Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максим Григорович Грабчук (25 квітня 1911, Слободище — 28 грудня 1948) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир понтонно-мостової роти 19-го окремого понтонно-мостового батальйону 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, старший лейтенант.
| Максим Григорович Грабчук | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 25 квітня 1911 Слободище | ||||||
| Смерть | 28 грудня 1948 (37 років) Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||||
| Країна |  СРСР | ||||||
| Рід військ |  інженерні війська | ||||||
| Освіта | Одеський державний аграрний університет | ||||||
| Партія | ВКП(б) | ||||||
| Звання |  Майор | ||||||
| Війни / битви | Бессарабсько-буковинський похід 1940 Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Грабчук Максим Григорович у Вікісховищі | |||||||
Біографія
Народився 25 квітня 1911 року в селі Слободищах (тепер Бердичівського району Житомирської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1942 року.
У 1922 році закінчив 6 класів, а в 1933 році — Одеський агротехнікум. Працював трактористом, потім бригадиром тракторної бригади Бердичівської МТС.
З 1934 по 1936 рік і з 1938 по 1940 рік проходив дійсну військову службу. Учасник визволення Західної України і радянсько-фінської 1939—1940 років. У 1941 році знову призваний в ряди Червоної Армії.
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Донському, Сталінградському, 1-му Українському, 2-му Українському, 3-м Прибалтійському фронтах. Тричі поранений, контужений.
Відзначився при форсуванні Дніпра в районі села Солошине Кобеляцького району Полтавської області у вересні 1943 року. Ворожі літаки скинули в річку кілька плаваючих мін вище за течією. Одна з них пливла до середини понтонного мосту. Вчасно її помітивши, чергою з кулемета ліквідував міну і тим самим врятував міст.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за військову майстерність і мужність, проявлені в боях при форсуванні Дніпра старшому лейтенанту Максиму Григоровичу Грабчуку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1333).
Після закінчення війни М. Г. Грабчук продовжив службу в армії, але три поранення і контузії не пройшли безслідно. Помер 28 грудня 1948 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksim Grigorovich Grabchuk 25 kvitnya 1911 Slobodishe 28 grudnya 1948 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir pontonno mostovoyi roti 19 go okremogo pontonno mostovogo bataljonu 7 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu starshij lejtenant Maksim Grigorovich GrabchukNarodzhennya25 kvitnya 1911 1911 04 25 SlobodisheSmert28 grudnya 1948 1948 12 28 37 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk inzhenerni vijskaOsvitaOdeskij derzhavnij agrarnij universitetPartiyaVKP b Zvannya MajorVijni bitviBessarabsko bukovinskij pohid 1940 Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodi Grabchuk Maksim Grigorovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 25 kvitnya 1911 roku v seli Slobodishah teper Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1942 roku U 1922 roci zakinchiv 6 klasiv a v 1933 roci Odeskij agrotehnikum Pracyuvav traktoristom potim brigadirom traktornoyi brigadi Berdichivskoyi MTS Z 1934 po 1936 rik i z 1938 po 1940 rik prohodiv dijsnu vijskovu sluzhbu Uchasnik vizvolennya Zahidnoyi Ukrayini i radyansko finskoyi 1939 1940 rokiv U 1941 roci znovu prizvanij v ryadi Chervonoyi Armiyi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Donskomu Stalingradskomu 1 mu Ukrayinskomu 2 mu Ukrayinskomu 3 m Pribaltijskomu frontah Trichi poranenij kontuzhenij Vidznachivsya pri forsuvanni Dnipra v rajoni sela Soloshine Kobelyackogo rajonu Poltavskoyi oblasti u veresni 1943 roku Vorozhi litaki skinuli v richku kilka plavayuchih min vishe za techiyeyu Odna z nih plivla do seredini pontonnogo mostu Vchasno yiyi pomitivshi chergoyu z kulemeta likviduvav minu i tim samim vryatuvav mist Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 26 zhovtnya 1943 roku za vijskovu majsternist i muzhnist proyavleni v boyah pri forsuvanni Dnipra starshomu lejtenantu Maksimu Grigorovichu Grabchuku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1333 Mogila Maksima Grabchuka Pislya zakinchennya vijni M G Grabchuk prodovzhiv sluzhbu v armiyi ale tri poranennya i kontuziyi ne projshli bezslidno Pomer 28 grudnya 1948 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Zolotye Zvezdy Polesya 3 e izd Kiev 1985