Граф Нортгемптон англ Earl of Northampton один з дворянських титулів середньовічної Англії який зберігся досі З 1812 р ц

Граф Нортгемптон (англ. Earl of Northampton) — один з дворянських титулів середньовічної Англії, який зберігся досі. З 1812 р. цей титул носять .

Історія титулу

В англосаксонський період Нортгемптоншир мав тісний зв'язок із Північною Англією та зазвичай підпорядковувався . Після нормандського завоювання графом Нортумбрії, Нортгемптонширу, Хантінгдонширу, Бедфордширу та, схоже, Кембриджширу став Вальтеоф, єдиний англосксонський ерл, що зберіг свої володіння та вплив і при королях Нормандської династії. У 1075 р. Вальтеоф став одним з організаторів заколоту трьох графів, який був жорстоко придушений Вільгельмом Завойовником. Титули та володіння Вальтеофа були конфісковані. Але біля 1090 р. його дочка була видана заміж за ангонормандського аристократа , що стало підставою для передачі значної частини середньоанглійських володінь Вальтеофа з титулом графа Хантінгдона і Нортгемптона Симону та Матильді. Симон де Санліс помер у 1109 р. Через короткий час після цього Матильда вийшла заміж за майбутнього короля Шотландії Давида І. Після смерті Матильди у 1130 р. її володіння перейшли до сина від другого шлюбу , а нащадки Симона де санліса були відсторонені від спадку. Це призвело до довготривалого конфлікту між шотландськими монархами та родом де Санліс за багаті середньоанглійські володіння. Представники шотландської лінії носили титул графа Хантігдона, тоді як нащадки Симона де Санліса носили титул графів Нортгемптон, хоча земельні володіння, що відносились до цих титулів були ті ж самі. Фактичне володіння землями залежало від політичної кон'юнктури в Англії: коли англійські монархи були зацікавлені у мирних відносинах із Шотландією, вони визнавали претензії шотландських претендентів, коли ж планувалась війна — володіння конфіскувались та передавались Санлісам. Так у 1140 р. король Стефан Блуаський затвердив за титул графа Нортгемтона і Хантінгдона та повернув йому землі матері. Але вже у 1157 р. новий король Генріх ІІ передав їх шотландському королю Малкольму IV. Лише у 1174 р. вдалося домогтися повернення собі земель, але з його смертю у 1184 р. дім де Санліс перервався і спірні території перейшли до шотландської лінії.
У 1337 р. сталась третя креація титулу графа Нортгемптона. Ним став , один з молодших синів , 4-го графа Херефорду, видатного полководця та політичного діяча XIV століття. Але зі смертю Вільяма Гемфрі у 1373 р. чоловіча лінія роду Богунів перестала існувати. Дочка останнього графа Марія де Богун біля 1380 р. вийшла заміж за Генріха Болінгброка, що стало підставою для надання йому у 1387 р. титулу графа Нортгемптона. Коли у 1399 р. Генріх Болінгброк захопив престол Англії і був коронований королем, як Генріх IV, титул графині Нортгемптон був наданий Анні Глостерській, племінниці Марії де Богун і дочці , молодшого сина Едуарда ІІІ. З її у 1438 р. титул перестав використовуватись.
Його відновлення пов'язане з масовою роздачею титулів британським дворянам на початку правління Якова І Стюарта. У 1604 р. графом Нортгемптон став , молодший син аристократа і поета . Він помер у 1614 р., не залишивши спадкоємців. Титул графа Нортгемтона у 1618 був наданий , лорду-президенту Уельських марок. Його нащадки продовжують носити цей титул досі.

Граф Нортгемптон, перша креація (1065/72)

Вальтеоф (1065—1076)

Граф Нортгемптон, друга креація (1080/90)

Граф Нортгемптон, третя креація (1337)

Граф Нортгемптон, четверта креація (1604)

Генрі Говард (1604—1614)

Граф Нортгемптон, п'ята креація (1618)

(пом. у 1630)
(1601—1643)
(1622—1681)
(1664—1727)
(1687—1754)
(1692—1758)
()
()
(), з 1812 р. маркіз.

В подальшом титул графа Нортгемптона, як другий, використовують .

Посилання

The Complete Peerage [ 14 квітня 2003 у Wayback Machine.]