Гризіма (інші назви: Борек, Борк, Гризіна, Грижина, Лупус (з латини - вовк), Вовки; пол. Gryzima, Borek, Bork, Gryzina, Gryżyna, Lupus, Wilki) — шляхетський герб німецького походження. Вживався в основному в Великипольщі.
Гризіма | |
---|---|
Деталі | |
Ранні версії | 1396 (печатка), 1512 (письмова згадка) |
Використання | 21 рід |
Опис герба
Каспер Несецький, посилаючись на працю Бартоша Папроцького «Гніздо чесноти», так описував герб:
Повинні бути три лисиці білі в червоному полі, наче одна поруч одної йшли, на шоломі три пера страуса. Однак автор сам собі перечить, тому що в його книзі лисиці біжуть вправо на щиті, а в «Гнізді чесноти» — вліво. З Німеччини той герб принесений до Польщі, що підтверджується тим, що в пам'ятній перемозі під Грюнвальдом, наші лицарі захопили їхні дві хоругви, на одній була червона лисиця в білому полі: була то хоругва командора з міста Балґа, під якою воювали хрестоносці та наймані жовніри, ширина її була три, а довжина три з четвертю ліктів. На другій хоругві була біла лисиця з роззявленим писком, в червоному полі, під нею воювали швейцарці.
Опис згідно з класичними правилами блазонування:
У полі червоному три крокуючі вправо лиси срібні, у стовп.
У клейноді, над шоломом у короні, три пера страуса. Намет червоний, підбитий сріблом.
Історія
Найдавніша печатка відома з 1386 року. Це печатка Анджея та Миколая Пташковських, хоча на ній є лише два вовки. Найдавніші письмові джерела датуються 1512 роком.
Роди
Борки (Bork), Борковичі (Borkowicz), Борковські (Borkowski).
Везембурги (Wezemburg), Вільські (Wilski), Влощковські (Włoszczkowski).
Гостинські (Gostyński), Гризинські (Gryzyński), Гризіми (Gryzima), Гризінські (Gryziński), Грудзинські (Grudziński).
Дудзицькі (Дудицькі) (Dudzicki).
Лисицькі (Lisicki), Лінчі (Lincz).
Малинські (Maliński), Мендзиходські (Międzychodzki).
Осецькі (Osiecki).
Пашковські (Paszkowski), Пташковські (Ptaszkowski).
Старжинські (Стажинські) (Starzyński).
Яшковські (Jaszkowski).
Бібліографія
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. .
- Часть 2 Гербовника дворянских родов Царства Польского, стр. 89
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
- Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
Примітки
- Alfred Znamierowski: Herbarz rodowy. Warszawa: Świat Książki, 2004, s. 106. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grizima inshi nazvi Borek Bork Grizina Grizhina Lupus z latini vovk Vovki pol Gryzima Borek Bork Gryzina Gryzyna Lupus Wilki shlyahetskij gerb nimeckogo pohodzhennya Vzhivavsya v osnovnomu v Velikipolshi GrizimaDetaliRanni versiyi1396 pechatka 1512 pismova zgadka Vikoristannya21 ridOpis gerbaKasper Neseckij posilayuchis na pracyu Bartosha Paprockogo Gnizdo chesnoti tak opisuvav gerb Povinni buti tri lisici bili v chervonomu poli nache odna poruch odnoyi jshli na sholomi tri pera strausa Odnak avtor sam sobi perechit tomu sho v jogo knizi lisici bizhut vpravo na shiti a v Gnizdi chesnoti vlivo Z Nimechchini toj gerb prinesenij do Polshi sho pidtverdzhuyetsya tim sho v pam yatnij peremozi pid Gryunvaldom nashi licari zahopili yihni dvi horugvi na odnij bula chervona lisicya v bilomu poli bula to horugva komandora z mista Balga pid yakoyu voyuvali hrestonosci ta najmani zhovniri shirina yiyi bula tri a dovzhina tri z chetvertyu liktiv Na drugij horugvi bula bila lisicya z rozzyavlenim piskom v chervonomu poli pid neyu voyuvali shvejcarci Opis zgidno z klasichnimi pravilami blazonuvannya U poli chervonomu tri krokuyuchi vpravo lisi sribni u stovp U klejnodi nad sholomom u koroni tri pera strausa Namet chervonij pidbitij sriblom IstoriyaNajdavnisha pechatka vidoma z 1386 roku Ce pechatka Andzheya ta Mikolaya Ptashkovskih hocha na nij ye lishe dva vovki Najdavnishi pismovi dzherela datuyutsya 1512 rokom RodiBorki Bork Borkovichi Borkowicz Borkovski Borkowski Vezemburgi Wezemburg Vilski Wilski Vloshkovski Wloszczkowski Gostinski Gostynski Grizinski Gryzynski Grizimi Gryzima Grizinski Gryzinski Grudzinski Grudzinski Dudzicki Dudicki Dudzicki Lisicki Lisicki Linchi Lincz Malinski Malinski Mendzihodski Miedzychodzki Osecki Osiecki Pashkovski Paszkowski Ptashkovski Ptaszkowski Starzhinski Stazhinski Starzynski Yashkovski Jaszkowski BibliografiyaTadeusz Gajl Herbarz polski od sredniowiecza do XX wieku ponad 4500 herbow szlacheckich 37 tysiecy nazwisk 55 tysiecy rodow L amp L 2007 ISBN 978 83 60597 10 1 Chast 2 Gerbovnika dvoryanskih rodov Carstva Polskogo str 89 Bartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego Krakow 1584 Simon Okolski Orbis Polonus Krakow 1642 T 1 3 Ks Kacper Niesiecki Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W X L Lwow 1728 PrimitkiAlfred Znamierowski Herbarz rodowy Warszawa Swiat Ksiazki 2004 s 106 ISBN 83 7391 166 9