Генке Ніна

Нíна Генріхівна Ге́нке чи Ніна Генріхівна Генке-Меллер (19 квітня 1893, Москва — 25 серпня 1954, Київ) — українська радянська художниця-супрематистка, декораторка, дизайнерка-монументалістка, книжковий графік, сценографиня. Членкиня групи художників-супрематистів Казиміра Малевича «Супремус».

Генке Ніна
Народження	19 квітня 1893(1893-04-19) Москва, Російська імперія
Смерть	25 липня 1954(1954-07-25) (61 рік)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	художниця
У шлюбі з	Меллер Вадим Георгійович
Брати, сестри	^d
Генке Ніна у Вікісховищі

Біографія

Ніна Генріхівна Генке народилася 19 квітня 1893 року в Москві. Батько Генріх Генке був родом із Нідерландів, мати Надія Тиханова — росіянка. З 1914 року Ніна навчалася в художній студії Олександри Екстер у Києві.

1915 року разом із іншими діячами авангарду була активною учасницею творчих експедицій Казимира Малевича по селах та містах України, зокрема в Косові та Чернівцях. Була завідувачкою та головною художницею кустарного пункту села Вербівка, де співпрацювали відомі художники-супрематисти Казимир Малевич, Наталія Давидова, Олександра Екстер, Надія Удальцова, Любов Попова, Іван Пуні, Ольга Розанова, Євгенія Прибильська, Іван Клюн та інші.

У листопаді 1915 року разом із Наталією Давидовою та Олександрою Екстер організувала «Виставку сучасного декоративного мистецтва півдня Росії» у московській «Галереї Лемерсьє», де представили працю селянок, що вивчали декоративне мистецтво у школах Вербівки і Скопців, а також килими, подушки, шалики та пояски, виготовлені за ескізами художників-супрематистів.

1916 року разом із Олександрою Екстер взяла участь у оформленні спектаклю камерного театру «Фаміра Кіфаред».

У 20-их роках була головним художником пан-футуристичного видовництва «Гольфстрим» під керівництвом поета футуриста Михайла Семенко. Виконала обкладинку до «Жовтневого збірника панфутуристів» (1923) — одного з найрідкісніших футуристських видань.

1919 року — членкиня Колегії мистецтв і завідуюча секції прикладного мистецтва Губнаросвіти.

У 1920–24 роках викладала у Всеукранській державній центростудії; одночасно у 1922–24 рр — керівниця, головна художниця майстерні розписів на дереві «Сестри Генке».

У 1920–30 роках — дизайнерка інтер'єрів офіційних установ, виставок у Харкові. У 1940– 50-х рр. розробляла проєкти декоративного оздоблення архітектурних споруд, ескізи декоративних тканин, костюмів, панно для Московського камерного театру. Працювала у мастерні художника-модельєра Н. П. Ламанової.

Брала участь у виставках: десяті роки ХХ ст. — Москва, Петроград, Берлін, Париж. Двадцяті роки: Київ, Москва, Кельн.

В останні роки супрематичні твори Ніни Генке експонувалися на виставках митців авангарду в Загребi, Мюнхені, Тулузі, Києві.

Дружина Вадима Меллера, бабуся україно-американської художниці Ніни Вєтрової-Робінсон.

Ніна Генке-Меллер була похована на Байковому кладовищі у Києві.

Примітки

1. Живопис голкою. Club-tourist (амер.). Процитовано 28 липня 2020.
2. . CHERNOZEM.INFO портал візуальної культури (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
3. Папета, 2004, с. 67.
4. Папета, 2004, с. 63.

Джерела

• Габелко В. Т. Генке-Меллер Ніна Генріхівна [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
• Сергій Папета. Ніна Генке. Від народного супрематизму — до авангардизму видовищ. Каталог виставки «Пригоди Авангарду». — Київ : НХМУ, 2004.

Посилання

• Пригоди авангарду. Вадим Меллер, Ніна Генке-Меллер, Ніна Вєтрова-Робінсон. Київ, Національний художній музей, 2004. [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]