Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Васильович Голубєв (нар. 14 січня 1923, село Абакша (тепер — у межах міста Барнаула), Алтайський край, Російська Федерація — 8 листопада 2007, Москва) — генерал-полковник Радянської армії, Герой Радянського Союзу (1945), заслужений військовий льотчик СРСР (1972), доктор філософських наук. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання (у 1971—1975 роках). Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 9-го скликання (у 1975—1980 роках). Член Центрального Комітету Комуністичної партії Латвії у 1976—1981 роках.
| Голубєв Сергій Васильович | |
|---|---|
| Народження | 14 січня 1923 Барнаул, РСФРР, СРСР |
| Смерть | 8 листопада 2007 (84 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-полковник авіації[d] |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |                  |
Біографія
Народився у селі Абакша Павловської волості Барнаульського повіту Алтайської губернії (тепер не існує; територія Ленінського району міста Барнаул, Алтайський край) у родині селянина. У 1939 році закінчив дев'ять класів школи, а у 1940 році — курси бухгалтерів і Барнаульський аероклуб.
У листопаді 1940 року був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. У червні 1941 року закінчив Омську військову авіаційну школу льотчиків, після чого був льотчиком-інструктором Кемеровської військової авіаційної школи льотчиків.
З листопада 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. У грудні 1941 — травні 1942 року — льотчик 674-го легко-бомбардувального авіаційного полку (Північно-Західний фронт). 30 грудня 1941 року був поранений в повітряному бою. У травні — вересні 1942 року пройшов перенавчання в 3-му окремому навчально-тренувальному авіаційному полку Московського військового округу. У вересні 1942 — травні 1943 — командир ланки і заступник командира авіаескадрильї 606-го штурмового авіаційного полку, у травні — листопаді 1943 року — заступник командира авіаескадрильї 61-го (з лютого 1944 року — 165-го гвардійського) штурмового авіаційного полку.
У травні 1944 року закінчив Полтавську вищу офіцерську школу штурманів (місто Краснодар). У червні — серпні 1944 року — штурман 165-го гвардійського штурмового авіаційного полку, з серпня 1944 року — штурман 167-го гвардійського штурмового авіаційного полку.
Брав участь у боях на Північно-Західному, Західному, Воронезькому, 1-му, 2-му і 3-му Українських фронтах. 20 серпня 1944 року в районі міста Ясси (Румунія) літак Голубєва був підбитий і вибухнув в повітрі, штурман був взятий у полон після приземлення, але через кілька днів він зумів втекти і повернутися у свою частину.
До кінця війни був штурманом 167-го гвардійського штурмового авіаполку 10-ї гвардійської штурмової авіадивізії 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту. За час війни здійснив 186 бойових вильотів на штурмовику «Іл-2».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях, гвардії старший лейтенант Сергій Голубєв був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 4979.
З травня по жовтень 1945 року Голубєв як колишній військовополонений перебував у фільтраційному таборі під Уфою, а потім продовжив службу в Радянській армії. До липня 1953 року продовжував службу у ВПС штурманом полку, помічником командира полку із льотної частини і заступником командира в штурмових авіаполках Закавказького військового округу.
У 1956 році закінчив командний факультет Військово-повітряної академії у Моніно. Служив командиром бомбардувальних авіаполків Далекосхідного військового округу. У 1958—1959 роках — заступник командира 52-ї бомбардувальної авіаційної дивізії Далекосхідного військового округу (острів Сахалін), у 1959—1960 роках — заступник командира із льотної підготовки і 1-й заступник командира 34-ї бомбардувальної авіаційної дивізії Далекосхідного військового округу.
У 1960—1961 — 1-й заступник і заступник командира 157-ї бомбардувальної авіаційної дивізії Білоруського військового округу (місто Щучин Гродненської області Білоруської РСР).
У 1963 році закінчив Військову академію Генерального штабу СРСР. З 1963 року — заступник начальника із льотно-методичної і навчальної роботи, а в 1965—1966 роках — заступник начальника 4-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу ВПС (місто Липецьк).
У 1966—1967 роках — заступник командувача авіації Південної групи військ (штаб — в місті Будапешті, Угорщина). З 1967 року — 1-й заступник командувача, а в травні 1971 — травні 1973 року — командувач 36-ї повітряної армії Південної групи військ СРСР (штаб — у місті Будапешті, Угорщина).
У травні 1973 — грудні 1977 року — командувач 15-ї повітряної армії Прибалтійського військового округу (штаб — у місті Рига, Латвія), у грудні 1977 — березні 1979 року — командувач Військово-повітряних сил (ВПС) Прибалтійського військового округу (штаб —у місті Рига).
У березні 1979 — жовтні 1984 року — заступник Головнокомандувача ВПС СРСР із бойової підготовки. У жовтні 1984 — травні 1988 року — командувач ВПС — заступник Головнокомандувача військ Західного напряму (штаб — місто Легніца, Польща).
У листопаді 1988 року в званні генерал-полковника авіації вийшов у відставку. Проживав у Москві, керував благодійним фондом Героїв Радянського Союзу «Золота Зірка». Помер 8 листопада 2007 року, похований на Троєкуровському кладовищі Москви.
Звання
- Сержант (2 червня 1941)
- Старшина (1942)
- Молодший лейтенант (19 лютого 1942)
- Лейтенант (16 липня 1943)
- Старший лейтенант (14 жовтня 1942)
- Капітан (12 січня 1945)
- Майор (20 квітня 1949)
- Підполковник (20 грудня 1952)
- Полковник (30 грудня 1956)
- Генерал-майор авіації (19 лютого 1968)
- Генерал-лейтенант авіації (2 листопада 1972)
- Генерал-полковник авіації (30 жовтня 1978)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (29.06.1945)
- орден Леніна (29.06.1945)
- три ордени Червоного Прапора (16.03.1943; 27.08.1943; 8.08.1944)
- орден Вітчизняної війни I ст. (11.03.1985)
- два ордени Червоної Зірки (30.12.1956; 3.03.1987)
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II ст. (4.11.1981)
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ст. (22.02.1977)
- орден «9 вересня 1944 року» I ст. (Болгарія) (22.01.1985)
- Медаль Жукова
- Медаль «За бойові заслуги» (15.11.1950)
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «За визволення Праги»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
- Медаль «30 років Радянської Армії і Флоту»
- Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За бездоганну службу» I ст.
- Медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР»
- Медаль «На пам'ять 850-річчя Москви»
- Медаль «100 років визволення Болгарії від османського рабства» (Болгарія)
- заслужений військовий льотчик СРСР (18.08.1972)
Примітки
- Голубєв Сергій Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Боевая слава Алтая. — Барнаул: Алтайское кн. изд., 1978.
- Командующие воздушными армиями. М.: Патриот, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Vasilovich Golubyev nar 14 sichnya 1923 19230114 selo Abaksha teper u mezhah mista Barnaula Altajskij kraj Rosijska Federaciya 8 listopada 2007 Moskva general polkovnik Radyanskoyi armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1972 doktor filosofskih nauk Deputat Verhovnoyi Radi URSR 8 go sklikannya u 1971 1975 rokah Deputat Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR 9 go sklikannya u 1975 1980 rokah Chlen Centralnogo Komitetu Komunistichnoyi partiyi Latviyi u 1976 1981 rokah Golubyev Sergij VasilovichNarodzhennya14 sichnya 1923 1923 01 14 Barnaul RSFRR SRSRSmert8 listopada 2007 2007 11 08 84 roki Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi i Vijskovo povitryana akademiya imeni Yu O GagarinaPartiyaKPRSZvannyageneral polkovnik aviaciyi d Vijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golubyev BiografiyaNarodivsya u seli Abaksha Pavlovskoyi volosti Barnaulskogo povitu Altajskoyi guberniyi teper ne isnuye teritoriya Leninskogo rajonu mista Barnaul Altajskij kraj u rodini selyanina U 1939 roci zakinchiv dev yat klasiv shkoli a u 1940 roci kursi buhgalteriv i Barnaulskij aeroklub U listopadi 1940 roku buv prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu armiyu U chervni 1941 roku zakinchiv Omsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv pislya chogo buv lotchikom instruktorom Kemerovskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli lotchikiv Z listopada 1941 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni U grudni 1941 travni 1942 roku lotchik 674 go legko bombarduvalnogo aviacijnogo polku Pivnichno Zahidnij front 30 grudnya 1941 roku buv poranenij v povitryanomu boyu U travni veresni 1942 roku projshov perenavchannya v 3 mu okremomu navchalno trenuvalnomu aviacijnomu polku Moskovskogo vijskovogo okrugu U veresni 1942 travni 1943 komandir lanki i zastupnik komandira aviaeskadrilyi 606 go shturmovogo aviacijnogo polku u travni listopadi 1943 roku zastupnik komandira aviaeskadrilyi 61 go z lyutogo 1944 roku 165 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku U travni 1944 roku zakinchiv Poltavsku vishu oficersku shkolu shturmaniv misto Krasnodar U chervni serpni 1944 roku shturman 165 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku z serpnya 1944 roku shturman 167 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku Brav uchast u boyah na Pivnichno Zahidnomu Zahidnomu Voronezkomu 1 mu 2 mu i 3 mu Ukrayinskih frontah 20 serpnya 1944 roku v rajoni mista Yassi Rumuniya litak Golubyeva buv pidbitij i vibuhnuv v povitri shturman buv vzyatij u polon pislya prizemlennya ale cherez kilka dniv vin zumiv vtekti i povernutisya u svoyu chastinu Do kincya vijni buv shturmanom 167 go gvardijskogo shturmovogo aviapolku 10 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviadiviziyi 17 yi povitryanoyi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu Za chas vijni zdijsniv 186 bojovih vilotiv na shturmoviku Il 2 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v boyah gvardiyi starshij lejtenant Sergij Golubyev buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 4979 Z travnya po zhovten 1945 roku Golubyev yak kolishnij vijskovopolonenij perebuvav u filtracijnomu tabori pid Ufoyu a potim prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij armiyi Do lipnya 1953 roku prodovzhuvav sluzhbu u VPS shturmanom polku pomichnikom komandira polku iz lotnoyi chastini i zastupnikom komandira v shturmovih aviapolkah Zakavkazkogo vijskovogo okrugu U 1956 roci zakinchiv komandnij fakultet Vijskovo povitryanoyi akademiyi u Monino Sluzhiv komandirom bombarduvalnih aviapolkiv Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U 1958 1959 rokah zastupnik komandira 52 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu ostriv Sahalin u 1959 1960 rokah zastupnik komandira iz lotnoyi pidgotovki i 1 j zastupnik komandira 34 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U 1960 1961 1 j zastupnik i zastupnik komandira 157 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Biloruskogo vijskovogo okrugu misto Shuchin Grodnenskoyi oblasti Biloruskoyi RSR U 1963 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu SRSR Z 1963 roku zastupnik nachalnika iz lotno metodichnoyi i navchalnoyi roboti a v 1965 1966 rokah zastupnik nachalnika 4 go Centru bojovogo zastosuvannya i perenavchannya lotnogo skladu VPS misto Lipeck U 1966 1967 rokah zastupnik komanduvacha aviaciyi Pivdennoyi grupi vijsk shtab v misti Budapeshti Ugorshina Z 1967 roku 1 j zastupnik komanduvacha a v travni 1971 travni 1973 roku komanduvach 36 yi povitryanoyi armiyi Pivdennoyi grupi vijsk SRSR shtab u misti Budapeshti Ugorshina U travni 1973 grudni 1977 roku komanduvach 15 yi povitryanoyi armiyi Pribaltijskogo vijskovogo okrugu shtab u misti Riga Latviya u grudni 1977 berezni 1979 roku komanduvach Vijskovo povitryanih sil VPS Pribaltijskogo vijskovogo okrugu shtab u misti Riga U berezni 1979 zhovtni 1984 roku zastupnik Golovnokomanduvacha VPS SRSR iz bojovoyi pidgotovki U zhovtni 1984 travni 1988 roku komanduvach VPS zastupnik Golovnokomanduvacha vijsk Zahidnogo napryamu shtab misto Legnica Polsha U listopadi 1988 roku v zvanni general polkovnika aviaciyi vijshov u vidstavku Prozhivav u Moskvi keruvav blagodijnim fondom Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Zolota Zirka Pomer 8 listopada 2007 roku pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi Moskvi ZvannyaSerzhant 2 chervnya 1941 Starshina 1942 Molodshij lejtenant 19 lyutogo 1942 Lejtenant 16 lipnya 1943 Starshij lejtenant 14 zhovtnya 1942 Kapitan 12 sichnya 1945 Major 20 kvitnya 1949 Pidpolkovnik 20 grudnya 1952 Polkovnik 30 grudnya 1956 General major aviaciyi 19 lyutogo 1968 General lejtenant aviaciyi 2 listopada 1972 General polkovnik aviaciyi 30 zhovtnya 1978 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 29 06 1945 orden Lenina 29 06 1945 tri ordeni Chervonogo Prapora 16 03 1943 27 08 1943 8 08 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 11 03 1985 dva ordeni Chervonoyi Zirki 30 12 1956 3 03 1987 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR II st 4 11 1981 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 22 02 1977 orden 9 veresnya 1944 roku I st Bolgariya 22 01 1985 Medal Zhukova Medal Za bojovi zaslugi 15 11 1950 Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal Za vizvolennya Pragi Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 20 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 30 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 40 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 50 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za zmicnennya bojovoyi spivdruzhnosti Medal 30 rokiv Radyanskoyi Armiyi i Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu I st Medal Veteran Zbrojnih Sil SRSR Medal Na pam yat 850 richchya Moskvi Medal 100 rokiv vizvolennya Bolgariyi vid osmanskogo rabstva Bolgariya zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 18 08 1972 PrimitkiGolubyev Sergij Vasilovich Sajt Geroi strany ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Boevaya slava Altaya Barnaul Altajskoe kn izd 1978 Komanduyushie vozdushnymi armiyami M Patriot 2006