Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герцог Карл Міхаель Вільгельм Август Александер Мекленбурзький (нім. Carl Michael Wilhelm August Alexander Herzog zu Mecklenburg), також відомий як герцог Михайло Георгійович Мекленбург-Стреліцький (рос. Герцог Михаи́л Гео́ргиевич Мекленбург-Стрелицкий; 17 червня 1863, Оранієнбаум, Російська імперія — 6 грудня 1934, , Третій Рейх) — представник російської гілки Мекленбурзького дому, останній приватний власник Оранієнбаума та інших маєтків свого діда Михайла Павловича. Після 1918 року — спадкоємець скасованого герцогства Мекленбург-Стреліц. Генерал-лейтенант російської служби (02.07.1908).
| Карл Міхаель Мекленбурзький | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Carl Michael Wilhelm August Alexander, Herzog zu Mecklenburg | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Народився | 17 (29) червня 1863 Ломоносов, d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія | |||||||||||||
| Помер | 6 грудня 1934[1] (71 рік) d, Мальхін, Мекленбургіше-Зеенплатте, Мекленбург-Передня Померанія, НДР | |||||||||||||
| Поховання | Мекленбург-Передня Померанія | |||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||
| Alma mater | Страсбурзький університет[d] і Страсбурзький університет | |||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||
| Військове звання | генерал-лейтенант | |||||||||||||
| Конфесія | лютеранство | |||||||||||||
| Рід | Мекленбург-Стреліц | |||||||||||||
| Батько | d | |||||||||||||
| Мати | d | |||||||||||||
| Брати, сестри | Георг Александер Мекленбург-Стреліцький і Олена Мекленбург-Стреліцька | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
 | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Біографія
Молодший син великої княгині Катерини Михайлівни і герцога Георга Августа Мекленбург-Стреліцького. Дитинство Михайла Георгійовича пройшло в Михайлівському палаці, де повноправною господинею була його бабуся, велика княгиня Олена Павлівна, вдова молодшого сина імператора Павла I, великого князя Михайла.
Навчався в Страсбурзькому університеті (доктор філософії), служив у російській армії, досягнувши в 1908 році чину генерал-лейтенанта. Михайло Георгійович обіймав посаду начальника Першого армійського корпусу, а потім перебував у розпорядженні військового міністра Росії.
Зі своїм старшим братом, герцогом Георгом, Михайло був у великій дружбі. Обидва були тонкими цінителями мистецтва і збирачами художніх цінностей. нерідко спільно брали участь у проведених виставках.
24 червня 1914 року, через два тижні після смерті свого кузена великого герцога Адольфа Фрідріха V (1848—1914), Карл-Міхаель написав новому герцогу Адольфу Фрідріху VI (1882—1918), проінформувавши його, що відмовляється від спадкових прав на престол. Народившись в Росії і належачи до російської армії, завідуючи справами свого покійного брата, Михайло Георгійович бажав прийняти російське підданство і залишитися назавжди в Росії. 25 липня 1914 року великий герцог підписав свідоцтво про звільнення герцога Михайла з Мекленбург-Стреліцького підданства при збереженні герцогського титулу. Цей документ Михайло Георгійович отримав напередодні оголошення війни Росії Німеччиною (31 липня 1914). Через тиждень виданий указ про надання герцогу російського підданства.
Події 1917 року змінили подальшу долю герцога. Відразу ж після Лютневої революції, як родич Романових і офіцер гвардійської легкої артилерії, генерал-лейтенант герцог Михайло Георгійович Мекленбург-Стреліцький був 13 квітня 1917 звільнений від служби, за хворобою, з правом носіння мундиру. З приходом до влади більшовиків, рятуючись від терору, Михайло Георгійович змушений був з сестрою Оленою і сім'єю брата покинути спочатку Санкт-Петербург, а потім і Росію. Все майно мекленбурзької сім'ї було націоналізовано.
У 1919 році фактично без засобів до існування Михайло з родиною деякий час проживав в Англії, а потім разом з сестрою перебрався в Мекленбург, де оселився в родинному маєтку в Ремпліні. Там він жив до кінця своїх днів. Помер герцог Михайло Георгійович 6 грудня 1934 року на мекленбурзькій землі, там і був похований під скромним лютеранським хрестом. Родовий замок Ремплін був спалений нацистами.
Спадкоємці
Коли в 1909 році несподівано помер старший брат герцог Георгій Георгійович, Михайло Георгійович взяв на себе турботи про його родину. Сам він так і не одружився, спадкоємців не мав і все життя присвятив вдові брата і його осиротілим дітям.
23 лютого 1918 року помер бездітний великий герцог Адольф Фрідріх VI. Михайло Георгійович, який також не мав потомства, залишився єдиним представником дому Мекленбург-Стреліц по чоловічій лінії. Замислюючись про продовження династії, Михайло Георгійович в 1928 році усиновив свого племінника від морганатичного шлюбу брата Георгія Георгійовича і Наталії Федорівни Вонлярлярської — Георгія Георгійовича (1899-1963), який став носити титул герцога Мекленбурзького і графа фон Карлова.
Військові звання
- Прапорщик (25.07.1870)
- Підпоручик гвардії (08.04.1884)
- Поручик (01.01.1885)
- Штабс-капітан (30.08.1892)
- Капітан (06.12.1894)
- Полковник (06.12.1895)
- Генерал-майор (03.03.1904)
- Генерал-лейтенант (02.07.1908)
Нагороди
- Орден Вендської корони, великий хрест в золоті з рудою (1880)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (1890)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1892)
- 1-го класу (1894)
Нагороди Російської імперії
- Орден Святого Володимира
- 4-го ступеня (1890)
- 3-го ступеня (1898)
- 2-го ступеня (1911)
- Орден Андрія Первозванного (1904)
- Орден Святого Олександра Невського (1904)
- Орден Білого Орла (1904)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (1904)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1904)
- Орден Святого Георгія 4-й ступеня (30 січня 1915) — «За те, що під час боїв під фортецею Івангород з 9 по 14 жовтня 1914 року, нехтуючи явною небезпекою для життя, особисто керував в сфері ворожого вогню ростачанням патронами піхоти і артилерії Гвардійського корпусу і своїми розпорядженнями забезпечив безперервність вогню наших бойових ліній, чим значно сприяв загальному успіху операції.»
- Георгіївська зброя (11 травня 1915)
Література
- Григорян В. Г. Романовы. Биографический справочник. — М.: АСТ, 2007.
- Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.
- Журавлев В. В., Митюрин Д. В., Сакса К. Б. Форпост Петербурга. Три века ратной истории Ораниенбаума-Ломоносова. — СПб, 2011. — ISBN 978-5-903984-26-8.
Посилання
- Карл Міхаель Мекленбурзький. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Биография на сайте «Русская императорская армия» [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gercog Karl Mihael Vilgelm Avgust Aleksander Meklenburzkij nim Carl Michael Wilhelm August Alexander Herzog zu Mecklenburg takozh vidomij yak gercog Mihajlo Georgijovich Meklenburg Strelickij ros Gercog Mihai l Geo rgievich Meklenburg Strelickij 17 chervnya 1863 Oraniyenbaum Rosijska imperiya 6 grudnya 1934 Tretij Rejh predstavnik rosijskoyi gilki Meklenburzkogo domu ostannij privatnij vlasnik Oraniyenbauma ta inshih mayetkiv svogo dida Mihajla Pavlovicha Pislya 1918 roku spadkoyemec skasovanogo gercogstva Meklenburg Strelic General lejtenant rosijskoyi sluzhbi 02 07 1908 Karl Mihael Meklenburzkijnim Carl Michael Wilhelm August Alexander Herzog zu MecklenburgNarodivsya17 29 chervnya 1863 Lomonosov d Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaPomer6 grudnya 1934 1934 12 06 1 71 rik d Malhin Meklenburgishe Zeenplatte Meklenburg Perednya Pomeraniya NDRPohovannyaMeklenburg Perednya PomeraniyaDiyalnistvijskovosluzhbovecAlma materStrasburzkij universitet d i Strasburzkij universitetUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannyageneral lejtenantKonfesiyalyuteranstvoRidMeklenburg StrelicBatkodMatidBrati sestriGeorg Aleksander Meklenburg Strelickij i Olena Meklenburg StrelickaNagorodiOrden Vendskoyi koroni Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Georgiyivska zbroya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodshij sin velikoyi knyagini Katerini Mihajlivni i gercoga Georga Avgusta Meklenburg Strelickogo Ditinstvo Mihajla Georgijovicha projshlo v Mihajlivskomu palaci de povnopravnoyu gospodineyu bula jogo babusya velika knyaginya Olena Pavlivna vdova molodshogo sina imperatora Pavla I velikogo knyazya Mihajla Navchavsya v Strasburzkomu universiteti doktor filosofiyi sluzhiv u rosijskij armiyi dosyagnuvshi v 1908 roci chinu general lejtenanta Mihajlo Georgijovich obijmav posadu nachalnika Pershogo armijskogo korpusu a potim perebuvav u rozporyadzhenni vijskovogo ministra Rosiyi Zi svoyim starshim bratom gercogom Georgom Mihajlo buv u velikij druzhbi Obidva buli tonkimi cinitelyami mistectva i zbirachami hudozhnih cinnostej neridko spilno brali uchast u provedenih vistavkah 24 chervnya 1914 roku cherez dva tizhni pislya smerti svogo kuzena velikogo gercoga Adolfa Fridriha V 1848 1914 Karl Mihael napisav novomu gercogu Adolfu Fridrihu VI 1882 1918 proinformuvavshi jogo sho vidmovlyayetsya vid spadkovih prav na prestol Narodivshis v Rosiyi i nalezhachi do rosijskoyi armiyi zaviduyuchi spravami svogo pokijnogo brata Mihajlo Georgijovich bazhav prijnyati rosijske piddanstvo i zalishitisya nazavzhdi v Rosiyi 25 lipnya 1914 roku velikij gercog pidpisav svidoctvo pro zvilnennya gercoga Mihajla z Meklenburg Strelickogo piddanstva pri zberezhenni gercogskogo titulu Cej dokument Mihajlo Georgijovich otrimav naperedodni ogoloshennya vijni Rosiyi Nimechchinoyu 31 lipnya 1914 Cherez tizhden vidanij ukaz pro nadannya gercogu rosijskogo piddanstva Podiyi 1917 roku zminili podalshu dolyu gercoga Vidrazu zh pislya Lyutnevoyi revolyuciyi yak rodich Romanovih i oficer gvardijskoyi legkoyi artileriyi general lejtenant gercog Mihajlo Georgijovich Meklenburg Strelickij buv 13 kvitnya 1917 zvilnenij vid sluzhbi za hvoroboyu z pravom nosinnya mundiru Z prihodom do vladi bilshovikiv ryatuyuchis vid teroru Mihajlo Georgijovich zmushenij buv z sestroyu Olenoyu i sim yeyu brata pokinuti spochatku Sankt Peterburg a potim i Rosiyu Vse majno meklenburzkoyi sim yi bulo nacionalizovano Karl Mihael na kostyumovanomu balu 1903 roku U 1919 roci faktichno bez zasobiv do isnuvannya Mihajlo z rodinoyu deyakij chas prozhivav v Angliyi a potim razom z sestroyu perebravsya v Meklenburg de oselivsya v rodinnomu mayetku v Remplini Tam vin zhiv do kincya svoyih dniv Pomer gercog Mihajlo Georgijovich 6 grudnya 1934 roku na meklenburzkij zemli tam i buv pohovanij pid skromnim lyuteranskim hrestom Rodovij zamok Remplin buv spalenij nacistami SpadkoyemciKoli v 1909 roci nespodivano pomer starshij brat gercog Georgij Georgijovich Mihajlo Georgijovich vzyav na sebe turboti pro jogo rodinu Sam vin tak i ne odruzhivsya spadkoyemciv ne mav i vse zhittya prisvyativ vdovi brata i jogo osirotilim dityam 23 lyutogo 1918 roku pomer bezditnij velikij gercog Adolf Fridrih VI Mihajlo Georgijovich yakij takozh ne mav potomstva zalishivsya yedinim predstavnikom domu Meklenburg Strelic po cholovichij liniyi Zamislyuyuchis pro prodovzhennya dinastiyi Mihajlo Georgijovich v 1928 roci usinoviv svogo pleminnika vid morganatichnogo shlyubu brata Georgiya Georgijovicha i Nataliyi Fedorivni Vonlyarlyarskoyi Georgiya Georgijovicha 1899 1963 yakij stav nositi titul gercoga Meklenburzkogo i grafa fon Karlova Vijskovi zvannyaPraporshik 25 07 1870 Pidporuchik gvardiyi 08 04 1884 Poruchik 01 01 1885 Shtabs kapitan 30 08 1892 Kapitan 06 12 1894 Polkovnik 06 12 1895 General major 03 03 1904 General lejtenant 02 07 1908 NagorodiOrden Vendskoyi koroni velikij hrest v zoloti z rudoyu 1880 Orden Bilogo Sokola velikij hrest 1890 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1892 1 go klasu 1894 Nagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1890 3 go stupenya 1898 2 go stupenya 1911 Orden Andriya Pervozvannogo 1904 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1904 Orden Bilogo Orla 1904 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1904 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1904 Orden Svyatogo Georgiya 4 j stupenya 30 sichnya 1915 Za te sho pid chas boyiv pid forteceyu Ivangorod z 9 po 14 zhovtnya 1914 roku nehtuyuchi yavnoyu nebezpekoyu dlya zhittya osobisto keruvav v sferi vorozhogo vognyu rostachannyam patronami pihoti i artileriyi Gvardijskogo korpusu i svoyimi rozporyadzhennyami zabezpechiv bezperervnist vognyu nashih bojovih linij chim znachno spriyav zagalnomu uspihu operaciyi Georgiyivska zbroya 11 travnya 1915 LiteraturaGrigoryan V G Romanovy Biograficheskij spravochnik M AST 2007 Pchelov E V Romanovy Istoriya dinastii M OLMA PRESS 2004 Zhuravlev V V Mityurin D V Saksa K B Forpost Peterburga Tri veka ratnoj istorii Oranienbauma Lomonosova SPb 2011 ISBN 978 5 903984 26 8 PosilannyaKarl Mihael Meklenburzkij ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Biografiya na sajte Russkaya imperatorskaya armiya 7 bereznya 2019 u Wayback Machine PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824