Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герцог Георг Александер Міхель Фрідріх Вільгельм Франц Карл Меклебурзький (нім. Georg Alexander Michael Friedrich Wilhelm Franz Carl, Herzog zu Mecklenburg) або (на російський манер) Георгій Георгійович Мекленбург-Стреліцький (рос. Герцог Георгий Георгиевич Мекленбург-Стрелицкий; 18 червня 1859, — 5 грудня 1909, Санкт-Петербург) — принц Мекленбурзького дому, син великої княгині Катерини Михайлівни і герцога Георга, правнук імператора Павла I, власник Карлівки. Генерал-майор російської служби.
| Георг Александер Мекленбург-Стреліцький | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Народився | 6 (18) червня 1859 d, Мальхін, Мекленбургіше-Зеенплатте, Мекленбург-Передня Померанія, НДР | |||||||||||||||
| Помер | 5 грудня 1909[1] (50 років) Санкт-Петербург, Російська імперія | |||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія | |||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||
| Alma mater | Лейпцизький університет і Страсбурзький університет | |||||||||||||||
| Військове звання | генерал-майор | |||||||||||||||
| Рід | Мекленбурги | |||||||||||||||
| Батько | d | |||||||||||||||
| Мати | d | |||||||||||||||
| Брати, сестри | Карл Міхаель Мекленбурзький і Олена Мекленбург-Стреліцька | |||||||||||||||
| У шлюбі з | d | |||||||||||||||
| Діти | d, d[1], d[1] і d[1] | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Біографія
Народився 6 (18) червня 1859 року в мекленбурзькому маєтку Ремплін, придбаному незадовго до його народження батьками, проте з дитинства Жоржакс, як звали хлопчика в сімейному колі, жив в Петербурзі. Сім'я мекленбурзького герцога проживала там в Михайлівському і Каменноостровському палацах, влітку — в палацовому маєтку Оранієнбаум.
Готувався до військової служби, як це було прийнято для членів правлячих династій, отримав домашню військову освіту. Доктор витончених мистецтв і філософії, закінчив курс в Страсбурзькому і Лейпцизькому університетах. У 1902 року призначений командиром лейб-гвардії Драгунського полку, з 1906 року — командир 1-ї бригади 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії, з 1907 перебував у розпорядженні головнокомандувача військами гвардії і Петербурзького військового округу, займаючись за дорученням військового міністра підготовкою реформи обозного відомства. Автор і перекладач військово-теоретичних і історичних робіт. Мав чин генерал-майора.
Під впливом бабусі і матері став займатися музикою. У будинку великої княгині Олени Павлівни часто бували відомі композитори і віртуози-виконавці. З роками Георій Георгійович став хорошим піаністом і чудово грав на віолончелі, навіть захоплювався творчістю. Серед його вчителів К. Ю. Давидов, К. Райнеке, Г. Якобшталь. У 1896 році створив в Петербурзі струнний квартет камерної музики, що носив його ім'я «Квартет Мекленбурзького» (після 1917 року — у складі Петроградської філармонії). Виступи мали величезний успіх не тільки в російській столиці, а й за її межами.
Займався колекціонуванням творів мистецтва. Від діда, великого князя Михайла Павловича, йому дісталася багата колекція французьких літографій, живопису, майссенської порцеляни, розкішні видання з мистецтва, їх він постійно поповнював і дбайливо зберігав, активно брав участь у виставках.
Але герцога Георгія шанували не тільки в музичному світі. Незважаючи на свій високий титул, він був простий у спілкуванні й позбавлений всякого снобізму, хоча його визнавали більш освіченим, ніж багатьох великих князів.
Шлюб
Проблемою для його матері, великої княгині Катерини Михайлівни, стало його серйозне захоплення фрейліною Наталією Федорівною Вонлярлярською (1858-1921), дочкою статського радника, який служив в міністерстві фінансів. Катерина Михайлівна не могла уявити собі, що її невісткою буде дівчина не королівської крові. Вона звільнила фрейліну, сподіваючись, що син забуде про неї. Але герцог в червні 1889 року спеціально виїхав до Німеччини, щоб отримати дозвіл на шлюб великого герцога Мекленбургского Фрідріха Вільгельма (1819-1904), свого дядька. Він вирішив, що в разі відмови піде зі служби і буде жити зі своєю Наташею в Росії.
2 лютого 1890 року, отримавши дозвіл, одружився морганатичним шлюбом з Наталією Вонлярлярською, яка отримала титул графині Карлової (за назвою маєтку Карлівка в Полтавській губернії), що перейшла потім до дітей. При дворі дружину герцога, колишню фрейліну, не приймали. Тільки через багато років Георг Мекленбурзький разом з дружиною став відвідувати звані бали і прийоми в Зимовому палаці. Близькі знайому герцога говорили про рідкісну гармонію шлюбу. Навіть велика княгиня Катерина Михайлівна в своєму заповіті написала:
«Визнаю Боже Благословення за мою невістку Наталю... Дякую їй за ніжну любов до сина мого герцога Георга. Нехай дарує їм Господь щастя і благополуччя.»
Прізвище та титул графів Карлових були визнані в Росії, тому наступне покоління герцогів Мекленбург-Стреліцьких носило прізвище графів Карлових.
Діти
Подружжя мало чотирьох дітей, які іменувалися графами Карловим:
- Катерина (1891—1940), в 1913 році вийшла заміж за Володимира Еммануїловича Голіцина (1884—1954);
- Марія (1893—1979), в 1916 році вийшла заміж за Бориса Дмитровича Голіцина (1892—1919), будучи вдовою в 1929 році вийшла заміж за графа Володимира Петровича Клейнміхеля (1901—1982);
- Наталія (1894—1913);
- Георг Олександр (1899—1963), герцог Мекленбургский.
У 1928 році вже в еміграції граф Георгій Георгійович Карлов був усиновлений своїм дядьком Карлом Міхаелем, після чого прийняв титул «герцога цу Мекленбург, графа фон Карлов». Після зникнення старших ліній Мекленбурзького дому права на їх титули перейшли до нащадків Георгія Георгійовича, який став їх єдиними спадкоємцями.
Останні роки
Після смерті матері Катерини Михайлівни в 1894 році всі палаци Михайла Павловича, які належали їй, перейшли у володіння його молодшого брата Михайла Георгійовича та сестри Олени Георгіївни. У 1895 році Георгій Георгійович переїжджає з Михайлівського палацу в будинок на набережній Фонтанки, куплений ним за згодою імператора Миколи II. Будинок герцога був облаштований за його особистим планам і відразу ж став привабливий для всіх, кого вабили музика і мистецтво.
Незадовго до перевороту нащадки Катерини Михайлівни були прийняті в російське підданство, але зберегли свій династичний статус.
Несподівано для всіх герцог Мекленбурзький помер 5 грудня 1909 року, в рік свого п'ятдесятиріччя. У лютеранській церкві Оранієнбаума відбулося відспівування. Місцем останнього спочинку герцога став улюблений палацовий парк. Над його могилою було встановлено суворий чорний мармуровий хрест. На плиті викарбувано напис: «Тут лежить глибоко шанований чоловік і батько і чудовий громадянин Оранієнбаума». Після перевороту могила була розорена, плита з написом зникла. На місці поховання герцога Меклебург-Стреліцького і його дочки Наталії в Ораниенбаумськоу парку в даний час встановлено пам'ятний камінь.
Звання
- Прапорщик (25.07.1870)
- Підпоручик гвардії (08.04.1884)
- Поручик (01.01.1885)
- Штабс-капітан (03.08.1892)
- Капітан (06.12.1894)
- Полковник (06.12.1895)
- Генерал-майор (14.12.1902)
Нагороди
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (1876)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (1876)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1890)
- Орден Благородної Бухари 1-го ступеня (1894)
Російська імперія
- Орден Святого Володимира
- 4-го ступеня (1884)
- 3-го ступеня (1898)
- 2-го ступеня (1908)
- Орден Андрія Первозванного (1 червня 1903)
- Орден Святого Олександра Невського (1903)
- Орден Білого орла (1903)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1903)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (1903)
- Медаль «У пам'ять коронації імператора Олександра III»
- Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III»
- Медаль «У пам'ять коронації Імператора Миколи II»
- Медаль «За працю у першому загальному переписі населення»
Література
- Григорян В. Г. Романовы. Биографический справочник. — М.: АСТ, 2007.
- Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.
- Журавлев В. В., Митюрин Д. В., Сакса К. Б. Форпост Петербурга. Три века ратной истории Ораниенбаума-Ломоносова. — СПб., 2011. — ISBN 978-5-903984-26-8.
Посилання
- Биография на сайте «Русская императорская армия» [ 10 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Биография герцога, написанная полковником К. Н. Скуратовым в 1932 г. [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gercog Georg Aleksander Mihel Fridrih Vilgelm Franc Karl Mekleburzkij nim Georg Alexander Michael Friedrich Wilhelm Franz Carl Herzog zu Mecklenburg abo na rosijskij maner Georgij Georgijovich Meklenburg Strelickij ros Gercog Georgij Georgievich Meklenburg Strelickij 18 chervnya 1859 5 grudnya 1909 Sankt Peterburg princ Meklenburzkogo domu sin velikoyi knyagini Katerini Mihajlivni i gercoga Georga pravnuk imperatora Pavla I vlasnik Karlivki General major rosijskoyi sluzhbi Georg Aleksander Meklenburg Strelickijnim Georg Alexander Michael Friedrich Wilhelm Franz Carl Herzog zu Mecklenburg ros Gercog Georgij Georgievich Meklenburg StrelickijNarodivsya6 18 chervnya 1859 d Malhin Meklenburgishe Zeenplatte Meklenburg Perednya Pomeraniya NDRPomer5 grudnya 1909 1909 12 05 1 50 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecAlma materLejpcizkij universitet i Strasburzkij universitetVijskove zvannyageneral majorRidMeklenburgiBatkodMatidBrati sestriKarl Mihael Meklenburzkij i Olena Meklenburg StrelickaU shlyubi zdDitid d 1 d 1 i d 1 NagorodiOrden Vendskoyi koroni Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGeorg Aleksander v obrazi strilcya stremennogo polku carya Oleksiya Mihajlovicha na kostyumovanomu balu 1903 roku Narodivsya 6 18 chervnya 1859 roku v meklenburzkomu mayetku Remplin pridbanomu nezadovgo do jogo narodzhennya batkami prote z ditinstva Zhorzhaks yak zvali hlopchika v simejnomu koli zhiv v Peterburzi Sim ya meklenburzkogo gercoga prozhivala tam v Mihajlivskomu i Kamennoostrovskomu palacah vlitku v palacovomu mayetku Oraniyenbaum Gotuvavsya do vijskovoyi sluzhbi yak ce bulo prijnyato dlya chleniv pravlyachih dinastij otrimav domashnyu vijskovu osvitu Doktor vitonchenih mistectv i filosofiyi zakinchiv kurs v Strasburzkomu i Lejpcizkomu universitetah U 1902 roku priznachenij komandirom lejb gvardiyi Dragunskogo polku z 1906 roku komandir 1 yi brigadi 1 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi z 1907 perebuvav u rozporyadzhenni golovnokomanduvacha vijskami gvardiyi i Peterburzkogo vijskovogo okrugu zajmayuchis za doruchennyam vijskovogo ministra pidgotovkoyu reformi oboznogo vidomstva Avtor i perekladach vijskovo teoretichnih i istorichnih robit Mav chin general majora Pid vplivom babusi i materi stav zajmatisya muzikoyu U budinku velikoyi knyagini Oleni Pavlivni chasto buvali vidomi kompozitori i virtuozi vikonavci Z rokami Georij Georgijovich stav horoshim pianistom i chudovo grav na violoncheli navit zahoplyuvavsya tvorchistyu Sered jogo vchiteliv K Yu Davidov K Rajneke G Yakobshtal U 1896 roci stvoriv v Peterburzi strunnij kvartet kamernoyi muziki sho nosiv jogo im ya Kvartet Meklenburzkogo pislya 1917 roku u skladi Petrogradskoyi filarmoniyi Vistupi mali velicheznij uspih ne tilki v rosijskij stolici a j za yiyi mezhami Zajmavsya kolekcionuvannyam tvoriv mistectva Vid dida velikogo knyazya Mihajla Pavlovicha jomu distalasya bagata kolekciya francuzkih litografij zhivopisu majssenskoyi porcelyani rozkishni vidannya z mistectva yih vin postijno popovnyuvav i dbajlivo zberigav aktivno brav uchast u vistavkah Ale gercoga Georgiya shanuvali ne tilki v muzichnomu sviti Nezvazhayuchi na svij visokij titul vin buv prostij u spilkuvanni j pozbavlenij vsyakogo snobizmu hocha jogo viznavali bilsh osvichenim nizh bagatoh velikih knyaziv ShlyubProblemoyu dlya jogo materi velikoyi knyagini Katerini Mihajlivni stalo jogo serjozne zahoplennya frejlinoyu Nataliyeyu Fedorivnoyu Vonlyarlyarskoyu 1858 1921 dochkoyu statskogo radnika yakij sluzhiv v ministerstvi finansiv Katerina Mihajlivna ne mogla uyaviti sobi sho yiyi nevistkoyu bude divchina ne korolivskoyi krovi Vona zvilnila frejlinu spodivayuchis sho sin zabude pro neyi Ale gercog v chervni 1889 roku specialno viyihav do Nimechchini shob otrimati dozvil na shlyub velikogo gercoga Meklenburgskogo Fridriha Vilgelma 1819 1904 svogo dyadka Vin virishiv sho v razi vidmovi pide zi sluzhbi i bude zhiti zi svoyeyu Natasheyu v Rosiyi 2 lyutogo 1890 roku otrimavshi dozvil odruzhivsya morganatichnim shlyubom z Nataliyeyu Vonlyarlyarskoyu yaka otrimala titul grafini Karlovoyi za nazvoyu mayetku Karlivka v Poltavskij guberniyi sho perejshla potim do ditej Pri dvori druzhinu gercoga kolishnyu frejlinu ne prijmali Tilki cherez bagato rokiv Georg Meklenburzkij razom z druzhinoyu stav vidviduvati zvani bali i prijomi v Zimovomu palaci Blizki znajomu gercoga govorili pro ridkisnu garmoniyu shlyubu Navit velika knyaginya Katerina Mihajlivna v svoyemu zapoviti napisala Viznayu Bozhe Blagoslovennya za moyu nevistku Natalyu Dyakuyu yij za nizhnu lyubov do sina mogo gercoga Georga Nehaj daruye yim Gospod shastya i blagopoluchchya Prizvishe ta titul grafiv Karlovih buli viznani v Rosiyi tomu nastupne pokolinnya gercogiv Meklenburg Strelickih nosilo prizvishe grafiv Karlovih DitiPodruzhzhya malo chotiroh ditej yaki imenuvalisya grafami Karlovim Katerina 1891 1940 v 1913 roci vijshla zamizh za Volodimira Emmanuyilovicha Golicina 1884 1954 Mariya 1893 1979 v 1916 roci vijshla zamizh za Borisa Dmitrovicha Golicina 1892 1919 buduchi vdovoyu v 1929 roci vijshla zamizh za grafa Volodimira Petrovicha Klejnmihelya 1901 1982 Nataliya 1894 1913 Georg Oleksandr 1899 1963 gercog Meklenburgskij U 1928 roci vzhe v emigraciyi graf Georgij Georgijovich Karlov buv usinovlenij svoyim dyadkom Karlom Mihaelem pislya chogo prijnyav titul gercoga cu Meklenburg grafa fon Karlov Pislya zniknennya starshih linij Meklenburzkogo domu prava na yih tituli perejshli do nashadkiv Georgiya Georgijovicha yakij stav yih yedinimi spadkoyemcyami Ostanni rokiPislya smerti materi Katerini Mihajlivni v 1894 roci vsi palaci Mihajla Pavlovicha yaki nalezhali yij perejshli u volodinnya jogo molodshogo brata Mihajla Georgijovicha ta sestri Oleni Georgiyivni U 1895 roci Georgij Georgijovich pereyizhdzhaye z Mihajlivskogo palacu v budinok na naberezhnij Fontanki kuplenij nim za zgodoyu imperatora Mikoli II Budinok gercoga buv oblashtovanij za jogo osobistim planam i vidrazu zh stav privablivij dlya vsih kogo vabili muzika i mistectvo Nezadovgo do perevorotu nashadki Katerini Mihajlivni buli prijnyati v rosijske piddanstvo ale zberegli svij dinastichnij status Nespodivano dlya vsih gercog Meklenburzkij pomer 5 grudnya 1909 roku v rik svogo p yatdesyatirichchya U lyuteranskij cerkvi Oraniyenbauma vidbulosya vidspivuvannya Miscem ostannogo spochinku gercoga stav ulyublenij palacovij park Nad jogo mogiloyu bulo vstanovleno suvorij chornij marmurovij hrest Na pliti vikarbuvano napis Tut lezhit gliboko shanovanij cholovik i batko i chudovij gromadyanin Oraniyenbauma Pislya perevorotu mogila bula rozorena plita z napisom znikla Na misci pohovannya gercoga Mekleburg Strelickogo i jogo dochki Nataliyi v Oranienbaumskou parku v danij chas vstanovleno pam yatnij kamin ZvannyaPraporshik 25 07 1870 Pidporuchik gvardiyi 08 04 1884 Poruchik 01 01 1885 Shtabs kapitan 03 08 1892 Kapitan 06 12 1894 Polkovnik 06 12 1895 General major 14 12 1902 NagorodiOrden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi 1876 Orden Bilogo Sokola velikij hrest 1876 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1890 Orden Blagorodnoyi Buhari 1 go stupenya 1894 Rosijska imperiya Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1884 3 go stupenya 1898 2 go stupenya 1908 Orden Andriya Pervozvannogo 1 chervnya 1903 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1903 Orden Bilogo orla 1903 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1903 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1903 Medal U pam yat koronaciyi imperatora Oleksandra III Medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Medal U pam yat koronaciyi Imperatora Mikoli II Medal Za pracyu u pershomu zagalnomu perepisi naselennya LiteraturaGrigoryan V G Romanovy Biograficheskij spravochnik M AST 2007 Pchelov E V Romanovy Istoriya dinastii M OLMA PRESS 2004 Zhuravlev V V Mityurin D V Saksa K B Forpost Peterburga Tri veka ratnoj istorii Oranienbauma Lomonosova SPb 2011 ISBN 978 5 903984 26 8 PosilannyaBiografiya na sajte Russkaya imperatorskaya armiya 10 grudnya 2011 u Wayback Machine Biografiya gercoga napisannaya polkovnikom K N Skuratovym v 1932 g 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824