Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грегоріо Аллегрі (італ. Gregorio Allegri; 1582 — 17 лютого 1652) — італійський композитор і священник, представник римської композиторської школи.
| Грегоріо Аллегрі | |
|---|---|
| італ. Gregorio Allegri | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1582[1][2][…] |
| Місце народження | Рим, Папська держава[3] |
| Дата смерті | 17 лютого 1652[1][3][…] |
| Місце смерті | Рим, Папська держава[3] |
| Громадянство | Папська держава |
| Віросповідання | католицька церква |
| Професії | композитор, священник, Кантор, співак |
| Вчителі | Джованні Бернардіно Наніно |
| Співацький голос | тенор[3] |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Римі. Вивчав музику під орудою Джованні Марії Наніно, близького друга Джованні П'єрлуїджі да Палестріни та його брата Джованні Бернардіно Наніно. По закінченні отримав місце у соборі італійського міста Фермо. Тут він склав велику кількість церковних співів та іншої священної музики, яка була позитивно відзначена римським папою Урбаном VIII, сам же композитор був призначений керівником хору Сікстинської капели в Римі. На цьому місці він прослужив з грудня 1629 року до самої смерті.
Серед музичних творів Алегрі виділяються два великих цикли концертів для п'яти голосів, виданих 1618 і 1619 роках, два цикли церковних співів для шести голосів, виданих у 1621 році, п'ять мес і численні інші церковні твори, багато з яких так і не були видані за його життя. Велика частина виданої музики Алегрі написана радше в стилі раннього Бароко, ніж Ренесанс, а особливо інструментальна музика. Однак, його робота для Сікстинської Капели веде свій початок від стилю Палестрини епохи пізнього Ренесанса.
«Miserere»
Найвідомішим твором Грегоріо Аллегрі вважається його «Miserere» на текст псалма 50. Твір написано для 2 хорових складів з п'яти і чотирьох голосів. Один з хорів співає в середньовічному стилі співу Фобурдон, заснованому на григоріанському хоралі. Другий хор співає схожий Фобурдон з існуючими раніше розробками та використанням каденцій. «Miserere» виконувався щорічно протягом багатьох років під час Страсного тижня в Сикстинській капелі. Часте вживання домінантового септакорду і його акцент на багатохорових методах робить новаторським твором «Miserere», яке виходить за рамки загальноприйнятої музичної практики того часу («prima pratica»).
Довгий час партитура твору була «засекречена» і недоступна для широкої публіки, оскільки Ватикан, зберігач єдиною копії рукопису, бажав зберегти секрет шедевра в таємниці, і заборонив копіювання «Miserere» під загрозою відлучення від Церкви. До партитури мали доступ тільки музиканти, що виконували його один раз на рік в Сикстинській Капелі. Доступ до твору широка публіка отримала завдяки юному Вольфгангу Амадею Моцарту, який відвідав з батьком Ватикан 1770 року. 14-річний Моцарт, який почув виконання «Miserere», запам'ятав його цілком на слух і точно записав з пам'яті, таким чином створивши першу нелегальну копію. Варіант, записаний Моцартом, не зберігся.
1771 року ноти «Miserere» були видані в Англії відомим мандрівником та істориком музики доктором Берні.
Оригінальний, ватиканський рукопис був виданий значно пізніше у Лейпцигу видавництвом «».
Посилання
- Аллегри, Грегорио [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890—1907.
- A Biography and detailed essay on his «Miserere mei» [ 14 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Brief biography of Gregorio Allegri [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] on ClassicalNet [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Article on Gregorio Allegri's Misere [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.] on ClassicalNet [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Вільні ноти авторства Грегоріо Аллегрі на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116286857 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 66. —
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Allegri Gregorio Allegri ital Gregorio Allegri 1582 17 lyutogo 1652 italijskij kompozitor i svyashennik predstavnik rimskoyi kompozitorskoyi shkoli Gregorio Allegriital Gregorio AllegriOsnovna informaciyaData narodzhennya 1582 1 2 Misce narodzhennya Rim Papska derzhava 3 Data smerti 17 lyutogo 1652 1652 02 17 1 3 Misce smerti Rim Papska derzhava 3 Gromadyanstvo Papska derzhavaVirospovidannya katolicka cerkvaProfesiyi kompozitor svyashennik Kantor spivakVchiteli Dzhovanni Bernardino NaninoSpivackij golos tenor 3 Instrumenti vokal d Zhanri klasichna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Rimi Vivchav muziku pid orudoyu Dzhovanni Mariyi Nanino blizkogo druga Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrini ta jogo brata Dzhovanni Bernardino Nanino Po zakinchenni otrimav misce u sobori italijskogo mista Fermo Tut vin sklav veliku kilkist cerkovnih spiviv ta inshoyi svyashennoyi muziki yaka bula pozitivno vidznachena rimskim papoyu Urbanom VIII sam zhe kompozitor buv priznachenij kerivnikom horu Sikstinskoyi kapeli v Rimi Na comu misci vin prosluzhiv z grudnya 1629 roku do samoyi smerti Sered muzichnih tvoriv Alegri vidilyayutsya dva velikih cikli koncertiv dlya p yati golosiv vidanih 1618 i 1619 rokah dva cikli cerkovnih spiviv dlya shesti golosiv vidanih u 1621 roci p yat mes i chislenni inshi cerkovni tvori bagato z yakih tak i ne buli vidani za jogo zhittya Velika chastina vidanoyi muziki Alegri napisana radshe v stili rannogo Baroko nizh Renesans a osoblivo instrumentalna muzika Odnak jogo robota dlya Sikstinskoyi Kapeli vede svij pochatok vid stilyu Palestrini epohi piznogo Renesansa Miserere Dokladnishe Miserere Allegri Najvidomishim tvorom Gregorio Allegri vvazhayetsya jogo Miserere na tekst psalma 50 Tvir napisano dlya 2 horovih skladiv z p yati i chotiroh golosiv Odin z horiv spivaye v serednovichnomu stili spivu Foburdon zasnovanomu na grigorianskomu horali Drugij hor spivaye shozhij Foburdon z isnuyuchimi ranishe rozrobkami ta vikoristannyam kadencij Miserere vikonuvavsya shorichno protyagom bagatoh rokiv pid chas Strasnogo tizhnya v Sikstinskij kapeli Chaste vzhivannya dominantovogo septakordu i jogo akcent na bagatohorovih metodah robit novatorskim tvorom Miserere yake vihodit za ramki zagalnoprijnyatoyi muzichnoyi praktiki togo chasu prima pratica Dovgij chas partitura tvoru bula zasekrechena i nedostupna dlya shirokoyi publiki oskilki Vatikan zberigach yedinoyu kopiyi rukopisu bazhav zberegti sekret shedevra v tayemnici i zaboroniv kopiyuvannya Miserere pid zagrozoyu vidluchennya vid Cerkvi Do partituri mali dostup tilki muzikanti sho vikonuvali jogo odin raz na rik v Sikstinskij Kapeli Dostup do tvoru shiroka publika otrimala zavdyaki yunomu Volfgangu Amadeyu Mocartu yakij vidvidav z batkom Vatikan 1770 roku 14 richnij Mocart yakij pochuv vikonannya Miserere zapam yatav jogo cilkom na sluh i tochno zapisav z pam yati takim chinom stvorivshi pershu nelegalnu kopiyu Variant zapisanij Mocartom ne zberigsya 1771 roku noti Miserere buli vidani v Angliyi vidomim mandrivnikom ta istorikom muziki doktorom Berni Originalnij vatikanskij rukopis buv vidanij znachno piznishe u Lejpcigu vidavnictvom Breitkopf amp Hartel PosilannyaAllegri Gregorio Arhivovano 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 A Biography and detailed essay on his Miserere mei 14 serpnya 2007 u Wayback Machine Brief biography of Gregorio Allegri 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine on ClassicalNet 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Article on Gregorio Allegri s Misere 9 travnya 2008 u Wayback Machine on ClassicalNet 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Vilni noti avtorstva Gregorio Allegri na sajti International Music Score Library Project IMSLP PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116286857 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 66 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 SNAC 2010 d Track Q29861311