування Домініканської Республіці. Ці сили налічували 1748 бразильських, парагвайських, нікарагських, коста-рікських, сальвадорських та гондураських військовослужбовців, якими командував бразильський генерал Уго Панаско Алвін, у той час як генерал армії США Брюс Палмер обіймав посаду його заступника.
Вихід американських військ
26 травня американські війська почали поступово виводитися з острова. 15 червня конституціоналісти зробили другу та останню спробу розширити межі своєї підконтрольної території. У самій кровопролитній битві періоду інтервенції заколотники розпочали атаку на американські аванпости, використовуючи вогневу міць із застосуванням гранат із сльозогінним газом, кулеметів 50-го калібру, 20-мм гармат, мінометів, гранатометів, танків. 1-і батальйони 505-го та 508-го піхотних полків швидко перейшли у наступ. Два дні боїв коштували американцям п'ятьох убитих та 31 пораненого. Сили ОАД, що складалися з великої кількості бразильців і мали наказ залишатися на своїх позиціях, нарахували п'ятьох поранених у своїх лавах. Конституціоналісти заявили про 67 загиблих та 165 поранених.
Перші повоєнні вибори відбулися 1 липня 1966 року, на яких основними кандидатами були Хоакін Балагер (від Реформістської партії) і колишній президент Хуан Бош. Балагер основним питанням своєї передвиборчої кампанії зробив національне примирення і здобув перемогу на виборах. 21 вересня 1966 року з острова були виведені останні миротворці ОАД, що поклало край іноземному втручанню у конфлікт.
Примітки
- UNITED STATES ARMY UNILATERAL AND COALITION OPERATIONS IN THE 1965 DOMINICAN REPUBLIC INTERVENTION (PDF). U.S. Army Center of Military History (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 30 січня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - The Dominican Intervention. nsarchive2.gwu.edu. Процитовано 29 січня 2024.
- The United States Invasion of the Dominican Republic, 1961–1966. obo (англ.). Процитовано 29 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna v Dominikanskij Respublici isp Guerra Civil Dominicana 24 kvitnya 3 veresnya 1965 gromadyanskij konflikt yakij rozpochavsya z povalennya chinnogo todi prezidenta Donalda Rejda Kabralya prihilnikami kolishnogo prezidenta Huana Bosha z pomizh vijskovih i civilnih Perevorot sponukav generala Eliasa Vesina i Vesina organizuvati zbrojni formuvannya loyalni do prezidenta Rejda loyalisti i rozpochati vijskovu kampaniyu proti povstanciv konstitucionalistiv Zvinuvachennya v inozemnij pidtrimci povstanciv prizveli do vtruchannya SShA u konflikt Gromadyanska vijna v Dominikanskij Respublici Amerikanski soldati vedut perestrilku poki ditina hovayetsya pid pozashlyahovikom v Santo Domingo 5 travnya 1965 roku Amerikanski soldati vedut perestrilku poki ditina hovayetsya pid pozashlyahovikom v Santo Domingo 5 travnya 1965 roku Data 24 kvitnya 3 veresnya 1965 Misce Dominikanska Respublika Rezultat Prezident Kabral povalenij 25 kvitnya SShA vvodyat vijska 28 kvitnya Stvorennya timchasovogo koalicijnogo uryadu 3 veresnya Storoni Konstitucionalisti Loyalisti SShA z 28 kvitnya Zmist 1 Peredistoriya 2 Gromadyanska vijna 2 1 Kvitneva revolyuciya 2 2 Intervenciya SShA 2 3 Vihid amerikanskih vijsk 3 PrimitkiPeredistoriyared nbsp Vijska konstitucionalistiv namagalis povernuti do vladi povalenogo prezidenta Huana Yemilio Bosha Gavino 19 listopada 1911 roku general Luyis Tehera na choli grupi zmovnikiv vlashtuvav zasidku na ekipazh prezidenta Dominikanskoyi Respubliki Ramona Kaseresa Pid chas perestrilki Kaseresa bulo vbito a Tehera poraneno v nogu U period bezvladdya general Alfredo Viktoriya komanduvach armiyeyu zahopiv vladu i zmusiv dominikanskij Kongres obrati jogo dyadka Eladio Viktoriyu novim prezidentom Generala pidozryuvali v pidkupi kongresmeniv a jogo dyadko yakij obijnyav posadu z 27 lyutogo 1912 roku ne mav legitimnosti Kolishnij prezident Orasio Vaskes nevdovzi povernuvsya iz zaslannya shob ocholiti svoyih prihilnikiv goracistiv u narodnomu povstanni proti novogo uryadu Rezultatom stali kilka rokiv politichnoyi nestabilnosti ta gromadyanskoyi vijni Pidsumkami amerikanskogo poserednictva administracij Vilyama Govarda Tafta ta Vudro Vilsona stavali lishe korotkochasni perervi cih konfliktah Politichnij gluhij kut u 1914 roci buv podolanij pislya ultimatumu Vilsona yakij zayaviv dominikancyam sho yaksho voni ne oberut prezidenta voni pobachat yak SShA nav yazhut jogo nim Bulo obrano timchasovogo prezidenta a piznishe togo zh roku v hodi shodo vilnih viboriv do vladi povernuvsya kolishnij prezident yakij praviv z 1899 po 1902 rik Huan Isidro Himenes Perejra Shob dosyagti bilshoyi pidtrimki uryadu Himenes priznachiv do svogo kabinetu predstavnikiv opoziciyi Odnak ce ne prineslo miru oskilki jogo kolishnij vijskovij ministr Desiderio Arias mav namir povaliti jogo i nezvazhayuchi na propoziciyu SShA vijskovoyi dopomogi proti Ariasa Himenes pishov u vidstavku 7 travnya 1916 roku Gromadyanska vijnared Kvitneva revolyuciyared 24 kvitnya 1965 roku troye molodshih oficeriv poprosili pro zustrich iz prezidentom Donaldom Rejdom Kabralem yakij vidpraviv nachalnika shtabu Riv yeru Kuestu dlya peregovoriv z oficerami do vijskovogo taboru 16 serpnya Ostannij buv negajno zatrimanij Potim grupa vijskovih z chisla konstitucionalistiv ta prihilnikiv Dominikanskoyi revolyucijnoyi partiyi DRP zahopila budivlyu Radio Santo Domingo i pochala zaklikati do zakolotu todi yak oficeri konstitucionalisti rozdavali zbroyu ta plyashki z zapalnoyu sumishshyu svoyim prihilnikam iz chisla civilnih Ci povidomlennya sponukali garnizon vijskovogo taboru 27 lyutogo ta chastinu vodolaziv Dominikanskogo flotu dezertiruvati Bagato policejskih zalishili svoyi posadi i zminili svoyu formu na civilnij odyag 1 Nastupnogo dnya Rejd priznachiv generala Vesena i Vesenu novim nachalnikom shtabu Toj zibrav uryadovi vijska nazvav yih loyalistami ta ogolosiv pro svoyi plani pridushennya povstannya O 10 30 ranku povstanci vzyali shturmom prezidentskij palac ta zaareshtuvali Rejda Cherez kilka godin chotiri litaki loyalistiv P 51 Mustang proveli povitryani bombarduvannya Nacionalnogo palacu ta inshih pozicij konstitucionalistiv odin litak buv zbitij pid chas ciyeyi ataki Yedinij korabel loyalistiv Mella yakij stoyav na richci Osama takozh obstrilyav palac Poboyuyuchis sho natovp sho zibravsya u palaci linchuye Rejda komandir povstanciv Fransisko Kaamano dozvoliv jomu vtekti oskilki Rejd vtrativ pidtrimku loyalistiv Bilshist kerivnictva DRP biglo zi stolici a konstitucionalisti mobilizuvali ta ozbroyili zagalom 5000 civilnih osib ta 1500 vijskovosluzhbovciv 26 kvitnya Hose Rafaelya Molina Urenya buv ogoloshenij timchasovim prezidentom vodnochas veliki natovpi lyudej zibralisya na vulicyah shob vimagati povernennya z zaslannya Bosha Intervenciya SShAred Tim chasom amerikanski diplomati v Santo Domingo rozpochali pidgotovku do evakuaciyi 3500 gromadyan SShA Rano vranci 27 kvitnya 1176 inozemnih civilnih osib sho zibralisya v goteli Embajador buli dostavleni povitryam na vijskovo morskij ob yekt u Bahos de Ajni de voni pidnyalisya na bort korabliv USS Ruchamkin i USS Wood County a takozh vertolotiv VMM 264 yaki evakuyuvali yih z ostrova na avianosec USS Boxer ta USS Raleigh piznishe togo zh dnya 1500 loyalistiv za pidtrimki bronetehniki ta tankiv vistupivshi z aviabazi San Isidro zahopili mist Duarte ta zajnyali poziciyi na zahidnomu berezi richki Osama Drugij zagin sho skladavsya z 700 soldativ zalishivshi San Kristobal atakuvav zahidni peredmistya Santo Domingo Zakolotniki zahopili shtab kvartiru policiyi u Fortalesa Osami ta vzyali v polon 700 lyudej 28 kvitnya ozbroyeni civilni osobi napali na policejsku dilnicyu u Vilye Konsuelo i stratili vsih policejskih yaki vizhili v pershij sutichci Odin bataljon morskoyi pihoti SShA visadivsya v Ajni a potim buv perekinutij v gotel Embajador de nadavav dopomogu v majbutnih povitryanih perevezennyah Vnochi 684 civilnih bulo dostavleno litakom USS Boxer Odin amerikanskij morskij pihotinec buv ubitij snajperom z pomizh povstanciv pid chas ciyeyi operaciyi 29 kvitnya posol SShA v Dominikanskij Respublici Vilyam Tepli Bennett yakij napravlyav prezidentu SShA Lindonu Dzhonsonu chislenni dopovidi povidomiv sho situaciya dosyagla zagrozlivih dlya zhittya gromadyan SShA masshtabiv i sho povstanci otrimali inozemnu pidtrimku Bennett pidkresliv sho SShA mayut diyati negajno oskilki stvorennya mizhnarodnoyi koaliciyi vimagatime bagato chasu Vsuperech propoziciyam svoyih radnikiv Dzhonson sankcionuvav transformaciyu evakuacijnih operacij na velikomasshtabnu vijskovu intervenciyu za dopomogoyu operaciyi Power Pack yaka bula spryamovana na zapobigannya rozvitku togo sho vin rozglyadav yak drugu Kubinsku revolyuciyu 2 Ce bula persha vijskova intervenciya SShA v krayinu Latinskoyi Ameriki za 30 rokiv 3 nbsp Mapa mizhnarodnoyi bezpekovoyi zoni O 2 16 ranku 30 kvitnya 1965 roku 3 ya brigada 82 yi povitryanodesantnoyi diviziyi visadilasya na aviabazi San Isidro i dala start vijskovomu vtruchannyu SShA v konflikt Protyagom nastupnih dvoh godin bulo takozh vidpravleno dvi brigadni bojovi grupi ta vazhku tehniku Na svitanku 1 j bataljon 508 go pihotnogo polku rushiv vgoru shose San Isidoro zajnyavshi poziciyu na shid vid mostu Duarte 1 j bataljon 505 go pihotnogo polku zalishivsya na aviabazi ta vistaviv patruli po perimetru Zagin iz 1700 morskih pihotinciv 6 go ekspedicijnogo korpusu morskoyi pihoti zajnyav rajon de bulo kilka inozemnih posolstv Organizaciya amerikanskih derzhav OAD ogolosila cej rajon zonoyu mizhnarodnoyi bezpeki Ranishe togo zh dnya OAD takozh uhvalila rezolyuciyu yaka zaklikaye voyuyuchi storoni pripiniti vsi bojovi diyi O 16 30 predstavniki loyalistiv povstanciv ta amerikanskih vijskovih pidpisali ugodu pro pripinennya vognyu yaka mala nabuti chinnosti o 23 45 sho spriyalo demoralizovanim loyalistam yaki vtratili kontrol nad Kolonialnim mistom Santo Domingo 5 travnya Komitet svitu OAD pribuv do Santo Domingo i bulo pidpisano drugu bilsh gruntovnu ugodu pro pripinennya vognyu yaka poklala kraj osnovnij fazi gromadyanskoyi vijni Vidpovidno do Aktu Santo Domingo OAD bulo dorucheno zdijsnyuvati naglyad za vikonannyam mirnoyi ugodi a takozh rozpodilyati prodovolstvo ta medikamenti u stolici Dogovori ne zmogli zapobigti deyakim incidentam takim yak dribni perestrilki ta diyi snajperiv Na den piznishe chleni OAD sformuvali Mizhamerikanski mirotvorchi sili IAPF z metoyu vikonannya funkcij mirotvorchogo formuvannya Dominikanskoyi Respublici Ci sili nalichuvali 1748 brazilskih paragvajskih nikaragskih kosta rikskih salvadorskih ta gonduraskih vijskovosluzhbovciv yakimi komanduvav brazilskij general Ugo Panasko Alvin u toj chas yak general armiyi SShA Bryus Palmer obijmav posadu jogo zastupnika Vihid amerikanskih vijskred 26 travnya amerikanski vijska pochali postupovo vivoditisya z ostrova 15 chervnya konstitucionalisti zrobili drugu ta ostannyu sprobu rozshiriti mezhi svoyeyi pidkontrolnoyi teritoriyi U samij krovoprolitnij bitvi periodu intervenciyi zakolotniki rozpochali ataku na amerikanski avanposti vikoristovuyuchi vognevu mic iz zastosuvannyam granat iz slozoginnim gazom kulemetiv 50 go kalibru 20 mm garmat minometiv granatometiv tankiv 1 i bataljoni 505 go ta 508 go pihotnih polkiv shvidko perejshli u nastup Dva dni boyiv koshtuvali amerikancyam p yatoh ubitih ta 31 poranenogo Sili OAD sho skladalisya z velikoyi kilkosti brazilciv i mali nakaz zalishatisya na svoyih poziciyah narahuvali p yatoh poranenih u svoyih lavah Konstitucionalisti zayavili pro 67 zagiblih ta 165 poranenih Pershi povoyenni vibori vidbulisya 1 lipnya 1966 roku na yakih osnovnimi kandidatami buli Hoakin Balager vid Reformistskoyi partiyi i kolishnij prezident Huan Bosh Balager osnovnim pitannyam svoyeyi peredviborchoyi kampaniyi zrobiv nacionalne primirennya i zdobuv peremogu na viborah 21 veresnya 1966 roku z ostrova buli vivedeni ostanni mirotvorci OAD sho poklalo kraj inozemnomu vtruchannyu u konflikt Primitkired UNITED STATES ARMY UNILATERAL AND COALITION OPERATIONS IN THE 1965 DOMINICAN REPUBLIC INTERVENTION PDF U S Army Center of Military History angl Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 30 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya The Dominican Intervention nsarchive2 gwu edu Procitovano 29 sichnya 2024 The United States Invasion of the Dominican Republic 1961 1966 obo angl Procitovano 29 sichnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gromadyanska vijna v Dominikanskij Respublici amp oldid 42261328