Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Господиня» (рос. Хозяйка) — повість російського письменника XIX століття Федора Михайловича Достоєвського, написана в 1846—1847 році і опублікована в 1847 році в десятому і одинадцятому номерах журналу «Вітчизняні записки» Андрія Краєвського. Перше окреме видання опублікував 1865 року Федір Стелловський.
| Господиня | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Хозяйка | ||||
 | ||||
| Жанр | повість | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | ||||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1847 | |||
| Опубліковано | 1847 | |||
| Країна |  Росія | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Історія створення
Задум повісті «Господиня» виник у Достоєвського в жовтні 1846 року. До цього часу в «Вітчизняних записках» було опубліковано оповідання «Пан Прохарчин», а сам письменник працював над повістю «Збриті бакенбарди» для Бєлінського. Негативні відгуки журналів про «Пана Прохарчин» змушують Достоєвського переглянути свої творчі принципи.
Достоєвський зрозумів, що «чиновницька» тема, що бере початок ще від «Шинелі» Гоголя виявилася вичерпана. Небажання повторюватися змусило письменника залишити написання «Збриті бакенбарди» і звернутися до нової теми, залишаючись в рамках «петербурзької» повісті, насиченої столичної «фізіологією». Замість чиновника на роль головного героя висувається образ молодого «мрійника». У листі братові Михайлу він повідомляє: "… все це є не що інше, як повторення старого, давно вже мною сказаного. Тепер більш оригінальні, живі і світлі думки просяться з мене на папір <…>. Я пишу іншу повість, і робота йде, як колись в «Бідних людях», свіжо, легко і успішно. Призначаю її Краєвського … "
До цього часу він остаточно розійшовся з колом Віссаріона Бєлінського, який тільки що покинув журнал Андрія Краєвського «Вітчизняні записки» для співпраці в перетвореному Миколою Некрасовим і Іваном Панаєвим журналі «Современник». У той час, коли Бєлінський поривав з Краєвським, Достоєвський, навпаки, почав зближатися з цим видавцем. У 1846 році у Краєвського були опубліковані «Двійник» та «Пан Прохарчин». Усі наступні роки, аж до відправки на каторгу в 1849 році і після неї Достоєвський поміщає свої художні твори в журналі Краєвського. Винятком стали «Роман у дев'яти листах», опублікований Некрасовим в «Современнике», і «Повзунків», надрукований їм же в «Ілюстрованому альманасі». Всі пішли за «Бідними людьми» твори Достоєвського зазнали суворої критики Бєлінського.
У листі від 26 листопада Достоєвський писав братові про розрив з журналом «Современник» і зближення з «Вітчизняними записками». Там же, на думку дослідників творчості письменника, він згадав і роботу над «Господинею»: "… робота для святого мистецтва, робота свята, чиста, в простоті серця, яке ще ніколи так не тремтіло й не рухалося у мене, як тепер перед усіма новими образами, які створюються в душі моїй ". Робота над «Господинею», яку Достоєвський планував закінчити до січня 1847 р несподівано перервалася новим задумом — романом «Некрапка Незванова». Лист до брата в січні або лютому 1847 року показує, що Достоєвський все ще не закінчив повість: «Я пишу мою» Господиню ". Уже виходить краще за «Бідних людей». Це в тому ж роді. Пером моїм водить джерело натхнення, вибивається прямо з душі. Не так, як в «Прохарчин», яким я мучився все літо ".
Робота над «Господинею» тривала до осені. 9 вересня 1847 Достоєвський повідомив братові про те, що закінчує твір. З рукописних текстів початкового періоду творчості письменника збереглися тільки начерки до повісті «Двійник». Матеріали по «Господині» могли бути або знищені самим Достоєвським перед арештом, або вилучені вже після арешту і знищені після закінчення слідства.
30 вересня 1847 року отримано дозвіл Петербурзького цензурного комітету на друк першої частини повісті. Вперше була опублікована в тому ж році в десятому номері журналу «Вітчизняні записки» Андрія Краєвського. У відповідь на це Бєлінський уїдливо написав Анненкову, що «Достоєвський славно подкузьміл Краєвського: надрукував у нього першу половину повісті; а другої половини не написав, та й ніколи не напише …» Однак вже 31 жовтня 1847 року цензурний комітет дозволив друк другої частини повісті, яка вперше з'явилася в одинадцятому номері Вітчизняних записок того ж року. Надалі при житті Достоєвського повість друкувалася в 1865 році в окремому виданні Стелловського і в складі Повного зібрання творів Достоєвського того ж року. В оригінальний текст повісті автор вніс тільки незначні правки.
Сюжет
Головний герой твору — «художник в науці», за визначенням Достоєвського, Василь Ординов, який отримав деякий спадок, спрямовує свої сили на твір праці з історії церкви. Для цього він свідомо усамітнився від людей з тим, щоб створити свою власну неповторну наукову «систему». З контексту твору стає ясно, що така «система» могла мати на увазі під собою нову концепцію на базі утопічного соціалізму. По ходу твори Ординов переживає складні драматичні події, які приводять його до ідейного кризі, в результаті якого він відмовляється від своєї первісної «системи», але «не збудувавши нічого на руїнах», «випросив зцілення у Бога».
Ординов, який перебуває в області абстрактних «химер» і мрій, змушений зіткнутися з інфернальної особистістю «чаклуна» Мурина — в сьогоденні старого-старообрядця, а в минулому, можливо, «удалого розбійника» і «душогуба». Під впливом старого-начётчіка знаходиться молода красуня Катерина, яку Ординов намагається звільнити з-під влади Мурина. Боротьба Ординова з Муріно за вплив над Катериною має якесь символічне значення: на думку коментаторів Достоєвського, образ господині-Катерини стає у Достоєвського символом «національної стихії, народної душі, яка страждає під похмурою владою минулого», відображена в образі «чаклуна» -старообрядца. Але все, що Ординов може протиставити Муріно, це його любов до Катерини, і силою своєї любові він і бореться зі злою волею таємничого старика. Катерина, перебуваючи під гіпнотичним впливом Мурина, не поспішає звільнитися «від свого тяжкого і одночасно солодкого полону»
Головні герої
Коментатори Достоєвського вказують, що до кінця 1846 Достоєвський під впливом друкованих суджень приходить до думки про те, що тема чиновництва вичерпана їм в «Бідних людях» і «Двійник», отже, повторне звернення до цієї теми обіцяє творчу невдачу. Тому в «Господині» з'являється новий головний герой: молодий персонаж-мрійник. Цей тип персонажа психологічно складніший на відміну від колишніх чиновників, він увібрав в себе риси самого Достоєвського. Глибоке обґрунтування цього персонажа Достоєвський дав у серії публіцистичних нарисів «Петербурзький літопис», робота над якими відбувалася одночасно з «Господинею». Образу «мрійника» відведено центральне місце в багатьох наступних творах: «Некрапка Незванова», «Білі ночі», пізніше «Злочин і кара».
Сама повість максимально насичена новими для Достоєвського баченнями, снами, галюцинаціями, маренням героя, фантастичним переплетенням реального і химерного. Тут виникло принципово нове явище — «образ ідеї», а його герої «мрійники» відтепер будуть мислити не звичайна ідеями, а «образами ідей»: Версилия, Іван Карамазов.
Образ Катерини, на думку дослідників, є символ народної душі, яка страждає від похмурого минулого. Купець-старообрядец Мурин втілює собою цю похмуру владу, проти якої бореться герой «мрійник» Ординов, прагне звільнити Катерину і відродити її до нового життя.
Виключне значення на формування образу Катерини зіграла «Страшна помста» Гоголя. Гоголівська героїня була жертвою батька-чаклуна, похмурого середньовічного зрадника. Достоєвський наближає свою Катерину до сучасності. Пізніше жіночий образ інфернальної, демонічної Катерини буде неодноразово з'являтися на сторінках різних творів письменника. Вплив «Страшної помсти» проявилося в мовних характеристиках Катерини, зазначених впливом фольклорної середовища.
Образ Мурина легко вгадується в життєписі Мойсея Мурина, колишнього отамана розбійницької шайки, взятого з «Житія преподобного отця нашого Мойсея Мурина».
Художні особливості
Поява персонажа-«мрійника» зближувала повість з романтичною традицією, яка мала подібних персонажів у творах Олександра Вельтмана, Михайла Погодіна, Миколи Гоголя («Невський проспект»), Володимира Одоєвського, Миколи Польового, Михайла Воскресенського («Мрійник»), Жорж Санд, Гофмана.
Вплив романтизму позначилося не тільки на образі героя-мрійника, але і в цілому на сюжетному побудові твору. Арн Цейтлін знаходить деяку схожість епізодів з повістю Михайла Погодіна «Суджений». Віктор Виноградов вбачає сліди впливу «уривки з незакінченою повісті» Михайла Лермонтова в переплетенні типовою петербурзької «фізіології» з елементами гофманівського оповідання. Колізії взаємин Ординова, Мурина і Катерини також могли бути навіяні Гофманом, Томасом Де Квінсі, російськими романтиками.
Постановки на сцені
У Парижі в 1912 році була інсценована п'єса «Геній підпілля» САВУАР і Нозьєр. П'єса була написана за мотивами «Вічного чоловіка» з включенням елементів з «Господині» і «Записок з підпілля».
Десять років по тому в 1922 році інсценування «Господині» йшла в пересувний театр Павла Гайдебурова в Петрограді.
Література
- Фрідлендер Г. М. Примітки // Ф. М. Достоєвський. Повне зібрання творів в тридцяти томах / під ред. Г. М. Фридлендера. — Ленінград: Наука, 1972. — Т. 1. — 520 с. — 200 000 прим.
Посилання
- Хозяйка [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Сетевое издание «Федор Михайлович Достоевский. Антология жизни и творчества».(рос.)
- Первая публикация в «Отечественных записках», 1847 г. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Сетевое издание «Федор Михайлович Достоевский. Антология жизни и творчества».(рос.)
- Первое отдельное издание Ф. Стелловского, 1865 г. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Сетевое издание «Федор Михайлович Достоевский. Антология жизни и творчества».(рос.)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gospodinya ros Hozyajka povist rosijskogo pismennika XIX stolittya Fedora Mihajlovicha Dostoyevskogo napisana v 1846 1847 roci i opublikovana v 1847 roci v desyatomu i odinadcyatomu nomerah zhurnalu Vitchiznyani zapiski Andriya Krayevskogo Pershe okreme vidannya opublikuvav 1865 roku Fedir Stellovskij Gospodinyaros HozyajkaZhanrpovistFormaopovidannyaAvtorMovarosijskaNapisano1847Opublikovano1847Krayina Rosiya Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gospodinya Istoriya stvorennyaZadum povisti Gospodinya vinik u Dostoyevskogo v zhovtni 1846 roku Do cogo chasu v Vitchiznyanih zapiskah bulo opublikovano opovidannya Pan Proharchin a sam pismennik pracyuvav nad povistyu Zbriti bakenbardi dlya Byelinskogo Negativni vidguki zhurnaliv pro Pana Proharchin zmushuyut Dostoyevskogo pereglyanuti svoyi tvorchi principi Dostoyevskij zrozumiv sho chinovnicka tema sho bere pochatok she vid Shineli Gogolya viyavilasya vicherpana Nebazhannya povtoryuvatisya zmusilo pismennika zalishiti napisannya Zbriti bakenbardi i zvernutisya do novoyi temi zalishayuchis v ramkah peterburzkoyi povisti nasichenoyi stolichnoyi fiziologiyeyu Zamist chinovnika na rol golovnogo geroya visuvayetsya obraz molodogo mrijnika U listi bratovi Mihajlu vin povidomlyaye vse ce ye ne sho inshe yak povtorennya starogo davno vzhe mnoyu skazanogo Teper bilsh originalni zhivi i svitli dumki prosyatsya z mene na papir lt gt Ya pishu inshu povist i robota jde yak kolis v Bidnih lyudyah svizho legko i uspishno Priznachayu yiyi Krayevskogo Do cogo chasu vin ostatochno rozijshovsya z kolom Vissariona Byelinskogo yakij tilki sho pokinuv zhurnal Andriya Krayevskogo Vitchiznyani zapiski dlya spivpraci v peretvorenomu Mikoloyu Nekrasovim i Ivanom Panayevim zhurnali Sovremennik U toj chas koli Byelinskij porivav z Krayevskim Dostoyevskij navpaki pochav zblizhatisya z cim vidavcem U 1846 roci u Krayevskogo buli opublikovani Dvijnik ta Pan Proharchin Usi nastupni roki azh do vidpravki na katorgu v 1849 roci i pislya neyi Dostoyevskij pomishaye svoyi hudozhni tvori v zhurnali Krayevskogo Vinyatkom stali Roman u dev yati listah opublikovanij Nekrasovim v Sovremennike i Povzunkiv nadrukovanij yim zhe v Ilyustrovanomu almanasi Vsi pishli za Bidnimi lyudmi tvori Dostoyevskogo zaznali suvoroyi kritiki Byelinskogo U listi vid 26 listopada Dostoyevskij pisav bratovi pro rozriv z zhurnalom Sovremennik i zblizhennya z Vitchiznyanimi zapiskami Tam zhe na dumku doslidnikiv tvorchosti pismennika vin zgadav i robotu nad Gospodineyu robota dlya svyatogo mistectva robota svyata chista v prostoti sercya yake she nikoli tak ne tremtilo j ne ruhalosya u mene yak teper pered usima novimi obrazami yaki stvoryuyutsya v dushi moyij Robota nad Gospodineyu yaku Dostoyevskij planuvav zakinchiti do sichnya 1847 r nespodivano perervalasya novim zadumom romanom Nekrapka Nezvanova List do brata v sichni abo lyutomu 1847 roku pokazuye sho Dostoyevskij vse she ne zakinchiv povist Ya pishu moyu Gospodinyu Uzhe vihodit krashe za Bidnih lyudej Ce v tomu zh rodi Perom moyim vodit dzherelo nathnennya vibivayetsya pryamo z dushi Ne tak yak v Proharchin yakim ya muchivsya vse lito Robota nad Gospodineyu trivala do oseni 9 veresnya 1847 Dostoyevskij povidomiv bratovi pro te sho zakinchuye tvir Z rukopisnih tekstiv pochatkovogo periodu tvorchosti pismennika zbereglisya tilki nacherki do povisti Dvijnik Materiali po Gospodini mogli buti abo znisheni samim Dostoyevskim pered areshtom abo vilucheni vzhe pislya areshtu i znisheni pislya zakinchennya slidstva 30 veresnya 1847 roku otrimano dozvil Peterburzkogo cenzurnogo komitetu na druk pershoyi chastini povisti Vpershe bula opublikovana v tomu zh roci v desyatomu nomeri zhurnalu Vitchiznyani zapiski Andriya Krayevskogo U vidpovid na ce Byelinskij uyidlivo napisav Annenkovu sho Dostoyevskij slavno podkuzmil Krayevskogo nadrukuvav u nogo pershu polovinu povisti a drugoyi polovini ne napisav ta j nikoli ne napishe Odnak vzhe 31 zhovtnya 1847 roku cenzurnij komitet dozvoliv druk drugoyi chastini povisti yaka vpershe z yavilasya v odinadcyatomu nomeri Vitchiznyanih zapisok togo zh roku Nadali pri zhitti Dostoyevskogo povist drukuvalasya v 1865 roci v okremomu vidanni Stellovskogo i v skladi Povnogo zibrannya tvoriv Dostoyevskogo togo zh roku V originalnij tekst povisti avtor vnis tilki neznachni pravki SyuzhetGolovnij geroj tvoru hudozhnik v nauci za viznachennyam Dostoyevskogo Vasil Ordinov yakij otrimav deyakij spadok spryamovuye svoyi sili na tvir praci z istoriyi cerkvi Dlya cogo vin svidomo usamitnivsya vid lyudej z tim shob stvoriti svoyu vlasnu nepovtornu naukovu sistemu Z kontekstu tvoru staye yasno sho taka sistema mogla mati na uvazi pid soboyu novu koncepciyu na bazi utopichnogo socializmu Po hodu tvori Ordinov perezhivaye skladni dramatichni podiyi yaki privodyat jogo do idejnogo krizi v rezultati yakogo vin vidmovlyayetsya vid svoyeyi pervisnoyi sistemi ale ne zbuduvavshi nichogo na ruyinah viprosiv zcilennya u Boga Ordinov yakij perebuvaye v oblasti abstraktnih himer i mrij zmushenij zitknutisya z infernalnoyi osobististyu chakluna Murina v sogodenni starogo staroobryadcya a v minulomu mozhlivo udalogo rozbijnika i dushoguba Pid vplivom starogo nachyotchika znahoditsya moloda krasunya Katerina yaku Ordinov namagayetsya zvilniti z pid vladi Murina Borotba Ordinova z Murino za vpliv nad Katerinoyu maye yakes simvolichne znachennya na dumku komentatoriv Dostoyevskogo obraz gospodini Katerini staye u Dostoyevskogo simvolom nacionalnoyi stihiyi narodnoyi dushi yaka strazhdaye pid pohmuroyu vladoyu minulogo vidobrazhena v obrazi chakluna staroobryadca Ale vse sho Ordinov mozhe protistaviti Murino ce jogo lyubov do Katerini i siloyu svoyeyi lyubovi vin i boretsya zi zloyu voleyu tayemnichogo starika Katerina perebuvayuchi pid gipnotichnim vplivom Murina ne pospishaye zvilnitisya vid svogo tyazhkogo i odnochasno solodkogo polonu Golovni geroyiKomentatori Dostoyevskogo vkazuyut sho do kincya 1846 Dostoyevskij pid vplivom drukovanih sudzhen prihodit do dumki pro te sho tema chinovnictva vicherpana yim v Bidnih lyudyah i Dvijnik otzhe povtorne zvernennya do ciyeyi temi obicyaye tvorchu nevdachu Tomu v Gospodini z yavlyayetsya novij golovnij geroj molodij personazh mrijnik Cej tip personazha psihologichno skladnishij na vidminu vid kolishnih chinovnikiv vin uvibrav v sebe risi samogo Dostoyevskogo Gliboke obgruntuvannya cogo personazha Dostoyevskij dav u seriyi publicistichnih narisiv Peterburzkij litopis robota nad yakimi vidbuvalasya odnochasno z Gospodineyu Obrazu mrijnika vidvedeno centralne misce v bagatoh nastupnih tvorah Nekrapka Nezvanova Bili nochi piznishe Zlochin i kara Sama povist maksimalno nasichena novimi dlya Dostoyevskogo bachennyami snami galyucinaciyami marennyam geroya fantastichnim perepletennyam realnogo i himernogo Tut viniklo principovo nove yavishe obraz ideyi a jogo geroyi mrijniki vidteper budut misliti ne zvichajna ideyami a obrazami idej Versiliya Ivan Karamazov Obraz Katerini na dumku doslidnikiv ye simvol narodnoyi dushi yaka strazhdaye vid pohmurogo minulogo Kupec staroobryadec Murin vtilyuye soboyu cyu pohmuru vladu proti yakoyi boretsya geroj mrijnik Ordinov pragne zvilniti Katerinu i vidroditi yiyi do novogo zhittya Viklyuchne znachennya na formuvannya obrazu Katerini zigrala Strashna pomsta Gogolya Gogolivska geroyinya bula zhertvoyu batka chakluna pohmurogo serednovichnogo zradnika Dostoyevskij nablizhaye svoyu Katerinu do suchasnosti Piznishe zhinochij obraz infernalnoyi demonichnoyi Katerini bude neodnorazovo z yavlyatisya na storinkah riznih tvoriv pismennika Vpliv Strashnoyi pomsti proyavilosya v movnih harakteristikah Katerini zaznachenih vplivom folklornoyi seredovisha Obraz Murina legko vgaduyetsya v zhittyepisi Mojseya Murina kolishnogo otamana rozbijnickoyi shajki vzyatogo z Zhitiya prepodobnogo otcya nashogo Mojseya Murina Hudozhni osoblivostiPoyava personazha mrijnika zblizhuvala povist z romantichnoyu tradiciyeyu yaka mala podibnih personazhiv u tvorah Oleksandra Veltmana Mihajla Pogodina Mikoli Gogolya Nevskij prospekt Volodimira Odoyevskogo Mikoli Polovogo Mihajla Voskresenskogo Mrijnik Zhorzh Sand Gofmana Vpliv romantizmu poznachilosya ne tilki na obrazi geroya mrijnika ale i v cilomu na syuzhetnomu pobudovi tvoru Arn Cejtlin znahodit deyaku shozhist epizodiv z povistyu Mihajla Pogodina Sudzhenij Viktor Vinogradov vbachaye slidi vplivu urivki z nezakinchenoyu povisti Mihajla Lermontova v perepletenni tipovoyu peterburzkoyi fiziologiyi z elementami gofmanivskogo opovidannya Koliziyi vzayemin Ordinova Murina i Katerini takozh mogli buti naviyani Gofmanom Tomasom De Kvinsi rosijskimi romantikami Postanovki na sceniU Parizhi v 1912 roci bula inscenovana p yesa Genij pidpillya SAVUAR i Nozyer P yesa bula napisana za motivami Vichnogo cholovika z vklyuchennyam elementiv z Gospodini i Zapisok z pidpillya Desyat rokiv po tomu v 1922 roci inscenuvannya Gospodini jshla v peresuvnij teatr Pavla Gajdeburova v Petrogradi LiteraturaFridlender G M Primitki F M Dostoyevskij Povne zibrannya tvoriv v tridcyati tomah pid red G M Fridlendera Leningrad Nauka 1972 T 1 520 s 200 000 prim PosilannyaHozyajka 22 grudnya 2017 u Wayback Machine Setevoe izdanie Fedor Mihajlovich Dostoevskij Antologiya zhizni i tvorchestva ros Pervaya publikaciya v Otechestvennyh zapiskah 1847 g 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Setevoe izdanie Fedor Mihajlovich Dostoevskij Antologiya zhizni i tvorchestva ros Pervoe otdelnoe izdanie F Stellovskogo 1865 g 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Setevoe izdanie Fedor Mihajlovich Dostoevskij Antologiya zhizni i tvorchestva ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij