Іван Михайлович Гранчак | |
---|---|
Народився | 7 жовтня 1927 Нове Давидково |
Помер | 13 січня 2000 (72 роки) Ужгород |
Країна | Україна |
Діяльність | історик, викладач університету, декан |
Alma mater | Ужгородський державний університет |
Галузь | історія |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Нагороди |
Іван Михайлович Гранчак (7 жовтня 1927, Нове Давидково — 13 січня 2000, Ужгород) — український історик і громадський діяч, дослідник новітньої історії Чехословаччини та Угорщини, а також історії Закарпаття, доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної слов'янської академії наук (з 1998 року), заслужений працівник освіти України.
Біографія
Народився 7 жовтня 1927 року в селі Новому Давидковому (тепер Мукачівського району Закарпатської області України) в селянській родині. У 1934 році почав навчатися в рідному селі. У 1943 році з відзнакою закінчив Мукачівську школу. Подальше навчання продовжив у Мукачівській учительській семінарії, яку закінчив у 1947 році. У 1952 році з відзнакою закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету. У 1952–1955 роках — аспірант Інституту історії АН УРСР. 1955 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба трудящих Чехословаччини проти капіталістичного гніту у період світової економічної кризи 1929–1933 рр.».
У 1955–1959 роках — старший викладач, у 1959–1961 роках — доцент, у 1961–1969 роках — завідувач кафедри загальної історії Ужгородського державного університету. У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему: «Робітничий клас Угорщини і його боротьба проти білого терору та фашистського режиму в другій половині 1919–1925 рр.». Професор з 1969 року. Одночасно 1969–1970 роках — завідувач відділу історії європейських соціалістичних країн Інституту історії України АН УРСР (Ужгород). З 1971 року — знову завідувач кафедри загальної історії, одночасно у 1980–1981 роках — декан історичного факультету, а у 1981–1985 роках — проректор з навчальної роботи Ужгородського державного університету. З 1996 року — завідувач кафедри історії й суспільних дисциплін Ужгородського інституту інформатики, економіки та права, а також директор Закарпатського регіонального центру соціально-економісних і гуманітарних досліджень НАН України.
У 1997 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Наукова діяльність
Автор понад 500 наукових, науково-методичних, науково-популярних та публіцистичних праць. Серед них:
- Осередок освіти, науки, культури: Ужгородському державному університету — 50 років. — Ужгород, 1995 (у співавторстві);
- Закарпаття в сім'ї народів СРСР: До 40-річчя возз'єднання Закарпаття з УРСР. — Київ, 1985;
- Чехословакия в социалистическом содружестве. — Київ, 1984 (у співавторстві);
- Город над Ужем: Исторический очерк. — Ужгород, 1984 (у співавторстві);
- Робітництва горде ім'я. — Ужгород, 1976 (у співавторстві);
- Бела Кун — выдающийся деятель венгерского и международного революционного движения. — Москва, 1975 (у співавторстві);
- Місто над Ужем: Історичний нарис. — Ужгород, 1973 (у співавторстві);
- Шляхом до щастя: Нариси історії Закарпаття. — Ужгород, 1973 (у співавторстві);
- История Венгрии. — Москва, 1972. — Том ІІ (у співавторстві);
- Робітничий рух Угорщини. 1919–1925. — Львів, 1968;
- Очерки новой и новейшей истории Венгрии. — Москва, 1963 (у співавторстві);
- Олекса Борканюк — полум'яний борець за визволення трудящих Закарпаття. — Київ, 1956;
- Нариси історії Закарпаття. Томи І-ІІ — Ужгород, 1993–1995 (у співавторстві);
Співавтор підручника «Історія південних і західних слов'ян» (Київ, 1966, 1987) та методичних посібників для вузів.
Створив в Ужгородському державному університеті школу дослідників новітньої історії Чехословаччини й Угорщини. Під його керівництвом написано і захищено більш як 20 кандидатських і докторських дисертацій. Розробив (у співавторстві) комплексну систему управління якістю підготовки спеціалістів у вузі.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
Література
- Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 2: У 2 частинах — Частина 1. — К.иїв, Львів, 2003.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
- Професор Іван Гранчак: (До 70-річчя від дня народження): Збірка статей та бібліографія. — Ужгород, 1997.
- Гранчак Иван Михайлович // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический справочник / Академия наук СССР; Ответственный редактор В. А. Дяков. — Москва: Наука, 1981. — С.65.
- Радянська енциклопедія історії України. — Том 1. — Київ, 1969.
- Маркович І. М. Захист докторської дисертації І. М. Гранчаком // УІЖ. — 1968. — № 2.
Джерела
- Інститут історії України НАН України[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Posada Ivan Mihajlovich GranchakNarodivsya7 zhovtnya 1927 1927 10 07 Nove DavidkovoPomer13 sichnya 2000 2000 01 13 72 roki UzhgorodKrayina UkrayinaDiyalnististorik vikladach universitetu dekanAlma materUzhgorodskij derzhavnij universitetGaluzistoriyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNagorodiOrden Za zaslugi III stupenya Ivan Mihajlovich Granchak 7 zhovtnya 1927 Nove Davidkovo 13 sichnya 2000 Uzhgorod ukrayinskij istorik i gromadskij diyach doslidnik novitnoyi istoriyi Chehoslovachchini ta Ugorshini a takozh istoriyi Zakarpattya doktor istorichnih nauk profesor akademik Mizhnarodnoyi slov yanskoyi akademiyi nauk z 1998 roku zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini BiografiyaNarodivsya 7 zhovtnya 1927 roku v seli Novomu Davidkovomu teper Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini v selyanskij rodini U 1934 roci pochav navchatisya v ridnomu seli U 1943 roci z vidznakoyu zakinchiv Mukachivsku shkolu Podalshe navchannya prodovzhiv u Mukachivskij uchitelskij seminariyi yaku zakinchiv u 1947 roci U 1952 roci z vidznakoyu zakinchiv istorichnij fakultet Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu U 1952 1955 rokah aspirant Institutu istoriyi AN URSR 1955 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Borotba trudyashih Chehoslovachchini proti kapitalistichnogo gnitu u period svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1933 rr U 1955 1959 rokah starshij vikladach u 1959 1961 rokah docent u 1961 1969 rokah zaviduvach kafedri zagalnoyi istoriyi Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu U 1967 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Robitnichij klas Ugorshini i jogo borotba proti bilogo teroru ta fashistskogo rezhimu v drugij polovini 1919 1925 rr Profesor z 1969 roku Odnochasno 1969 1970 rokah zaviduvach viddilu istoriyi yevropejskih socialistichnih krayin Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR Uzhgorod Z 1971 roku znovu zaviduvach kafedri zagalnoyi istoriyi odnochasno u 1980 1981 rokah dekan istorichnogo fakultetu a u 1981 1985 rokah prorektor z navchalnoyi roboti Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Z 1996 roku zaviduvach kafedri istoriyi j suspilnih disciplin Uzhgorodskogo institutu informatiki ekonomiki ta prava a takozh direktor Zakarpatskogo regionalnogo centru socialno ekonomisnih i gumanitarnih doslidzhen NAN Ukrayini U 1997 roci nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya Pomer v Uzhgorodi 13 sichnya 2000 roku Naukova diyalnistAvtor ponad 500 naukovih naukovo metodichnih naukovo populyarnih ta publicistichnih prac Sered nih Oseredok osviti nauki kulturi Uzhgorodskomu derzhavnomu universitetu 50 rokiv Uzhgorod 1995 u spivavtorstvi Zakarpattya v sim yi narodiv SRSR Do 40 richchya vozz yednannya Zakarpattya z URSR Kiyiv 1985 Chehoslovakiya v socialisticheskom sodruzhestve Kiyiv 1984 u spivavtorstvi Gorod nad Uzhem Istoricheskij ocherk Uzhgorod 1984 u spivavtorstvi Robitnictva gorde im ya Uzhgorod 1976 u spivavtorstvi Bela Kun vydayushijsya deyatel vengerskogo i mezhdunarodnogo revolyucionnogo dvizheniya Moskva 1975 u spivavtorstvi Misto nad Uzhem Istorichnij naris Uzhgorod 1973 u spivavtorstvi Shlyahom do shastya Narisi istoriyi Zakarpattya Uzhgorod 1973 u spivavtorstvi Istoriya Vengrii Moskva 1972 Tom II u spivavtorstvi Robitnichij ruh Ugorshini 1919 1925 Lviv 1968 Ocherki novoj i novejshej istorii Vengrii Moskva 1963 u spivavtorstvi Oleksa Borkanyuk polum yanij borec za vizvolennya trudyashih Zakarpattya Kiyiv 1956 Narisi istoriyi Zakarpattya Tomi I II Uzhgorod 1993 1995 u spivavtorstvi Spivavtor pidruchnika Istoriya pivdennih i zahidnih slov yan Kiyiv 1966 1987 ta metodichnih posibnikiv dlya vuziv Stvoriv v Uzhgorodskomu derzhavnomu universiteti shkolu doslidnikiv novitnoyi istoriyi Chehoslovachchini j Ugorshini Pid jogo kerivnictvom napisano i zahisheno bilsh yak 20 kandidatskih i doktorskih disertacij Rozrobiv u spivavtorstvi kompleksnu sistemu upravlinnya yakistyu pidgotovki specialistiv u vuzi Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 LiteraturaUkrayinski istoriki XX stolittya Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vipusk 2 U 2 chastinah Chastina 1 K iyiv Lviv 2003 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vipusk 1 Kiyiv 1998 Profesor Ivan Granchak Do 70 richchya vid dnya narodzhennya Zbirka statej ta bibliografiya Uzhgorod 1997 Granchak Ivan Mihajlovich Istoriki slavisty SSSR Biobibliograficheskij spravochnik Akademiya nauk SSSR Otvetstvennyj redaktor V A Dyakov Moskva Nauka 1981 S 65 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Tom 1 Kiyiv 1969 Markovich I M Zahist doktorskoyi disertaciyi I M Granchakom UIZh 1968 2 DzherelaInstitut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019