Гонабад перс گناباد романізоване написання Gonābād місто в північно східній частині Ірану в остані Хорасан Резаві Адміні

Гонабад (перс. گناباد‎,‎ романізоване написання Gonābād) — місто в північно-східній частині Ірану, в остані Хорасан-Резаві. Адміністративний центр шагрестану Гонабад. Населення міста становило 34 563 особи, 9 789 сімей (станом на 2006 рік).

Гонабад

Основні дані

34°21′10″ пн. ш. 58°41′01″ сх. д. / 34.35277777780554942° пн. ш. 58.683611111138887395° сх. д.Координати: 34°21′10″ пн. ш. 58°41′01″ сх. д. / 34.35277777780554942° пн. ш. 58.683611111138887395° сх. д.

Країна

Іран

Адмінодиниця

^d

Столиця для

^d (county of Razavi Khorasan Province)

Населення

40 773 осіб (2016)^[1]

Висота НРМ

1095 м

Часовий пояс

, Іранський стандартний час, Asia/Tehran (Іран)

GeoNames

132961

Міська влада

Мапа

Гонабад у Вікісховищі

Місто відоме завдяки гонабадським дервішам і підземній гідротехнічній системі кяриз, відомій також як канат (перс. قنات‎).‎ Кладовище дервішського суфійського ордена Нематоллахі Гонабаді знаходиться в міському передмісті Бідохт (перс. بيدخت‎). ‎

Місто є одним із найбільших виробників шафрану в Ірані. Також тут розвинене сільське господарство, вирощується виноград, фісташки і гранат.

Історія

Знаменита битва «12 героїв» між Іраном і Тураном, описана в поемі Шах-наме перським поетом Фірдоусі, відбувалася в околицях древнього міста Зібад (зараз — село на південному заході від Гонабада).

Кяриз

Один із найдовших і найдавніших у світі кяризів знаходиться в Гонабаді. Вони були побудовані між 700 і 500 роками до нашої ери. Дослідження виявлених у місті артефактів (керамічні фрагменти, стіни тощо) дозволило ЮНЕСКО упевнитися в достовірності і цілісності кяризів та включити їх до свого списку світової спадщини в 2007 році. Важливо відзначити, що й через близько 2 700 років після створення кяриз досі забезпечує питною водою і водою для потреб сільського господарства майже 40 тисяч осіб.

Довжина гонабадських кяризів становить 33 113 метри, вони містять 427 поглиблень для води. Споруди побудовані з використанням знань законів таких наук, як: фізика, геологія і гідравліка, зробивши можливим проживання для жителів навколишніх населених пунктів в умовах нестачі води і рідкісних опадів у вигляді дощів.

Крім іранських кяризів, функціонують також схожі гідротехнічні системи — Урунов, Муна, Чанак і Ширіна.

Посилання

Новини міста شبکه خبری تحلیلی شهرستان گناباد [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

جمعیت به تفکیک تقسیمات کشوری
Иран. Справочная карта (масштаб 1:1 250 000). Четвёртое издание — ГУГК СССР, 1986.
Ward English, Paul. // Proceedings of the American Philosophical Society. — JSTOR, 1968. — Т. 112, № 3, Число 21 (6). — С. pp 170—181.
. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.
[Geography and tribes and minorities in khorasan, Mohammad Ajam, research published 1992,university of Imam Sadegh, Tehran.]

[[https://www.amar.org.ir/Portals/0/census/1395/results/population-urban-95.xlsx_جمعیت_به_تفکیک_تقسیمات_کشوری]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] جمعیت به تفکیک تقسیمات کشوری

[2] Иран. Справочная карта (масштаб 1:1 250 000). Четвёртое издание — ГУГК СССР, 1986.

[4] Ward English, Paul. // Proceedings of the American Philosophical Society. — JSTOR, 1968. — Т. 112, № 3, Число 21 (6). — С. pp 170—181.

[5] . Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.

[6] [Geography and tribes and minorities in khorasan, Mohammad Ajam, research published 1992,university of Imam Sadegh, Tehran.]

[1]