Ге́рб Кої́мбри — офіційний символ міста Коїмбра, Португалія. Використовується як (територіальний герб). У червоному щиті золота чаша, пурпурна всередині. Праворуч її підтримує золотий крилатий змій, ліворуч — золотий бойовий лев. Тримачі золоті, з пурпурним озброєнням. Над чашею погруддя діви із золотою короною, білим мафорієм та пурпурним одягом. По боках від неї два малих герби Португалії. Щит увінчує (срібна мурована міська корона) з п'ятьма вежами. Внизу ланцюг із зіркою Ордена Вежі й Меча. Під щитом біла стрічка, на якій великими літерами напис португальською: «cidade de Coimbra» (місто Коїмбра). Офіційно затверджений 14 листопада 1930 року. За легендою, коронована діва — свевська принцеса, змій — свевський король Герменерік, лев — аланський король, чаша — уособлення свевсько-аланського союзу.
Ге́рб Кої́мбри | |
---|---|
Деталі | |
Носій | Коїмбра |
Затверджений | 14 листопада 1930 |
Корона | міська |
Щит | португальський |
Девіз | cidade de Coimbra |
Використання | територіальний |
Історія
Перший герб Коїмбри відомий з воскового відбитку печатки 1240 року. На ньому зображено погруддя коронованої діви з мафорієм.
На новій печатці 1265 року був вже новий герб — погруддя коронованої діви, затиснене з боків португальськими щитками. Під погруддям розміщена композиція зі змією, що повзе до чаші, та квіткою. Цей герб Коїмбри використовувався до кінця XIV. Він зафіксований на документах, пов'язаних із проголошенням Жуана І королем Португалії, що відбулося в Коїмбрі 6 квітня 1385 року.
Інший герб Коїмбри, подібний до сучасного, зафіксований на форалі короля Мануела І від 4 серпня 1516 року. Він має вигляд червоного щита зі срібною чашею, з якої постає коронована діва, одягнена в червоне; чашу підтримують золоті крилатий змій та лев. Це перше кольорове зображення герба Коїмбри, відоме геральдистам. Цей герб зустрічається на стінах Коїмбрської ратуші, а також різних документах, починаючи з XVI століття.
До ХІХ століття зображення герба Коїмбри не було уніфіковане, тому його малювали по-різному. Зокрема, тримачі чаші могли мінятися місцями, крилатого змія інколи малювали як змію або дракона, чашу малювали срібною або золотою, колір щита змінювали, а діву коронували найрізноманітнішими коронами.
1867 року було затверджене офіційне зображення герба Коїмбри, що повторював мотив з форалу 1516 року. Колір щита замінили на червоний, а сам щит увінчали герцогською короною. Після повалення монархії та проголошення Республіки в 1910 році цю корону замінили на муніципальну (міську). 1919 року, з нагоди нагородження міста Орденом Вежі й Меча, до герба додали зображення його зірки з ланцюгом. 1930 року, рішенням муніципальної влади, на гербі відновили португальські щитки, що були на міському гербі в середньовіччі, а також додали білу стрічку з назвою міста.
Символіка
Точне значення фігур герба Коїмбри не до кінця зрозуміле. Найбільш відоме і розтиражоване тлумачення пов'язане з легендою, яку наводить в хроніст-цистеріанець . Коли аланський король Атацес будував місто Коїмбру, на нього напали свеви під проводом Герменеріка, аби помститися за минулі поразки. Алани розбили свевів і прогнали їх від міста. Тоді Герменерік уклав із Атацесом мир, віддавши за нього свою улюблену доньку, красуню Циндазунду. Ці події увічнили у гербі збудованого міста. Відповідно, коронована діва — це свевська принцеса, лев — аланський король Атацес, змій — свевський король Герменерік, а чаша — символ шлюбу, свевсько-аланського союзу. Ця інтерпретація Бернанрда де Бріту стала найпопулярнішою в Португалії й, видозмінюючись, лягла в основу багатьох літературно-історичних творів.
Існували також інші пояснення герба Коїмбри. Так, у «Казці про Мондегу» (1481—1558) коронована діва — це німфа Монда, дух річки Мондегу, на якій стоїть місто Коїмбра. Її охороняють священні істоти — лев і змій.
(1465—1536) у своїй «Комедії» згадував, що діва — це панна Колімена, донька кордовського короля Серідона, міфічного засновника Коїмбри. Діву ув’язнив варварський король Мондерігон, але змій і лев звільнили її. Ця подія була закарбована на міському гербі.
у пов'язував герб Коїмбри із німфою , улюбленицею Геракла. Завагітнівши від нього, вона вирішила сховати свою майбутню дитину в лісі. Але у пологах німфа народила не людину, а крилатого змія. У лісі на неї напали дикі звірі й з’їли її, лишивши тільки погруддя. Геракл знайшов його і заснував Коїмбру. На пам'ять про свою кохану він дав місту відповідний герб з погруддям німфи, змієм і левом, уособленням диких звірів.
Інше пояснення герба дав монах-єроніміт (1528—1584) у своєму . У нього коронова діва — це душа, що перемагає диявола, майстра насилля (лев) і підступності (змій). Оскільки Коїмбра була старою столицею Португальського королівства, то її герб — це символ самої Португалії, що перемогла маврів, слуг диявола. Подібну звитяжну інтерпретацію Коїмбрського герба знаходимо в , який вважав, що коронована діва — це символ непереможного міста, а лев і змій — кастильці та маври.
В жовтні 1625 року, після канонізації португальської королеви Ізабели, монах Жорже Піньєйру на проповіді тлумачив короновану діву Коїмбри як уособлення святої королеви-миротвориці, яка вносить злагоду між кастильським левом та португальським драконом-змієм.
Галерея
- Прапор
- 1675, «Thesouro de Nobreza»
- 1860
- 1895
- Малий герб
Примітки
- Герб Коїмбри[недоступне посилання] // Câmara Municipal de Coimbra
Джерела
- Coimbra Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 1073-1077.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 129-142.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Коїмбри
- Португальські герби [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Герб Коїмбри [ 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Герб Коїмбри[недоступне посилання] // Câmara Municipal de Coimbra
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge rb Koyi mbri oficijnij simvol mista Koyimbra Portugaliya Vikoristovuyetsya yak teritorialnij gerb U chervonomu shiti zolota chasha purpurna vseredini Pravoruch yiyi pidtrimuye zolotij krilatij zmij livoruch zolotij bojovij lev Trimachi zoloti z purpurnim ozbroyennyam Nad chasheyu pogruddya divi iz zolotoyu koronoyu bilim maforiyem ta purpurnim odyagom Po bokah vid neyi dva malih gerbi Portugaliyi Shit uvinchuye sribna murovana miska korona z p yatma vezhami Vnizu lancyug iz zirkoyu Ordena Vezhi j Mecha Pid shitom bila strichka na yakij velikimi literami napis portugalskoyu cidade de Coimbra misto Koyimbra Oficijno zatverdzhenij 14 listopada 1930 roku Za legendoyu koronovana diva svevska princesa zmij svevskij korol Germenerik lev alanskij korol chasha uosoblennya svevsko alanskogo soyuzu Ge rb Koyi mbriDetaliNosijKoyimbraZatverdzhenij14 listopada 1930KoronamiskaShitportugalskijDevizcidade de CoimbraVikoristannyateritorialnijIstoriyaPershij gerb Koyimbri vidomij z voskovogo vidbitku pechatki 1240 roku Na nomu zobrazheno pogruddya koronovanoyi divi z maforiyem Na novij pechatci 1265 roku buv vzhe novij gerb pogruddya koronovanoyi divi zatisnene z bokiv portugalskimi shitkami Pid pogruddyam rozmishena kompoziciya zi zmiyeyu sho povze do chashi ta kvitkoyu Cej gerb Koyimbri vikoristovuvavsya do kincya XIV Vin zafiksovanij na dokumentah pov yazanih iz progoloshennyam Zhuana I korolem Portugaliyi sho vidbulosya v Koyimbri 6 kvitnya 1385 roku Inshij gerb Koyimbri podibnij do suchasnogo zafiksovanij na forali korolya Manuela I vid 4 serpnya 1516 roku Vin maye viglyad chervonogo shita zi sribnoyu chasheyu z yakoyi postaye koronovana diva odyagnena v chervone chashu pidtrimuyut zoloti krilatij zmij ta lev Ce pershe kolorove zobrazhennya gerba Koyimbri vidome geraldistam Cej gerb zustrichayetsya na stinah Koyimbrskoyi ratushi a takozh riznih dokumentah pochinayuchi z XVI stolittya Do HIH stolittya zobrazhennya gerba Koyimbri ne bulo unifikovane tomu jogo malyuvali po riznomu Zokrema trimachi chashi mogli minyatisya miscyami krilatogo zmiya inkoli malyuvali yak zmiyu abo drakona chashu malyuvali sribnoyu abo zolotoyu kolir shita zminyuvali a divu koronuvali najriznomanitnishimi koronami 1867 roku bulo zatverdzhene oficijne zobrazhennya gerba Koyimbri sho povtoryuvav motiv z foralu 1516 roku Kolir shita zaminili na chervonij a sam shit uvinchali gercogskoyu koronoyu Pislya povalennya monarhiyi ta progoloshennya Respubliki v 1910 roci cyu koronu zaminili na municipalnu misku 1919 roku z nagodi nagorodzhennya mista Ordenom Vezhi j Mecha do gerba dodali zobrazhennya jogo zirki z lancyugom 1930 roku rishennyam municipalnoyi vladi na gerbi vidnovili portugalski shitki sho buli na miskomu gerbi v serednovichchi a takozh dodali bilu strichku z nazvoyu mista SimvolikaBernardu de Britu Tochne znachennya figur gerba Koyimbri ne do kincya zrozumile Najbilsh vidome i roztirazhovane tlumachennya pov yazane z legendoyu yaku navodit v hronist cisterianec Koli alanskij korol Ataces buduvav misto Koyimbru na nogo napali svevi pid provodom Germenerika abi pomstitisya za minuli porazki Alani rozbili sveviv i prognali yih vid mista Todi Germenerik uklav iz Atacesom mir viddavshi za nogo svoyu ulyublenu donku krasunyu Cindazundu Ci podiyi uvichnili u gerbi zbudovanogo mista Vidpovidno koronovana diva ce svevska princesa lev alanskij korol Ataces zmij svevskij korol Germenerik a chasha simvol shlyubu svevsko alanskogo soyuzu Cya interpretaciya Bernanrda de Britu stala najpopulyarnishoyu v Portugaliyi j vidozminyuyuchis lyagla v osnovu bagatoh literaturno istorichnih tvoriv Isnuvali takozh inshi poyasnennya gerba Koyimbri Tak u Kazci pro Mondegu 1481 1558 koronovana diva ce nimfa Monda duh richki Mondegu na yakij stoyit misto Koyimbra Yiyi ohoronyayut svyashenni istoti lev i zmij 1465 1536 u svoyij Komediyi zgaduvav sho diva ce panna Kolimena donka kordovskogo korolya Seridona mifichnogo zasnovnika Koyimbri Divu uv yazniv varvarskij korol Monderigon ale zmij i lev zvilnili yiyi Cya podiya bula zakarbovana na miskomu gerbi u pov yazuvav gerb Koyimbri iz nimfoyu ulyubleniceyu Gerakla Zavagitnivshi vid nogo vona virishila shovati svoyu majbutnyu ditinu v lisi Ale u pologah nimfa narodila ne lyudinu a krilatogo zmiya U lisi na neyi napali diki zviri j z yili yiyi lishivshi tilki pogruddya Gerakl znajshov jogo i zasnuvav Koyimbru Na pam yat pro svoyu kohanu vin dav mistu vidpovidnij gerb z pogruddyam nimfi zmiyem i levom uosoblennyam dikih zviriv Inshe poyasnennya gerba dav monah yeronimit 1528 1584 u svoyemu U nogo koronova diva ce dusha sho peremagaye diyavola majstra nasillya lev i pidstupnosti zmij Oskilki Koyimbra bula staroyu stoliceyu Portugalskogo korolivstva to yiyi gerb ce simvol samoyi Portugaliyi sho peremogla mavriv slug diyavola Podibnu zvityazhnu interpretaciyu Koyimbrskogo gerba znahodimo v yakij vvazhav sho koronovana diva ce simvol neperemozhnogo mista a lev i zmij kastilci ta mavri V zhovtni 1625 roku pislya kanonizaciyi portugalskoyi korolevi Izabeli monah Zhorzhe Pinyejru na propovidi tlumachiv koronovanu divu Koyimbri yak uosoblennya svyatoyi korolevi mirotvorici yaka vnosit zlagodu mizh kastilskim levom ta portugalskim drakonom zmiyem GalereyaPrapor 1675 Thesouro de Nobreza 1860 1895 Malij gerbPrimitkiGerb Koyimbri nedostupne posilannya Camara Municipal de CoimbraDzherelaCoimbra Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1906 Vol II P 1073 1077 Vilhena Barbosa Inacio de As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasao d armas in 3 vol Lisboa Typographia do Panorama 1860 Vol 1 P 129 142 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerb Koyimbri Portugalski gerbi 30 veresnya 2018 u Wayback Machine Gerb Koyimbri 18 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Gerb Koyimbri nedostupne posilannya Camara Municipal de Coimbra