Георгій Костянтинович Главацький (нар. 6 вересня 1907 — пом. 14 вересня 1990) — Герой Радянського Союзу (1942). У роки Німецько-радянської війни був військовим комісар батальйону 381-го стрілецького полку Окремої Приморської армії, пізніше командував стрілецьким полком.
Георгій Костянтинович Главацький | |
---|---|
Народження | 6 вересня 1907 Одеса |
Смерть | 14 вересня 1990 (83 роки) Одеса |
Поховання | Другий християнський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | Піхота |
Освіта | Постріл |
Роки служби | 1941–1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Главацький Георгій Костянтинович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 6 вересня 1907 року в місті Одеса в робітничій родині. Закінчив 5 класів школи, обласні курси пропагандистів. Працював слюсарем на Одеському цукрорафінадному заводі. Член КП(б)У з 1931 року.
У 1935 році закінчив Харківський пожежний технікум. Очолював пожежну команду Одеської бісквітної фабрики, з 1938 року — забезпечував пожежну охорону Одеського оперного театру, потім — 3-го державного олійзаводу.
З початком німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Служив кулеметником, а у вересні 1941 року призначений командиром кулеметного взводу. Брав участь в обороні Одеси. В жовтні 1941 року морем евакуйований до Севастополя, де брав участь в обороні міста як комісар 1-го батальйону стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії. Особливо відзначився під час спроби противника прорватись в Севастополь з боку Балаклави. Після загибелі командира батальйону перейняв на себе керівництво. Вміло організував оборону рубежу, неодноразово водив бійців у контратаки. Під час однієї з атак був контужений, проте не залишив поле бою.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені відвагу і героїзм, політрукові Главацькому Георгію Костянтиновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 740).
Наприкінці червня 1942 року був важко поранений і евакуйований до шпиталю на Північний Кавказ. Після одужання в 1943 році закінчив командирські курси «Постріл», написав книжку «В боях за Севастополь», яка вийшла друком в Тбілісі у 1943 році.
Восени 1943 року підполковник Главацький Г. К. призначений командиром 166-го гвардійського стрілецького полку 55-ї гвардійської стрілецької дивізії 18-ї армії. Брав участь у звільненні Північного Кавказу і Таманського півострову, у проведенні Керченсько-Ельтигенської десантної операції в листопаді 1943 року. В подальшому воював на території Білорусі, Польщі, Чехословаччини і Німеччини.
З 28 червня по 4 грудня 1945 року обіймав посаду командира 150-го гвардійського стрілецького полку .
У 1946 році за станом здоров'я (вроджена вада серця) вийшов у запас у званні полковника.
У 1955 році закінчив Одеський технікум харчової промисловості (нині Технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій). Працював на Одеському жиркомбінаті заступником директора, директором. У 1979 році вийшов на пенсію.
Брав активну участь в громадському житті, очолював Раду ветеранів Приморської армії, був членом президії Одеської секції Радянського комітету ветеранів війни.
Помер 14 вересня 1990 року. Похований в Одесі.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.
- Орден Леніна.
- Три ордени Червоного Прапора.
- Орден Суворова 3-го ступеня.
- Два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня.
- Медалі.
Твори
- В боях за Севастополь/ Г. К. Главацкий. — Тбилиси, 1943.
Вшанування пам'яті
- В Одесі на будинку № 20 по вулиці Ковальській (Кузнечній) встановлена меморіальна дошка на честь Г. К. Главацького.
Література
- Крылов Н. И. Огненный бастион. — М.: Воениздат, 1973. — С. 397—399.
- Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области/ Составители А. Ф. Абрамов, А. И. Бульба. — Одеса: Маяк, 1984. — 311 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 27 квітня 2012.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 20 июня 1942 года [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 27 квітня 2012.
- 50-та гвардійська стрілецька дивізія [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Kostyantinovich Glavackij nar 6 veresnya 1907 pom 14 veresnya 1990 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 U roki Nimecko radyanskoyi vijni buv vijskovim komisar bataljonu 381 go strileckogo polku Okremoyi Primorskoyi armiyi piznishe komanduvav strileckim polkom Georgij Kostyantinovich GlavackijNarodzhennya6 veresnya 1907 1907 09 06 OdesaSmert14 veresnya 1990 1990 09 14 83 roki OdesaPohovannyaDrugij hristiyanskij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist RSChAVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskPihotaOsvitaPostrilRoki sluzhbi1941 1946PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Sevastopolya Medal Za oboronu Odesi Medal Za oboronu Kavkazu Glavackij Georgij Kostyantinovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 6 veresnya 1907 roku v misti Odesa v robitnichij rodini Zakinchiv 5 klasiv shkoli oblasni kursi propagandistiv Pracyuvav slyusarem na Odeskomu cukrorafinadnomu zavodi Chlen KP b U z 1931 roku U 1935 roci zakinchiv Harkivskij pozhezhnij tehnikum Ocholyuvav pozhezhnu komandu Odeskoyi biskvitnoyi fabriki z 1938 roku zabezpechuvav pozhezhnu ohoronu Odeskogo opernogo teatru potim 3 go derzhavnogo olijzavodu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni dobrovolcem pishov na front Sluzhiv kulemetnikom a u veresni 1941 roku priznachenij komandirom kulemetnogo vzvodu Brav uchast v oboroni Odesi V zhovtni 1941 roku morem evakujovanij do Sevastopolya de brav uchast v oboroni mista yak komisar 1 go bataljonu strileckogo polku 109 yi strileckoyi diviziyi Osoblivo vidznachivsya pid chas sprobi protivnika prorvatis v Sevastopol z boku Balaklavi Pislya zagibeli komandira bataljonu perejnyav na sebe kerivnictvo Vmilo organizuvav oboronu rubezhu neodnorazovo vodiv bijciv u kontrataki Pid chas odniyeyi z atak buv kontuzhenij prote ne zalishiv pole boyu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 20 chervnya 1942 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i viyavleni vidvagu i geroyizm politrukovi Glavackomu Georgiyu Kostyantinovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 740 Naprikinci chervnya 1942 roku buv vazhko poranenij i evakujovanij do shpitalyu na Pivnichnij Kavkaz Pislya oduzhannya v 1943 roci zakinchiv komandirski kursi Postril napisav knizhku V boyah za Sevastopol yaka vijshla drukom v Tbilisi u 1943 roci Voseni 1943 roku pidpolkovnik Glavackij G K priznachenij komandirom 166 go gvardijskogo strileckogo polku 55 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 18 yi armiyi Brav uchast u zvilnenni Pivnichnogo Kavkazu i Tamanskogo pivostrovu u provedenni Kerchensko Eltigenskoyi desantnoyi operaciyi v listopadi 1943 roku V podalshomu voyuvav na teritoriyi Bilorusi Polshi Chehoslovachchini i Nimechchini Z 28 chervnya po 4 grudnya 1945 roku obijmav posadu komandira 150 go gvardijskogo strileckogo polku U 1946 roci za stanom zdorov ya vrodzhena vada sercya vijshov u zapas u zvanni polkovnika U 1955 roci zakinchiv Odeskij tehnikum harchovoyi promislovosti nini Tehnichnij koledzh Odeskoyi nacionalnoyi akademiyi harchovih tehnologij Pracyuvav na Odeskomu zhirkombinati zastupnikom direktora direktorom U 1979 roci vijshov na pensiyu Brav aktivnu uchast v gromadskomu zhitti ocholyuvav Radu veteraniv Primorskoyi armiyi buv chlenom prezidiyi Odeskoyi sekciyi Radyanskogo komitetu veteraniv vijni Pomer 14 veresnya 1990 roku Pohovanij v Odesi NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina Tri ordeni Chervonogo Prapora Orden Suvorova 3 go stupenya Dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Medali TvoriV boyah za Sevastopol G K Glavackij Tbilisi 1943 Vshanuvannya pam yatiV Odesi na budinku 20 po vulici Kovalskij Kuznechnij vstanovlena memorialna doshka na chest G K Glavackogo LiteraturaKrylov N I Ognennyj bastion M Voenizdat 1973 S 397 399 Podvig vo imya zhizni Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Odesskoj oblasti Sostaviteli A F Abramov A I Bulba Odesa Mayak 1984 311 s Primitki Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2012 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Krasnoj Armii ot 20 iyunya 1942 goda 8 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 30 iyunya 24 183 S 1 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 27 kvitnya 2012 50 ta gvardijska strilecka diviziya 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Posilannya