Гли́ниці — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 1375 осіб. Орган місцевого самоврядування - Яворівська міська рада.
село Глиниці | |
---|---|
Церква Святих Апостолів Петра і Павла | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Яворівський район |
Громада | Яворівська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1435 |
Населення | 1375 |
Площа | 2,03 км² |
Густота населення | 677,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81034 |
Телефонний код | +380 3259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 232 м |
Водойми | річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт Краковець |
Карта | |
Глиниці | |
Глиниці | |
Мапа | |
Глиниці у Вікісховищі |
Географія
Через південно-західну околицю села тече річка , права притока річки Вишні.
Історія
У 1880 році село належало до Яворівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, було 1322 мешканці, з них більшість були греко-католиками, а 343 — римо-католиками.
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 2080 осіб, з них 1495 українців-греко-католиків, 535 українців-римокатоликів, 25 поляків, 25 євреїв. Село входило до ґміни Ґнойніце Яворівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Краківецького району Львівської області.
За радянських часів до села приєднано сусідню Глиницьку Волю — тепер це південна частина села.
- Меморіал "Борцям за волю України"
Релігійні споруди
Дерев’яна церква Cвятих Апостолів Петра і Павла (колишня назва церкви Зачаття Святого Івана Хрестителя).
Найдавніші відомості про місцеву церкву походять з 1510 року. На одвірку південних дверей в наву зберігся різьблений напис, засвідчуючий дату будови: «Создася храм сей рокуо АХПΘ дня SІ Апі», тобто збудована 16 квітня 1689 року. Іконостас церкви – чотириярусний різьблений позолочений, походить з XVIII ст. На початку ХХ ст., можливо, був частково перебудований (виконана широка арка між 1 і 2 ярусами). Після пожежі відбудована у 1821 році. Наступний значний ремонт проведено в кінці 1920-х років.
Церква була сильно пошкоджена під час Другої світової війни і була відновлена по її закінченні. Проте, зважаючи на відсутність кваліфікованих майстрів, реставрацію було проведено нефахово, з використанням неякісної деревини та порушенням попередних форм храму. Центральний барабан був сильно зміщений до вівтарної частини. У 1951 році церкву закрили. Вісімдесятилітній місцевий мешканець Степан Дубас згадує останню відправу, яка відбулася тут офіційно у 1951 році, потім відправи велися підпільно: «Наш священик приїжджав таємно, перебирався у жіночий одяг і так добирався сюди», – згадує старожил. У 1989 році храм відчинили, а у 1990 році церкву повернули греко-католицький громаді, на парафію був призначений священик о. Михайло Шуварик. Тоді ж провели ремонт храму. 3 22 листопада 2003 року і до сьогодні на парафії трудиться священик о. Степан Грицан. У 2007 році церква Зачаття Святого Івана Хрестителя була перейменована на церкву Св. Ап. Петра і Павла.
Будівля тризрубна, одноверха. До нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої форми, при його північній і південній стінах прибудовані ризниці, з заходу - вужчий прямокутний бабинець. Двосхилий ломаний дах нави завершує на світловому восьмерику шоломова баня з ліхтарем і маківкою. Гребені багатосхилого даху вівтаря і двосхилого бабинця вінчають менші ліхтарі з маківками. На південний захід від церкви збереглася стара дерев'яна одноярусна квадратова, зведена в 1920-х рр. дзвіниця, вкрита пірамідальним дахом. На північ від неї на церковному подвір'ї парафіяни звели нову муровану триярусну дзвіницю, яка аналогічно церкві, завершується двосхилим дахом і ліхтарем з маківкою.
Церква була у аварійному стані – нахилена у західному напрямку, стіни бабинця прогнили до низу і деформувались. У 2017 році було проведено протиаварійні роботи на куполі храму: відреставровані несучі конструкції центрального барабану і купола, виконано гідроізоляцію фундаменту. Церкві було повернуто її первісний вигляд: Вирівняли каркас споруди та змістили купол на правильне місце. Бляшану покрівлю вівтаря і даху нави і бабинця замінили мідною. Церква має архітектурну підсвідку.
Завдяки старанням мешканцям села церква має надзвичайно гарний вигляд. Сьогодні у дерев’яній церкві постійно відбуваються святочні Богослужіння. Церква стоїть при головній дорозі на невеликому горбочку і зачаровує своєю красою.
Також в селі наявно є ще два храми - церква Зачаття Святого Івана Хрестителя та церква Преподобного Онуфрія Великого.
Місцева греко-католицька парафія належала до Яворівського деканату (з 1920 року — Краковецького деканату) Перемишльської єпархії.
- Церква Зачаття Святого Івана Хрестителя
- Церква Преподобного Онуфрія Великого
- Дзвіниці
Відомі люди
Народились
- — засновник санаторію в Косові на Гуцульщині.
- Петро Франко — почесний голова Всеукраїнського Товариства політичних в'язнів і репресованих, дослідник, письменник, редактор, громадський діяч.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 30.
- Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - Краковецький. www.ugccla.lviv.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
- Церква Глиниці Яворівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 30 липня 2023.
- Глиниці с Церква св.Іоана Предтечі. www.pslava.info. Процитовано 30 липня 2023.
- Глиниці, Церква Зачаття Святого Івана ХрестителяЦерква Зачаття Святого Івана ХрестителяЦерква Зачаття Святого Івана Хрестителя розташована в північній частині села; Дорозі, При; тризрубна, на низькому підвищенні Будівля; форми, одноверха До нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої; Ризниці, При Його Північній І. Південній Стінах Прибудовані; квадратова, з заходу-вужчий прямокутний бабинець Двосхилий ломаний дах нави завершує на світловому восьмерику шоломова баня з ліхтарем і маківкою Гребені багатосхилого даху вівтаря і двосхилого бабинця вінчають менші ліхтарі з маківками На південний захід від церкви збереглася стара деревяна; Дзвіниця, Зведена В. 1920-Х. Рр; дзвіницю, вкрита пірамідальним дахом На північ від неї парафіяни звели муровану триярусну; Церкві.poi_church_cathedral_monastery, Завершену Аналогічно. Церква Зачаття Святого Івана Хрестителя (УГКЦ). maps.visicom.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
- Гаврилюк, Андрій (22 травня 2023). Дерев'яна Церква Cв. Ап. Петра і Павла у селі Глиниці Яворівського району. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
- Церкви і будинки молитви Глиниці: список, мапа, адреси, телефони📞. ua.locator.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2023.
Посилання
- Gnojnice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 640. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gli nici selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1375 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Yavorivska miska rada selo GliniciCerkva Svyatih Apostoliv Petra i PavlaCerkva Svyatih Apostoliv Petra i PavlaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Yavorivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1435Naselennya 1375Plosha 2 03 km Gustota naselennya 677 34 osib km Poshtovij indeks 81034Telefonnij kod 380 3259Geografichni daniGeografichni koordinati 49 56 23 pn sh 23 07 23 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 232 mVodojmi richkaMisceva vladaAdresa radi 81033 Lvivska obl Yavorivskij r n smt KrakovecKartaGliniciGliniciMapa Glinici u VikishovishiGeografiyaCherez pivdenno zahidnu okolicyu sela teche richka prava pritoka richki Vishni IstoriyaU 1880 roci selo nalezhalo do Yavorivskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi bulo 1322 meshkanci z nih bilshist buli greko katolikami a 343 rimo katolikami Na 1 sichnya 1939 roku v seli meshkalo 2080 osib z nih 1495 ukrayinciv greko katolikiv 535 ukrayinciv rimokatolikiv 25 polyakiv 25 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Gnojnice Yavorivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Pislya aneksiyi SRSR Zahidnoyi Ukrayini v 1939 roci selo vklyuchene do Krakiveckogo rajonu Lvivskoyi oblasti Za radyanskih chasiv do sela priyednano susidnyu Glinicku Volyu teper ce pivdenna chastina sela Memorial Borcyam za volyu Ukrayini Religijni sporudiDerev yana cerkva Cvyatih Apostoliv Petra i Pavla kolishnya nazva cerkvi Zachattya Svyatogo Ivana Hrestitelya Najdavnishi vidomosti pro miscevu cerkvu pohodyat z 1510 roku Na odvirku pivdennih dverej v navu zberigsya rizblenij napis zasvidchuyuchij datu budovi Sozdasya hram sej rokuo AHP8 dnya SI Api tobto zbudovana 16 kvitnya 1689 roku Ikonostas cerkvi chotiriyarusnij rizblenij pozolochenij pohodit z XVIII st Na pochatku HH st mozhlivo buv chastkovo perebudovanij vikonana shiroka arka mizh 1 i 2 yarusami Pislya pozhezhi vidbudovana u 1821 roci Nastupnij znachnij remont provedeno v kinci 1920 h rokiv Cerkva bula silno poshkodzhena pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i bula vidnovlena po yiyi zakinchenni Prote zvazhayuchi na vidsutnist kvalifikovanih majstriv restavraciyu bulo provedeno nefahovo z vikoristannyam neyakisnoyi derevini ta porushennyam poperednih form hramu Centralnij baraban buv silno zmishenij do vivtarnoyi chastini U 1951 roci cerkvu zakrili Visimdesyatilitnij miscevij meshkanec Stepan Dubas zgaduye ostannyu vidpravu yaka vidbulasya tut oficijno u 1951 roci potim vidpravi velisya pidpilno Nash svyashenik priyizhdzhav tayemno perebiravsya u zhinochij odyag i tak dobiravsya syudi zgaduye starozhil U 1989 roci hram vidchinili a u 1990 roci cerkvu povernuli greko katolickij gromadi na parafiyu buv priznachenij svyashenik o Mihajlo Shuvarik Todi zh proveli remont hramu 3 22 listopada 2003 roku i do sogodni na parafiyi truditsya svyashenik o Stepan Grican U 2007 roci cerkva Zachattya Svyatogo Ivana Hrestitelya bula perejmenovana na cerkvu Sv Ap Petra i Pavla Budivlya trizrubna odnoverha Do navi zi shodu prilyagaye vuzhchij vivtar granchastoyi formi pri jogo pivnichnij i pivdennij stinah pribudovani riznici z zahodu vuzhchij pryamokutnij babinec Dvoshilij lomanij dah navi zavershuye na svitlovomu vosmeriku sholomova banya z lihtarem i makivkoyu Grebeni bagatoshilogo dahu vivtarya i dvoshilogo babincya vinchayut menshi lihtari z makivkami Na pivdennij zahid vid cerkvi zbereglasya stara derev yana odnoyarusna kvadratova zvedena v 1920 h rr dzvinicya vkrita piramidalnim dahom Na pivnich vid neyi na cerkovnomu podvir yi parafiyani zveli novu murovanu triyarusnu dzvinicyu yaka analogichno cerkvi zavershuyetsya dvoshilim dahom i lihtarem z makivkoyu Cerkva bula u avarijnomu stani nahilena u zahidnomu napryamku stini babincya prognili do nizu i deformuvalis U 2017 roci bulo provedeno protiavarijni roboti na kupoli hramu vidrestavrovani nesuchi konstrukciyi centralnogo barabanu i kupola vikonano gidroizolyaciyu fundamentu Cerkvi bulo povernuto yiyi pervisnij viglyad Virivnyali karkas sporudi ta zmistili kupol na pravilne misce Blyashanu pokrivlyu vivtarya i dahu navi i babincya zaminili midnoyu Cerkva maye arhitekturnu pidsvidku Zavdyaki starannyam meshkancyam sela cerkva maye nadzvichajno garnij viglyad Sogodni u derev yanij cerkvi postijno vidbuvayutsya svyatochni Bogosluzhinnya Cerkva stoyit pri golovnij dorozi na nevelikomu gorbochku i zacharovuye svoyeyu krasoyu Takozh v seli nayavno ye she dva hrami cerkva Zachattya Svyatogo Ivana Hrestitelya ta cerkva Prepodobnogo Onufriya Velikogo Misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Yavorivskogo dekanatu z 1920 roku Krakoveckogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Cerkva Zachattya Svyatogo Ivana Hrestitelya Cerkva Prepodobnogo Onufriya Velikogo DzviniciVidomi lyudiNarodilis zasnovnik sanatoriyu v Kosovi na Guculshini Petro Franko pochesnij golova Vseukrayinskogo Tovaristva politichnih v yazniv i represovanih doslidnik pismennik redaktor gromadskij diyach PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 30 Byuleten Kancelyariyi LA UGKC Krakoveckij www ugccla lviv ua ukr Procitovano 29 lipnya 2023 Cerkva Glinici Yavorivskij rajon decerkva org ua Procitovano 30 lipnya 2023 Glinici s Cerkva sv Ioana Predtechi www pslava info Procitovano 30 lipnya 2023 Glinici Cerkva Zachattya Svyatogo Ivana HrestitelyaCerkva Zachattya Svyatogo Ivana HrestitelyaCerkva Zachattya Svyatogo Ivana Hrestitelya roztashovana v pivnichnij chastini sela Dorozi Pri trizrubna na nizkomu pidvishenni Budivlya formi odnoverha Do navi zi shodu prilyagaye vuzhchij vivtar granchastoyi Riznici Pri Jogo Pivnichnij I Pivdennij Stinah Pribudovani kvadratova z zahodu vuzhchij pryamokutnij babinec Dvoshilij lomanij dah navi zavershuye na svitlovomu vosmeriku sholomova banya z lihtarem i makivkoyu Grebeni bagatoshilogo dahu vivtarya i dvoshilogo babincya vinchayut menshi lihtari z makivkami Na pivdennij zahid vid cerkvi zbereglasya stara derevyana Dzvinicya Zvedena V 1920 H Rr dzvinicyu vkrita piramidalnim dahom Na pivnich vid neyi parafiyani zveli murovanu triyarusnu Cerkvi poi church cathedral monastery Zavershenu Analogichno Cerkva Zachattya Svyatogo Ivana Hrestitelya UGKC maps visicom ua ukr Procitovano 30 lipnya 2023 Gavrilyuk Andrij 22 travnya 2023 Derev yana Cerkva Cv Ap Petra i Pavla u seli Glinici Yavorivskogo rajonu Golos Sokalshini novini Sokalya Chervonograda ukr Procitovano 30 lipnya 2023 Cerkvi i budinki molitvi Glinici spisok mapa adresi telefoni ua locator ua ukr Procitovano 30 lipnya 2023 PosilannyaGnojnice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 640 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi