Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Греко-карфагенська війна (280—275 рр. до н. е.) — війна карфагенян з незалежними від них грецькими полісами Сицилії, котра точилась від 280 до 275 років до н. е. та на одному з етапів відволікла епірського царя Пірра від бойових дій проти римлян.
Передумови війни
У 311—306 рр. до н. е. між карфагенянами та сиракузьким тираном Агафоклом точилась важка війна, котра завдала великих втрат обом сторонам, проте не призвела до жодних суттєвих змін у становищі Сицилії (зокрема, Кафраген утримав захоплені ще наприкінці 5 століття до н. е. райони на заході острова з грецькими колоніями Селінунт, та Терми). На початку 280-х років до н. е. Агафокл почав готуватись до нового зіткнення з Карфагеном. Зокрема, він наказав створити флот із 200 трирем, що мало за мету покінчити із пануванням супротивника на морі та створити необхідні умови для завоювання карфагенської держави (під час попередньої війни сиракузький тиран здійснив експедицію до Африки, проте його успіхи на суходолі не призвели до падіння столиці ворога, котра отримувала ресурси з Сицилії та Сардинії). Втім, у 288 р. до н. е. Агафокл помер, а його держава розпалась на окремі фрагменти — у Сиракузах став правити тиран Гікет, владу над Акрагантом (а також Гелою) захопив Фінтій, володарем Тавроменія став Тиндаріон, а у Леонтинах правив Гераклід.
Одразу після смерті Агафокла сиракузяни обрали Гікета (тоді він ще не захопив тиранічну владу) командуючим у війні проти , котрий з армією найманців Агафокла перебував за межами Сиракуз. Певний час Менон уникав боротьби, проте в підсумку отримав підтримку від Карфагену та здобув перевагу над сиракузянами. Останні були вимушені видати карфагенянам 400 заручників та прийняти вигнанців (згодом з кампанськими найманцями вдалось домовитись про їх відправку до рідного регіону, проте на шляху додому вони та почали діяти звідти під назвою мамертинців).
Початок війни
Біля 280 р. до н. е. Гікет (на цей раз вже одноосібний правитель Сиракуз), натхненний своєю перемогою над акрагантським тираном Фінтієм, відкрив бойові дії проти карфагенян, проте зазнав поразки в битві біля річки Терії (Terias) і втратив багато людей.
Невдовзі (не пізніше 278 р. до н. е.) і Гікет і Фінтій загинули за достеменно невідомих нам обставин, а новими тиранами Сиракуз та Акраганту стали Фініон і Сосістрат. Останній, котрий і так мав владу над численними сицилійськими містами, вирішив поширити її на Сиракузи (він міг мати тут підтримку, оскільки , ймовірно, колись очолював олігархічний режим Сиракуз). Йому вдалось захопити західну частину міста, тоді як на острові Ортигія закріпився Фініон. Важкою міжусобною боротьбою у найбільшому місті острова вирішили скористатись карфагеняни, армія яких обложила Сиракузи.
Прибуття Пірра
Ще в 279 р. до н. е. до Пірра, котрий провадив свою італійську кампанію, прибули посланці від сиракузян, акрагантців та леонтинців, які просили допомоги проти Карфагену і тиранів. А після початку облоги Сиракуз до епірця звернулись самі Сосістрат та Фініон, котрих поставила у складне положення карфагенська атака. Пірр, який уявив себе володарем всього острова та планував подальше завоювання африканських земель Карфагену, відгукнувся на заклик і у 278 р. до н. е. рушив до Сицилії.
Карфагеняни спробували перешкодити переправі на острів нового ворога, для чого перш за все увійшли у спілку із мамертинцями, котрі контролювали західний (сицилійський) берег доволі вузької Мессінської протоки, котра відділяє Сицилію від материка. Слідом за цим карфагенська ескадра узяла на борт 500 воїнів (ймовірно, римлян, з якими Карфаген нещодавно уклав дружню угоду) та здійснила рейд на східне узбережжя протоки, до Регію (останній у 278 р. до н. е. , котра повстала проти римлян). Хоча карфагеняни не наважились напасти на саме місто, вони спалили наготовані тут запаси деревини для спорудження кораблів, після чого узялись за патрулювання протоки.
Тим часом Пірр завантажив військо, слонів та спорядження на кораблі і виступив з Таренту. На десяту добу він прибув до міста Локри, розташованого неподалік від південного завершення Калабрії (за півсотні кілометрів на схід від Регію). Тут до нього приєднався загін вороже настроєного до карфагенян тирана Тавроменію Тиндаріона, який узявся посприяти прибуттю Пірра. В підсумку останній не став рухатись до Мессінської протоки, а перетнув море південніше від неї і висадився на Сицилії біля Катани (місто на східному узбережжі, між Тавроменієм та Сиракузами).
Військо Пірра рушило на південь, а паралельно йому по морю йшла ескадра із більш ніж півсотні кораблів. На той час у блокуючому Сиракузи флоті Карфагену залишалось лише 70 суден, оскільки частину сил виділили для виконання інших завдань. Як наслідок, карфагенська ескадра не наважилась стати до битви та відступила, що завершило облогу Сиракуз.
Кампанія 277 р. до н. е.
Увійшовши до Сиракуз, Пірр організував примирення Сосістрата, Фініона та сиракузян. При цьому він узяв під контроль місцеві арсенали, котрі містили різноманітні метальні та облогові машини. Також епірський правитель міг тепер організувати мобілізацію кораблів, які зберігались у місті — всього тут виявилось 120 палубних і 26 безпалубних суден, а також царський дев'ятипалубний корабель, що могло довести флот Пірра до понад двох сотень одиниць.
Зростали і наземні сили Пірра. На його сторону став тирана Леонтин, котрий мав військо із 4 тисяч піхотинців та 500 вершників. Місто Енна, розташоване у внутрішніх районах Сицилії на межі з володіннями Карфагену, колись попросила в карфагенян залогу для захисту від акрагантського тирану — тепер еннійці вигнали її та приєднались до Пірра. Облаштувавши справи у Сиракузах, епірський цар виступив на Акрагант, де прийняв верховну владу над належними Сосістрату трьома десятками сицилійських поселень, а також над армією цього тирана із 8 тисяч піхотинців та 800 вершників.
Узявши під контроль майже всю грецьку частину острова (із великих міст поза його владою залишалась хіба що захоплена мамертинцями Мессена), Пірр виступив із Сиракуз з великим військом у 30 тисяч піхотинців та 1,5 (за Юстином — 2,5) тисячі вершників. Також він мав слонів, облогові машини та велику кількість метальних пристроїв. Спершу Пірр оволодів Гераклеєю Мінойською, де стояла карфагенська залога (ця грецька колонія на південному узбережжі острова західніше від Акраганту вже майже півтора століття як підкорялась Карфагену), після чого захопив населений пункт, який Діодор називає Азони. Слідом за цим владу епірського царя визнало ще одне велике місто південного узбережжя Селінунт (грецька колонія, підкорена карфагенянами у тій же війні, що й Гераклея).
Далі шлях Пірра лежав через населені елімами внутрішні районі західної частини Сицилії, де йому, зокрема, піддались міста Галікія (наразі Салемі) та Сегеста (в сучасному муніципалітеті Калатафімі-Седжеста). Вийшовши до західного завершення острова, епірський воїтель обложив та після важких штурмів здобув Ерикс (тепер Ериче), осаджений великою карфагенською залогою.
Звідси Пірр рушив уздовж північного узбережжя Сицилії на схід, до ще одного елімського міста Яти (наразі Сан-Джузеппе-Ято). Останнє займало дуже вигідну для оборони позицію, проте мешканці самі піддались епірцю. Наступною ціллю для атаки стала одна з найстаріших фінікійських колоній Сицилії Панорм (сучасне Палермо), котра мала надзвичайно зручну гавань. Узявши його штурмом, Пірр також оволодів фортецею Herctae, котра займала відокремлену гору на північній околиці Панорма (зараз відома як Монте-Пелегріно).
Втративши всі міста на північному узбережжі, карфагеняни тепер мали лише один великий опорний пункт на західному завершенні острова — Лілібей (наразі Марсала). Вони запропонували епірському царю укласти мир та обіцяли виплатити велику суму коштів. Пірр був схильний залишити Лілібей Карфагену, проте його радники та представники грецьких міст Сицилії наполягали на оволодінні цим містом, що позбавило б ворога останнього плацдарму на острові. Приставши на їх умовляння, Пірр рушив проти Лілібею восени 277 або на початку 276 р. до н. е., проте після важкої двомісячної облоги мусив відступити.
Відступ Пірра
Хоча Пірр і зазнав невдачі під Лілібеєм, проте він продовжував домінувати на острові. Виступивши проти мамертинців, Пірр спершу винищив тих з них, хто займався збором данини із мешканців сусідніх земель, після чого переміг цих колишніх кампанських найманців у битві та відібрав у них ряд укріплень.
Втім, головною метою епірського царя була підготовка до експедиції в Африку. За прикладом сиракузького тирана Агафокла він хотів завдати удару в серцевину карфагенських володінь замість битв за їх периферійні опорні пункти. Тому Пірр вирішив спорядити великий флот, котрого так не вистачало колись Агафоклу (та й самому епірському воїтелю під час нещодавньої облоги Лілібею). При цьому, маючи багато кораблів, епірський цар відчував нестачу веслувальників, котрих почав набирати із застосуванням насильства та покарань.
Взагалі, якщо спершу Пірр мав схильність догоджати сицилійським грекам, то тепер став вести себе тиранічно та жорстоко. Витрати на утримання розквартированих у містах військ та додаткові податки відштовхували від нього сицилійців. В якийсь момент цар почав підозрювати Фініона та Сосістрата у зрадливих намірах, причому діяв так, що вони зрозуміли це. Настраханий Сосістрат відклався від нього, після чого Фініона вбили за наказом Пірра. Це остаточно відштовхнуло від нього мешканців острова, міста почали переходити на сторону карфагенян або мамертинців, по Сицилії ширились заколоти. Карфагеняни ж не лише підсилювались за рахунок сиракузьких вигнанців, але й здійснили набір найманців із італійських племен.
Тим часом на Апеннінському півострові полишені без допомоги союзники Пірра почали програвати війну римлянам (для протистояння яким епірський цар власне і прибув до Італії) та настирливо кликали його до себе. Пірр, котрий вже бачив нездійсненність своїх сицилійських (а тим більше африканських) планів, використав ці заклики повернутись як гарний привід покинути острів, що й здійснив у 276 р. до н. е. Юстин пише, що перед відплиттям він дав битву карфагенянам та переміг, проте, оскільки одразу після цього покинув Сицилію, здавалось ніби він переможений та втікає.
Зворотній перехід до Італії виявився для Пірра невдалим — в битві в Мессінській протоці він зазнав поразки від карфагенського флоту та втратив більшу частину бойових кораблів. Втім, йому вдалось переправити на Апеннінський півострів своє сухопутне військо. Вже на материку ар'єргард епірського війська атакували мамертинці, котрі заздалегідь переправили через протоку 10 тисяч воїнів. Не наважуючись на відкриту битву, вони нападали на воїнів Пірра у тіснинах та завдали великих втрат, зокрема спромоглися вбити двох слонів. На допомогу ар'єргарду рушив зі своїми тілоохоронцями сам епірський цар, котрий в сутичці з ворожим воїном зміг розрубати його навпіл одним ударом. Мамертинці були відігнані, а Пірр зміг привести до Таренту 20 тисяч піхотинців і 3 тисячі вершників.
Завершення війни
Після відбуття Пірра карфагеняни та сицилійські греки не пізніше як у 275 р. до н. е. замирились.
Акрагант вступив з Карфагеном у дружні відносини, а трохи більш ніж за десятиліття і у військову спілку проти римлян (облога останніми цього міста стала однією з найбільших битв Першої Пунічної війни).
Новий сиракузький тиран Гієрон (котрий також утримував під своєю владою Катану і Тавроменій) первісно віддавав перевагу союзу з римлянами та надіслав їм зерна. Втім, він мав гарні відносини і з карфагенянами, що дало змогу, починаючи з 274 р. до н. е., вступити у важку, але в підсумку успішну боротьбу з мамертинцями.
Джерела
Діодор Сицилійський, «Історична бібліотека»
Плутарх, «Порівняльні життєписи»
Юстин, "Епітома твору Помпея Трога «Філіппова історія»
Примітки
- . www.attalus.org. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
- LacusCurtius • Diodorus Siculus — Book XXII. penelope.uchicago.edu. Процитовано 22 квітня 2020.
- . www.attalus.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
- Niebuhr, Barthold Georg (1849). B.G. Niebuhr's Lectures on Roman History Delivered at the University of Bonn (англ.). A. Fullarton.
- E. Zambon, Tradition and Innovation. Sicily between Hellenism and Rome. www.compitum.fr. Процитовано 22 квітня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . attalus.org. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
- Niebuhr, Barthold Georg (1844). Lectures on the History of Rome from the First Punic War to the Death of Constantine. In a Series of Lectures, Including an Introductory Course on the Sources and Study of Roman History (англ.). Taylor and Walton.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greko karfagenska vijna 280 275 rr do n e vijna karfagenyan z nezalezhnimi vid nih greckimi polisami Siciliyi kotra tochilas vid 280 do 275 rokiv do n e ta na odnomu z etapiv vidvolikla epirskogo carya Pirra vid bojovih dij proti rimlyan Mapa Pivdennoyi Italiyi na yakij zokrema poznacheni zgadani u teksti Tarent Lokri Regij Rhegion Messena Zankle Tavromenij Naxos Katana Leontini Sirakuzi Akragant Gerakleya Minojska SelinuntPeredumovi vijniU 311 306 rr do n e mizh karfagenyanami ta sirakuzkim tiranom Agafoklom tochilas vazhka vijna kotra zavdala velikih vtrat obom storonam prote ne prizvela do zhodnih suttyevih zmin u stanovishi Siciliyi zokrema Kafragen utrimav zahopleni she naprikinci 5 stolittya do n e rajoni na zahodi ostrova z greckimi koloniyami Selinunt ta Termi Na pochatku 280 h rokiv do n e Agafokl pochav gotuvatis do novogo zitknennya z Karfagenom Zokrema vin nakazav stvoriti flot iz 200 trirem sho malo za metu pokinchiti iz panuvannyam suprotivnika na mori ta stvoriti neobhidni umovi dlya zavoyuvannya karfagenskoyi derzhavi pid chas poperednoyi vijni sirakuzkij tiran zdijsniv ekspediciyu do Afriki prote jogo uspihi na suhodoli ne prizveli do padinnya stolici voroga kotra otrimuvala resursi z Siciliyi ta Sardiniyi Vtim u 288 r do n e Agafokl pomer a jogo derzhava rozpalas na okremi fragmenti u Sirakuzah stav praviti tiran Giket vladu nad Akragantom a takozh Geloyu zahopiv Fintij volodarem Tavromeniya stav Tindarion a u Leontinah praviv Geraklid Odrazu pislya smerti Agafokla sirakuzyani obrali Giketa todi vin she ne zahopiv tiranichnu vladu komanduyuchim u vijni proti kotrij z armiyeyu najmanciv Agafokla perebuvav za mezhami Sirakuz Pevnij chas Menon unikav borotbi prote v pidsumku otrimav pidtrimku vid Karfagenu ta zdobuv perevagu nad sirakuzyanami Ostanni buli vimusheni vidati karfagenyanam 400 zaruchnikiv ta prijnyati vignanciv zgodom z kampanskimi najmancyami vdalos domovitis pro yih vidpravku do ridnogo regionu prote na shlyahu dodomu voni ta pochali diyati zvidti pid nazvoyu mamertinciv Pochatok vijniBilya 280 r do n e Giket na cej raz vzhe odnoosibnij pravitel Sirakuz nathnennij svoyeyu peremogoyu nad akragantskim tiranom Fintiyem vidkriv bojovi diyi proti karfagenyan prote zaznav porazki v bitvi bilya richki Teriyi Terias i vtrativ bagato lyudej Nevdovzi ne piznishe 278 r do n e i Giket i Fintij zaginuli za dostemenno nevidomih nam obstavin a novimi tiranami Sirakuz ta Akragantu stali Finion i Sosistrat Ostannij kotrij i tak mav vladu nad chislennimi sicilijskimi mistami virishiv poshiriti yiyi na Sirakuzi vin mig mati tut pidtrimku oskilki jmovirno kolis ocholyuvav oligarhichnij rezhim Sirakuz Jomu vdalos zahopiti zahidnu chastinu mista todi yak na ostrovi Ortigiya zakripivsya Finion Vazhkoyu mizhusobnoyu borotboyu u najbilshomu misti ostrova virishili skoristatis karfagenyani armiya yakih oblozhila Sirakuzi Pributtya PirraPirr Epirskij She v 279 r do n e do Pirra kotrij provadiv svoyu italijsku kampaniyu pribuli poslanci vid sirakuzyan akragantciv ta leontinciv yaki prosili dopomogi proti Karfagenu i tiraniv A pislya pochatku oblogi Sirakuz do epircya zvernulis sami Sosistrat ta Finion kotrih postavila u skladne polozhennya karfagenska ataka Pirr yakij uyaviv sebe volodarem vsogo ostrova ta planuvav podalshe zavoyuvannya afrikanskih zemel Karfagenu vidguknuvsya na zaklik i u 278 r do n e rushiv do Siciliyi Karfagenyani sprobuvali pereshkoditi perepravi na ostriv novogo voroga dlya chogo persh za vse uvijshli u spilku iz mamertincyami kotri kontrolyuvali zahidnij sicilijskij bereg dovoli vuzkoyi Messinskoyi protoki kotra viddilyaye Siciliyu vid materika Slidom za cim karfagenska eskadra uzyala na bort 500 voyiniv jmovirno rimlyan z yakimi Karfagen neshodavno uklav druzhnyu ugodu ta zdijsnila rejd na shidne uzberezhzhya protoki do Regiyu ostannij u 278 r do n e kotra povstala proti rimlyan Hocha karfagenyani ne navazhilis napasti na same misto voni spalili nagotovani tut zapasi derevini dlya sporudzhennya korabliv pislya chogo uzyalis za patrulyuvannya protoki Tim chasom Pirr zavantazhiv vijsko sloniv ta sporyadzhennya na korabli i vistupiv z Tarentu Na desyatu dobu vin pribuv do mista Lokri roztashovanogo nepodalik vid pivdennogo zavershennya Kalabriyi za pivsotni kilometriv na shid vid Regiyu Tut do nogo priyednavsya zagin vorozhe nastroyenogo do karfagenyan tirana Tavromeniyu Tindariona yakij uzyavsya pospriyati pributtyu Pirra V pidsumku ostannij ne stav ruhatis do Messinskoyi protoki a peretnuv more pivdennishe vid neyi i visadivsya na Siciliyi bilya Katani misto na shidnomu uzberezhzhi mizh Tavromeniyem ta Sirakuzami Vijsko Pirra rushilo na pivden a paralelno jomu po moryu jshla eskadra iz bilsh nizh pivsotni korabliv Na toj chas u blokuyuchomu Sirakuzi floti Karfagenu zalishalos lishe 70 suden oskilki chastinu sil vidilili dlya vikonannya inshih zavdan Yak naslidok karfagenska eskadra ne navazhilas stati do bitvi ta vidstupila sho zavershilo oblogu Sirakuz Kampaniya 277 r do n e Mapa Siciliyi na yakij poznacheni zgadani u teksti pri opisi pohoda Pirra na zahid ostrova mista Galikiya Segesta Eriks Eryx ta Yati Iatae Mapa Siciliyi na yakij zokrema poznacheni zgadani u teksti pri opisi pohoda Pirra na zahid ostrova mista Panorm Palermo ta Lillibej Takozh u vnutrishnih rajonah poznachene misto Enna Ena kotre priyednalos do epirskogo carya she do jogo zahidnogo pohodu Uvijshovshi do Sirakuz Pirr organizuvav primirennya Sosistrata Finiona ta sirakuzyan Pri comu vin uzyav pid kontrol miscevi arsenali kotri mistili riznomanitni metalni ta oblogovi mashini Takozh epirskij pravitel mig teper organizuvati mobilizaciyu korabliv yaki zberigalis u misti vsogo tut viyavilos 120 palubnih i 26 bezpalubnih suden a takozh carskij dev yatipalubnij korabel sho moglo dovesti flot Pirra do ponad dvoh soten odinic Zrostali i nazemni sili Pirra Na jogo storonu stav tirana Leontin kotrij mav vijsko iz 4 tisyach pihotinciv ta 500 vershnikiv Misto Enna roztashovane u vnutrishnih rajonah Siciliyi na mezhi z volodinnyami Karfagenu kolis poprosila v karfagenyan zalogu dlya zahistu vid akragantskogo tiranu teper ennijci vignali yiyi ta priyednalis do Pirra Oblashtuvavshi spravi u Sirakuzah epirskij car vistupiv na Akragant de prijnyav verhovnu vladu nad nalezhnimi Sosistratu troma desyatkami sicilijskih poselen a takozh nad armiyeyu cogo tirana iz 8 tisyach pihotinciv ta 800 vershnikiv Uzyavshi pid kontrol majzhe vsyu grecku chastinu ostrova iz velikih mist poza jogo vladoyu zalishalas hiba sho zahoplena mamertincyami Messena Pirr vistupiv iz Sirakuz z velikim vijskom u 30 tisyach pihotinciv ta 1 5 za Yustinom 2 5 tisyachi vershnikiv Takozh vin mav sloniv oblogovi mashini ta veliku kilkist metalnih pristroyiv Spershu Pirr ovolodiv Gerakleyeyu Minojskoyu de stoyala karfagenska zaloga cya grecka koloniya na pivdennomu uzberezhzhi ostrova zahidnishe vid Akragantu vzhe majzhe pivtora stolittya yak pidkoryalas Karfagenu pislya chogo zahopiv naselenij punkt yakij Diodor nazivaye Azoni Slidom za cim vladu epirskogo carya viznalo she odne velike misto pivdennogo uzberezhzhya Selinunt grecka koloniya pidkorena karfagenyanami u tij zhe vijni sho j Gerakleya Dali shlyah Pirra lezhav cherez naseleni elimami vnutrishni rajoni zahidnoyi chastini Siciliyi de jomu zokrema piddalis mista Galikiya narazi Salemi ta Segesta v suchasnomu municipaliteti Kalatafimi Sedzhesta Vijshovshi do zahidnogo zavershennya ostrova epirskij voyitel oblozhiv ta pislya vazhkih shturmiv zdobuv Eriks teper Eriche osadzhenij velikoyu karfagenskoyu zalogoyu Zvidsi Pirr rushiv uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Siciliyi na shid do she odnogo elimskogo mista Yati narazi San Dzhuzeppe Yato Ostannye zajmalo duzhe vigidnu dlya oboroni poziciyu prote meshkanci sami piddalis epircyu Nastupnoyu cillyu dlya ataki stala odna z najstarishih finikijskih kolonij Siciliyi Panorm suchasne Palermo kotra mala nadzvichajno zruchnu gavan Uzyavshi jogo shturmom Pirr takozh ovolodiv forteceyu Herctae kotra zajmala vidokremlenu goru na pivnichnij okolici Panorma zaraz vidoma yak Monte Pelegrino Vtrativshi vsi mista na pivnichnomu uzberezhzhi karfagenyani teper mali lishe odin velikij opornij punkt na zahidnomu zavershenni ostrova Lilibej narazi Marsala Voni zaproponuvali epirskomu caryu uklasti mir ta obicyali viplatiti veliku sumu koshtiv Pirr buv shilnij zalishiti Lilibej Karfagenu prote jogo radniki ta predstavniki greckih mist Siciliyi napolyagali na ovolodinni cim mistom sho pozbavilo b voroga ostannogo placdarmu na ostrovi Pristavshi na yih umovlyannya Pirr rushiv proti Lilibeyu voseni 277 abo na pochatku 276 r do n e prote pislya vazhkoyi dvomisyachnoyi oblogi musiv vidstupiti Vidstup PirraHocha Pirr i zaznav nevdachi pid Lilibeyem prote vin prodovzhuvav dominuvati na ostrovi Vistupivshi proti mamertinciv Pirr spershu vinishiv tih z nih hto zajmavsya zborom danini iz meshkanciv susidnih zemel pislya chogo peremig cih kolishnih kampanskih najmanciv u bitvi ta vidibrav u nih ryad ukriplen Vtim golovnoyu metoyu epirskogo carya bula pidgotovka do ekspediciyi v Afriku Za prikladom sirakuzkogo tirana Agafokla vin hotiv zavdati udaru v sercevinu karfagenskih volodin zamist bitv za yih periferijni oporni punkti Tomu Pirr virishiv sporyaditi velikij flot kotrogo tak ne vistachalo kolis Agafoklu ta j samomu epirskomu voyitelyu pid chas neshodavnoyi oblogi Lilibeyu Pri comu mayuchi bagato korabliv epirskij car vidchuvav nestachu vesluvalnikiv kotrih pochav nabirati iz zastosuvannyam nasilstva ta pokaran Vzagali yaksho spershu Pirr mav shilnist dogodzhati sicilijskim grekam to teper stav vesti sebe tiranichno ta zhorstoko Vitrati na utrimannya rozkvartirovanih u mistah vijsk ta dodatkovi podatki vidshtovhuvali vid nogo sicilijciv V yakijs moment car pochav pidozryuvati Finiona ta Sosistrata u zradlivih namirah prichomu diyav tak sho voni zrozumili ce Nastrahanij Sosistrat vidklavsya vid nogo pislya chogo Finiona vbili za nakazom Pirra Ce ostatochno vidshtovhnulo vid nogo meshkanciv ostrova mista pochali perehoditi na storonu karfagenyan abo mamertinciv po Siciliyi shirilis zakoloti Karfagenyani zh ne lishe pidsilyuvalis za rahunok sirakuzkih vignanciv ale j zdijsnili nabir najmanciv iz italijskih plemen Tim chasom na Apenninskomu pivostrovi polisheni bez dopomogi soyuzniki Pirra pochali progravati vijnu rimlyanam dlya protistoyannya yakim epirskij car vlasne i pribuv do Italiyi ta nastirlivo klikali jogo do sebe Pirr kotrij vzhe bachiv nezdijsnennist svoyih sicilijskih a tim bilshe afrikanskih planiv vikoristav ci zakliki povernutis yak garnij privid pokinuti ostriv sho j zdijsniv u 276 r do n e Yustin pishe sho pered vidplittyam vin dav bitvu karfagenyanam ta peremig prote oskilki odrazu pislya cogo pokinuv Siciliyu zdavalos nibi vin peremozhenij ta vtikaye Zvorotnij perehid do Italiyi viyavivsya dlya Pirra nevdalim v bitvi v Messinskij protoci vin zaznav porazki vid karfagenskogo flotu ta vtrativ bilshu chastinu bojovih korabliv Vtim jomu vdalos perepraviti na Apenninskij pivostriv svoye suhoputne vijsko Vzhe na materiku ar yergard epirskogo vijska atakuvali mamertinci kotri zazdalegid perepravili cherez protoku 10 tisyach voyiniv Ne navazhuyuchis na vidkritu bitvu voni napadali na voyiniv Pirra u tisninah ta zavdali velikih vtrat zokrema spromoglisya vbiti dvoh sloniv Na dopomogu ar yergardu rushiv zi svoyimi tiloohoroncyami sam epirskij car kotrij v sutichci z vorozhim voyinom zmig rozrubati jogo navpil odnim udarom Mamertinci buli vidignani a Pirr zmig privesti do Tarentu 20 tisyach pihotinciv i 3 tisyachi vershnikiv Zavershennya vijniGiyeron II kotrij stav pravitelem Sirakuz pislya vidbuttya Pirra Pislya vidbuttya Pirra karfagenyani ta sicilijski greki ne piznishe yak u 275 r do n e zamirilis Akragant vstupiv z Karfagenom u druzhni vidnosini a trohi bilsh nizh za desyatilittya i u vijskovu spilku proti rimlyan obloga ostannimi cogo mista stala odniyeyu z najbilshih bitv Pershoyi Punichnoyi vijni Novij sirakuzkij tiran Giyeron kotrij takozh utrimuvav pid svoyeyu vladoyu Katanu i Tavromenij pervisno viddavav perevagu soyuzu z rimlyanami ta nadislav yim zerna Vtim vin mav garni vidnosini i z karfagenyanami sho dalo zmogu pochinayuchi z 274 r do n e vstupiti u vazhku ale v pidsumku uspishnu borotbu z mamertincyami DzherelaDiodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Yustin Epitoma tvoru Pompeya Troga Filippova istoriya Appian Rimska istoriya Dion Kassij Rimska istoriya Primitki www attalus org Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 22 kvitnya 2020 LacusCurtius Diodorus Siculus Book XXII penelope uchicago edu Procitovano 22 kvitnya 2020 www attalus org Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 22 kvitnya 2020 Niebuhr Barthold Georg 1849 B G Niebuhr s Lectures on Roman History Delivered at the University of Bonn angl A Fullarton E Zambon Tradition and Innovation Sicily between Hellenism and Rome www compitum fr Procitovano 22 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya attalus org Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 22 kvitnya 2020 Niebuhr Barthold Georg 1844 Lectures on the History of Rome from the First Punic War to the Death of Constantine In a Series of Lectures Including an Introductory Course on the Sources and Study of Roman History angl Taylor and Walton