Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катери́на Гео́ргіївна Гра́дова (рос. Екатерина Георгиевна Градова; 6 жовтня 1946—22 лютого 2021, Москва) — радянська і російська актриса театру та кіно.
| Катерина Георгіївна Градова | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Екатерина Георгиевна Градова | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Екатерина Георгиевна Градова | |||
| Народилася | 6 жовтня 1946 Москва, СРСР | |||
| Померла | 22 лютого 2021 (74 роки) Москва, Росія | |||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
| Національність | росіянка | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка театру та кіно | |||
| Alma mater | Московський державний лінгвістичний університет, Школа-студія МХАТ і d | |||
| Роки діяльності | 1969—1992 | |||
| Чоловік | Миронов Андрій Олександрович | |||
| Діти | Миронова Марія Андріївна | |||
| Батьки | Градов Георгій Олександрович Градова Раїса Іванівна | |||
| IMDb | nm0333569 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
| | ||||
Життєпис
Народилася 6 жовтня 1946 року у Москві, в родині професора архітектури Георгія Олександровича Градова (1911—1984) і акторки театру імені Гоголя Раїси Іванівни Градової (1923—2011). Про своє дитинство акторка згадувала таке:
«Виховували мене дуже суворо. Тато не любив жіночих примх. Я працювала увесь день, з 4-х років — німецька мова, з 7-ми років — ще англійська мова, фортепіано і уроки малюнка. Найулюбленішим моїм заняттям було диригування. З 5-ти років я ставала у татове червоне дерев'яне крісло і диригувала годинами, обливаючись сльозами. Це була музика Бетховена, Моцарта, Чайковського...»
Навчалася в Московському інституті іноземних мов, у Школі-студії МХАТ (керівник курсу — Василь Марков). Найперше глядацьке визнання прийшло до актриси у 1969 році, коли вона, ще студентка 4-го курсу Школи-студії МХАТ, зіграла головну роль О. М. Негіної у виставі «Таланти і шанувальники» Московського академічного театру імені Маяковського. Згодом служила в Московському академічному театрі сатири, де була задіяна у низці вистав.
Широка популярність до акторки прийшла в 1973 році після виходу на екрани телевізійного фільму «Сімнадцять миттєвостей весни», у якому вона зіграла роль радистки Кет. У 1979 році на екрани вийшов ще один телевізійний фільм — «Місце зустрічі змінити не можна», у якому вона виконала роль Світлани Петрівни Волокушиної, спільниці Ручечника.
На початку 1990-х років акторка через хворобу зникла з екранів. Після одужання звернулася до релігії і присвятила себе служінню людям: створила благодійний фонд «Набуття» і стала допомагати сиротам і одиноким людям похилого віку. Закінчивши курс у Свято-Тихонівському богословському інституті, почала викладати в гімназії основи духовної моральності і «Живе Слово» — вивчення словесності на основі Біблії.
Померла 22 лютого 2021 року у Москві.
Ролі в театрі
- 1970 — «У часу в полоні» — дружина Всеволода;
- 1970 — «Інтервенція» — Жанна Барб'є;
- 1971 — «Балаганчик дона Крістобаля» — Росіта;
- 1972 — «Пігулку під язик» — Світлана;
- 1973 — «Дивак-людина» — Марія;
- 1973 — «Маленькі комедії великого будинку» — Вона;
- 1973 — «Пеппі Довгапанчоха» — Фрекен Розенблюм;
- 1974 — «Клоп» — кореспондент;
- 1974 — «Нам — 50!»;
- 1974 — «Ляпас» — Соня Захарова;
- 1975 — «Піна» — Вікторина;
- 1975 — «Ремонт» — Заліська;
- 1978 — «Пігулку під язик» — Світлана;
- 1979 — «Феномени» — Ларичева;
- 1980 — «Гніздо глухаря» — Іскра;
- 1980 — «Дивак» — Ніхаль;
- 1981 — «Скажені гроші» — Лідія Чебоксарова;
- 1987 — «Останні» — пані Соколова.
Фільмографія
- 1967 — Осінні весілля — Марина
- 1971 — Собака Баскервілів (фільм-вистава) — Беріл Степлтон
- 1971 — Жіночий монастир (фільм-вистава)
- 1971 — Таланти і прихильники (телевистава) — Олександра Негіна
- 1973 — Сімнадцать миттевостей весни — Катя Козлова (Кетрін Кін)
- 1974 — Маленькі комедії великого будинку (телевистава) — Закохана
- 1976 — Народження — Ксенія
- 1978 — Чао! (телевистава)
- 1978 — Пігулку під язик (телевистава) — Світлана
- 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Світлана Петрівна Волокушина
- 1987 — Гніздо глухаря (телевистава) — Іскра.
Нагороди
- Орден Дружби народів (28.06.1982).
- Заслужений артист РРФСР.
Особисте життя
У кінці 1960-х Катерина Градова співмешкала з актором і театральним режисером Максимом Штраухом, який був старший за неї на 46 років.
Перший шлюб — з актором Андрієм Мироновим тривав з 1971 по 1976 роки. У 1973 році в подружжя народилася донька Марія.
З 1991 року перебувала у шлюбі з Ігорем Тимофеєвим, колишнім фізиком-ядерником, з яким познайомилась під час паломництва в Оптину пустинь. У подружжя є прийомний син — Олексій Суховерков, якого взяли з дитячого будинку.
Джерела
- Померла актриса із «Сімнадцяти миттєвостей весни» Катерина Градова [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 22.2.2021
Посилання
- Екатерина Градова — биография, информация, личная жизнь [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Біографія на «Кино-Театр.ру» [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kateri na Geo rgiyivna Gra dova ros Ekaterina Georgievna Gradova 6 zhovtnya 1946 22 lyutogo 2021 Moskva radyanska i rosijska aktrisa teatru ta kino Katerina Georgiyivna Gradovaros Ekaterina Georgievna GradovaIm ya pri narodzhenniros Ekaterina Georgievna GradovaNarodilasya6 zhovtnya 1946 1946 10 06 Moskva SRSRPomerla22 lyutogo 2021 2021 02 22 74 roki Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheNacionalnistrosiyankaGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktorka teatru ta kinoAlma materMoskovskij derzhavnij lingvistichnij universitet Shkola studiya MHAT i dRoki diyalnosti1969 1992CholovikMironov Andrij OleksandrovichDitiMironova Mariya AndriyivnaBatkiGradov Georgij Oleksandrovich Gradova Rayisa IvanivnaIMDbnm0333569Nagorodi ta premiyiZhittyepisNarodilasya 6 zhovtnya 1946 roku u Moskvi v rodini profesora arhitekturi Georgiya Oleksandrovicha Gradova 1911 1984 i aktorki teatru imeni Gogolya Rayisi Ivanivni Gradovoyi 1923 2011 Pro svoye ditinstvo aktorka zgaduvala take Vihovuvali mene duzhe suvoro Tato ne lyubiv zhinochih primh Ya pracyuvala uves den z 4 h rokiv nimecka mova z 7 mi rokiv she anglijska mova fortepiano i uroki malyunka Najulyublenishim moyim zanyattyam bulo diriguvannya Z 5 ti rokiv ya stavala u tatove chervone derev yane krislo i diriguvala godinami oblivayuchis slozami Ce bula muzika Bethovena Mocarta Chajkovskogo Navchalasya v Moskovskomu instituti inozemnih mov u Shkoli studiyi MHAT kerivnik kursu Vasil Markov Najpershe glyadacke viznannya prijshlo do aktrisi u 1969 roci koli vona she studentka 4 go kursu Shkoli studiyi MHAT zigrala golovnu rol O M Neginoyi u vistavi Talanti i shanuvalniki Moskovskogo akademichnogo teatru imeni Mayakovskogo Zgodom sluzhila v Moskovskomu akademichnomu teatri satiri de bula zadiyana u nizci vistav Shiroka populyarnist do aktorki prijshla v 1973 roci pislya vihodu na ekrani televizijnogo filmu Simnadcyat mittyevostej vesni u yakomu vona zigrala rol radistki Ket U 1979 roci na ekrani vijshov she odin televizijnij film Misce zustrichi zminiti ne mozhna u yakomu vona vikonala rol Svitlani Petrivni Volokushinoyi spilnici Ruchechnika Na pochatku 1990 h rokiv aktorka cherez hvorobu znikla z ekraniv Pislya oduzhannya zvernulasya do religiyi i prisvyatila sebe sluzhinnyu lyudyam stvorila blagodijnij fond Nabuttya i stala dopomagati sirotam i odinokim lyudyam pohilogo viku Zakinchivshi kurs u Svyato Tihonivskomu bogoslovskomu instituti pochala vikladati v gimnaziyi osnovi duhovnoyi moralnosti i Zhive Slovo vivchennya slovesnosti na osnovi Bibliyi Pomerla 22 lyutogo 2021 roku u Moskvi Roli v teatri1970 U chasu v poloni druzhina Vsevoloda 1970 Intervenciya Zhanna Barb ye 1971 Balaganchik dona Kristobalya Rosita 1972 Pigulku pid yazik Svitlana 1973 Divak lyudina Mariya 1973 Malenki komediyi velikogo budinku Vona 1973 Peppi Dovgapanchoha Freken Rozenblyum 1974 Klop korespondent 1974 Nam 50 1974 Lyapas Sonya Zaharova 1975 Pina Viktorina 1975 Remont Zaliska 1978 Pigulku pid yazik Svitlana 1979 Fenomeni Laricheva 1980 Gnizdo gluharya Iskra 1980 Divak Nihal 1981 Skazheni groshi Lidiya Cheboksarova 1987 Ostanni pani Sokolova Filmografiya1967 Osinni vesillya Marina 1971 Sobaka Baskerviliv film vistava Beril Steplton 1971 Zhinochij monastir film vistava 1971 Talanti i prihilniki televistava Oleksandra Negina 1973 Simnadcat mittevostej vesni Katya Kozlova Ketrin Kin 1974 Malenki komediyi velikogo budinku televistava Zakohana 1976 Narodzhennya Kseniya 1978 Chao televistava 1978 Pigulku pid yazik televistava Svitlana 1979 Misce zustrichi zminiti ne mozhna Svitlana Petrivna Volokushina 1987 Gnizdo gluharya televistava Iskra NagorodiOrden Druzhbi narodiv 28 06 1982 Zasluzhenij artist RRFSR Osobiste zhittyaU kinci 1960 h Katerina Gradova spivmeshkala z aktorom i teatralnim rezhiserom Maksimom Shtrauhom yakij buv starshij za neyi na 46 rokiv Pershij shlyub z aktorom Andriyem Mironovim trivav z 1971 po 1976 roki U 1973 roci v podruzhzhya narodilasya donka Mariya Z 1991 roku perebuvala u shlyubi z Igorem Timofeyevim kolishnim fizikom yadernikom z yakim poznajomilas pid chas palomnictva v Optinu pustin U podruzhzhya ye prijomnij sin Oleksij Suhoverkov yakogo vzyali z dityachogo budinku DzherelaPomerla aktrisa iz Simnadcyati mittyevostej vesni Katerina Gradova 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ukrinform 22 2 2021PosilannyaEkaterina Gradova biografiya informaciya lichnaya zhizn 6 travnya 2019 u Wayback Machine ros Biografiya na Kino Teatr ru 6 travnya 2019 u Wayback Machine ros