Гелена фон Вечера

Баронеса Гелена фон Вечера (нім. Helene von Vetsera 1847, Марсель — 1 лютого 1925 , Відень) — австрійська шляхтанка грецько-австрійського походження.

Гелена фон Вечера
нім. Helene von Vetsera
Ім'я при народженні	Гелена Бальтацці
Народилася	29 травня 1847(1847-05-29)^[1]^[2]^[…] Марсель, Франція
Померла	1 лютого 1925(1925-02-01) (77 років) Відень, Австрія
Поховання	^d
Країна	Австро-Угорщина
Галузь	^d^[4]
Знання мов	німецька^[4]
Суспільний стан	шляхтич^[d]^[4]
Титул	барон
Батько	Теодор Бальтацці
Мати	Деспіна Вулкович
Брати, сестри	^d, ^d, ^d, ^d і ^d
У шлюбі з	^d
Діти	Ладислаус, Джоанна, Мария, Франц Альбін
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Гелена Бальтацці народилася в родині грецького банкіра Теодора Бальтацці (1788—1860) і його першої дружини Деспіни Вулковіч. Гелена була старшою дитиною в родині. Гелена мала італійло-греко-англійські корені. Батько зробив статки в Стамбулі; мав двох дружин і дев'ять дітей. Мала повнорідну сестру Єлизавету (1849—1899), єдинокровних сестер Шарлотту (1856—1875), Евеліну (1855—1901) і Вірджинію (1857—1929), а також чотирьох єдинокровних братів Олександра (1850—1914), Арістідеса (1853—1914), Гектора (1854—1916) і Генріха (1858—1940).

Батьки померли рано. Опікуном став друг сім'ї, австрійський дипломат ріттер Альбін фон Вечера (1825—1887).

Будинок Бальтацці славився своїми стайнями, їх коні брали участь у великих міжнародних перегонах. Олександр і Арістідес спільно володіли знаменитим скакуном Кісбером (нім. Kisber який виграв Епсом Дербі 1876 року. Гектор був хорошим наїзником.

У 1864 році опікун фон Вечера одружився з 16-річною Геленою. У 1870 році йому був подарований титул барона. Гелена з чоловіком переїхала до Відня. Він помер від інфаркту 1887 року.

Сестра Шарлотта була одружена з графом Георгом Ердоді. Евелін була одружена з австрійським графом Георгом фон Штокау (1854—1901). Члени сімей Бальтацці і Вечори були відомі своєю діяльністю в міжнародній політичній, соціальній та ділового життя. Їх тепло приймали в аристократичних колах Європи, Лондона, Парижа, Санкт-Петербурга і Відня.

Діти

У шлюбі з Альбіном Вечерою Гелена народила четверо дітей:

• Ладислаус «Лаці» фон Вечера (1865—1881), загинув 8 грудня 1881 у час пожежі в театрі «Ringtheater».
• Джоанна «Ганна», графиня фон Білант-Рід, баронеса фон Вечера (1868—1901)
• Марія «Мері» фон Вечера (1871—1889), коханка австрійського кронпринца Рудольфа, була знайдена мертвою 30 січня 1889 року в замку Маєрлінг. Тіло Марії було перевезено до Гайлінгеркройца в ніч з 31 січня на 1 лютого двома її дядьками (Георгом фон Штокау і Олександром Бальтацці) на задьому сидінні екіпажу і спішно поховане на території монастиря Святого Хреста. Розтин не проводився, про смерть Марії був складений фіктивний акт. На прохання родичів 16 травня 1889 року труна з тілом Марії був витягнута з тимчасової могили, укладена в ще одну мідну труну і перепохована.
• Франц Альбін «Фері» фон Вечера (1872—1915)

Останні роки

Гелена пережила чоловіка і всіх своїх дітей і через інфляцію після війни втратила все майно. Вона померла в бідності в Відні в 1925 році. Похована на цвинтарі Пайербаха в Нижній Австрії.

Художній образ

В кіно

• «Майєрлінг» (1936) режисер — Анатоль Літвак, в ролі Гелени фон Вечора — .
• «Таємниця Майєрлінг» (1949) Жана Деланнуа, в ролі Гелени фон Вечера — .
• «Майєрлінг» (1968) Теренса Янга, в ролі Гелени фон Вечера — .
• У мінісеріалі Роберта Дорнгельма Кронпринц Рудольф (2006) роль Гелени фон Вечера виконує .

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #127050868 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
   d:Track:Q25666d:Track:Q299015
3. NUKAT — 2002.
   d:Track:Q11789729
4. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
5. Neue Freie Presse – Todesfälle (PDF; 10,6 MB). anno.onb.ac.at. 22 лютого 1901. с. 6. Процитовано 24 травня 2013. {{}}: Недійсний |deadlink=404 ()^{[недоступне посилання з Июнь 2018]}
6. Mary Freiin von Vetsera 19.3.1871 — 30.1.1889 (нім.). Die Begräbnisstätten der Habsburger in Wien. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 30 червня 2013.

Література

• Heinrich Baltazzi-Scharschmid, Hermann Swistun. Die Familien Baltazzi-Vetsera im kaiserlichen Wien. — W. Böhlau, 1980. — .
• Gerd Holler. Mayerling: die Lösung des Rätsels. Der Tod des Kronprinzen Rudolf und der Baronesse Vetsera aus medizinischer Sicht . — W. Buchgemeinschaft Donauland Kremayr und Scheriau [ua], 1981. — .
• Fritz Judtmann. Mayerling ohne Mythos. Ein Tatsachenbericht. — 2., verbesserte Auflage. — W. Kremayr & Scheriau, 1982. — .
• Brigitte Sokop. Jene Gräfin Larisch. Marie Louise Gräfin Larisch-Wallersee, Vertraute der Kaiserin — Verfemte nach Mayerling. — 3., verbesserte Auflage. — W. Böhlau [ua], 1992. — .
• Hermann Swistun. Mary Vetsera. Gefährtin für den Tod. — W. Ueberreuter, 1999.. — .

Посилання

• Сімейний архів Бальтацці — Вечори [Архівовано 3 липня 2013 у WebCite]
• Трагедія в Майерлінг [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Смерть Марії Вечори [Архівовано 28 жовтня 2009 у Wayback Machine.]