Горлиця бура | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Macropygia phasianella (Temminck, 1821) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Горлиця бура (Macropygia phasianella) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Австралії.
Опис
Бурі горлиці є одними з найбільших голубів світу, їхня довжина становить близько 43 см. Вони викорстовують свій довгий хвіст як балансир. Голова, шия і груди рудувато-коричневі, у самців з рожевим відблиском. Горло і нижня частина тіла золоисто-коричневі. Задня частина шиї має зеленуватий відблиск. Верхня частина тіла рудувато-бура, покривні пера на крилах мають рудувато-коричневі краї.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- M. p. quinkan Schodde, 1989 — східне узбережжя півострова Кейп-Йорк;
- M. p. robinsoni Mathews, 1912 — узбережжя Квінсленду;
- M. p. phasianella (Temminck, 1821) — схід і південний схід Австралії.
Поширення і екологія
Бурі горлиці поширені на східному узбережжі Австралії, від Вейпи і [en] на півночі до [en] на півдні та до Атертона і Тувумби на заході. Живуть в сухих і вологих рівнинних тропічних лісах. Є більш поширеними на півночі свого ареалу. Бурі горлиці є переважно осілими, однак на півдні деякі популяції можуть кочувати.
Поведінка
Бурі горлиці мешкають парами і невеликими зграями. Живляться плодами і насінням, зокрема насінням інтродукованої Lantana camara. Розмножуються протягом всього року, однак найчастіше в липні і грудні. Гнізда розміщуються в розвилці двох горизонтальних гілок. В кладці одне, дуже рідко два яйця. Інкубаційний період триває 15-18 днів. Пташенята покриваються пір'ям на 12 день і покидають гніздо на 16 день.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Temminck, Coenraad Jacob (1821). . Transactions of the Linnean Society of London (French) . 13: 107–130 [129]. doi:10.1111/j.1095-8339.1821.tb00059.x. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Peters, James Lee, ред. (1937). . Т. Volume 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 80. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
- Pizzey and Knight, "Field Guide to the Birds of Australia", Angus & Robertson,
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, .
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben. 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, .
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorlicya bura Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Dovgohvosta gorlicya Macropygia Vid Gorlicya bura Binomialna nazva Macropygia phasianella Temminck 1821 Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Macropygia phasianella Vikividi Macropygia phasianella ITIS 177207 MSOP 22690571 NCBI 115675 Gorlicya bura Macropygia phasianella vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Endemik Avstraliyi Bura gorlicyaOpisBuri gorlici ye odnimi z najbilshih golubiv svitu yihnya dovzhina stanovit blizko 43 sm Voni vikorstovuyut svij dovgij hvist yak balansir Golova shiya i grudi ruduvato korichnevi u samciv z rozhevim vidbliskom Gorlo i nizhnya chastina tila zoloisto korichnevi Zadnya chastina shiyi maye zelenuvatij vidblisk Verhnya chastina tila ruduvato bura pokrivni pera na krilah mayut ruduvato korichnevi krayi PidvidiVidilyayut tri pidvidi M p quinkan Schodde 1989 shidne uzberezhzhya pivostrova Kejp Jork M p robinsoni Mathews 1912 uzberezhzhya Kvinslendu M p phasianella Temminck 1821 shid i pivdennij shid Avstraliyi Poshirennya i ekologiyaBuri gorlici poshireni na shidnomu uzberezhzhi Avstraliyi vid Vejpi i en na pivnochi do en na pivdni ta do Atertona i Tuvumbi na zahodi Zhivut v suhih i vologih rivninnih tropichnih lisah Ye bilsh poshirenimi na pivnochi svogo arealu Buri gorlici ye perevazhno osilimi odnak na pivdni deyaki populyaciyi mozhut kochuvati PovedinkaBuri gorlici meshkayut parami i nevelikimi zgrayami Zhivlyatsya plodami i nasinnyam zokrema nasinnyam introdukovanoyi Lantana camara Rozmnozhuyutsya protyagom vsogo roku odnak najchastishe v lipni i grudni Gnizda rozmishuyutsya v rozvilci dvoh gorizontalnih gilok V kladci odne duzhe ridko dva yajcya Inkubacijnij period trivaye 15 18 dniv Ptashenyata pokrivayutsya pir yam na 12 den i pokidayut gnizdo na 16 den PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Temminck Coenraad Jacob 1821 Transactions of the Linnean Society of London French 13 107 130 129 doi 10 1111 j 1095 8339 1821 tb00059 x Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Peters James Lee red 1937 T Volume 3 Cambridge Massachusetts Harvard University Press s 80 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 22 listopada 2021 DzherelaPizzey and Knight Field Guide to the Birds of Australia Angus amp Robertson ISBN 0 207 19691 5 David Gibbs Eustace Barnes und John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001 ISBN 90 74345 26 3 Alois Munst und Josef Wolters Tauben Die Arten der Wildtauben 2 erweiterte und uberarbeitete Auflage Verlag Karin Wolters Bottrop 1999 ISBN 3 9801504 9 6 Gerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 ISBN 3 7944 0184 0 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi