Геологія Марокко Марокко знаходиться на північному краї гігантської плити яка утворює Африканський материк На тер країни

Геологія Марокко

Марокко знаходиться на північному краї гігантської плити, яка утворює Африканський материк. На тер. країни виділяються різні за геологією і металогенією області: на півночі країни — Риф-Атласька (крайній зах. сектор Середземноморського геосинклінального пояса), на півдні — Антиатласька (півн.-зах. сегмент Африканської платформи), розділені Півд.-Атлаським регіональним розломом. У Антиатлаській обл. виділяється мегантикліналь Антиатлас, обрамована на півночі Півд.-Атлаським розломом, а на півдні — палеозойськими відкладами синекліз Тіндуф, Тафілальт-Бешар і авлакогену Угарта. Древній офіолітовий шов Бу-Аззер — Ель-Граара розділяє мегантикліналь на два блоки — східний (Сх. Антиатлас) і Західний (Центр. і Зах. Антиатлас). Найбільш древні комплекси архею і протерозою оголені в Зах. і Центр. Антиатласі в куполоподібних виступах фундаменту (бутоньєрах). Вони укладені кристалічними сланцями, гнейсами, мусковітовими і серицитовими сланцями, прорваними гранітоїдами. Протоплатформні відклади карбонатно-піщано-кварцитового комплексу поширені в Зах. і Центр. Антиатласі. Офіолітовий теригенно-вулканогенний комплекс зі спілітами, діабазами і ультрамафітами локально розвинений в прирозломній смузі Гол. Антиатласького розлому, в шовній зоні Бу-Аззер — Ель-Граара. Теригенно-флішоїдні відклади геосинклінального і вулканіти орогенного комплексів, прорваних гранітоїдами, розвинені переважно в Сх. Антиатласі. Платформний чохол складений морськими карбонатно-теригенними комплексами (венд-палеозой), локально деформований і перекритий мезозойсько-кайнозойськими відкладами. З породами докембрійського фундаменту пов'язані родов. руд заліза, кобальту і нікелю, міді, рідкіснометалічних пегматитів, вольфраму, золота і срібла; з відкладами платформного чохла — руд заліза, марганцю, міді, свинцю і цинку.

Риф-Атласька обл. включає епіпалеозойські платформні блоки Марокканської Месети і Мароккано-Оранської Месети, на заході — сектор Приатлантичного перикратонного прогину, в центрі, на сході і півдні — брило-складчасті споруди Середнього, Високого і Сахарського Атласів, а на півночі — шар'яжно-складчасті зони Ер-Рифу. Складчаста основа Риф-Атласької обл. представлена каледоно-герцинськими вулканогенно-осадовими комплексами палеозоїд, прорваними герцинськими гранітоїдами, серед яких місцями виступають породи пізнього докембрію. Платформний чохол Риф-Атласької обл. складений червоноколірними гірськими породами, базальтами і евапоритами тріасу, карбонатно-теригенними відкладами юри, місцями — крейди і палеогену. З палеозойськими комплексами Риф-Атласької обл. пов'язані родов. кам. вугілля, руд заліза, марганцю, міді, свинцю і цинку, молібдену, вольфраму, олова, стибію і піротину; з мезозойськими і кайнозойськими — родов. горючих сланців, руд марганцю, міді, свинцю і цинку, а також ангідриту, гіпсу, бариту, кам'яної і калійної солей, флюориту і зернистих фосфоритів. У Антиатлаській обл. подовжні і поперечні розломи контролюють розподіл фацій і потужності докембрійських і палеозойських комплексів, а також розміщення докембрійських офіолітів, палеозойських і кайнозойських вулканітів.

У Риф-Атлаській обл. широтні і півн.-східні розломи пов'язані з розкриттям Атлантичного ок. і зануренням Середземного м. Вони визначають розвиток Приатлантичного перикратонного прогину, авлакогенів Середнього, Високого і Сахарського Атласів. У поєднанні з поперечними розломами вони обумовили розподіл потужності і фацій в палеозої, мезозої і кайнозої, а також розміщення фанерозойських вулканітів і неоген-четвертинних вулканічних центрів (вулканаріїв). Найважливіші рудні райони ендогенних і полігенних родов. локалізовані в зонах подовжніх і поперечних розломів і у вузлах їх зчленування. Південно-Атласький розлом, що обрамовує з півдня Риф-Атлаську обл., в районі м. Агадір характеризується найбільшою сейсмічністю (до 10 балів).

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .

Література

(фр.) Fabre, J., Janquet, B. & Bronner, G. (1978): Carte géologique du nord-ouest de l᾽Afrique, 1:5,000,000. — SNED; Alger.
(англ.) Jacobshagen, V. (1988): The Atlas System of Morocco. — Lecture Notes in Earth Sciences 15, 1-499; Springer, Berlin.
(англ.) Jacobshagen, V. (1988): Geodynamic Evolution of the Atlas System, Morocco: An Introduction. — In: The Atlas System of Morocco, V. Jacobshagen (ed.), 3-9; Berlin.
(фр.) Michard, A. (1976): Eléments de géologie marocaine. — Notes Mém. Serv. Géol. 252, 1-408; Rabat.
(англ.) Piqué, A. (2001): Geology of Northwest Africa. — I–XIV, 1-310; Gebrüder Bornträger, Berlin, Stuttgart.
(фр.) Mohammed VI & Chirac, J. (sous patronage) (1999): Maroc, Mémoire de la Terre. — 1-236; Paris.
(англ.) Piqué, A. (2001): Geology of Northwest Africa. — In: Beiträge zur Regionalen Geologie der Erde 29, I–XV, 1-310; Gebrüder Borntraeger, Stuttgart.
(англ.) Piqué, A., Cornee, J.-J., Muller, J. & Roussel, J. (1991): The Moroccan Hercynides. — In: R. L. Dallmeyer & J. P. Lécorché (eds.), The West African orogens and circum Atlantic correlatives, 229–263; Springer, Berlin.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геологія Марокко