Глу́хість, глухота́ (англ. voicelessness) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється без гортанної вібрації; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть дзвінкості тощо. Інколи розглядається як стан відсутності фонації як такої. Розрізняють глухі голосні (англ. voiceless vowels) і глухі приголосні (англ. voiceless consonants) звуки; вони складаються тільки з шуму. У Міжнародному фонетичному алфавіті глухота голосних і деяких приголосних позначається кільцеподібним діакритичним знаком ⟨◌̥⟩ під основним символом звуку (наприклад: [ḁ], [l̥], [ŋ̊]); для більшості глухих приголосних звуків існують окремі символи (наприклад: [p], [t], [k], [q], [f], [s]).
Глухість | |
---|---|
◌̥ | |
Кодування | |
HTML (десяткове) | ̥ |
Юнікод (hex) | U+0325 |
У людських мовах глухість звуків може бути обумовлена кількома артикуляційними причинами (і відповідно, має декілька різновидів). По-перше, голосова щілина може бути широко розкрита, при цьому голосові зв'язки розслаблені, не вібрують. Така артикуляція також може поєднуватися з придихом — значно сильнішим поштовхом повітря з легень (наприклад, [pʰ], [tʰ], [ kʰ]). По-друге, черпакуваті хрящі можуть навпаки зближуватись максимально, при цьому голосова щілина перекривається, так що повітря не може проходити. Така артикуляція властива еєктивним приголосним ([kʼ], [tʼ], [pʼ]). По-третє, гортань може бути у проміжному положенні, яке властиве дзвінким звукам, однак вібрація голосових зв'язок припиняється через ослаблення потоку повітря, зокрема через наявність артикуляційного зімкнення вище.
Глухі приголосні
- [ħ] (х-г) — глухий глотковий фрикативний
- [ʜ] (х-г) — глухий надгортанний фрикативний
- [h] (х-г) — глухий гортанний фрикативний
- [p] (п) — глухий губно-губний проривний
- [p̪] (твердий п) — глухий губно-зубний проривний
- [ɸ] (ф) — глухий губно-губний фрикативний
- [f] (ф) — глухий губно-зубний фрикативний
- [t͡ʃ] (ч) — глухий заясенний африкат
- [ʃ] (ш) — глухий заясенний фрикативний
- [t̪] (твердий т) — глухий зубний проривний
- [θ] (с-з)— глухий зубний фрикативний
- [k] (к) — глухий м'якопіднебінний проривний
- [x] (х) — глухий м'якопіднебінний фрикативний
- [ʈ͡ʂ] (твердий ч) — глухий ретрофлексний африкат
- [ʈ] (твердий т) — глухий ретрофлексний проривний
- [ʂ] (твердий ш) — глухий ретрофлексний фрикативний
- [c] — глухий твердопіднебінний проривний
- [ç] — глухий твердопіднебінний фрикативний
- [q] — глухий язичковий проривний
- [χ] — глухий язичковий фрикативний
- [t͡s] (ц) — глухий ясенний африкат
- [t] (т) — глухий ясенний проривний
- [s] (с) — глухий ясенний фрикативний
- [t͡ɕ] (м'який ч) — глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
- [ɕ] (м'який ш) — глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
- [m̥] (твердий м) — глухий губно-губний носовий
- [n̥] (твердий н) — глухий ясенний носовий
Джерела
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gluhota znachennya Glu hist gluhota angl voicelessness u movoznavstvi yakist zvuku sho vimovlyayetsya bez gortannoyi vibraciyi u fonetici tip fonaciyi sho protistoyit dzvinkosti tosho Inkoli rozglyadayetsya yak stan vidsutnosti fonaciyi yak takoyi Rozriznyayut gluhi golosni angl voiceless vowels i gluhi prigolosni angl voiceless consonants zvuki voni skladayutsya tilki z shumu U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti gluhota golosnih i deyakih prigolosnih poznachayetsya kilcepodibnim diakritichnim znakom pid osnovnim simvolom zvuku napriklad ḁ l ŋ dlya bilshosti gluhih prigolosnih zvukiv isnuyut okremi simvoli napriklad p t k q f s Gluhist KoduvannyaHTML desyatkove amp 805 Yunikod hex U 0325 U lyudskih movah gluhist zvukiv mozhe buti obumovlena kilkoma artikulyacijnimi prichinami i vidpovidno maye dekilka riznovidiv Po pershe golosova shilina mozhe buti shiroko rozkrita pri comu golosovi zv yazki rozslableni ne vibruyut Taka artikulyaciya takozh mozhe poyednuvatisya z pridihom znachno silnishim poshtovhom povitrya z legen napriklad pʰ tʰ kʰ Po druge cherpakuvati hryashi mozhut navpaki zblizhuvatis maksimalno pri comu golosova shilina perekrivayetsya tak sho povitrya ne mozhe prohoditi Taka artikulyaciya vlastiva eyektivnim prigolosnim kʼ tʼ pʼ Po tretye gortan mozhe buti u promizhnomu polozhenni yake vlastive dzvinkim zvukam odnak vibraciya golosovih zv yazok pripinyayetsya cherez oslablennya potoku povitrya zokrema cherez nayavnist artikulyacijnogo zimknennya vishe Gluhi prigolosni ħ h g gluhij glotkovij frikativnij ʜ h g gluhij nadgortannij frikativnij h h g gluhij gortannij frikativnij p p gluhij gubno gubnij prorivnij p tverdij p gluhij gubno zubnij prorivnij ɸ f gluhij gubno gubnij frikativnij f f gluhij gubno zubnij frikativnij t ʃ ch gluhij zayasennij afrikat ʃ sh gluhij zayasennij frikativnij t tverdij t gluhij zubnij prorivnij 8 s z gluhij zubnij frikativnij k k gluhij m yakopidnebinnij prorivnij x h gluhij m yakopidnebinnij frikativnij ʈ ʂ tverdij ch gluhij retrofleksnij afrikat ʈ tverdij t gluhij retrofleksnij prorivnij ʂ tverdij sh gluhij retrofleksnij frikativnij c gluhij tverdopidnebinnij prorivnij c gluhij tverdopidnebinnij frikativnij q gluhij yazichkovij prorivnij x gluhij yazichkovij frikativnij t s c gluhij yasennij afrikat t t gluhij yasennij prorivnij s s gluhij yasennij frikativnij t ɕ m yakij ch gluhij yasenno tverdopidnebinnij afrikat ɕ m yakij sh gluhij yasenno tverdopidnebinnij frikativnij m tverdij m gluhij gubno gubnij nosovij n tverdij n gluhij yasennij nosovijDzherelaLadefoged Peter Maddieson Ian 1996 The Sounds of the World s Languages Oxford Blackwell ISBN 0 631 19814 8