Гідрогеологія Марокко.
Осн. водоносні комплекси на тер. М. в межах гірських масивів пов'язані із закарстованими і тріщинуватими вапняками та доломітом кембрію в Антиатласі, юри і крейди у Високому і Середньому Атласі і Ер-Рифі, а також з ґраувакками і пісковиками тріасу у Високому Атласі. Водоносні комплекси відрізняються високим водовмістом, підземний стік в сер. становить 35 м³/с, модуль підземного стоку бл. 2,5 л/с км² (макс. – 12 л/с км²). Витрати великих карстових джерел 0,1-2,0 м³/с, окр. свердловин до 0,1 м³/с.
Ресурси підземних вод в гірських р-нах значні (бл. 30-60 млн м³/рік в зах. частині Високого Атласу). Води прісні або слабосолонуваті (0,4-1,5 г/л), склад НСО3– – SO42– – Ca2+ –Mg2+.
У міжгірських улоговинах і на приморських рівнинах осн. водоносні горизонти пов'язані з алювіальними пісками і галечниками.
Підземний стік на узбережжі океану і в долині ниж. течії р. Дра бл. 20 м³/с. Дебіти колодязів і свердловин в сер. 0,5-1,0, рідше 5-7 л/с. Ресурси значні (наприклад, для горизонту алювію і вапняків неогену в долині Суса 362,7 млрд м³/рік, в р-ні Агадіра 12,6 млрд м³/рік). Мінералізація вод до 2 г/л, склад НСО3– – Ca2+, SO42– – НСО3– – Mg2+ – Ca2+. На півдні країни в р-нах аридного клімату мінералізація до 5-15 г/л, склад вод Cl– – Na+.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrogeologiya Marokko Osn vodonosni kompleksi na ter M v mezhah girskih masiviv pov yazani iz zakarstovanimi i trishinuvatimi vapnyakami ta dolomitom kembriyu v Antiatlasi yuri i krejdi u Visokomu i Serednomu Atlasi i Er Rifi a takozh z grauvakkami i piskovikami triasu u Visokomu Atlasi Vodonosni kompleksi vidriznyayutsya visokim vodovmistom pidzemnij stik v ser stanovit 35 m s modul pidzemnogo stoku bl 2 5 l s km maks 12 l s km Vitrati velikih karstovih dzherel 0 1 2 0 m s okr sverdlovin do 0 1 m s Resursi pidzemnih vod v girskih r nah znachni bl 30 60 mln m rik v zah chastini Visokogo Atlasu Vodi prisni abo slabosolonuvati 0 4 1 5 g l sklad NSO3 SO42 Ca2 Mg2 U mizhgirskih ulogovinah i na primorskih rivninah osn vodonosni gorizonti pov yazani z alyuvialnimi piskami i galechnikami Pidzemnij stik na uzberezhzhi okeanu i v dolini nizh techiyi r Dra bl 20 m s Debiti kolodyaziv i sverdlovin v ser 0 5 1 0 ridshe 5 7 l s Resursi znachni napriklad dlya gorizontu alyuviyu i vapnyakiv neogenu v dolini Susa 362 7 mlrd m rik v r ni Agadira 12 6 mlrd m rik Mineralizaciya vod do 2 g l sklad NSO3 Ca2 SO42 NSO3 Mg2 Ca2 Na pivdni krayini v r nah aridnogo klimatu mineralizaciya do 5 15 g l sklad vod Cl Na Div takozhKorisni kopalini Marokko Geologiya Marokko Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Marokko Girnicha promislovist MarokkoDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X