Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Беневенське герцогство італ Ducato di Benevento а пізніше Беневентське князівство італ Principato di Benevento найпівден

Герцогство Беневентське

Герцогство Беневентське

Беневенське герцогство (італ. Ducato di Benevento), а пізніше Беневентське князівство (італ. Principato di Benevento) — найпівденніше лангобардське герцогство у середньовічній Італії з центром у Беневенто. Отримавши титул Ducatus Romanus («Римське герцогство») від пап Римських, Беневенто було практично незалежним від короля лангобардів.

Беневентське герцогство
Герб
image
Дата створення / заснування 570-ті
Офіційна мова латина
Країна Лангобардське королівство
Столиця Беневенто
Форма правління монархія
Мова комунікації d
Час/дата припинення існування 1081
image
image Беневентське герцогство у Вікісховищі

Координати: 41°07′59″ пн. ш. 14°46′59″ сх. д. / 41.13330000002777354° пн. ш. 14.78330000002777922° сх. д. / 41.13330000002777354; 14.78330000002777922

image

Заснування герцогства

Обставини заснування герцогства є спірними. Деякі автори вважають, що лангобарди були присутні у Південній Італії до повного завоювання ними долини По, а тому герцогство могло бути засноване у 571. Основна маса лангобардів прибули лише близько 590 року. У будь-якому випадку, першим герцогом Беневентським вважається Зотто, вождь групи військових, які захопили узбережжя Кампанії.

Незалежне князівство

У 758 Лангобардське королівство на чолі з королем Дезидерієм спроміглось на короткий час підпорядкувати собі самостійні південні герцогства Беневенто і Сполето. Але вже в 774 Лангобардське королівство завойовано Карлом Великим, і Беневенто знову стало незалежним. Герцог Арехіз II планував прийняти королівський титул і перетворити Беневенто в «другу Павію» (лат. Secundum Ticinum). Але титул короля лангобардів прийняв сам Карл Великий, тож Арехіз II задовольнявся титулом князя, щоб не дратувати могутнього імператора.

У 787 Карл Великий осадив Беневенто, і Арехіз II був змушений визнати себе васалом Карла.

У 788 в Беневенто вторглися візантійські війська під командування Адельгіза, сина останнього лангобардського короля Дезидерія, але син Арехіза II, князь Грімоальд III за допомогою франків зміг відбити напад. У наступні роки франки кілька разів нападали на Беневенто, в 814 Грімоальд IV був змушений принести васальну клятву Людовику I Благочестивому, потім цю клятву повторив його наступник Сікард. Цей васалітет був досить формальний, фактично беневентські князі не виконували своїх зобов'язань по відношенню до франкських монархів. Подальше ослаблення влади Каролінгів в Італії остаточно перетворило Беневенто в фактично незалежну державу.

За правління князя Сікарда Беневенто досягло вершини своєї могутності, владу князівства визнали морська республіка Амальфі і Неаполітанське герцогство. На початку IX століття Беневенто дійсно стає «другою Павією» — межі міста значно розширилися, були побудовані собор святої Софії (на зло Константинополю) і княжий палац.

Розпад Беневентського князівства в IX столітті

У 841 князь Сікард був убитий, його вбивця Радельхіс I оголосив себе наступним князем, але з цим самопроголошеним загарбником не погодився Сіконульф — брат вбитого Сікарда. В князівстві почалася міжусобна війна, в ході якої обидві сторони закликали на допомогу арабів з Сицилійського емірату. Останні розорили Капую, Неаполь, Салерно і Беневенто. У 849 році король Італії Людовик II, щоб припинити безлад та кровопролиття, розділив князівство між суперниками — південна частина зі столицею в Салерно стала окремим Салернським князівством під владою Сіконульфа, а під владою Радельхіса I залишилося власне Беневенто з нинішніми областями Молізе і Апулія (на північ від Таранто). У наступні десятиліття Візантія спромоглась повернути собі значну частину своїх колишніх володінь в Апулії. В результаті розділу князівства і візантійських завоювань значення і вплив Беневенто значно зменшились.

У 899 князь Капуї Атенульф I завоював Беневенто і оголосив обидва князівства єдиною і неподільною державою. При цьому Атенульф I встановив систему співурядування, при якій усі члени династії одночасно були князями-співправителями. Система працювала протягом більш як півстоліття, поки князь Пандульф I не опинився єдиним правлячим князем Беневенто і Капуї. У 978 році він став ще й князем Салерно, а в 981 році отримав від Оттона II герцогство Сполето, об'єднавши, тим самим, всі чотири лангобардських держави Південної Італії. Після смерті Пандульфа I (981) його володіння були розділені між синами, і в 982 році в руках Пандульфа II залишилося тільки Беневенто.

На початку XI століття Беневенто вже значно поступалося за територією і силі сусідам — Капуї і Салерно. В 1022 році імператор Генріх II під час своєї південноіталійської кампанії захопив Беневенто, але після невдалої облоги повернувся до Німеччини. У наступні десятиліття Беневенто не брав участі в політичному житті Південної Італії, в якій все більшу вагу набирали нормани. Син Беневентського князя Атенульф був запрошений апулійськими лангобардами очолити їх повстання проти Візантії, але незабаром зрадив повсталих, що остаточно позбавило Беневенто політичної ваги. В результаті громадяни Беневенто прогнали князя і погодилися прийняти в якості правителя папу римського, що був до цього лише номінальним сувереном князівства.

Список герцогів і князів Беневентських

Герцоги Беневентські

Князі Беневентські

Також князі Капуанські з 900—981.

Князі Беневентські під папською владою

Норманський князь Беневентський

Князь Беневентський за часів Наполеона

Примітки

  1. Hodgkin, VI, 71&n1, 73.

Джерела

  • Gwatkin, H. M. (1926). J. P. Whitney та ін. (ред.). The Cambridge Medieval History: Volume III. Cambridge University Press. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |editor= ()
  • Oman, Charles (1914). The Dark Ages 476-918. London: Rivingtons.
  • Hodgkin, Thomas (1895). Italy and her Invaders. Clarendon Press.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Benevenske gercogstvo ital Ducato di Benevento a piznishe Beneventske knyazivstvo ital Principato di Benevento najpivdennishe langobardske gercogstvo u serednovichnij Italiyi z centrom u Benevento Otrimavshi titul Ducatus Romanus Rimske gercogstvo vid pap Rimskih Benevento bulo praktichno nezalezhnim vid korolya langobardiv Beneventske gercogstvo Gerb Data stvorennya zasnuvannya570 ti Oficijna movalatina KrayinaLangobardske korolivstvo StolicyaBenevento Forma pravlinnyamonarhiya Mova komunikaciyid Chas data pripinennya isnuvannya1081 Beneventske gercogstvo u Vikishovishi Koordinati 41 07 59 pn sh 14 46 59 sh d 41 13330000002777354 pn sh 14 78330000002777922 sh d 41 13330000002777354 14 78330000002777922Zasnuvannya gercogstvaObstavini zasnuvannya gercogstva ye spirnimi Deyaki avtori vvazhayut sho langobardi buli prisutni u Pivdennij Italiyi do povnogo zavoyuvannya nimi dolini Po a tomu gercogstvo moglo buti zasnovane u 571 Osnovna masa langobardiv pribuli lishe blizko 590 roku U bud yakomu vipadku pershim gercogom Beneventskim vvazhayetsya Zotto vozhd grupi vijskovih yaki zahopili uzberezhzhya Kampaniyi Nezalezhne knyazivstvoU 758 Langobardske korolivstvo na choli z korolem Dezideriyem spromiglos na korotkij chas pidporyadkuvati sobi samostijni pivdenni gercogstva Benevento i Spoleto Ale vzhe v 774 Langobardske korolivstvo zavojovano Karlom Velikim i Benevento znovu stalo nezalezhnim Gercog Arehiz II planuvav prijnyati korolivskij titul i peretvoriti Benevento v drugu Paviyu lat Secundum Ticinum Ale titul korolya langobardiv prijnyav sam Karl Velikij tozh Arehiz II zadovolnyavsya titulom knyazya shob ne dratuvati mogutnogo imperatora U 787 Karl Velikij osadiv Benevento i Arehiz II buv zmushenij viznati sebe vasalom Karla U 788 v Benevento vtorglisya vizantijski vijska pid komanduvannya Adelgiza sina ostannogo langobardskogo korolya Dezideriya ale sin Arehiza II knyaz Grimoald III za dopomogoyu frankiv zmig vidbiti napad U nastupni roki franki kilka raziv napadali na Benevento v 814 Grimoald IV buv zmushenij prinesti vasalnu klyatvu Lyudoviku I Blagochestivomu potim cyu klyatvu povtoriv jogo nastupnik Sikard Cej vasalitet buv dosit formalnij faktichno beneventski knyazi ne vikonuvali svoyih zobov yazan po vidnoshennyu do frankskih monarhiv Podalshe oslablennya vladi Karolingiv v Italiyi ostatochno peretvorilo Benevento v faktichno nezalezhnu derzhavu Za pravlinnya knyazya Sikarda Benevento dosyaglo vershini svoyeyi mogutnosti vladu knyazivstva viznali morska respublika Amalfi i Neapolitanske gercogstvo Na pochatku IX stolittya Benevento dijsno staye drugoyu Paviyeyu mezhi mista znachno rozshirilisya buli pobudovani sobor svyatoyi Sofiyi na zlo Konstantinopolyu i knyazhij palac Rozpad Beneventskogo knyazivstva v IX stolittiU 841 knyaz Sikard buv ubitij jogo vbivcya Radelhis I ogolosiv sebe nastupnim knyazem ale z cim samoprogoloshenim zagarbnikom ne pogodivsya Sikonulf brat vbitogo Sikarda V knyazivstvi pochalasya mizhusobna vijna v hodi yakoyi obidvi storoni zaklikali na dopomogu arabiv z Sicilijskogo emiratu Ostanni rozorili Kapuyu Neapol Salerno i Benevento U 849 roci korol Italiyi Lyudovik II shob pripiniti bezlad ta krovoprolittya rozdiliv knyazivstvo mizh supernikami pivdenna chastina zi stoliceyu v Salerno stala okremim Salernskim knyazivstvom pid vladoyu Sikonulfa a pid vladoyu Radelhisa I zalishilosya vlasne Benevento z ninishnimi oblastyami Molize i Apuliya na pivnich vid Taranto U nastupni desyatilittya Vizantiya spromoglas povernuti sobi znachnu chastinu svoyih kolishnih volodin v Apuliyi V rezultati rozdilu knyazivstva i vizantijskih zavoyuvan znachennya i vpliv Benevento znachno zmenshilis U 899 knyaz Kapuyi Atenulf I zavoyuvav Benevento i ogolosiv obidva knyazivstva yedinoyu i nepodilnoyu derzhavoyu Pri comu Atenulf I vstanoviv sistemu spivuryaduvannya pri yakij usi chleni dinastiyi odnochasno buli knyazyami spivpravitelyami Sistema pracyuvala protyagom bilsh yak pivstolittya poki knyaz Pandulf I ne opinivsya yedinim pravlyachim knyazem Benevento i Kapuyi U 978 roci vin stav she j knyazem Salerno a v 981 roci otrimav vid Ottona II gercogstvo Spoleto ob yednavshi tim samim vsi chotiri langobardskih derzhavi Pivdennoyi Italiyi Pislya smerti Pandulfa I 981 jogo volodinnya buli rozdileni mizh sinami i v 982 roci v rukah Pandulfa II zalishilosya tilki Benevento Na pochatku XI stolittya Benevento vzhe znachno postupalosya za teritoriyeyu i sili susidam Kapuyi i Salerno V 1022 roci imperator Genrih II pid chas svoyeyi pivdennoitalijskoyi kampaniyi zahopiv Benevento ale pislya nevdaloyi oblogi povernuvsya do Nimechchini U nastupni desyatilittya Benevento ne brav uchasti v politichnomu zhitti Pivdennoyi Italiyi v yakij vse bilshu vagu nabirali normani Sin Beneventskogo knyazya Atenulf buv zaproshenij apulijskimi langobardami ocholiti yih povstannya proti Vizantiyi ale nezabarom zradiv povstalih sho ostatochno pozbavilo Benevento politichnoyi vagi V rezultati gromadyani Benevento prognali knyazya i pogodilisya prijnyati v yakosti pravitelya papu rimskogo sho buv do cogo lishe nominalnim suverenom knyazivstva Spisok gercogiv i knyaziv BeneventskihGercogi Beneventski Zotto 571 591 Arehiz I 591 641 Ayulf I 641 646 Radoald 646 651 Grimoald I 651 662 Romoald I 662 677 Grimoald II 677 680 Gizulf I 680 706 Romoald II 706 732 Adelajz 732 733 Grigorij 733 740 Godshalk 740 743 Gizulf II 743 749 Lyutprand 749 758 Arehiz II 758 774 Knyazi Beneventski Takozh knyazi Kapuanski z 900 981 Arehiz II 774 787 Grimoald III 787 806 Grimoald IV 806 817 Siko I 817 832 Sikard 832 839 Radelhiz I 839 851 Radelgar 851 854 Adelchiz 854 878 Vajfer 878 881 Radelhiz II 881 884 pershe pravlinnya Ayulf II 884 890 Orso 890 891 Do vizantijciv 891 895 Gi 895 897 i regent 897 Radelhiz II 897 900 druge pravlinnya Atenulf I 900 910 Landulf I 901 910 spivpravitel Landulf I 910 943 Atenulf II 911 940 spivpravitel Landulf II 940 943 spivpravitel Atenulf III 933 943 spivpravitel Landulf II Chervonij 943 961 spivpravitel z 940 Pandulf I Zalizna Golova 943 961 spivpravitel Landulf III 959 961 spivpravitel Landulf III 961 968 Landulf IV 968 981 spivpravitel Pandulf II 981 1014 Landulf V 987 1014 spivpravitel Landulf V 1014 1033 Pandulf III 1012 1033 spivpravitel Pandulf III 1033 1050 Landulf VI 1038 1050 spivpravitel Knyazi Beneventski pid papskoyu vladoyu Rudolf 1053 1054 Pandulf III 1054 1059 vdruge Landulf VI 1054 1077 Pandulf IV 1056 1074 Normanskij knyaz Beneventskij Robert Gviskar 1078 1081 Knyaz Beneventskij za chasiv Napoleona Sharl Moris de Talejran Perigor 1806 1815 PrimitkiHodgkin VI 71 amp n1 73 DzherelaGwatkin H M 1926 J P Whitney ta in red The Cambridge Medieval History Volume III Cambridge University Press a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u editor dovidka Oman Charles 1914 The Dark Ages 476 918 London Rivingtons Hodgkin Thomas 1895 Italy and her Invaders Clarendon Press

Дата публікації:
Топ