Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гофкрігсрат або Придворна військова рада (нім. Hofkriegsrat) — орган державної влади в Священній Римській імперії, пізніше в Австрійській імперії, засідав у Відні з 1556 по 1848 роки.
| Придворна військова рада | |
|---|---|
| (Гофкрігсрат) | |
| нім. Hofkriegsrat | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Священна Римська імперія → Австрійська імперія |
| Дата створення | 17 листопада 1556 |
| Дата скасування | 1848 |
| Штаб-квартира | Відень |
Історія
До 1556 року військовими і політичними справами керували органи, що мала різні назви. За імператора Максиміліана I орган влади, який був заснований між 1500 і 1512 роками, називався полком, пізніше також таємною канцелярією, державним урядом, судовим радником або державною радою. Ще в 1529 р. було визнано за необхідне створити незалежну військову раду. Однак переговори тривалий час залишалися безрезультатними. 25 лютого 1531 року Фердинанд I видав інструкцію в Лінці, яка наказувала сформувати незалежну військову раду з чотирьох військових рад.
17 листопада 1556 року була створена постійна військова рада. Король Фердинанд I призначив п'ятьох військових радників і призначив президентство одному з п'яти, військовому раднику Еренрайху фон Хунгспергу. Військові радники були переважно діючими або колишніми військовими старшинами. Колегія контролювала всю військову систему Габсбургів під час війни та миру. На ньому вирішувалися питання будівництва фортець, спорядження армії, питання платні та закупівлі припасів, а також планування та проведення воєн.
31 грудня 1556 року всім військовим властям було наказано підкоритися Військовій раді. Назва Гофкрігсрат (нім. Hofkriegsrat) використовувався лише в наказі канцелярії від 1564 року. Навіть під час війни всі генерали повинні були заздалегідь затверджувати свої рішення Придворною військовою радою у Відні, за винятком генералісимуса, який мав право діяти автономно. Це правило мало на меті забезпечити скоординовані військові дії на всіх театрах війни, але могло означати недолік у кампаніях проти командувачів, які самостійно приймали рішення (наприклад, у війнах Австрії проти агресії Фрідріха ІІ). Придворна військова рада підтримувала безпосередній зв'язок із Придворною палатою як фінансовим органом і Придворною канцелярією як пунктом політичної координації. Придворна військова рада, яка не мала власного бюджету, залежала від Придворної палати. Після другого поділу Австрії в 1565 році в Граці створили другу Внутрішньоавстрійську придворну військову раду, незалежну від Відня, яка була розпущена лише за імператриці Марії Терезії і до того часу відповідала за військові справи Внутрішньої Австрії.
У 1615 році імператор Матвій змінив сферу діяльності Придворної військової ради так званою Новою інструкцією. За Фердинанда III створили посаду віцепрезидента Придворної військової ради. Організація Придворної військової ради не обійшлася без суперечок. Принц Євген так оцінив Придворну військову раду, яку він сам мав очолювати протягом 33 років: «Головною перешкодою для австрійської військової системи досі була зла організація Придворної військової ради». Граф Гаррах, президент Придворної військової ради з кінця 1738 року, також скаржився, що «люди, абсолютно недосвідчені у справах війни і миру, намагалися вплинути на імператора у військовій сфері».
Леопольд I, Карл VI і Марія Терезія змінили організацію Придворної військової ради. Імператор Йосиф II запровадив централізацію всіх гілок військового управління під керівництвом Придворної військової ради.
Коли 1801 року імператор Франц II доручив ерцгерцогу Карлу порядок денний Придворної військової ради, він вперше запровадив титул військового міністра та розділив Придворну військову раду на три департаменти (військовий, судовий та адміністративний). Адміністративний орган очолював Голова Придворної військової ради.
У 1848 р. Придворна військова рада була включена до складу Військового міністерства Австрійської імперії. З 1853 по 1860 рік Військове міністерство знову отримало повноваження від імператора Франца Йосифа I, і цей орган називався Верховним командуванням армії, але в 1860 році його знову перейменували на Військове міністерство.
З 1867 року почало діяти Військове міністерство Австро–Угорщини.
Внутрішньоавстрійська Придворна військова рада
Після поділу країни в 1564 році нагляд за окремими ділянками військового кордону Габсбургів з Османською імперією, який раніше здійснювала лише Віденська придворна військова рада, став децентралізований. Поділ регіонів виявив труднощі між віддаленою імперською адміністрацією через Придворну військову раду у Відні та безпосередньо постраждалими регіонами, які розташовувалися поряд з кордоном.
Ерцгерцог Карл кілька разів звертався до імператора, коли отримував скарги від внутрішньоавстрійської знаті про безлюдний стан кордонів. Судовий процес, який необхідно було пройти у Віденській придворній військовій раді під час складання бюджету та проведення військових операцій, таким чином подовжився, так що, перш за все, контроль фінансових витрат більше не був гарантований. Так виник план внутрішньоавстрійської придворної військової ради. Це мало взяти на себе організацію охорони кордону проти Османської імперії. Згідно з інструкціями від 2 січня 1578 р. та директивами від 11 березня 1578 р. Внутрішньоавстрійська Придворна військова рада взяла на себе опіку над знедоленими частинами Внутрішньої Австрії, зокрема нагляд за армією на кордоні та прикордонними фортецями. На відміну від Віденської Придворної військової ради, аналог у Внутрішній Австрії не був суто імператорською владою. Регіони Штирії, Каринтії та Крайни присилали своїх представників як радників до комітету (двох радників від Штирії, по одному придворному військовому раднику від Каринтії та Крайни). Влада призначала важливіші посади на кордоні, наприклад, головні команди, а нижчі заміщували самостійно прикордонні полковники. Судова палата Внутрішньої Австрії в Граці контролювала витрати.
5 червня 1705 року, після різкої критики з боку принца Євгена, Внутрішньоавстрійська придворна військова рада була звільнена від підпорядкування Австрійській придворній канцелярії та передана Віденській придворній військовій раді.
Штаб–квартира
Будівля Придворної військової ради була розташована у Відні за адресою пл. Ам-Хоф, буд. № 17 (тепер пл. Ам-Хоф, буд. № 2). За планами Франца Антона Хіллебранда будівлю було перебудовано та частково розширено у 1774 та 1775 роках. З 1776 по 1848 рік тут розташовувалася Придворна військова рада, з 1848 по 1853 роки — Військове міністерство Австрійської імперії, з 1853 по 1860 рік — Верховне командування армії, з 1860 по 1867 рік — знову ж Військове міністерство Австрійської імперії, з 1867 по 1912 рік — Військове міністерство Австро–Угорщини.
6 жовтня 1848 року військовий міністр граф Байє фон Латур був убитий революціонерами перед будинком.
У 1892 році перед будівлею встановлено пам'ятник Радецькому, за проєктом Каспара Цумбуша. У 1913 році Військове міністерство Австро–Угорщини переїхало в нову будівлю на Рінгштрассе. Пам'ятник Радецькому перемістився слідом за Військовим міністерством на нове місце на віденській Рінгштрассе, як і інтер'єр репрезентативних приміщень. Попередня будівля на площі Ам-Хоф була негайно знесена після переїзду міністерства, незважаючи на численні протести. Адольф Лоос, наприклад, описав загрозливе знесення у 1906 році як «злочин», Військове міністерство як «найкрасивішу вмираючу будівлю» у Відні.
Президенти
- Еренрайх фон Кенігсберг (1556—1560);
- Гебхард фон Вельцер (1560—1566);
- Георг Тойфель фон Гунтерсдорф (1566—1578);
- Вільгельм фон Хофкірхен (1578—1584);
- Давид Унгнад фон Вайссенвольф (1584—1599);
- Мельхіор фон Редерн (1599—1600);
- Карл Людвіг Зульц (1600—1610);
- Ганс фон Молар (1610—1619);
- Йоганн Каспар фон Штадіон (1619—1624);
- Рамбольд Коллальто;
- Ганс Крістоф фон Лебель (1630—1632);
- Генріх фон Шлік (1649—1665);
- Венцель фон Лобковіц, герцог Саганський (1649—1665);
- Анібале Гонзага (1665—1668);
- Раймунд Монтекукколі (1668—1681);
- Герман Баден-Баденський (1681—1691);
- Ернст Рюдігер фон Штаремберг (1692—1701);
- Генріх Франц фон Мансфельд (1701—1703);
- Євген Савойський (1703—1736);
- Лотар Домінік фон Кенігсегг–Ротенфельс;
- Йоганн Філіп фон Гаррах (1738—1761);
- Леопольд Йосиф фон Даун (1762—1766);
- Франц Моріц фон Лассі (1766—1774);
- Андрей Гадік (1774—1790);
- Міхаель Йоган Валліс (1791—1796);
- Фрідріх Моріц фон Ностіц–Рінек (1796);
- Фердинанд Тіге (1796—1801);
- Ерцгерцог Карл Тешенський (1801—1809);
- Максиміліан Байє фон Латур (1805—1806) (з титулом президента Придворної військової ради, голови економічної секції);
- Венцель Йозеф фон Коллоредо (1806—1809; з титулом президента Придворної військової ради, голови економічної секції);
- Генріх фон Беллегард (1809—1813);
- Карл Шварценберг (1814—1820);
- Генріх фон Беллегард (1820—1825);
- Фрідріх Франц Ксаверій Гогенцоллерн–Гехінгенський (1825—1830);
- Ігнац Гюлай (1830—1831);
- Йоганн Марія Філіп Фрімонт фон Палота (1831);
- Ігнац Хардегг (1831—1848).
- Карл Людвіг фон Фікельмон (1848);
Див. також
Примітки
- Ergänzungsband 1. Der österreichische Hofkriegsrat 1556-1848 (1949) | Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 18 грудня 2024.
- AT-OeStA/KA ZSt HKR Wiener Hofkriegsrat (HKR), 1557 - 1848 (Bestand). www.archivinformationssystem.at (нім.). Процитовано 18 грудня 2024.
- AT-OeStA/KA ZSt IÖHKR Innerösterreichischer Hofkriegsrat (IÖHKR), 1578 - 1749 (Bestand). www.archivinformationssystem.at (нім.). Процитовано 18 грудня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gofkrigsrat abo Pridvorna vijskova rada nim Hofkriegsrat organ derzhavnoyi vladi v Svyashennij Rimskij imperiyi piznishe v Avstrijskij imperiyi zasidav u Vidni z 1556 po 1848 roki Pridvorna vijskova rada Gofkrigsrat nim HofkriegsratZagalna informaciyaKrayina Svyashenna Rimska imperiya Avstrijska imperiyaData stvorennya17 listopada 1556Data skasuvannya1848Shtab kvartiraViden Zmist 1 Istoriya 1 1 Vnutrishnoavstrijska Pridvorna vijskova rada 2 Shtab kvartira 3 Prezidenti 4 Div takozh 5 PrimitkiIstoriyared Do 1556 roku vijskovimi i politichnimi spravami keruvali organi sho mala rizni nazvi Za imperatora Maksimiliana I organ vladi yakij buv zasnovanij mizh 1500 i 1512 rokami nazivavsya polkom piznishe takozh tayemnoyu kancelyariyeyu derzhavnim uryadom sudovim radnikom abo derzhavnoyu radoyu She v 1529 r bulo viznano za neobhidne stvoriti nezalezhnu vijskovu radu Odnak peregovori trivalij chas zalishalisya bezrezultatnimi 25 lyutogo 1531 roku Ferdinand I vidav instrukciyu v Linci yaka nakazuvala sformuvati nezalezhnu vijskovu radu z chotiroh vijskovih rad 17 listopada 1556 roku bula stvorena postijna vijskova rada Korol Ferdinand I priznachiv p yatoh vijskovih radnikiv i priznachiv prezidentstvo odnomu z p yati vijskovomu radniku Erenrajhu fon Hungspergu Vijskovi radniki buli perevazhno diyuchimi abo kolishnimi vijskovimi starshinami Kolegiya kontrolyuvala vsyu vijskovu sistemu Gabsburgiv pid chas vijni ta miru Na nomu virishuvalisya pitannya budivnictva fortec sporyadzhennya armiyi pitannya platni ta zakupivli pripasiv a takozh planuvannya ta provedennya voyen 31 grudnya 1556 roku vsim vijskovim vlastyam bulo nakazano pidkoritisya Vijskovij radi Nazva Gofkrigsrat nim Hofkriegsrat vikoristovuvavsya lishe v nakazi kancelyariyi vid 1564 roku Navit pid chas vijni vsi generali povinni buli zazdalegid zatverdzhuvati svoyi rishennya Pridvornoyu vijskovoyu radoyu u Vidni za vinyatkom generalisimusa yakij mav pravo diyati avtonomno Ce pravilo malo na meti zabezpechiti skoordinovani vijskovi diyi na vsih teatrah vijni ale moglo oznachati nedolik u kampaniyah proti komanduvachiv yaki samostijno prijmali rishennya napriklad u vijnah Avstriyi proti agresiyi Fridriha II Pridvorna vijskova rada pidtrimuvala bezposerednij zv yazok iz Pridvornoyu palatoyu yak finansovim organom i Pridvornoyu kancelyariyeyu yak punktom politichnoyi koordinaciyi Pridvorna vijskova rada yaka ne mala vlasnogo byudzhetu zalezhala vid Pridvornoyi palati Pislya drugogo podilu Avstriyi v 1565 roci v Graci stvorili drugu Vnutrishnoavstrijsku pridvornu vijskovu radu nezalezhnu vid Vidnya yaka bula rozpushena lishe za imperatrici Mariyi Tereziyi i do togo chasu vidpovidala za vijskovi spravi Vnutrishnoyi Avstriyi U 1615 roci imperator Matvij zminiv sferu diyalnosti Pridvornoyi vijskovoyi radi tak zvanoyu Novoyu instrukciyeyu Za Ferdinanda III stvorili posadu viceprezidenta Pridvornoyi vijskovoyi radi Organizaciya Pridvornoyi vijskovoyi radi ne obijshlasya bez superechok Princ Yevgen tak ociniv Pridvornu vijskovu radu yaku vin sam mav ocholyuvati protyagom 33 rokiv Golovnoyu pereshkodoyu dlya avstrijskoyi vijskovoyi sistemi dosi bula zla organizaciya Pridvornoyi vijskovoyi radi Graf Garrah prezident Pridvornoyi vijskovoyi radi z kincya 1738 roku takozh skarzhivsya sho lyudi absolyutno nedosvidcheni u spravah vijni i miru namagalisya vplinuti na imperatora u vijskovij sferi Leopold I Karl VI i Mariya Tereziya zminili organizaciyu Pridvornoyi vijskovoyi radi Imperator Josif II zaprovadiv centralizaciyu vsih gilok vijskovogo upravlinnya pid kerivnictvom Pridvornoyi vijskovoyi radi Koli 1801 roku imperator Franc II doruchiv ercgercogu Karlu poryadok dennij Pridvornoyi vijskovoyi radi vin vpershe zaprovadiv titul vijskovogo ministra ta rozdiliv Pridvornu vijskovu radu na tri departamenti vijskovij sudovij ta administrativnij Administrativnij organ ocholyuvav Golova Pridvornoyi vijskovoyi radi U 1848 r Pridvorna vijskova rada bula vklyuchena do skladu Vijskovogo ministerstva Avstrijskoyi imperiyi Z 1853 po 1860 rik Vijskove ministerstvo znovu otrimalo povnovazhennya vid imperatora Franca Josifa I i cej organ nazivavsya Verhovnim komanduvannyam armiyi ale v 1860 roci jogo znovu perejmenuvali na Vijskove ministerstvo Z 1867 roku pochalo diyati Vijskove ministerstvo Avstro Ugorshini 1 Vnutrishnoavstrijska Pridvorna vijskova radared Pislya podilu krayini v 1564 roci naglyad za okremimi dilyankami vijskovogo kordonu Gabsburgiv z Osmanskoyu imperiyeyu yakij ranishe zdijsnyuvala lishe Videnska pridvorna vijskova rada stav decentralizovanij Podil regioniv viyaviv trudnoshi mizh viddalenoyu imperskoyu administraciyeyu cherez Pridvornu vijskovu radu u Vidni ta bezposeredno postrazhdalimi regionami yaki roztashovuvalisya poryad z kordonom Ercgercog Karl kilka raziv zvertavsya do imperatora koli otrimuvav skargi vid vnutrishnoavstrijskoyi znati pro bezlyudnij stan kordoniv Sudovij proces yakij neobhidno bulo projti u Videnskij pridvornij vijskovij radi pid chas skladannya byudzhetu ta provedennya vijskovih operacij takim chinom podovzhivsya tak sho persh za vse kontrol finansovih vitrat bilshe ne buv garantovanij Tak vinik plan vnutrishnoavstrijskoyi pridvornoyi vijskovoyi radi Ce malo vzyati na sebe organizaciyu ohoroni kordonu proti Osmanskoyi imperiyi Zgidno z instrukciyami vid 2 sichnya 1578 r ta direktivami vid 11 bereznya 1578 r Vnutrishnoavstrijska Pridvorna vijskova rada vzyala na sebe opiku nad znedolenimi chastinami Vnutrishnoyi Avstriyi zokrema naglyad za armiyeyu na kordoni ta prikordonnimi fortecyami Na vidminu vid Videnskoyi Pridvornoyi vijskovoyi radi analog u Vnutrishnij Avstriyi ne buv suto imperatorskoyu vladoyu Regioni Shtiriyi Karintiyi ta Krajni prisilali svoyih predstavnikiv yak radnikiv do komitetu dvoh radnikiv vid Shtiriyi po odnomu pridvornomu vijskovomu radniku vid Karintiyi ta Krajni Vlada priznachala vazhlivishi posadi na kordoni napriklad golovni komandi a nizhchi zamishuvali samostijno prikordonni polkovniki Sudova palata Vnutrishnoyi Avstriyi v Graci kontrolyuvala vitrati 5 chervnya 1705 roku pislya rizkoyi kritiki z boku princa Yevgena Vnutrishnoavstrijska pridvorna vijskova rada bula zvilnena vid pidporyadkuvannya Avstrijskij pridvornij kancelyariyi ta peredana Videnskij pridvornij vijskovij radi 1 Shtab kvartirared nbsp Budivlya Gofkrigsratu v Vidni znishena v 1913 r Budivlya Pridvornoyi vijskovoyi radi bula roztashovana u Vidni za adresoyu pl Am Hof bud 17 teper pl Am Hof bud 2 Za planami Franca Antona Hillebranda budivlyu bulo perebudovano ta chastkovo rozshireno u 1774 ta 1775 rokah Z 1776 po 1848 rik tut roztashovuvalasya Pridvorna vijskova rada z 1848 po 1853 roki Vijskove ministerstvo Avstrijskoyi imperiyi z 1853 po 1860 rik Verhovne komanduvannya armiyi z 1860 po 1867 rik znovu zh Vijskove ministerstvo Avstrijskoyi imperiyi z 1867 po 1912 rik Vijskove ministerstvo Avstro Ugorshini 6 zhovtnya 1848 roku vijskovij ministr graf Bajye fon Latur buv ubitij revolyucionerami pered budinkom U 1892 roci pered budivleyu vstanovleno pam yatnik Radeckomu za proyektom Kaspara Cumbusha U 1913 roci Vijskove ministerstvo Avstro Ugorshini pereyihalo v novu budivlyu na Ringshtrasse Pam yatnik Radeckomu peremistivsya slidom za Vijskovim ministerstvom na nove misce na videnskij Ringshtrasse yak i inter yer reprezentativnih primishen Poperednya budivlya na ploshi Am Hof bula negajno znesena pislya pereyizdu ministerstva nezvazhayuchi na chislenni protesti Adolf Loos napriklad opisav zagrozlive znesennya u 1906 roci yak zlochin Vijskove ministerstvo yak najkrasivishu vmirayuchu budivlyu u Vidni 1 2 3 Prezidentired Erenrajh fon Kenigsberg 1556 1560 Gebhard fon Velcer 1560 1566 Georg Tojfel fon Guntersdorf 1566 1578 Vilgelm fon Hofkirhen 1578 1584 David Ungnad fon Vajssenvolf 1584 1599 Melhior fon Redern 1599 1600 Karl Lyudvig Zulc 1600 1610 Gans fon Molar 1610 1619 Jogann Kaspar fon Shtadion 1619 1624 Rambold Kollalto Gans Kristof fon Lebel 1630 1632 Genrih fon Shlik 1649 1665 Vencel fon Lobkovic gercog Saganskij 1649 1665 Anibale Gonzaga 1665 1668 Rajmund Montekukkoli 1668 1681 German Baden Badenskij 1681 1691 Ernst Ryudiger fon Shtaremberg 1692 1701 Genrih Franc fon Mansfeld 1701 1703 Yevgen Savojskij 1703 1736 Lotar Dominik fon Kenigsegg Rotenfels Jogann Filip fon Garrah 1738 1761 Leopold Josif fon Daun 1762 1766 Franc Moric fon Lassi 1766 1774 Andrej Gadik 1774 1790 Mihael Jogan Vallis 1791 1796 Fridrih Moric fon Nostic Rinek 1796 Ferdinand Tige 1796 1801 Ercgercog Karl Teshenskij 1801 1809 Maksimilian Bajye fon Latur 1805 1806 z titulom prezidenta Pridvornoyi vijskovoyi radi golovi ekonomichnoyi sekciyi Vencel Jozef fon Kolloredo 1806 1809 z titulom prezidenta Pridvornoyi vijskovoyi radi golovi ekonomichnoyi sekciyi Genrih fon Bellegard 1809 1813 Karl Shvarcenberg 1814 1820 Genrih fon Bellegard 1820 1825 Fridrih Franc Ksaverij Gogencollern Gehingenskij 1825 1830 Ignac Gyulaj 1830 1831 Jogann Mariya Filip Frimont fon Palota 1831 Ignac Hardegg 1831 1848 Karl Lyudvig fon Fikelmon 1848 1 Div takozhred Kategoriya Prezidenti Gofkrigsratu Vijskove ministerstvo Avstro Ugorshini Primitkired a b v g Erganzungsband 1 Der osterreichische Hofkriegsrat 1556 1848 1949 Library Hungaricana library hungaricana hu Procitovano 18 grudnya 2024 AT OeStA KA ZSt HKR Wiener Hofkriegsrat HKR 1557 1848 Bestand www archivinformationssystem at nim Procitovano 18 grudnya 2024 AT OeStA KA ZSt IOHKR Innerosterreichischer Hofkriegsrat IOHKR 1578 1749 Bestand www archivinformationssystem at nim Procitovano 18 grudnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gofkrigsrat amp oldid 44269783