Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Громадські організації УРСР — громадські товариства і об'єднання — складова частина політичної системи тоталітарного суспільства в СРСР. Проголошувалися радянською владою добровільними самодіяльними громадськими організаціями, які утворюються та діють на основі законних інтересів і прав їхніх членів. Законодавчо вони мали право висувати кандидатів в депутати Рад депутатів трудящих, вводити своїх представників до складу колегіальних органів державного управління, а також брати участь у формуванні виборчих комісій по виборах до Рад та у правотворчій діяльності державних органів. Однак фактично структури громадського характеру в СРСР не мали можливості протидіяти державним інституціям і змушені були здійснювати свої завдання відповідно до інтересів правлячої партії. За законом радянського уряду від 3 серпня 1922 всі громади і спілки, які «не переслідували цілей здобуття прибутків», підлягали перереєстрації в органах радянської влади. Ті, які відмовлялися діяти в рамках цього закону, мали припинити свою діяльність.
Основними типами громадських товариств і об'єднань, що діяли в УСРР, були: професійні спілки, кооперативи, організації молоді, жінок, добровільні товариства і союзи (наукові, інженерно-технічні, оборонні, спортивні, культурно-просвітні, в галузі взаємодопомоги та соціальної допомоги), творчі об'єднання в галузі літератури і мистецтва. Релігійні об'єднання громадян не були включені владою до радянської політичної системи. Оскільки розвиток громадських інституцій в Україні обмежувався інтересами загально-союзного державного центру, діяльність тих національних суспільних структур громадського характеру, які могли сприяти розвиткові української національної державності, була припинена.
Громадські товариства й об'єднання будувалися і функціонували за принципами «демократичного централізму» і класового підходу, тобто як централізовані організації, жорстко підпорядковані відповідним ЦК, характер діяльності яких суворо визначався політикою СРСР. Членство у цих організаціях формально було добровільним, але нерідко набувало примусового характеру, зокрема внаслідок доповнення принципу індивідуального членства колективним, коли за директивами партійно-державних органів до громадських організацій вступали колективи підприємств.
Місце й роль громадських товариств і об'єднань у політичній системі радянського суспільства визначалися особливостями розвитку цієї системи. У період «воєнного комунізму» вони функціонували як безпосередні апарати тоталітарної влади. Після проголошення нової економічної політики громадські товариства набули функції «передавального пасу» між трудящими і диктатурою правлячої партії. 1920-ті рр. були добою найбільшої активності й урізноманітнення радянських громадських організацій і об'єднань. 1928 в Україні налічувалося близько 60 добровільних товариств проти 14 на початку 1920-х рр.
Подальша зміна політичного курсу правлячої партії істотно не вплинула на місце й роль громадських організацій у радянській політичній системі, хоча позначилася на їхньому розвиткові та діяльності. Політика зміцнення системи командно-адміністративного управління, яка проводилася правлячою партією в наступному десятилітті, призвела до ліквідації 1932 багатьох із них (зокрема, численних громад і товариств у галузі літератури і мистецтва, деяких кооперативних об'єднань). Протягом наступних десятиліть нові громадські організації, за винятком «Радянського комітету захисту миру» (1949) і спортивних товариств, практично не створювалися. Проте т. зв. хрущовська відлига і економічна лібералізація тимчасово пожвавили активність громадськості, це сприяло виникненню багатьох формальних і навіть неформальних (див. Українська робітничо-селянська спілка 1959—1961) громадських товариств і об'єднань. Роки т. зв. застою виявилися застійними і для офіційних громадських об'єднань. Тоді були створені лише 3 формальні громадські організації — «Радянський комітет за європейську безпеку і співробітництво» (1971), «Всесоюзне агентство з авторських прав» (1973), «Всесоюзне добровільне товариство аматорів книги» (1974), проте 1976 утворилася перша неформальна організація українського визвольного руху — Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінкських угод.
Горбачовська політика гласності й демократизації (див. Перебудова) сприяла появі численних неформальних громадських інституцій в УРСР, насамперед національного характеру, більшість яких була об'єднана в Народний рух України. Ці інституції брали участь у поваленні тоталітарного режиму й встановленні 1991 державної незалежності України.
Джерела та література
- Мовчан О. М. Громадські товариства і об'єднання УРСР [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 212. — .
Посилання
- Добровільні товариства [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadski organizaciyi URSR gromadski tovaristva i ob yednannya skladova chastina politichnoyi sistemi totalitarnogo suspilstva v SRSR Progoloshuvalisya radyanskoyu vladoyu dobrovilnimi samodiyalnimi gromadskimi organizaciyami yaki utvoryuyutsya ta diyut na osnovi zakonnih interesiv i prav yihnih chleniv Zakonodavcho voni mali pravo visuvati kandidativ v deputati Rad deputativ trudyashih vvoditi svoyih predstavnikiv do skladu kolegialnih organiv derzhavnogo upravlinnya a takozh brati uchast u formuvanni viborchih komisij po viborah do Rad ta u pravotvorchij diyalnosti derzhavnih organiv Odnak faktichno strukturi gromadskogo harakteru v SRSR ne mali mozhlivosti protidiyati derzhavnim instituciyam i zmusheni buli zdijsnyuvati svoyi zavdannya vidpovidno do interesiv pravlyachoyi partiyi Za zakonom radyanskogo uryadu vid 3 serpnya 1922 vsi gromadi i spilki yaki ne peresliduvali cilej zdobuttya pributkiv pidlyagali perereyestraciyi v organah radyanskoyi vladi Ti yaki vidmovlyalisya diyati v ramkah cogo zakonu mali pripiniti svoyu diyalnist Osnovnimi tipami gromadskih tovaristv i ob yednan sho diyali v USRR buli profesijni spilki kooperativi organizaciyi molodi zhinok dobrovilni tovaristva i soyuzi naukovi inzhenerno tehnichni oboronni sportivni kulturno prosvitni v galuzi vzayemodopomogi ta socialnoyi dopomogi tvorchi ob yednannya v galuzi literaturi i mistectva Religijni ob yednannya gromadyan ne buli vklyucheni vladoyu do radyanskoyi politichnoyi sistemi Oskilki rozvitok gromadskih institucij v Ukrayini obmezhuvavsya interesami zagalno soyuznogo derzhavnogo centru diyalnist tih nacionalnih suspilnih struktur gromadskogo harakteru yaki mogli spriyati rozvitkovi ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavnosti bula pripinena Gromadski tovaristva j ob yednannya buduvalisya i funkcionuvali za principami demokratichnogo centralizmu i klasovogo pidhodu tobto yak centralizovani organizaciyi zhorstko pidporyadkovani vidpovidnim CK harakter diyalnosti yakih suvoro viznachavsya politikoyu SRSR Chlenstvo u cih organizaciyah formalno bulo dobrovilnim ale neridko nabuvalo primusovogo harakteru zokrema vnaslidok dopovnennya principu individualnogo chlenstva kolektivnim koli za direktivami partijno derzhavnih organiv do gromadskih organizacij vstupali kolektivi pidpriyemstv Misce j rol gromadskih tovaristv i ob yednan u politichnij sistemi radyanskogo suspilstva viznachalisya osoblivostyami rozvitku ciyeyi sistemi U period voyennogo komunizmu voni funkcionuvali yak bezposeredni aparati totalitarnoyi vladi Pislya progoloshennya novoyi ekonomichnoyi politiki gromadski tovaristva nabuli funkciyi peredavalnogo pasu mizh trudyashimi i diktaturoyu pravlyachoyi partiyi 1920 ti rr buli doboyu najbilshoyi aktivnosti j uriznomanitnennya radyanskih gromadskih organizacij i ob yednan 1928 v Ukrayini nalichuvalosya blizko 60 dobrovilnih tovaristv proti 14 na pochatku 1920 h rr Podalsha zmina politichnogo kursu pravlyachoyi partiyi istotno ne vplinula na misce j rol gromadskih organizacij u radyanskij politichnij sistemi hocha poznachilasya na yihnomu rozvitkovi ta diyalnosti Politika zmicnennya sistemi komandno administrativnogo upravlinnya yaka provodilasya pravlyachoyu partiyeyu v nastupnomu desyatilitti prizvela do likvidaciyi 1932 bagatoh iz nih zokrema chislennih gromad i tovaristv u galuzi literaturi i mistectva deyakih kooperativnih ob yednan Protyagom nastupnih desyatilit novi gromadski organizaciyi za vinyatkom Radyanskogo komitetu zahistu miru 1949 i sportivnih tovaristv praktichno ne stvoryuvalisya Prote t zv hrushovska vidliga i ekonomichna liberalizaciya timchasovo pozhvavili aktivnist gromadskosti ce spriyalo viniknennyu bagatoh formalnih i navit neformalnih div Ukrayinska robitnicho selyanska spilka 1959 1961 gromadskih tovaristv i ob yednan Roki t zv zastoyu viyavilisya zastijnimi i dlya oficijnih gromadskih ob yednan Todi buli stvoreni lishe 3 formalni gromadski organizaciyi Radyanskij komitet za yevropejsku bezpeku i spivrobitnictvo 1971 Vsesoyuzne agentstvo z avtorskih prav 1973 Vsesoyuzne dobrovilne tovaristvo amatoriv knigi 1974 prote 1976 utvorilasya persha neformalna organizaciya ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Ukrayinska gromadska grupa spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod Gorbachovska politika glasnosti j demokratizaciyi div Perebudova spriyala poyavi chislennih neformalnih gromadskih institucij v URSR nasampered nacionalnogo harakteru bilshist yakih bula ob yednana v Narodnij ruh Ukrayini Ci instituciyi brali uchast u povalenni totalitarnogo rezhimu j vstanovlenni 1991 derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini Dzherela ta literaturaMovchan O M Gromadski tovaristva i ob yednannya URSR 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 212 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaDobrovilni tovaristva 2 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8