Ця стаття не містить . (вересень 2022) |
Герцогство Заган (нім. Herzogtum Sagan), або Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — у 1274—1549 роках князівство (герцогство) у Нижній Сілезії з центром у Загані (сучасна Жагань, Польща). Інкорпороване до Богемського королівства.
Заган | |||
---|---|---|---|
пол. Księstwo żagańskie | |||
| |||
Адм. центр | Жагань | ||
Населення | |||
- повне | |||
Площа | |||
- повна | |||
Дата заснування | 1274 | ||
Дата ліквідації | 1549 | ||
|
Назва
Історія
З 1304 по 1475 рр. Жаганське і Глогувське князівства були володінням однієї з молодших гілок будинку П'ястів. Не маючи нащадків чоловічої статі, останній князь (герцог) Заганський продав Жагань в 1475 р. саксонському курфюрсту, нащадки якого уступили його в 1549 р. Габсбургам.
У 1627 р. власником Заган стає імперський полководець Альбрехт фон Валленштейн, який запросив до свого двору самого Кеплера. Після загибелі Валленштейна у Загані (в 1646 р.) з'являється новий власник — , що подібно своєму попередникові іменував себе князем Заганським.
Від спадкоємців Лобковіча (побудований Жаганський палац у французькому стилі) герцогство було придбано у 1786 р. герцогом Петром Курляндським (сином Бірона) з успадкуванням по чоловічій лінії, і з правом передачі найближчій жінці-родичці після смерті останнього чоловіка в роду.
Хоча у Петра був брат (законний спадкоємець герцогства), після смерті Петра в 1800 р. Заган був переданий його старшій доньці від шлюбу з — . Вона називала себе герцогинею Заганською, але титул цей не мав офіційного обґрунтування до 1845 року, коли прусський король як феодальний сюзерен Загану визнав його власників герцогами.
Після смерті Вільгельміни та її сестри титул перейшов до нащадків останньої, що належав до французького дворянського роду (згас у 1951 році). У Франції герцогський титул Талейранів-Заганських був визнаний Наполеоном III.
Герцогині
- 1781—1839:
- 1839—1844:
- 1845—1862: Доротея фон Бірон
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2022 U Vikipediyi ye statti pro Zagan ta Zhagan znachennya Gercogstvo Zagan nim Herzogtum Sagan abo Zhaganske knyazivstvo pol ksiestwo Zaganskie chesk Zahanske knizectvi u 1274 1549 rokah knyazivstvo gercogstvo u Nizhnij Sileziyi z centrom u Zagani suchasna Zhagan Polsha Inkorporovane do Bogemskogo korolivstva Zaganpol Ksiestwo zaganskieGerbAdm centr ZhaganNaselennya povnePlosha povnaData zasnuvannya 1274Data likvidaciyi 1549Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZaganNazvaZhaganske knyazivstvo pol ksiestwo Zaganskie chesk Zahanske knizectvi polska i cheska nazvi Gercogstvo Zagan abo Zaganske gercogstvo nim Herzogtum Sagan nimecka nazva IstoriyaZ 1304 po 1475 rr Zhaganske i Gloguvske knyazivstva buli volodinnyam odniyeyi z molodshih gilok budinku P yastiv Ne mayuchi nashadkiv cholovichoyi stati ostannij knyaz gercog Zaganskij prodav Zhagan v 1475 r saksonskomu kurfyurstu nashadki yakogo ustupili jogo v 1549 r Gabsburgam U 1627 r vlasnikom Zagan staye imperskij polkovodec Albreht fon Vallenshtejn yakij zaprosiv do svogo dvoru samogo Keplera Pislya zagibeli Vallenshtejna u Zagani v 1646 r z yavlyayetsya novij vlasnik sho podibno svoyemu poperednikovi imenuvav sebe knyazem Zaganskim Vid spadkoyemciv Lobkovicha pobudovanij Zhaganskij palac u francuzkomu stili gercogstvo bulo pridbano u 1786 r gercogom Petrom Kurlyandskim sinom Birona z uspadkuvannyam po cholovichij liniyi i z pravom peredachi najblizhchij zhinci rodichci pislya smerti ostannogo cholovika v rodu Hocha u Petra buv brat zakonnij spadkoyemec gercogstva pislya smerti Petra v 1800 r Zagan buv peredanij jogo starshij donci vid shlyubu z Vona nazivala sebe gercogineyu Zaganskoyu ale titul cej ne mav oficijnogo obgruntuvannya do 1845 roku koli prusskij korol yak feodalnij syuzeren Zaganu viznav jogo vlasnikiv gercogami Pislya smerti Vilgelmini ta yiyi sestri titul perejshov do nashadkiv ostannoyi sho nalezhav do francuzkogo dvoryanskogo rodu zgas u 1951 roci U Franciyi gercogskij titul Talejraniv Zaganskih buv viznanij Napoleonom III GercoginiBironi 1781 1839 1839 1844 1845 1862 Doroteya fon Biron