Петро́ Ники́форович Го́ць (нар. 20 червня 1937, Торговище, Ковельський повіт, Волинське воєводство, Польська республіка (нині Ковельський (раніше — Турійський) район Волинської області) — пом. 16 травня 2013, Гуща, Любомльський (нині — Ковельський) район Волинської області) — український поет, бібліотекар-бібліограф, історик та краєзнавець.
Петро Гоць | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 липня 1937 Торговище | |||
Помер | 16 травня 2013 (75 років) Гуща | |||
Поховання | Торговище | |||
Громадянство | Польща → СРСР → Україна | |||
Діяльність | поет, бібліотекар, бібліограф | |||
Нагороди | Премія імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури | |||
| ||||
Життєпис
Дитинство та юність
Народився 20 червня 1937 року в селі Торговище Ковельського повіту Волинського воєводства (нині Ковельський (раніше — Турійський) район Волинської області).
Після Торговицької семирічної школи у 1955 році закінчив Ківерцівський культосвітній технікум, а у 1959 році — Харківський бібліотечний інститут (нині — Харківська державна академія культури). За професією — бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації.
Трудова діяльність
Працював завідувачем інформаційно-бібліографічного відділу у Львівській центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки.
З 1999 по 2007 рік був директором Музею Степана Бандери при Львівському національному аграрному університеті.
Володів українською, російською, білоруською, польською, чеською мовами.
Творча та громадська діяльність
Член Національної спілки письменників України. Віршувати почав з дитинства. Перша публікація з'явилася у Луцьку 1954 року Усього є автором понад сорока книг і брошур.
Автор слів понад сотні музичних творів. Співпрацював із самодіяльними композиторами Олександром Каліщуком, Степаном Кривеньким, Валерієм Квасневським, Ярославом Кортком.
Цікавився творчістю Лесі Українки, видав три книги їй присвячені. Вів жваве листування, підтримував зв'язки з племінницями Лесі Українки Ольгою Сергіїв (США) і Наталею Драгомановою-Бартаї (Будапешт) та родичкою Оленою Куштою (Чернівці).
Виступав на наукових конференціях, приурочених 135-літтю від дня народження Лесі Українки у Новограді-Волинському, Колодяжному та Луцьку. Брав активну участь у «Плеядах» і Міжнародному святі «Лесині джерела» у Новограді-Волинському, святі «Лісова пісня» у Колодяжному та Луцьку.
Смерть і поховання
Помер 16 травня 2013 року у селі Гуща Любомльського (нині — Ковельського) району Волинської області, де проживав останні роки. Похований згідно заповіту у рідному селі Торговище.
Творчий доробок
Почав друкуватися після проголошення незалежності України.
Автор поетичних збірок, брошур, бібліографічних покажчиків та досліджень «Євшан пробудження» (1991, Луцьк), «Дорога до Лесі» (1992, Луцьк, «Надстир'я»), «Тисячоліття» (1993, Луцьк, «Надстир'я»), «Молюсь на Тебе» (1995, Луцьк, «Надстир'я»), «Мого життя мереживо прозоре» (1996), «Високий Замок» (1997, Львів), «Степан Бандера − лицар ідеї та чину» (1999), «Мадонна» (2000), «Кара Божа, або Львівські студії» (2002), «У Степана — уродини: поезії про Степана Бандеру» (2003), «Обабіч Турії» (2003), «Правий берег, лівий берег, посередині — Дніпро» (2004), «Світ з вікна вагона» (2004), «Поклади свої руки на вітер» (2005), "Мої стежки до книги «Дорога до Лесі» (2006), «Небога Лесі Українки Ольга Сергіїв, „Хронологія…“ та шість листів до мене» (2006), «Мандрівка до Адама і Елізи» (2007), «Найдорожче — батько, мати» (2007), «Покутна стезя Галини Гордасевич» (2007), «Присвяти» (2007), «Вибране» (2007, Львів, «Сполом»), «На пероні в Маційові» (2007), «Пелюстка червоної рути» (2007), «Лесина колиска» (2008), «Наталя Драгоманова-Бартаї: Листи з Будапешта» (2010), «Ківерці» (2010), «За синій Буг летять пташки» (2011), «Колодяжне — казко Волині» (2012), «Доля моя, любов моя — Леся» (2012), «Торговище» (2012).
Співавтор і упорядник другого випуску бібліотечки львівської газети «Успенська вежа» − «Волинь: віра, духовність, культура».
Лауреат кількох пісенних конкурсів. Пісні з його віршами є в репертуарі таких колективів, як гурт «Соколи» зі Львова, народного заслуженого ансамблю пісні і танцю з Торчина «Колос», народних аматорських хорів «Хлібодар» та «Горохівчанка» та інших виконавців.
Нагороди та відзнаки
У 1997 році визнаний Людиною року Львова в номінації «Найкращий бібліотекар міста».
За книгу «Дорога до Лесі» удостоєний премії імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури.
Посилання
- Komenda, Oleg. . ЛОБД (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . КраєЗнавці. вівторок, 13 червня 2017 р. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . www.pisni.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . www.volyn.com.ua. 10 вересня 2003. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . knyga.ucoz.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Niki forovich Go c nar 20 chervnya 1937 19370620 Torgovishe Kovelskij povit Volinske voyevodstvo Polska respublika nini Kovelskij ranishe Turijskij rajon Volinskoyi oblasti pom 16 travnya 2013 Gusha Lyubomlskij nini Kovelskij rajon Volinskoyi oblasti ukrayinskij poet bibliotekar bibliograf istorik ta krayeznavec Petro GocNarodivsya20 lipnya 1937 1937 07 20 TorgovishePomer16 travnya 2013 2013 05 16 75 rokiv GushaPohovannyaTorgovisheGromadyanstvo Polsha SRSR UkrayinaDiyalnistpoet bibliotekar bibliografNagorodiPremiya imeni Lesi Ukrayinki Zhitomirskogo oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturiZhittyepisDitinstvo ta yunist Narodivsya 20 chervnya 1937 roku v seli Torgovishe Kovelskogo povitu Volinskogo voyevodstva nini Kovelskij ranishe Turijskij rajon Volinskoyi oblasti Pislya Torgovickoyi semirichnoyi shkoli u 1955 roci zakinchiv Kivercivskij kultosvitnij tehnikum a u 1959 roci Harkivskij bibliotechnij institut nini Harkivska derzhavna akademiya kulturi Za profesiyeyu bibliotekar bibliograf vishoyi kvalifikaciyi Trudova diyalnist Pracyuvav zaviduvachem informacijno bibliografichnogo viddilu u Lvivskij centralnij miskij biblioteci imeni Lesi Ukrayinki Z 1999 po 2007 rik buv direktorom Muzeyu Stepana Banderi pri Lvivskomu nacionalnomu agrarnomu universiteti Volodiv ukrayinskoyu rosijskoyu biloruskoyu polskoyu cheskoyu movami Tvorcha ta gromadska diyalnist Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Virshuvati pochav z ditinstva Persha publikaciya z yavilasya u Lucku 1954 roku Usogo ye avtorom ponad soroka knig i broshur Avtor sliv ponad sotni muzichnih tvoriv Spivpracyuvav iz samodiyalnimi kompozitorami Oleksandrom Kalishukom Stepanom Krivenkim Valeriyem Kvasnevskim Yaroslavom Kortkom Cikavivsya tvorchistyu Lesi Ukrayinki vidav tri knigi yij prisvyacheni Viv zhvave listuvannya pidtrimuvav zv yazki z pleminnicyami Lesi Ukrayinki Olgoyu Sergiyiv SShA i Nataleyu Dragomanovoyu Bartayi Budapesht ta rodichkoyu Olenoyu Kushtoyu Chernivci Vistupav na naukovih konferenciyah priurochenih 135 littyu vid dnya narodzhennya Lesi Ukrayinki u Novogradi Volinskomu Kolodyazhnomu ta Lucku Brav aktivnu uchast u Pleyadah i Mizhnarodnomu svyati Lesini dzherela u Novogradi Volinskomu svyati Lisova pisnya u Kolodyazhnomu ta Lucku Smert i pohovannya Pomer 16 travnya 2013 roku u seli Gusha Lyubomlskogo nini Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti de prozhivav ostanni roki Pohovanij zgidno zapovitu u ridnomu seli Torgovishe Tvorchij dorobokPetro Goc u Lvivskij centralnij miskij biblioteci imeni Lesi Ukrayinki Pochav drukuvatisya pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Avtor poetichnih zbirok broshur bibliografichnih pokazhchikiv ta doslidzhen Yevshan probudzhennya 1991 Luck Doroga do Lesi 1992 Luck Nadstir ya Tisyacholittya 1993 Luck Nadstir ya Molyus na Tebe 1995 Luck Nadstir ya Mogo zhittya merezhivo prozore 1996 Visokij Zamok 1997 Lviv Stepan Bandera licar ideyi ta chinu 1999 Madonna 2000 Kara Bozha abo Lvivski studiyi 2002 U Stepana urodini poeziyi pro Stepana Banderu 2003 Obabich Turiyi 2003 Pravij bereg livij bereg poseredini Dnipro 2004 Svit z vikna vagona 2004 Pokladi svoyi ruki na viter 2005 Moyi stezhki do knigi Doroga do Lesi 2006 Neboga Lesi Ukrayinki Olga Sergiyiv Hronologiya ta shist listiv do mene 2006 Mandrivka do Adama i Elizi 2007 Najdorozhche batko mati 2007 Pokutna stezya Galini Gordasevich 2007 Prisvyati 2007 Vibrane 2007 Lviv Spolom Na peroni v Macijovi 2007 Pelyustka chervonoyi ruti 2007 Lesina koliska 2008 Natalya Dragomanova Bartayi Listi z Budapeshta 2010 Kiverci 2010 Za sinij Bug letyat ptashki 2011 Kolodyazhne kazko Volini 2012 Dolya moya lyubov moya Lesya 2012 Torgovishe 2012 Spivavtor i uporyadnik drugogo vipusku bibliotechki lvivskoyi gazeti Uspenska vezha Volin vira duhovnist kultura Laureat kilkoh pisennih konkursiv Pisni z jogo virshami ye v repertuari takih kolektiviv yak gurt Sokoli zi Lvova narodnogo zasluzhenogo ansamblyu pisni i tancyu z Torchina Kolos narodnih amatorskih horiv Hlibodar ta Gorohivchanka ta inshih vikonavciv Nagorodi ta vidznakiU 1997 roci viznanij Lyudinoyu roku Lvova v nominaciyi Najkrashij bibliotekar mista Za knigu Doroga do Lesi udostoyenij premiyi imeni Lesi Ukrayinki Zhitomirskogo oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi PosilannyaKomenda Oleg LOBD ukr Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 KrayeZnavci vivtorok 13 chervnya 2017 r Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 www pisni org ua ukr Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 www volyn com ua 10 veresnya 2003 Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Volinski novini Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 arkhiv pravoslaviavolyni org ua Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 knyga ucoz com Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021