Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгій Побідоносець (рос. Георгий Победоносец) — панцерник (броненосець) Російського Чорноморського флоту.
Пізніше — лінкор, флагманський корабель Чорноморського флоту Української Держави.
Названий на честь святого Георгія Переможця.
Початок шляху
3 лютого 1890 року панцерник, якому надано ім'я «Георгій Побідоносець», було зараховано до реєстру кораблів Імператорського Чорноморського флоту. Він став останнім в серії з чотирьох кораблів типу «Катерина ІІ».
5 травня 1891 року був закладений на заводі РОПіТ у Севастополі.
13 лютого 1892 року був перекласифікований у ескадрений панцерник. У березні цього ж року — спущений на воду.
На бойове чергування вийшов у вересні 1893 року. Корабель Чорноморського флоту Російської імперії.
На початку XX століття у Севастополі та по всьому Чорноморському узбережжі починає активно розвиватися український національний рух. На Чорноморському флоті партійні та національні українські гуртки з'явилися ще в 1902 — 1903 році. Тут діяли відділи «Просвіти», українські аматорські театри, бібліотеки і т.і. Українці тоді складали на Чорноморському флоті переважну більшість особового складу.
В 1905 році повстання на панцернику «Потьомкін» та інших кораблях, мали не лише соціальний, але й яскраво виражений національний характер. Керували і здійснювали ці повстання на кораблях Чорноморського флоту, в переважній більшості, — українці. На багатьох кораблях флоту діяли українські гуртки.
Повстання на «Потьомкіні» викликало великий резонанс на флоті. До повсталого панцирника, майже одразу, приєднався міноносець № 267.
На придушення цього повстання командування Чорноморського флоту 16 (29) червня 1905 року послало 2 ескадри (5 панцирників, 1 крейсер, 7 міноносців).
30 червня каральний загін, в який входив і «Георгій Побідоносець», та бунтівний корабель зустрілися неподалік Одеси. До моряків з палкою промовою звернувся офіцер з «Потьомкіна», член РУП Олександр Коваленко: «…Ми тепер брати не тільки по крові, а й по духу стоїмо за одне і вимагаємо своє, і доб'ємося того, що потрібно не тільки нам, а й нашим дітям та внукам. Хай живе Свобода!». Після цього панцерник «Георгій Победоносець» приєднався до «Потьомкіна». Інші чотири броненосці відійшли на рейд.
Повстання на «Георгії Победоносці» очолили українці Дорофій Кошуба та Семен Дейнега.
Однак за допомогою зрадницької групи офіцерів і кондукторів (помічників офіцерів) командирові броненосця «Георгій Побідоносець» вдалося посадити корабель на мілину та здатися царській владі.
В 1906 планувалось модернізувати та переозброїти корабель, але згодом ці плани були відкинуті.
10 жовтня 1907 року — перекласифікований у лінійний корабель та доозброєний новими шестидюймовими гарматами (всього стало 14 штук).
Брав активну участь у Першій Світовій Війні. Гарно проявив себе під час відбиття нападу лінійного крейсера «Гелен» на Севастополь. Не припинявся, під час Першої Світової війни, й просвітницький та національний політичний рух серед морякі флоту.
Флагман Українського флоту
На початку 1917 року воєнні дії на Чорному морі практично припинилися. «Георгій Побідоносець», разом з іншими кораблями Чорноморського флоту, перебував на своїй головній базі в Севастополі.
Після Лютневої революції в Севастополі були створені Чорноморський Український військовий комітет, Центрофлот та Рада військових і робітничих депутатів. На панцернику, як і на більшості кораблів флоту, були утворені українські організації. Моряки-українці активно вимагали від Центральної Ради реальних дій по українізації Чорноморського флоту та створенню Українського військового флоту.
17 травня з Одеси до Севастополя прибув воєнний міністр Тимчасового уряду Росії О. Керенський. Ввечері, на штабному лінкорі «Георгій Побідоносец», його зустрічали командувач флоту Олександр Колчак та комендантом Севастопольської фортеці Михайло Остроградський. Керенський перед строєм моряків агітував за продовження війни і за єдину Росію. Та його агітація не справила особливого враження ні на Остроградського, ні на більшість моряків.
Паралельно з подіями на Чорноморському флоті, досить потужно заявили про себе й українці Балтійського флоту. Після важких переговорів з військовим міністром Тимчасового уряду, 12 жовтня 1917 року, синьо-жовті прапори було урочисто піднято на крейсері «Светлана» та ескадрених міноносцях «Україна» і «Гайдамак».
Того ж 12 жовтня — на всіх кораблях і установах Чорноморського флоту, в тому числі й на панцернику «Георгій Побідоносець» на один день було піднято національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна». Тим самим моряки-чорноморці заявили своє прагнення служити на флоті Української держави.
На початку 1918 року корабель, ненадовго, був захоплений Червоною армією.
В квітні 1918 року в Севастополі відбулось два антибільшовицьких повстання робітників портів і заводів, активно підтримане моряками флоту.
22 квітня 1918 року командувач Чорноморського Флоту контр-адмірала Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори».
29 квітня 1918 року о 15.00 на штабному кораблі, лінкорі «Георгій Побєдоносець» подали сигнал: «Вступив в командування Українським Чорноморським флотом», а через годину пролунав наказ: «Флоту підняти Український прапор!».
Таким чином, всі головні сили Чорноморського флоту в Севастопольській фортеці, гирлі Дунаю, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Очакові, Євпаторії, Феодосії та Керчі, піднявши жовто-блакитні прапори Української держави, проголосили владу Української Народної Республіки в усьому причорноморському регіоні.
На ранок 30 квітня 1918 року кораблі флоту, які залишилися в Севастополі (після нічної провокації більшовиків, та відходу частини флоту до Новоросійська), очолив начальник севастопольської фортеці капітан І рангу Михайло Остроградський-Апостол.
Лінкор «Георгій Побєдоносець» став штабним кораблем Українського військово-морського флоту.
24 листопада 1918 року — панцерник, як і більшість кораблів Чорноморського флоту, був захоплений військами Антанти.
Подальша доля
29 квітня 1919 року, під час окупації більшовиками Криму, був захоплений частинами «Українського фронту» Рабоче-Крестьянської Красної Армії.
Але вже 24 червня 1919 року — знову переходить під контроль білогвардійців та входить до складу морських сил «Півдня Росії».
14 листопада 1920 року у складі «Російської Ескадри» виведений на буксирі з Севастополя до Стамбулу.
29 грудня 1920 года інтернований французької владою в Бізерті (Туніс).
Згодом Радянський уряд заявив свої права на ці кораблі, вимагаючи від Франції повернути їх у Росію. Французький уряд цю вимогу виконувати відмовився, посилаючись на заяву, яка була надіслана до Ліги Націй Урядом УНР (в еміграції) та заявив рішучий протест.
29 жовтня 1924 року уряд Франції визнав корабель власністю СРСР. В середині 1920-х рр. проданий «Рудметаллторгом» французькій компанії на металобрухт.
На початку 1930-х років розібраний на метал в м. Бізерті.
Джерела
- Эскадренный броненосец "Георгий Победоносец" [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Загибель ескадри[недоступне посилання з квітня 2019]
- Севастополь - місто української слави і трагедії [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Українському військово-морському прапору – 90 років [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/383901 [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Pobidonosec ros Georgij Pobedonosec pancernik bronenosec Rosijskogo Chornomorskogo flotu Linijnij korabel Georgij Pobidonosec osin 1916 r Piznishe linkor flagmanskij korabel Chornomorskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Nazvanij na chest svyatogo Georgiya Peremozhcya Pochatok shlyahu3 lyutogo 1890 roku pancernik yakomu nadano im ya Georgij Pobidonosec bulo zarahovano do reyestru korabliv Imperatorskogo Chornomorskogo flotu Vin stav ostannim v seriyi z chotiroh korabliv tipu Katerina II 5 travnya 1891 roku buv zakladenij na zavodi ROPiT u Sevastopoli 13 lyutogo 1892 roku buv pereklasifikovanij u eskadrenij pancernik U berezni cogo zh roku spushenij na vodu Na bojove cherguvannya vijshov u veresni 1893 roku Korabel Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Na pochatku XX stolittya u Sevastopoli ta po vsomu Chornomorskomu uzberezhzhi pochinaye aktivno rozvivatisya ukrayinskij nacionalnij ruh Na Chornomorskomu floti partijni ta nacionalni ukrayinski gurtki z yavilisya she v 1902 1903 roci Tut diyali viddili Prosviti ukrayinski amatorski teatri biblioteki i t i Ukrayinci todi skladali na Chornomorskomu floti perevazhnu bilshist osobovogo skladu V 1905 roci povstannya na pancerniku Potomkin ta inshih korablyah mali ne lishe socialnij ale j yaskravo virazhenij nacionalnij harakter Keruvali i zdijsnyuvali ci povstannya na korablyah Chornomorskogo flotu v perevazhnij bilshosti ukrayinci Na bagatoh korablyah flotu diyali ukrayinski gurtki Povstannya na Potomkini viklikalo velikij rezonans na floti Do povstalogo pancirnika majzhe odrazu priyednavsya minonosec 267 Na pridushennya cogo povstannya komanduvannya Chornomorskogo flotu 16 29 chervnya 1905 roku poslalo 2 eskadri 5 pancirnikiv 1 krejser 7 minonosciv 30 chervnya karalnij zagin v yakij vhodiv i Georgij Pobidonosec ta buntivnij korabel zustrilisya nepodalik Odesi Do moryakiv z palkoyu promovoyu zvernuvsya oficer z Potomkina chlen RUP Oleksandr Kovalenko Mi teper brati ne tilki po krovi a j po duhu stoyimo za odne i vimagayemo svoye i dob yemosya togo sho potribno ne tilki nam a j nashim dityam ta vnukam Haj zhive Svoboda Pislya cogo pancernik Georgij Pobedonosec priyednavsya do Potomkina Inshi chotiri bronenosci vidijshli na rejd Povstannya na Georgiyi Pobedonosci ocholili ukrayinci Dorofij Koshuba ta Semen Dejnega Odnak za dopomogoyu zradnickoyi grupi oficeriv i konduktoriv pomichnikiv oficeriv komandirovi bronenoscya Georgij Pobidonosec vdalosya posaditi korabel na milinu ta zdatisya carskij vladi V 1906 planuvalos modernizuvati ta pereozbroyiti korabel ale zgodom ci plani buli vidkinuti 10 zhovtnya 1907 roku pereklasifikovanij u linijnij korabel ta doozbroyenij novimi shestidyujmovimi garmatami vsogo stalo 14 shtuk Brav aktivnu uchast u Pershij Svitovij Vijni Garno proyaviv sebe pid chas vidbittya napadu linijnogo krejsera Gelen na Sevastopol Ne pripinyavsya pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni j prosvitnickij ta nacionalnij politichnij ruh sered moryaki flotu Flagman Ukrayinskogo flotuLinkor Georgij Pobidonosec shtabnij korabel Ukrayinskogo vijskovo morskogo flotu 1918 Pechatka Chornomorskogo ukrayinskogo vijskovogo komitetu sho diyav u 1917 roci v Sevastopoli Na pochatku 1917 roku voyenni diyi na Chornomu mori praktichno pripinilisya Georgij Pobidonosec razom z inshimi korablyami Chornomorskogo flotu perebuvav na svoyij golovnij bazi v Sevastopoli Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Sevastopoli buli stvoreni Chornomorskij Ukrayinskij vijskovij komitet Centroflot ta Rada vijskovih i robitnichih deputativ Na pancerniku yak i na bilshosti korabliv flotu buli utvoreni ukrayinski organizaciyi Moryaki ukrayinci aktivno vimagali vid Centralnoyi Radi realnih dij po ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu ta stvorennyu Ukrayinskogo vijskovogo flotu 17 travnya z Odesi do Sevastopolya pribuv voyennij ministr Timchasovogo uryadu Rosiyi O Kerenskij Vvecheri na shtabnomu linkori Georgij Pobidonosec jogo zustrichali komanduvach flotu Oleksandr Kolchak ta komendantom Sevastopolskoyi forteci Mihajlo Ostrogradskij Kerenskij pered stroyem moryakiv agituvav za prodovzhennya vijni i za yedinu Rosiyu Ta jogo agitaciya ne spravila osoblivogo vrazhennya ni na Ostrogradskogo ni na bilshist moryakiv Paralelno z podiyami na Chornomorskomu floti dosit potuzhno zayavili pro sebe j ukrayinci Baltijskogo flotu Pislya vazhkih peregovoriv z vijskovim ministrom Timchasovogo uryadu 12 zhovtnya 1917 roku sino zhovti prapori bulo urochisto pidnyato na krejseri Svetlana ta eskadrenih minonoscyah Ukrayina i Gajdamak Togo zh 12 zhovtnya na vsih korablyah i ustanovah Chornomorskogo flotu v tomu chisli j na pancerniku Georgij Pobidonosec na odin den bulo pidnyato nacionalni ukrayinski prapori ta stengovi signali Haj zhive vilna Ukrayina Tim samim moryaki chornomorci zayavili svoye pragnennya sluzhiti na floti Ukrayinskoyi derzhavi Na pochatku 1918 roku korabel nenadovgo buv zahoplenij Chervonoyu armiyeyu V kvitni 1918 roku v Sevastopoli vidbulos dva antibilshovickih povstannya robitnikiv portiv i zavodiv aktivno pidtrimane moryakami flotu 22 kvitnya 1918 roku komanduvach Chornomorskogo Flotu kontr admirala Mihajlo Sablin nakazom po flotu ogolosiv sho vsi sudna portove majno yaki znahodyatsya u portah Krimu ye vlasnistyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki A tomu nakazuyu skriz de treba pidnyati ukrayinski prapori 29 kvitnya 1918 roku o 15 00 na shtabnomu korabli linkori Georgij Pobyedonosec podali signal Vstupiv v komanduvannya Ukrayinskim Chornomorskim flotom a cherez godinu prolunav nakaz Flotu pidnyati Ukrayinskij prapor Takim chinom vsi golovni sili Chornomorskogo flotu v Sevastopolskij forteci girli Dunayu Odesi Mikolayevi Hersoni Ochakovi Yevpatoriyi Feodosiyi ta Kerchi pidnyavshi zhovto blakitni prapori Ukrayinskoyi derzhavi progolosili vladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v usomu prichornomorskomu regioni Na ranok 30 kvitnya 1918 roku korabli flotu yaki zalishilisya v Sevastopoli pislya nichnoyi provokaciyi bilshovikiv ta vidhodu chastini flotu do Novorosijska ocholiv nachalnik sevastopolskoyi forteci kapitan I rangu Mihajlo Ostrogradskij Apostol Linkor Georgij Pobyedonosec stav shtabnim korablem Ukrayinskogo vijskovo morskogo flotu 24 listopada 1918 roku pancernik yak i bilshist korabliv Chornomorskogo flotu buv zahoplenij vijskami Antanti Podalsha dolya29 kvitnya 1919 roku pid chas okupaciyi bilshovikami Krimu buv zahoplenij chastinami Ukrayinskogo frontu Raboche Krestyanskoyi Krasnoyi Armiyi Ale vzhe 24 chervnya 1919 roku znovu perehodit pid kontrol bilogvardijciv ta vhodit do skladu morskih sil Pivdnya Rosiyi 14 listopada 1920 roku u skladi Rosijskoyi Eskadri vivedenij na buksiri z Sevastopolya do Stambulu 29 grudnya 1920 goda internovanij francuzkoyi vladoyu v Bizerti Tunis Zgodom Radyanskij uryad zayaviv svoyi prava na ci korabli vimagayuchi vid Franciyi povernuti yih u Rosiyu Francuzkij uryad cyu vimogu vikonuvati vidmovivsya posilayuchis na zayavu yaka bula nadislana do Ligi Nacij Uryadom UNR v emigraciyi ta zayaviv rishuchij protest 29 zhovtnya 1924 roku uryad Franciyi viznav korabel vlasnistyu SRSR V seredini 1920 h rr prodanij Rudmetalltorgom francuzkij kompaniyi na metalobruht Na pochatku 1930 h rokiv rozibranij na metal v m Bizerti DzherelaEskadrennyj bronenosec Georgij Pobedonosec 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Zagibel eskadri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sevastopol misto ukrayinskoyi slavi i tragediyi 11 travnya 2008 u Wayback Machine Ukrayinskomu vijskovo morskomu praporu 90 rokiv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http dic academic ru dic nsf ruwiki 383901 22 grudnya 2014 u Wayback Machine