Гойда Андрій Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Гойда.

Андрій Юрійович Го́йда (7 березня 1949, Ужгород — 15 вересня 2007, Ужгород) — український майстер художнього розпису, художник; член Спілки радянських художників України з 1989 року.

Гойда Андрій Юрійович
Народження	7 березня 1949(1949-03-07) Ужгород, Українська РСР, СРСР
Смерть	15 вересня 2007(2007-09-15) (58 років)
	Ужгород, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Ужгородське училище прикладного мистецтва (1968)
Діяльність	графік, карикатурист, ілюстратор
Вчитель	Балла Павло Карлович, Медвецька-Лутак Едіта Федорівна і Петкі Шандор Ференцович
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Гойда Юрій Андрійович

Життєпис

Народився 7 березня 1949 року в місті Ужгороді (нині Україна). Син поета Юрія Гойди. У 1968 році закінчив відділення художнього розпису Ужгородського училища прикладного мистецтва, де навчався у Павла Балли, Едіти Медвецької, Шандора Петкі.

Протягом 1969—1982 років працював оформлювачем у художньо-рекламних майстернях Закарпатської обласної спілки споживчих товариств; у 1983—1990 роках — художнім редактором у видавництві «Радянське Закарпаття»; з 1996 року обіймав посади головного художника газети «Відомості міліції» та заступника головного редактора газети «Карпатський євроміст».

Мешкав в Ужгороді в будинку на , № 23, квартира № 50. Помер в Ужгороді 15 вересня 2007 року.

Творчість

Працював у галузях олійного живопису, карикатури, книжкової ілюстрації. Серед робіт:

• «Музиканти» (1982);
• «Винищувач» (1986);
• «Хомут» (1988);
• «Песиголовці» (1995; полотно, олія);
• «Яблуневий потік» (1995; полотно, олія);
• «Весняний вітер» (1995; полотно, олія);
• «Маріонетки» (2000);
• «Театральні мотиви» (2004).

Як карикатурист почав друкуватися у «Молоді Закарпаття», надалі його публікували сатиричний журнал «Перець», журнали «Аврора», «Винахідник та раціоналізатор» та інші видання.

Ілюстрував книги Фелікса Кривіна: Принцеса Граматика», «Мільйон років до кохання», «Я угнав машину часу», «Круги на піску» (1983), «Хвіст павича» (1988), «Песиголовці» (1993), «Нерівні» (1999), «Винищувач» (2000).

З 1981 року брав участь в обласних, всеукраїнських художніх виставках. Персональні виставки відбулися у Береговому у 1969 році та Ужгороді у 1979 році. Під егідою ЮНЕСКО роботи митця були презентовані на міжнародних бієнале карикатури і сатиричної скульптури в Болгарії — у Габрові, Югославії — у Скоп'є, Канаді, Австралії (1986), Латвії та Італії.

Роботи зберігаються у музеях Болгарії, Італії.

Після смерті художника видавництвом «Карпати» випущена збірка його карикатур «Біле і чорне», яка містить 185 малюнків.

Примітки

1. Гойда Андрій Юрійович / Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека.
2. Гойда Андрій Юрійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 85
3. Людмила Козловська. Гойда Андрій / Артпростір Закарпаття.

Література

• К. Є. Стельмах. Гойда Андрій Юрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .