Горлиця тонкодзьоба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Macropygia amboinensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Columba amboinensis Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Горлиця тонкодзьоба (Macropygia amboinensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на островах Індонезії та Папуа Нової Гвінеї. Тонкодзьоба горлиця раніше вважалася конспецифічною з султанською горлицею. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха становить 35-37 см, з яких від 17 до 19 см припадає на хвіст. У самців верхня частина тіла сіро-коричнева, обличчя рожевувате, тім'я зеленувате. Крила темно-коричневі. Нижня частина тіла світліша, поцяткована темними горизонтальними смужками.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис тонкодзьобої горлиці до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з острова Амбон. Він використав французьку назву La tourterelle d'Amboine та латинську назву Turtur amboinensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була тонкодзьоба горлиця, для якої Лінней придумав біномінальну назву Columba amboinensis. Згодом вона була переведена до роду Довгохвоста горлиця (Macropygia).
Підвиди
Виділяють дев'ять підвидів:
- M. a. amboinensis (Linnaeus, 1766) — Буру, Серам, Амбон та інші острови Серамського моря;
- M. a. admiralitatis Mayr, 1937 — острови Адміралтейства;
- M. a. carteretia Bonaparte, 1854 — архіпелаг Бісмарка (крім островів Адміралтейства);
- M. a. keyensis Salvadori, 1876 — острови [en];
- M. a. maforensis Salvadori, 1878 — острів [en];
- M. a. griseinucha Salvadori, 1876 — острів [en];
- M. a. meeki Rothschild & Hartert, E, 1915 — острів [en];
- M. a. cinereiceps Tristram, 1889 — острови Д'Антркасто і схід Нової Гвінеї;
- M. a. cunctata Hartert, E, 1899 — архіпелаг Луїзіада.
Поширення і екологія
Тонкодзьобі горлиці живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. На островах архіпелагу Бісмарка тонкодзьобі горлиці віддають перевагу рівнинам і передгір'ям.
Поведінка
Тонкодзьобі горлиці живуть поодинці, парами або невеликими зграйками до 8 птахів. Живляться переважно плодами. Гніздо являє собою масивну платформу, зроблену з гілок. В кладці 1 яйце.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Ng, E.Y.X.; Eaton, J.A.; Verbelen, P.; Hutchinson, R.O.; Rheindt, F.E. (2016). Using bioacoustic data to test species limits in an Indo-Pacific island radiation of Macropygia cuckoo doves. Biological Journal of the Linnean Society. 118 (4): 786—812. doi:10.1111/bij.12768.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). (French та Latin) . Т. Volume 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 127—128, Plate 9 fig 3. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- Allen, J.A. (1910). . Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 22 листопада 2021.
- Linnaeus, Carl (1766). (Latin) . Т. Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 286. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, .
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, .
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorlicya tonkodzoba Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Dovgohvosta gorlicya Macropygia Vid Gorlicya tonkodzoba Binomialna nazva Macropygia amboinensis Linnaeus 1766 Pidvidi Div tekst Sinonimi Columba amboinensis Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Macropygia amboinensis Vikividi Macropygia amboinensis ITIS 177203 MSOP 22690561 NCBI 444145 Fossilworks 372836 Gorlicya tonkodzoba Macropygia amboinensis vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Meshkaye na ostrovah Indoneziyi ta Papua Novoyi Gvineyi Tonkodzoba gorlicya ranishe vvazhalasya konspecifichnoyu z sultanskoyu gorliceyu Vidilyayut nizku pidvidiv OpisDovzhina ptaha stanovit 35 37 sm z yakih vid 17 do 19 sm pripadaye na hvist U samciv verhnya chastina tila siro korichneva oblichchya rozhevuvate tim ya zelenuvate Krila temno korichnevi Nizhnya chastina tila svitlisha pocyatkovana temnimi gorizontalnimi smuzhkami TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis tonkodzoboyi gorlici do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom z ostrova Ambon Vin vikoristav francuzku nazvu La tourterelle d Amboine ta latinsku nazvu Turtur amboinensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv bula tonkodzoba gorlicya dlya yakoyi Linnej pridumav binominalnu nazvu Columba amboinensis Zgodom vona bula perevedena do rodu Dovgohvosta gorlicya Macropygia PidvidiVidilyayut dev yat pidvidiv M a amboinensis Linnaeus 1766 Buru Seram Ambon ta inshi ostrovi Seramskogo morya M a admiralitatis Mayr 1937 ostrovi Admiraltejstva M a carteretia Bonaparte 1854 arhipelag Bismarka krim ostroviv Admiraltejstva M a keyensis Salvadori 1876 ostrovi en M a maforensis Salvadori 1878 ostriv en M a griseinucha Salvadori 1876 ostriv en M a meeki Rothschild amp Hartert E 1915 ostriv en M a cinereiceps Tristram 1889 ostrovi D Antrkasto i shid Novoyi Gvineyi M a cunctata Hartert E 1899 arhipelag Luyiziada Poshirennya i ekologiyaTonkodzobi gorlici zhivut v tropichnih lisah i chagarnikovih zarostyah Zustrichayutsya na visoti do 1800 m nad rivnem morya Na ostrovah arhipelagu Bismarka tonkodzobi gorlici viddayut perevagu rivninam i peredgir yam PovedinkaTonkodzobi gorlici zhivut poodinci parami abo nevelikimi zgrajkami do 8 ptahiv Zhivlyatsya perevazhno plodami Gnizdo yavlyaye soboyu masivnu platformu zroblenu z gilok V kladci 1 yajce PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ng E Y X Eaton J A Verbelen P Hutchinson R O Rheindt F E 2016 Using bioacoustic data to test species limits in an Indo Pacific island radiation of Macropygia cuckoo doves Biological Journal of the Linnean Society 118 4 786 812 doi 10 1111 bij 12768 Brisson Mathurin Jacques 1760 French ta Latin T Volume 2 Paris Jean Baptiste Bauche s 127 128 Plate 9 fig 3 Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Allen J A 1910 Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 22 listopada 2021 Linnaeus Carl 1766 Latin T Volume 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 286 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 22 listopada 2021 DzherelaBruce M Beehler Thane K Pratt Birds of New Guinea Distribution Taxonomy and Systematics Princeton University Press Princeton 2016 ISBN 978 0 691 16424 3 David Gibbs Eustace Barnes und John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001 ISBN 90 74345 26 3 Gerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 ISBN 3 7944 0184 0 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi